Рішення № 98079684, 05.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року Справа № 160/3924/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з урахуванням уточнених позовних вимог за заявою від 27.04.2021 року,в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови від 20.01.2021 р. вих. № 1759-26304/А-01/8-0400/21 ОСОБА_1 з 18.12.2020 р. призначити пенсію за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на підставі заяви про призначення пенсії від 18 грудня 2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області з 18.12.2020року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», здійснити перерахунок пенсії в сторону збільшення та:

- зарахувати до загального страхового стажу наступні періоди: з 22.08.1988 року по 25.10.1988 року (0 років 2 місяці 4 дні) + з 26.10.1988 року по 01.12.1988 року (0 років 1 місяць 6 днів) + з грудня 1988 року по грудень 1990 року (2 роки 0 місяців 0 днів) + з 17.12.1991 року по 02.01.1992 року (0 років 0 місяців 17 днів) + з 02.11.1992 року по 26.07.1993 року (0 років 8 місяців 25 днів) + з 27.07.1993 року по 20.09.1993 року (0 років 1 місяць 25 днів) + з 08.02.2000 року по 30.11.2000 року (0 років 9 місяців 23 дні) + з 15.12.2000 року по 13.02.2001 року (0 років 2 місяці 0 днів) + з 14.02.2001 року по 20.07.2001 року (0 років 5 місяців 7 днів)+ з 24.09.2001 року по 01.04.2002 року (0 років 6 місяців 9 днів) + з 11.11.2002 року по 17.11.2002року (0 років 0 місяців 7 днів) + з 01.08.2003 року по 10.08.2003 року (0 років 0 місяців 10 днів) + з 01.10.2003 року по 30.11.2003 року (0 років 2 місяці 0 днів) + з 02.01.2004 року по 16.06.2008 року (4 роки 5 місяців 15 днів) + з 17.06.2008 року по 01.07.2009 року (1 рік 0 місяців 15 днів) + з 01.09.2009 року по 01.09.2009 року (0 років 0 місяців 1 день) + з 02.09.2009 року по 20.04.2010 року (0 років 7 місяців 19 днів) + з 21.04.2010 року по 19.04.2011 року (1 рік 0 місяців 0 днів) + з 20.04.2011 року по 11.07.2012 року (1 рік 2 місяці 22 дні) + з 12.07.2012 року по 30.09.2013 року (1 рік 2 місяці 19 днів) + з 01.10.2015 року по 17.11.2020 р. (5 років 1 місяць 16 днів);

- зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 наступні періоди роботи: з 22.08.1988 року по 25.10.1988 року (0 років 2 місяці 4 дні) - на посаді підземного гірника в шахті імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції виробничого об`єднання «Донбасантрацит»;

-з 26.10.1988 року по 01.12.1988 року (0 років 1 місяць 6 днів) - на 14 посаді машиніста підземного устаткування в шахті імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції виробничого об`єднання «Донбасантрацит»;

- з грудня 1988 року по грудень 1990 року (2 роки 0 місяців 0 днів) - час перебування на службі в Радянській армії;

- з17.12.1991 року по 02.01.1992 року (0 років 0 місяців 17 днів) -на посаді гірника в Державному підприємстві шахта «Новопавлівська»;

- з 02.11.1992 року по 26.07.1993 року (0років 8 місяців 25 днів) - на посаді підземного гірника в шахті «Новопавлівська`ВО «Донбасантрацит»:

- з 27.07.1993 року по 20.09.1993 року (0 років 1 місяць 25 днів) - на посаді гірника очисного вибою в шахті «Новопавлівська» ВО «Донбасантрацит»;

- з 15.12.2000 року по 13.02.2001 року (0 років 2 місяці 0 днів) - на посаді машиніста підземної установки в ТОВ фірма «Карбон»;

- з 14.02.2001 року по 20.07.2001 року (0 років 5 місяців 7 днів) - на посаді гірника очисного вибою в ТОВ фірма «Карбон»;

- з 11.11.2002 року по 17.11.2002 року (0 років 0 місяці 7 днів) - на посаді гірника очисного вибою в шахті «Міусінська» ДП ДХК «Донбасантрацит»;

- з 02.01.2004 року по 16.06.2008 року (4 роки 5 місяців 15 днів) - на посаді гірника очисного вибою в шахті «Крепінська» ДП «Антрацит»;

- з 17.06.2008 року по 01.07.2009 року (1 рік 0 місяців 15 днів) - час перебування на другій групі інвалідності у зв`язку із виробничою травмою;

- з 01.09.2009 року по 01.09.2009 року (0 років 0 місяців 1 день) на посаді начальника зміни по ТБ в шахті «Крепінська» ДП «Антрацит»;

- з 02.09.2009 року по 20.04.2010 року (0 років 7 місяців 19 днів) - на посаді гірничого майстра підземного в шахті «Крепінська» ДП «Антрацит»;

- з 21.04.2010 року по 19.04.2011 року (1 рік 0 місяців 0 днів) - на посаді начальника дільниці підземного під землею на шахті «Крепінська» ДП «Антрацит», що зараховується до пільгового стажу за Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36. Зазначене підтверджується записами трудової книжки та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №13-2/131 від 31.01.2020 року;

- з 20.04.2011 року по 11.07.2012 року (1 рік 2 місяці 22 дні) на посаді директора по виробництву в шахті «Крепінська» ДП «Антрацит»;

- з 12.07.2012 року по 30.09.2013 року (1 рік 2 місяці 19 днів) - на посаді начальника дільниці підземного з повним на шахті «Крепінська» ДП «Антрацит»;

- відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при обчисленні пенсії, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії: виключити період з серпня 2000 року по листопад 2003 року (включно) як додатковий, а також період з 06.11.2013 по 04.12.2013 період перебування як безробітній у Краснолуцькому міському центрі зайнятості.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, 18 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1. ч.2. ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом від 20.01.2021 р. вих. № 1759-26304/А-01/8-0400/21 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії посилаючись на те, що довідки, що видані органами, які непідконтрольні українській владі, як такі, що не підлягають реєстрації та виконанню, при визначенні права на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 розглядатися не будуть. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/3924/21. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

22 квітня 2021 р. представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перебуває ОСОБА_1 та з 19.10.2015 отримує пенсію по інвалідності у зв`язку з загальним захворюванням відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 23.12.2020р. позивач звернувся до Саксаганського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою (довільної форми) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Зазначену заяву пенсійний орган розглянув в порядку Закону України «Про звернення громадян» та повідомив ОСОБА_1 про неможливість взяти до розгляду надані ним довідки, що видані органами, які непідконтрольні українській владі, як такі, що не підлягають реєстрації та виконанню, при визначення права на пенсію за віком на пільгова, умовах по Списку №1, та повідомлено позивача про можливість подання заяви про призначення пенсії встановленої форми через ВЕБ-портал. Зазначено, що ОСОБА_1 відмовлено у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв`язку з відсутністю необхідного загального страхового стажу (загальний стаж позивача становить 14 років 05 місяців 26 днів (по 30.09.2013) та відсутністю пільгового стажу по Списку №1.

Ухвалою суду від 27.04.2021 року вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони у судове засідання не з`явились; подали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно копії паспорту серії НОМЕР_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України від 15.09.2015р. № 1242001864 ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 .

18 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1. ч.2. ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Судом досліджена трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 , видана 22 серпня 1988 року, яка містить наступні записи про роботу:

з 22.08.1988 р. по 25.10.1988 р. працював підземним гірником в шахті імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції виробничого об`єднання «Донбасантрацит»;

- з 26.10.1988 р. по 01.12.1988 р. працював машиністом підземного устаткування з повним підземним робочі днем в шахті імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції виробничого об`єднання «Донбасантрацит»,

- з грудня 1988 року по грудень 1990 року призваний на військову службу до лав Радянської армії;

- з 31.12.1990 року по 14.11.1991 року працював робочим у Антрацистському районному агропромисловому об`єднанні радгоспі «Штергрес».

- з 17.12.1991 року по 02.01.1992 року працював гірником з повним підземним робочим днем в Державному підприємстві шахта «Новопавлівська»;

- з 02.06.1992 року по 05.08.1992 року працював свинарем в Краснолуцькому орендному торгово-виробничому підприємстві;

- з 06.08.1992 року по 06.09.1992 року працював свинарем в орендному агро-промисловому підприємстві;

- 02.11.1992 року по 26.07.1993 року працював підземним гірником з повним робочим днем в шахті «Новопавлівська» ВО «Донбасантрацит»;

- 27.07.1993 року по 20.09.1993 року працював гірником очисного вибою з повним підземним робочим днем в шахті «Новопавлівська» ВО «Донбасантрацит»;

- з 15.12.2000 року по 13.02.2001 року працював машиністом підземної установки з повним підземним робочим в ТОВ фірма «Карбон»;

- З 14.02.2001 року по 20.07.2001 року працював гірником очисного вибою з повним підземним робочим днем в ТОВ фірма «Карбон»;

- з 11.11.2002 року по 17.11.2002 року працював гірником очисного вибою з повним підземним робочим днем в шахті «Міусінська» ДП ДХК «Донбасантрацит»;

- з 02.01.2004 року по 16.06.2008 працював гірником очисного вибою з повним підземним робочим днем шахті «Крепінська» ДП «Антрацит»;

- з 01.09.2009 року по 01.09.2009 року працював начальником зміни по ТБ, з зайнятістю на підземних роботах 50% і більше робочого часу в рік на шахті «Крепінська» ДП «Антрацит»;

- з 02.09.2009 року по 20.04.2010 року працював гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Крепінська» ДП «Антрацит»;

- з 21.04.2010 року по 19.04.2011 року працював начальником дільниці підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Крепінська» ДП «Антрацит»;

- з 20.04.2011 року по 11.07.2012 року працював в.о. директора по виробництву з зайнятістю на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік на шахті «Крепінська» ДП «Антрацит»,

- з 12.07.2012 року по 30.09.2013 року начальником дільниці підземним з повним робочим днем і землею на шахті «Крепінська» ДП «Антрацит».

Записи в трудовій книжці містить відповідні посилання на номери наказів, печатки підприємств та підписи відповідальних осіб.

На підтвердження пільгового стажу роботи за Списком № 1, позивачем надані довідки уточнюючі пільговий характер роботи: від 28.02.2020р. №219, №220, №221, №222, № 223, від 31.01.220р. №13-2/131, №13-4/130, від 18.02.2020р. № 226, від 31.01.2020р. №13-2/133, №13-2/134

Довідки, уточнюючі пільговий характер роботи, видані підприємствами, що розташовані на тимчасово непідконтрольній українській владі території.

Листом від 20.01.2021 р. вих. № 1759-26304/А-01/8-0400/21 відділом розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії посилаючись на те, що довідки які видані органами непідконтрольними українській владі, є такими, що не підлягають реєстрації та виконанню, а отже при визначенні права на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 розглядатися не будуть.

З такою позицією пенсійного органу позивач не погоджується, що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно із ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Нормами статті 114 Закону № 1058-IV визначено особливості призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (частина 1 статті 114 Закону № 1058-IV).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

При обчисленні страхового стажу позивача, до складу якого входять періоди роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV, а саме трудовою книжкою та положеннями Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ).

Як вже встановлено судом, 18.12.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначенні пенсії на підставі п.1. ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Проте, листом від 20.01.2021 р. вих. № 1759-26304/А-01/8-0400/21 відділом розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії посилаючись на те, що довідки які видані органами непідконтрольними українській владі, є такими, що не підлягають реєстрації та виконанню, а отже при визначенні права на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 розглядатися не будуть.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-ІV, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Розділом 2 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах чи за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період робот; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка; атестація робочого місця.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок № 383).

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Отже, лише за відсутністю у трудовій книжці відповідних записів про фактичну роботу у шкідливих умовах протягом повного робочого дня, для призначення пенсії на пільгових умовах необхідне додаткове підтвердження наявності пільгового стажу уточнюючими довідками з підприємства.

Підтвердженням (доказом) того, що позивач у спірні періоди працював повний робочий день на підземних роботах - є записи в його трудовій книжці.

Позивачем надані до Головного управління уточнюючі довідки №219. №221, №222, №223 від 18.02.2020, видані ГУП ЛНР "ЦЕНТРУГОЛЬ" та уточнюючі довідки№13-2/131, №13-4/130 від 31.01.2020, видані ГУП ЛНР "АНТРАЦИТ" , однак відповідач не врахував при розгляді питання про призначення пенсії.

Щодо врахування наданих позивачем уточнюючих довідок з підприємств, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, суд зазначає, що положенням частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, не проведення такої перевірки підприємства, яким видано довідки, не може бути підставою для відмови особі в зарахуванні відповідного стажу.

Щодо неможливості перевірки факту роботи на підприємстві через те, що воно знаходиться на непідконтрольній українській владі території, суд також зауважує, що стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані, так звані, «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову, через неможливість перевірки достовірності довідок про підтвердження пільгового стажу, у зв`язку із знаходженням установи, що її видала, на непідконтрольній українській владі території.

Отже відповідач протиправно не зарахував періоди роботи періодів роботи з 22.08.1988 по 25.10.1988, з 26.10.1988 по 01.12.1988, з 17.12.1991 по 02.01.1992, з 02.11.1992 по 26.07.1993, з 27.07.1993 по 20.09.1993, з , з 14.02.2001 по 20.07.2001 та з 11.11.2002 по 17.11.2002, з 02.01.2004 по 16.06.2008, з 01.09.2009 по 01.09.2009, з 02.09.2009 по 20.04.2010, з 21.04.2010 по 19.04.2011, з 20.04.2011 по 11.07.2012 та з 12.07.2012 по 30.09.2013 до пільгового стажу за Списком №1.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача зарахувати період перебування на інвалідності з 17.06.2008 року по 01.07.2009 року до пільгового стажу по Списку №1, суд зазначає наступне.

Положеннями частини 4 статті 9 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 5 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах .

Такий же порядок зарахування часу перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання передбачений і пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої, час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Отже, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Період перебування позивача на інвалідності у зв`язку із виробничою травмою, що пітверджується довідкою МСЕК серії 2-20 СУ №027756 від 17.06.2008 року та актом рослідування нещасного випадку форми Н-5 та Актом про нещасний випадок форми Н-1.

Суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт перебування на інвалідності позивача, у зв`язку з нещасним випадком на виробництві.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про неправомірно відмовив позивачу у зарахуванні періода перебування на інвалідності з 17.06.2008 року по 01.07.2009 року до пільгового стажу по Списку №1.

Стосовно позовної вимоги про зарахування до пільгового стажу позивача за списком №1 періоду проходження служби в радянській армії з грудня 1988 року по грудень 1990, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 №2232 «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що позивач до призову на військову службу працював на посаді, що дає право на пільгове призначення пенсії за списком №1, суд доходить висновку, що період проходження військової служби з з грудня 1988 року по грудень 1990 року в лавах Радянської армії, підлягає зарахуванню позивачу, як такий, що надає право на призначення пільгової пенсії за списком №1.

Відповідна правова позиція щодо застосування викладених норм права до спірних правовідносин викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №226/801/17.

Щодо вимоги позивача про зарахування до загального стажу страхового стажу періоду роботи позивача з 08.02.2000 по 30.11.2000 року, 24.09.2001 по 01.04.2002 року, 11.11.2002 по 17.11.2002 року, 01.08.2003 по 10.08.2003 року, 01.10.2003 по 30.11.2003 року.

Згідно із преамбулою Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частинами другою, третьою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третя статті 24 Закону №1058-IV в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII застосовується з 01 жовтня 2017 року).

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування (частина перша статті 21 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

За приписами статті 1 Закону №1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону №1058-IV).

Частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою, дванадцятою статті 20 Закону №1058-IV встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді незарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки або зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі №414/736/17, від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачу при призначенні пенсії не зараховано до страхового стажу період роботи з 11.11.2002 року по 17.11.2002 року в ВП «Шахта» «Міусінська» ДП ДХК «Донбасантрацит» (у зв`язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач у вказані періоди працював у ВП «Шахта» «Міусінська» ДП ДХК «Донбасантрацит», що підтверджується записами у трудовій книжці.

Також, з наявних в матеріалах справи індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) слідує, що позивачу за вищевказаний спірний період на ВП «Шахта» «Міусінська» ДП ДХК «Донбасантрацит» нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, з якої нараховувався єдиний соціальний внесок.

Таким чином, оскільки з наявних у справі письмових доказів вбачається, що з з 08.02.2000 по 30.11.2000 року, 24.09.2001 по 01.04.2002 року, 11.11.2002 по 17.11.2002 року, 01.08.2003 по 10.08.2003 року, 01.10.2003 по 30.11.2003 року позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача вказаний період його роботи.

Щодо вимоги відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при обчисленні пенсії, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії: виключити період з серпня 2000 року по листопад 2003 року (включно) як додатковий, а також період з 06.11.2013 по 04.12.2013 року період перебування як безробітний у Краснолуцькому міському центрі зайнятості. суд зазначає наступне.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058 - в редакції Закону, чинного на дату виникнення спірних відносин) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно частини 1 статті 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ст. 40 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю І групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Таким чином, Законом чітко визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Виключенням з цього правила є лише то, що за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Вказана норма права, яка регламентує порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, не дозволяє пенсійному органу не враховувати при визначенні заробітної плати період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, а лише дозволяє оптимізувати його шляхом виключення періоду до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Тобто, заробітна плата за період до 2000 року може бути врахована Пенсійним фондом при обчисленні пенсії за бажанням пенсіонера або у разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців.

Враховуючи бажання позивача відповідно до вимог статті 40 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключити з обрахунку пенсії заробітну плату з серпня 2000 року по листопад 2003 року (включно) як додатковий, а також період з 06.11.2013 по 04.12.2013 року період перебування як безробітний у Краснолуцькому міському центрі зайнятості.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію ОСОБА_1 за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на підставі заяви про призначення пенсії від 18 грудня 2020 року, суд вважає за потрібне зазначити про наступне.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Науковий висновок Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;

- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "може", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;

- при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

Отже, суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про вихід за межі заявлених позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розгляну заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» подану 18 грудня 2020 року з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні, оскільки це є необхідним для захисту права та інтересів позивача.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанціями №0.0.2047708374.1 від 12.03.2021 року.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 454,00 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови від 20.01.2021 р. вих. № 1759-26304/А-01/8-0400/21 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.12.2020року призначити пенсію за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на підставі заяви про призначення пенсії від 18 грудня 2020 року;.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати до загального страхового стажу наступні періоди: з 22.08.1988 року по 25.10.1988 року (0 років 2 місяці 4 дні) + з 26.10.1988 року по 01.12.1988 року (0 років 1 місяць 6 днів) + з грудня 1988 року по грудень 1990 року (2 роки 0 місяців 0 днів) + з 17.12.1991 року по 02.01.1992 року (0 років 0 місяців 17 днів) + з 02.11.1992 року по 26.07.1993 року (0 років 8 місяців 25 днів) + з 27.07.1993 року по 20.09.1993 року (0 років 1 місяць 25 днів) + з 08.02.2000 року по 30.11.2000 року (0 років 9 місяців 23 дні) + з 15.12.2000 року по 13.02.2001 року (0 років 2 місяці 0 днів) + з 14.02.2001 року по 20.07.2001 року (0 років 5 місяців 7 днів)+ з 24.09.2001 року по 01.04.2002 року (0 років 6 місяців 9 днів) + з 11.11.2002 року по 17.11.2002року (0 років 0 місяців 7 днів) + з 01.08.2003 року по 10.08.2003 року (0 років 0 місяців 10 днів) + з 01.10.2003 року по 30.11.2003 року (0 років 2 місяці 0 днів) + з 02.01.2004 року по 16.06.2008 року (4 роки 5 місяців 15 днів) + з 17.06.2008 року по 01.07.2009 року (1 рік 0 місяців 15 днів) + з 01.09.2009 року по 01.09.2009 року (0 років 0 місяців 1 день) + з 02.09.2009 року по 20.04.2010 року (0 років 7 місяців 19 днів) + з 21.04.2010 року по 19.04.2011 року (1 рік 0 місяців 0 днів) + з 20.04.2011 року по 11.07.2012 року (1 рік 2 місяці 22 дні) + з 12.07.2012 року по 30.09.2013 року (1 рік 2 місяці 19 днів).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 наступні періоди роботи:

з 22.08.1988 року по 25.10.1988 року (0 років 2 місяці 4 дні) - на посаді підземного гірника в шахті імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції виробничого об`єднання «Донбасантрацит»;

-з 26.10.1988 року по 01.12.1988 року (0 років 1 місяць 6 днів) - на 14 посаді машиніста підземного устаткування в шахті імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції виробничого об`єднання «Донбасантрацит»;

- з грудня 1988 року по грудень 1990 року (2 роки 0 місяців 0 днів) - час перебування на службі в Радянській армії;

- з 17.12.1991 року по 02.01.1992 року (0 років 0 місяців 17 днів) -на посаді гірника в Державному підприємстві шахта «Новопавлівська»;

- з 02.11.1992 року по 26.07.1993 року (0років 8 місяців 25 днів) - на посаді підземного гірника в шахті «Новопавлівська`ВО «Донбасантрацит»:

- з 27.07.1993 року по 20.09.1993 року (0 років 1 місяць 25 днів) - на посаді гірника очисного вибою в шахті «Новопавлівська» ВО «Донбасантрацит»;

- з 15.12.2000 року по 13.02.2001 року (0 років 2 місяці 0 днів) - на посаді машиніста підземної установки в ТОВ фірма «Карбон»;

- з 14.02.2001 року по 20.07.2001 року (0 років 5 місяців 7 днів) - на посаді гірника очисного вибою в ТОВ фірма «Карбон»;

- з 11.11.2002 року по 17.11.2002 року (0 років 0 місяці 7 днів) - на посаді гірника очисного вибою в шахті «Міусінська» ДП ДХК «Донбасантрацит»;

- з 02.01.2004 року по 16.06.2008 року (4 роки 5 місяців 15 днів) - на посаді гірника очисного вибою в шахті «Крепінська» ДП «Антрацит»;

- з 17.06.2008 року по 01.07.2009 року (1 рік 0 місяців 15 днів) - час перебування на другій групі інвалідності у зв`язку із виробничою травмою;

- з 01.09.2009 року по 01.09.2009 року (0 років 0 місяців 1 день) на посаді начальника зміни по ТБ в шахті «Крепінська» ДП «Антрацит»;

- з 02.09.2009 року по 20.04.2010 року (0 років 7 місяців 19 днів) - на посаді гірничого майстра підземного в шахті «Крепінська» ДП «Антрацит»;

- з 21.04.2010 року по 19.04.2011 року (1 рік 0 місяців 0 днів) - на посаді начальника дільниці підземного під землею на шахті «Крепінська» ДП «Антрацит»;

- з 20.04.2011 року по 11.07.2012 року (1 рік 2 місяці 22 дні) на посаді директора по виробництву в шахті «Крепінська» ДП «Антрацит»;

- з 12.07.2012 року по 30.09.2013 року (1 рік 2 місяці 19 днів) - на посаді начальника дільниці підземного з повним на шахті «Крепінська» ДП «Антрацит».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при обчисленні пенсії, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії: виключити період з серпня 2000 року по листопад 2003 року (включно) як додатковий, а також період з 06.11.2013 по 04.12.2013 період перебування як безробітній у Краснолуцькому міському центрі зайнятості.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розгляну заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» подану 18 грудня 2020 року з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 454 гривні.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.

Рішення не набрало законної сили станом на 05.07.2021 року

Помічник судді Лісна А.М.