Рішення № 98080296, 05.07.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 липня 2021 року м. Ужгород№ 306/265/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Свалявської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, що передана ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 22 лютого 2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2021 року до Свалявського районного суду Закарпатської області надійшла позовна ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Свалявської районної державної адміністрації (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Визволення, 21/1, код ЄДРПОУ 03192945), в якій просила: "1. Визнати протиправними дії управління соціального захисту населення Свалявської районної державної адміністрації щодо відмови у нарахувані та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства 1-ї групи в період з 13.07.2019 р. по 05.09.2019 р.; 2. Зобов`язати управління соціального захисту населення Свалявської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства 1-ї групи в період з 13.07.2019 р. по 05.09.2019 р.; 3. При призначенні справи до судового розгляду витребувати з управління соціального захисту населення Свалявської районної державної адміністрації розрахунок нарахування виплати соціальної допомоги в період з 13.07.2012 р. по 05.09.2019 р.".

Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 22 лютого 2021 на підставі статей 20, 29 та пункту 10 частини 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України адміністративну справу 299/4463/20 передано на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

25 березня 2021 року вказана адміністративна справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає дії відповідача протиправними в частині невиплати державної соціальної допомоги ОСОБА_2 в період з 13 липня 2012 року по 05 вересня 2019 року, оскільки, на думку позивача, відповідач, не виплачуючи заборгованість із державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства, діє не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, чим порушує конституційне право позивача на соціальний захист - право на отримання державної соціальної допомоги за минулий час. Позивач вказує, що в червні 2019 року після проходження відповідного медичного обстеження, документи було передано на медичну комісію. Засідання комісії відбулось лише 03 вересня 2019 року де у висновку зазначено, що рахувати інвалідність з 13 липня 2019 року. А тому вважає що відповідач при вирішенні питання щодо виплати державної соціальної допомоги за минулий час повинен керуватися виключно статтею 12 частиною 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" від 16.11.2000 року № 2109-IIІ.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що з що у відповідності до статті 9 Закону України "Про Державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" держава соціальна допомога призначається з дня звернення за її призначенням. У зв`язку з чим, представник департаменту вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом зі своєю матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що згідно із довідкою до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 03 вересня 2019 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інвалід з дитинства, потребує постійного стороннього догляду та допомоги та встановлено безстрокову першу групу інвалідності, підгрупа "А" з 13 липня 2019 року (а.с.а.с. 8, 9).

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 07.04.2020 року (справа № 306/773/20), визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_2 недієздатним. Встановлено над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опіку. Призначено ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.а.с. 14-16).

Надання державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з моменту виповнення ОСОБА_2 вісімнадцяти років було припинено.

Після отримання довідки про встановлення групи інвалідності та отримання рішення суду щодо визнання сина позивача недієздатним та визнання позивача його опікуном, ОСОБА_1 звернулась 26 січня 2021 року до відповідача з заявою для подальшої можливості отримання державної соціальної допомоги на ОСОБА_2 (а.с. 6).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було розглянуто подану позивачем заяву, та листом від 04 лютого 2021 року № 115/01-10 вказано, що позивачу призначено виплату державної соціальної допомоги осіб з інвалідністю згідно чинного законодавства з місяця звернення (а.с. 7).

Таким чином, спірним питанням є саме дата, з якої повинна виплачуватися державна соціальна допомога.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 частиною 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" від 16.11.2000 року № 2109-IIІ (далі по тексту - Закон України № 2109-IIІ), "Порядком надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України Міністерства фінансів України Міністерства охорони здоров`я України від 30.04.2002 року № 226/293/169 (далі по тексту - Порядок № 226).

Законом України № 2109-IIІ відповідно до Конституції України гарантовано особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.

Зокрема, статтею 1 Закону України № 2109-IIІ визначено, що право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім`ї та дітей, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз`ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи (стаття 4 частина 1 Закону України № 2109-IIІ).

Відповідно до статті 8 частин 1, 2 Закону України № 2109-IIІ заява про призначення державної соціальної допомоги подається особою з інвалідністю з дитинства до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання. Заява про призначення державної соціальної допомоги особі з інвалідністю I чи II групи, яку визнано недієздатною, а також на дитину з інвалідністю подається одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником за місцем свого проживання.

Відповідно до статті 12 Закону України № 2109-IIІ суми державної соціальної допомоги, призначені, але не витребувані своєчасно одержувачем без поважних причин, виплачуються за минулий час не більш як за 12 місяців перед зверненням за її одержанням.

Суми державної соціальної допомоги, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує державну соціальну допомогу, або через неможливість отримання цих сум особою з інвалідністю чи її офіційним представником з поважних причин (поважною причиною є перебування особи з інвалідністю на лікуванні, інші причини, які фізично унеможливлювали своєчасне витребування призначених сум державної соціальної допомоги, або інші об`єктивні обставини, коли особа з інвалідністю чи її батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники не могли звернутися за їх отриманням), виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата державної соціальної допомоги за минулий час здійснюється виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого на момент її виплати, з компенсацією за несвоєчасну її виплату.

Положеннями статті 16 Закону України № 2109-IIІ визначено, що покриття витрат на виплату державної соціальної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. У Державному бюджеті України статті видатків на надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю є захищеними і фінансуються у першочерговому порядку.

Згідно із статтею 4 Закону України № 2109-IIІ, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

На дітей з інвалідністю державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, який видається у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, але не більш як по місяць досягнення дитиною з інвалідністю 18-річного віку.

Статтею 9 частиною 3 Закону України № 2109-III передбачено, що державна соціальна допомога призначається з дня звернення за її призначенням.

Відповідно до статті 10 Закону України № 2109-III державна соціальна допомога виплачується державними підприємствами і об`єднаннями зв`язку за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, яким призначена допомога на дітей з інвалідністю.

Відповідно до пункту 2.9 Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, на кожного одержувача державної соціальної допомоги структурним підрозділом з питань соціального захисту населення формується особова справа, в якій зберігаються документи, необхідні для призначення державної соціальної допомоги, а також розрахунки їх розмірів. Одержувачам державної соціальної допомоги структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, які її призначили, видають посвідчення встановленого зразка.

Статтею 5 Закону України № 2109-IIІ передбачено, що якщо дитина з інвалідністю, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, по досягненні 18-річного віку визнана особою з інвалідністю з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за її заявою (недієздатним - за заявою опікуна) з дня встановлення групи інвалідності в разі збільшення розміру допомоги, але з місяця, наступного за тим, в якому дитині з інвалідністю встановлена група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги.

Відповідно до пункту 2.7 абзацу 7 Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, якщо дитину з інвалідністю, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, після досягнення 18-річного віку визнана особою з інвалідністю з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за його заявою (недієздатною особою - за заявою опікуна). У разі збільшення розміру допомога в новому розмірі виплачується з дня зміни групи (підгрупи) інвалідності, а при зменшенні розміру - з місяця, що настає за тим, у якому дитині з інвалідністю встановлена група (підгрупа) інвалідності.

Отже, у тому випадку якщо особі виплачувалась державна соціальна допомога як дитині з інвалідністю до виповнення їй 18 років, то у випадку визнання цієї особи після досягнення 18-річного віку особою з інвалідністю з дитинства з встановленням відповідної групи - то виплата допомоги цієї особи продовжується за відповідною заявою.

Статтею 2 Закону України № 2109-IIІ та підпунктом 2.2 Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, передбачено, що державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю призначається у таких розмірах: особам з інвалідністю з дитинства І групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; особам з інвалідністю ІІ групи - 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; особам з інвалідністю з дитинства ІІІ групи - 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; на дітей з інвалідністю віком до 18 років - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Як вже було судом зазначено, ОСОБА_2 виплачувалась допомога до його повноліття. Виплата допомоги на дитину з інвалідністю була припинена 13 липня 2019 року.

Після досягнення 18-ти річчя ОСОБА_2 пройшов переогляд, та медико-соціальною експертною комісією було встановлено йому з 03 вересня 2019 року першу групу інвалідності з підгрупою "А" безстроково, що підтверджується довідкою Серія АВ № 0938947 (а.с.а.с. 8, 9).

Як вказує відповідач та не заперечується учасниками справи, що 05 вересня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до управління соціального захисту населення Свалявської районної державної адміністрації із заявою про призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства І групи. Саме із 05 вересня 2020 року ОСОБА_2 було призначено довічно державну соціальну допомогу як інваліду з дитинства І групи в розмірі 2737 грн.

З урахуванням того, що розмір державної соціальної допомоги на ОСОБА_2 до виповнення ним 18 років виплачувався у розмірі 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а після виповнення 18 річного віку з встановленням І групи інвалідності - складає 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, суд приходить до висновку, що датою призначення та виплати державної соціальної допомоги ОСОБА_2 , як особі з інвалідністю з дитинства є саме дата встановлення йому групи інвалідності.

Відповідно до довідки МСЕК, 03 вересня 2019 року ОСОБА_2 було встановлено І групу інвалідності з 13 липня 2019 року (а.с.а.с. 8, 9 ).

Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що призначення та виплати державної соціальної допомоги повинна провадиться з 13 липня 2019 року.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Свалявської районної державної адміністрації (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Визволення, 21/1, код ЄДРПОУ 03192945) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії управління соціального захисту населення Свалявської районної державної адміністрації щодо відмови у нарахувані та виплаті ОСОБА_1 , державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства 1-ї групи в період з 13 липня 2019 року по 05 вересня 2019 року.

Зобов`язати управління соціального захисту населення Свалявської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства 1-ї групи в період з 13 липня 2019 року по 05 вересня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяС.Є. Гаврилко