Рішення № 98080332, 01.07.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1933/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання адвоката Куценко Яни Михайлівни про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 360/1933/21 за позовом адвоката Куценко Яни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною бездіяльності, стягнення компенсації витрат на відрядження,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 08 квітня 2021 року надійшов адміністративний позов адвоката Куценко Яни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, з такими вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу компенсації витрат на відрядження до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки з 12 по 21 червня 2020 року на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 11.06.2020 № 26-Вд, та до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області з 10 по 24 липня 2020 року на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 10.07.2020 № 49-Вд, в розмірі 13500,00 грн;

2) стягнути з відповідача на користь позивача компенсації витрат на відрядження в розмірі 13500,00 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року позов адвоката Куценко Яни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково; стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 компенсацію витрат на відрядження з 12 по 21 червня 2020 року на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 11.06.2020 № 26-Вд та з 10 по 24 липня 2020 року на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 10.07.2020 № 49-Вд в розмірі 13500 (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

18 червня 2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 360/1933/21, в якій вказано, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката складають 5000,00 грн, в яку входять: складання проекту позовної заяви; складання проекту відповіді на відзив у справі.

Ухвалою від 18 червня 2021 року заяву прийнято до провадження, визначено її розглядати у судовому засіданні (арк. спр. 117).

Від Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) 25 червня 2021 року надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому вказано, що Укртрансбезпека не погоджується з розміром витрат, оскільки надані заявником документи на підтвердження витрат на правову допомогу не є належними доказами понесених витрат на правничу допомогу. Розмір витрат понесених позивачем є неспівмірним із складністю справи; часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову (арк. спр. 120-124).

Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином (арк. спр. 118-119).

Розглянувши зазначене клопотання, суд виходить з такого.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина сьома статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Аналіз вищевикладених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вже вище вказано, представник позивача зазначає, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат надано копії таких документів: договору від 09 березня 2021 року б/н про надання правової допомоги, додаткова угода №1 від 09.03.2021 до договору від 09 березня 2021 року б/н, акта про прийняття-передачу наданих послуг від 16 червня 2021 року б/н, квитанцій від 16.03.2021 на суму 3000,00 грн та від 17.06.2021 на суму 2000,00 грн (арк. спр. 113-116).

Дослідженням укладеного між ОСОБА_1 (Клієнт) та Куценко Я.М. (Адвокат) договору від 09 березня 2021 року про надання правової допомоги встановлено, що Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені Клієнтом; надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав і інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи), зокрема, в Луганському окружному адміністративному суді з питань стягнення компенсації витрат на відрядження. Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором (пункт 1.1 розділу 1 Договору).

Розділом 4 «Порядок оплати послуг адвоката» цього Договору встановлено, що вартість послуг адвоката визначається окремою угодою. Клієнт на протязі трьох днів з моменту підписання Договору, сплачує передоплату за надані послуги в розмірі 3000,00 грн. Інша частина гонорару підлягає сплаті на протязі трьох днів з моменту підписання акту приймання - передачі наданих послуг. Адвокат залишає за собою право в односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно (пункти 4.1,4,2 розділу 4 Договору).

За змістом Додаткової угоди від 09.03.2021 № 1до Договору (угоди) б/н про надання правової допомоги від 09.03.2021 сторони домовилися, що Клієнт замовляє, а Виконавець надає послуги під час складання процесуальних документів для подачі їх в Луганський окружний адміністративний суд з питань стягнення компенсації витрат на відрядження. Вартість послуг адвоката складає 1000,00 грн, без ПДВ за одну годину. У вартість послуг Виконавця за цією Додатковою угодою не включаються державні мита та поштові витрати, що підлягають сплаті з метою надання послуг Клієнту. Вказані платежі та витрати окремо компенсуються Клієнтом Виконавцю. Розрахунок вартості наданих послуг вказується Виконавцем в актах-прийому передачі наданих послуг. Усі інші умови Договору залишаються незмінними.

В акті про прийняття-передачі наданих послуг від 16 червня 2021 року вказано, що Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступні послуги: складання проекту адміністративного позову (витрати часу 4 год.) - 4000,00 грн; складання проекту відповіді на відзив у справі №360/1933/21 (витрати часу 1 год.) - 1000,00 грн; всього надано послуги на суму 5000,00 грн.

Квитанцією від 16.03.2021 підтверджено, що на виконання договору про надання правової допомоги адвокат отримав від клієнта готівкові кошти в сумі 3000,00 грн; згідно з квитанцією від 17.06. 2021 адвокатом отримано 2000,00 грн.

Також суд вважає зауважити, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката, а саме, що представником складено та підписано позовну заяву та надана відповідь на відзив.

Отже, суд вважає, що обставини надання адвокатом правничих послуг ОСОБА_1 та оплати останнім гонорару адвоката в сумі 5000,00 грн знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами.

Проте, як вже вищевказано, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Виходячи з того, дана категорія справ є поширеною, та зважаючи на те, що предметом розгляду даного спору є справа незначної складності, в якій існує усталена судова практика, суд погоджується з твердженнями Укртрансбезпеки, що підготовка позовної заяви та відповіді на відзив не вимагали від адвоката значних витрат часу, застосування спеціальних професійних навичок з правових питань.

Відповідно, суд погоджується з твердженнями Укртрансбезпеки, що заявлена позивачем сума судових витрат на правничу допомогу не відповідає ознакам співмірності, визначеним частиною п`ятою статті 134 КАС України, тому суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Укртрансбезпеки, на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 1000,00 грн, що, на думку суду, є співмірною сумою для даної справи.

Таким чином суд дійшов висновку, що заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241, 243, 246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву адвоката Куценко Яни Михайлівни про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (ухвалення додаткового рішення суду) у справі за позовом адвоката Куценко Яни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною бездіяльності, стягнення компенсації витрат на відрядження, задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 01135, Київ, пр-т Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Захарова