Рішення № 98079746, 22.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 р. Справа№200/1076/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретарі Коломієць К.С.

за участю

позивача не з`явилась

представника позивача не з`явився

представника відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 42172734, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, 84511) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначила, що вона перебуває на обліку в Бахмутсько - Лиманському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Станом на день звернення позивача із цим позовом до Донецького окружного адміністративного суду у відповідача наявна перед ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат належних позивачу в сумі 506 711 гривень 68 копійок, яка виникла через протиправність дій та бездіяльність відповідача і прийняття ним незаконних рішень і яка, як зазначає відповідач у своїй відповіді, не виплачується ним позивачу через те, що така доплата не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування. У зв`язку з наведеним, звернулась до суду та просить:

- визнати протиправною бездіяльність Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії;

- стягнути з Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої пенсії в сумі 506 711 гривень 68 копійок.

Відповідач правом на надання відзиву до суду не скористався.

Щодо строків звернення з позовною заявою до суду.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Дійсно, цим кодексом, зокрема частиною 2 статті 122 встановлено загальний строк звернення до суду особою за захистом своїх порушених прав, у шість місяців.

В той час, частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Суд враховує, що позивач, вимоги якого, за своєю суттю, виникли у зв`язку із тим, що попередньо призначені йому суми пенсії, не отримані нею з вини відповідача, який призначає і виплачує пенсію, і ці вимоги безпосередньо спрямовані на виплату їй призначеної пенсії, тобто за минулий час. Та такі вимоги не обмежуються будь-яким строком.

Тому суд вважає, що у даному випадку, позивач строків звернення до суду із позовом не пропустив, оскільки, на підставі вказаного вище закону, вона має право захистити своє право на отримання виплати нарахованої їй пенсії, без обмеження будь-яким строком.

Ухвалою суду 02 лютого 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 01 квітня 2021 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії призначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі.

Витребувано від Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області наступні додаткові докази: - завірену належним чином довідку про фактично нараховану та виплачену ОСОБА_1 суму пенсії за період з 01.03.2018 року по 28 січня 2021 року.

18 травня 2021 року від представника позивача на електрону адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та представника позивача за наявними в матеріалах справи документами. Просив долучити до матеріалів справи відзив відповідача на позовну заяву, що був отриманий позивачем 22.04.2021 року.

Відповідно до відзиву відповідача на позовну заяву зазначено, що позивач перебуває на обліку в Бахмутсько - Лиманському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як внутрішньо переміщена особа. Згідно даних електронної пенсійної справи первинно з 28.10.2009 управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька Донецької області ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Протоколом про індивідуальний перерахунок Позивачу нарахована пенсія згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/12482/18-а. Управлінням виконано розрахунок суми пенсії за період з 01.03.2018 по 31.08.2018 та з 01.09.2018 по 30.04.2019., яка складає 121 799,33 грн. Таким чином, зобов`язання нарахувати пенсію з 01.03.2018 виконано виходячи з діючої нормативно-правової бази в повному обсязі. Доплата за рішенням суду за період з 01.03.2018 по 31.08.2018 та з 01.09.2018 по 30.04.2019., яка складає 121 799,33 грн., як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансування. Щодо рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/8523/20-а, яким було визнано протиправним та скасовано рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №914190883416 від 09.07.2020 року про перерахунок Позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повідомляємо, що порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці регулюється статтею 142 Закону № 1402, згідно з якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Пунктом 25 «Прикінцевих положень» Закону № 1402 визначено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Оскільки, 29.10.2019 до заяви про переведення з одного виду пенсії на інший ОСОБА_1 не були долучені результати кваліфікаційного оцінювання, тому перерахунок було проведено відповідно до абзацу 2 пункту 25 «Прикінцевих положень» Закону № 1402., а саме, перераховано з 01.08.2020 із суддівської винагороди в розмірі 50 % і його розмір складає 76071,60 грн. (152143,20 грн. х 50%). Після опрацювання рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/8523/20-а, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці було обчислено з 29.10.2019 із суддівської винагороди в розмірі 80 % і його розмір складав 121714,56 грн. (152143,20 грн. х 80%). Управлінням виконано розрахунок різниці суми довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.10.2019 року по 30.11.2019 року яка складає 121827.89 грн, та за період з 01.08.2020 по 31.01.2021 яка складає 273 857,76 грн. Загальна сума складає 517 484,98 грн. Щодо виплати заборгованості повідомлено, що Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, як орган державної влади, в силу вимог частини 2 ст. 19 Конституції України, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов`язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України. Кошти державного бюджету надходять до управління від головного управління. Головним розпорядником коштів є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України, та відповідно головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. При цьому порядок виділення фінансового ресурсу основним розпорядником коштів на виплату за вищезазначеним рішенням суду передбачено Постановою КМУ від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 №365, Порядком здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою КМУ від 18.02.2016 №136 та Порядком створення, ведення та доступу до відомостей Єдиного інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою КМУ від 22.09.2016 №646. Проте виплата вказаних коштів не здійснена у зв`язку з відсутністю фінансування. Слід зазначити, що така ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування пенсійних виплат у загальнодержавному масштабі, а тому судами при ухваленні судових рішень має бути врахований принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства, який сформульовано й у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року «спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов`язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини». У рішенні від 17.10.1986 у справі «Ріс проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що з`ясовуючи чи існує позитивне зобов`язання стосовно людини, «належить враховувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини». У рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» суд констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення суду від 12.10.2004 у справі «Кйартан Асмудсон проти Ісландії»). Згідно ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються, виходячи з фінансових можливостей держави. Зазначає, що на підставі викладеного, необхідно зосередити увагу, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансування та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконання судового рішення без поважних причин. Виплата заборгованості Позивачу буде здійснена після надходження відповідного фінансування.

Ухвалою суду від 18 травня 2021 року закрито підготовче провадження за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Призначено розгляд справи по суті на 22 червня 2021 року.

22 червня 2021 року до судового засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

22 червня 2021 року на електрону адресу суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи без участі позивача та представника позивача та у разі нез`явлення відповідача до суду, без участі відповідача за наявними у матеріалах справи документами. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України сер. НОМЕР_2 , що виданий 27 грудня 2001 року. Перебуває на обліку в Бахмутсько - Лиманському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як внутрішньо переміщена особа, що сторонами не оспорюється.

05.12.2019 року позивач надіслав на адресу відповідача заяву, в якій просив повідомити його, крім іншого про причини невиплати йому пенсії за період з 01.03.2016 року по 31.07.2018 року.

Рішенням суду від 08 січня 2019 року по справі № 200/12482/18-а (Шинкарьова І.В) адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2018 року.

Визнано протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії з 01 вересня 2018 року.

Зобов`язано Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35, код ЄДРПОУ 42172734) виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по пенсії за період з березня 2018 року по липень 2018 року.

Зобов`язано Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35, код ЄДРПОУ 42172734) поновити пенсійні виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )та виплатити заборгованість з 01 вересня 2018 року.

Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35, код ЄДРПОУ 42172734) судовий збір у розмірі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні) 80 копійок на користь позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вищезазначене рішення набуло законної сили 09 лютого 2019 року.

Рішенням суду від 19.10.2020 року по адміністративній справі № 200/8523/20-а (с. Буряк І.В.) адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, ЄДРПОУ 42172734) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області №914190883416 від 09.07.2019 про перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язано Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відповідності до абз. 2 п. 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (№ 1402-VIII у редакції, яка діяла на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший від 05.08.2018) на підставі довідки Донецького апеляційного суду від 17.10.2019 № 3.14-14/26/2019

Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, ЄДРПОУ 42172734) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Вищезазначене рішення набуло законної сили 14.12.2020 року.

Відповідно до листа Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.08.2020 року № 054-02-8/8077 у відповідь на адвокатський запит № 08/20-1 від 06.08.2020 року стосовно пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке призначене з 29.10.2019 року відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як внутрішньо переміщена особа. Згідно даних електронної пенсійної справи первинно з 28.10.2009 року управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька Донецької області ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 02.11.2017 ОСОБА_1 звернулась до управління з заявою про запит пенсійної справи з Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі та подальшої виплати пенсії за адресою фактичного проживання згідно із довідкою ВПО № 1419101936 від 28.11.2016. Рішенням Комісії Бахмутської міської ради № 74 від 21.11.2017 року місце фактичного проживання було підтверджено. Пенсійна справа взята на облік 01.02.2018 року і на поточний рахунок, який відкрито в АТ «Ощадбанк», була зарахована пенсія за віком за період з 01.10.2017 року по 28.02.2018 року. На підставі списків, які були отримані 13.02.2018 року в порядку обміну інформацією з управлінням праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради, виплату пенсії ОСОБА_1 було призупинено з 01.03.2018 року до з`ясування місця фактичного проживання. 30.03.2018 року ОСОБА_1 звернулась до управління з заявою про поновлення виплати пенсії. Рішенням Комісії Бахмутської міської ради від 17.04.2018 року № 95 місце фактичного проживання було підтверджено. В серпні 2018 року на поточний рахунок, який відкрито в АТ «Ощадбанк», була зарахована пенсія за період з 01.08.2018 рокупо 31.08.2018 року. Управлінням було проведено розрахунок пенсії за період з 01.03.2018 року по 31.07.2018 року. Стосовно ОСОБА_1 у вересні 2018 року була одержана інформація з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, щодо тривалої відсутності за фактичним місцем перебування/проживання як внутрішньо переміщеної особи. На підставі вище вказаної інформації, було встановлено, що ОСОБА_1 має останню відмітку про перетин пункту пропуску у напрямку «виїзд» більше року до дати перевірки. Виплату пенсії було призупинено з 01.09.2018 року до з`ясування місця фактичного проживання. За відновленням виплати пенсії ОСОБА_2 до управління не зверталась. 23.01.2019 року до управління надійшла копія рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року по справі №200/12482/18-а (далі - рішення суду), яке не набуло законної сили. Юридичним відділом управління щоденно проводиться моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень. Після внесення інформації про набрання рішенням законної сили, документ передається до опрацювання. Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень рішення суду набуло законної сили 09.02.2019 року. Суд зобов`язав управління виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за період з березня 2018 року по липень 2018 року. Суд зобов`язав управління поновити пенсійні виплати ОСОБА_1 та виплатити заборгованість з 01 вересня 2018 року. Управлінням означене рішення суду виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля. В травні 2019 року на поточний рахунок, який відкрито в АТ «Ощадбанк», була зарахована пенсія за період з 01.05.2019 року по 31.05.2019 року. В подальшому пенсія виплачується кожного місяця. Управлінням проведено розрахунок пенсії за період з 01.03.2018 року по 31.07.2018 року та з 01.09.2018 року по 30.04.2019 року. Доплата за рішенням суду за період з 01.03.2018 року по 31.07.2018 року та з 01.09.2018 року по 30.04.2019 року, як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.

Відповідно до листа Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.08.2020 року № 054-02-8/8128 у відповідь на адвокатські запити № 08/20-2, № 08/20-3 від 06.08.2020 року стосовно виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , зокрема зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як внутрішньо переміщена особа. Згідно даних електронної пенсійної справи первинно з 28.10.2009 року управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька Донецької області ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Оскільки, 29.10.2019 року до заяви про переведення з одного виду пенсії на інший ОСОБА_1 не були долучені результати кваліфікаційного оцінювання, тому перерахунок було проведено відповідно до абзацу 2 пункту 25 «Прикінцевих положень» Закону № 1402. Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці було обчислено з 29.10.2019 року із суддівської винагороди в розмірі 80 % і його розмір складав 121714,56 грн. (152143,20 грн. х 80%). В грудні 2019 року ОСОБА_1 на поточний рахунок, який відкрито в АТ «Ощадбанк», було зараховано щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці за період з 01.12.2019 року по 31.12.2019 року в розмірі 121714,56 грн. В подальшому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується кожного місяця. При перевірці пенсійної справи ОСОБА_1 було з`ясовано, що згідно результатів кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді 28.03.2018 року кваліфікаційною комісією суддів України ухвалено рішення, що ОСОБА_1 відповідає займаній посаді. Розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці приведено у відповідність до норм частини 3 статті 142 Закону № 1402. Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці перераховано з 01.08.2020 року із суддівської винагороди в розмірі 50 % і його розмір складає 76071,60 грн. (152143,20 грн. х 50%). В серпні 2020 ОСОБА_1 на поточний рахунок, який відкрито в АТ «Ощадбанк», зараховано щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці за період з 01.08.2020 року по 31.08.2020 року в розмірі 76071,60 грн.

Таким чином, спірним питанням даної справи є правомірність невиплати позивачеві заборгованості з пенсії у розмірі 506711 грн. 68 коп.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Згідно з п. 1 Постанови КМУ № 637 (у редакції, чинній на час припинення виплати пенсії позивачу) призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієї постанови тристороннім договором.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що УПФ має право припинити виплату пенсії особі виключно з підстав передбачених законом, про що приймає вмотивоване рішення.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Стаття 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

З аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що питання поновлення виплати пенсії належить до виключної компетенції територіального органу Пенсійного фонду шляхом прийняття відповідного рішення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Особливу увагу варто звернути на те, що у преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 03 травня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи№ 805/402/18, правові висновки якого суд має враховувати при прийнятті рішення (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).

Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне. За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення суд зазначив, що наведених вище міркувань Європейському суду з прав людини достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні від 08 липня 2004 року «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров`я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Як вже зазначалось судом вище, рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності коштів на виплату заборгованості, оскільки відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 8 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що спірним питанням даної справи є правомірність невиплати позивачеві пенсії у розмірі 506711 грн. 68 коп., що виникла за періоди з 01.03.2018 року по 31.08.2018 року, з 01.09.2018 року по 30.04.2019 року, з 01.10.2019 року по 30.11.2019 року та з 01.08.2020 року по 31.01.2021 року.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що невиплату пенсії позивачу у розмірі 506711 грн. 68 коп. було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом був сплачений судовий збір у розмірі 5067 грн. 12 коп., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією № 85398 від 28.01.2021 року.

Таким чином, з урахуванням висновку про задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача підлягає судовий збір на користь позивача у розмірі 5067 грн. 12 коп.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 42172734, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, 84511) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії;

Стягнути з Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 42172734, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, 84511) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованість з невиплаченої пенсії в сумі 506 711 (п`ятсот шість тисяч сімсот одинадцять) гривень 68 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 42172734, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, 84511) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), судовий збір у розмірі 5067 (п`ять тисяч шістдесят сім) гривень 12 копійок.

Рішеня виготовлено в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 22 червня 2021 року.

Повний текст рішення виготовлено 02 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Галатіна