Рішення № 98079563, 24.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року Справа № 160/6865/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Букіна Л.Є.,

за участі: секретаря судового засідання Котляревська Г.С.,

представника позивача - Єпіфанова Ю.О.,

представника відповідача - Леонов О.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімусагро трейд» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімусагро трейд» (далі – Товариство) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 21.04.2021 року №0000/90/0701.

В обґрунтування позову Товариство посилається на свою добросовісність як платника податку, оскільки ним сформовано податковий кредит та відповідного бюджетного відшкодування, у періоді який перевірявся, на підставі відповідних документів бухгалтерського обліку. При цьому, усі учасники господарських операцій на момент укладання відповідних договорів, відповідали ознакам і поняттю юридичних осіб та виступали правоздатними учасниками господарського обороту, а самі правочини опосередковувалися реальним настанням правових наслідків та мали на меті отримання прибутку, у зв`язку з чим вважає, що здійснюючи оскаржене донарахування контролюючий орган діяв не на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що оскаржене рішення прийнято ним у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки надані Товариством до перевірки документи та сукупність доказів свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, а самі операції спрямовані виключно на подальшу мінімізацію податкових зобов`язань усіх учасників «паперово-транзитного» переміщення товару по ланцюгу постачання, у зв`язку з чим, у задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 17.06.2021 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції і надали суду пояснення аналогічні тим, що викладені в заявах по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство є юридичною особою приватного права, перебуває на обліку в контролюючих органах, та є у тому числі, платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності є виробництво олії та тваринних жирів (код КВЕД 10.41).

На підставі наказу від 19.02.2021 року № 64 й відповідних направлень, посадовими особами контролюючого органу у період з 24.02.2021 р. по 17.03.2021 р., проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року від`ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 19.03.2021 р.№ 193/32-00-07-01-02-11/41161689, згідно з висновків якого, перевіркою встановлено порушення позивачем у тому числі пп. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.2 ст. 198 та статті 200 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту по декларації з ПДВ за грудень 2020 року, а також від`ємне значення з ПДВ в розмірі 1755516 грн. За результатами розгляду заперечень висновки акту визнані такими, що відповідають нормам податкового законодавства.

На підставі акту перевірки та встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 21.04.2021 року №0000/90/0701, яким позивачеві зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 1755516 грн.

Підстави та порядок проведення перевірок позивачем не оскаржуються, останній фактично не згоден з висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятим за наслідками перевірки податковим повідомленням-рішенням.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що предметом спору у цій справі є фінансово-господарські взаємовідносини позивача з контрагентами-постачальниками робіт (послуг) – ТОВ «ЕЛЕКТРОСЕРВІС-М» та ТОВ «УКРАГРО С», на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та визначено відповідні суми бюджетного відшкодування при декларуванні за грудень 2020 року, висновки щодо яких викладені контролюючим органом в акті перевірки від 19.03.2021 р.№ 193/32-00-07-01-02-11/41161689.

Дослідивши первинні документи, надані позивачем на підтвердження фінансово-господарських взаємовідносини з вказаними контрагентами за період, який перевірявся, суд зазначає, зокрема про таке.

З матеріалів справи вбачається, що у зазначений в Акті період взаємовідносини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСЕРВІС-М» здійснювалися на підставі Договору підряду № М289 від 01 грудня 2020 року. Предметом договору було виконання робіт, а саме: монтаж кабелю та перепідключення перекидного клапану поз. 18.7.1 у цеху переробки сировини згідно проекту 006/05/19-4; 12; 13; 14.1; 14.2; 19-ЕМ.АТХ.

Роботи проведені на Відокремленому виробничому підрозділі «Запорізький олійноекстракційний завод» ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» за адресою: м.Запоріжжя, вул.. Харчова, 3.

Придбання робіт відображено у обліку Товариства згідно із Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року від 16 грудня 2020 року (примірна форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року від 16 грудня 2020 року (примірна форма КБ-3).

Товариство здійснило оплату за виконану роботу на адресу ТОВ «ЕЛЕКТРОСРВІС-М» на 49 788,75 грн. (в тому числі ПДВ), що підтверджується платіжним дорученням № 122032 від 23 грудня 2020 року.

Крім того, відповідно до умов Договору поставки № 48110 від 16 грудня 2020 року та Договору поставки № 48388 від 30 грудня 2020 року Товариством придбано у ТОВ «УКРАГРО С» соняшник у загальній кількості 316 тон.

Поставка товару здійснювалася на умовах СРТ - «перевезення оплачено до»: ВП Товариства - «Запорізький олійноекстракційний завод», розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Харчова, 3 згідно із правил Інкотермс в редакції 2010 року.

На виконання зазначених умов базису поставки Постачальник - ТОВ «УКРАГРО С» - поставило товар в обумовленій номенклатурі та кількості, що підтверджується відповідними документами бухгалтерського обліку, долученими до матеріалів справи.

Позивачем здійснено оплату за поставлений товар на адресу ТОВ «УКРАГРО С» на загальну суму 10 483 304,40 грн. в т.ч. ПДВ - 1 747 217,40 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями

Слід зазначити, що зауважень щодо порядку оформлення наданих первинних документів контролюючий орган не висунув, що підтверджує факт їх наявності та відповідності нормам діючого законодавства.

У той же час, обґрунтовуючи «безтоварність» вказаних операцій, відповідач посилається на порушення саме контрагентами позивача (ТОВ «ЕЛЕКТРОСЕРВІС-М» та ТОВ «УКРАГРО С») вимог податкового законодавства щодо введення ними господарської діяльності (відсутня фізична можливість виконувати значний обсяг робіт й віднесення до переліку ризикових платників податків відповідно).

Проте судом ці доводи відповідача до уваги не приймаються, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Натомість встановлені обставини свідчать про те, що Товариство здійснює діяльність, у тому числі, з виробництва олії та тваринних жирів безпосередньо та через виробничо-структурні підрозділі.

Так, через відокремлений (безбалансовий) структурний підрозділ Товариство з використанням засобів виробництва ПРAT «Запорізький олійноекстракційний завод» здійснює діяльність з виробництва рослинних олій. Відомості про ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД», яке є оператором ринку харчових продуктів в розумінні Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», містить Державний реєстр потужностей операторів ринку.

При цьому, роботи з монтажу кабелю та перепідюпочення перекидного клапану поз. 18.7.1 у цеху переробки сировини згідно проекту 006/05/19-4; 12; 13; 14.1; 14.2; 19-ЕМ. АТХ були придбані з метою забезпечення безперебійної діяльності цеху переробки сировини на Відокремленому виробничому підрозділі «Запорізький олійноекстракційний завод».

Насіння соняшнику, придбане у ТОВ «УКРАГРО С», не реалізовувалося іншим суб`єктам господарювання, а використано ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» як сировину для виробництва олії на Відокремленому виробничому підрозділі «Запорізький олійноекстракційний завод».

Отже, факт реальності придбання позивачем товарів (послуг) за вказаними договорами, підтверджується вищенаведеними первинними документами, які розцінені судом як належне документальне підтвердження реального характеру спірних операцій.

Крім того, суд виходить з того, що на час здійснення спірних господарських операцій вище перелічені контрагенти позивача були зареєстровані в установленому законом порядку, відповідали ознакам і поняттю юридичної особи та виступали правоздатними учасниками господарського обороту.

Окрім цього, суд зазначає, що платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентом чи його постачальниками вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, виконання податкових зобов`язань тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права, у тому числі, на формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування. У разі коли постачальник чи його контрагенти допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них.

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Відповідачем не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення ним підприємницької діяльності.

Крім того, у відповідності до ст. 71 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого контролюючий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

За наведених вище обставин у їх сукупності, суд не приймає висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від від 19.03.2021 р.№ 193/32-00-07-01-02-11/41161689, щодо встановлених у ньому обставин, які свідчать про відсутність здійснення спірної господарської діяльності між зазначеними суб`єктами господарювання та позивачем.

Суд також зазначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, підтвердженням факту виконання договору поставки товару (робі) є первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, чинне податкове законодавство не ставить право платника податку на включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту та заявлення бюджетного відшкодування в залежність від господарських, технічних та виробничих можливостей своїх постачальників.

Платник податків (покупець товару, робіт, послуг) не має обов`язку та права здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності за можливе допущення порушення законодавства іншими юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, як і не доведено правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Абзацом «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.200.4 статі 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Враховуючи, що позивач у перевіряємому періоді формував свій податковий кредит та визначав бюджетне відшкодування на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам в межах проведених господарських операцій, у суду відсутні підстави вважати, що його податкова звітність з податку на додану вартість складалася без відповідного підтвердження первинними документами.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідача.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у розмірі 22 700,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімусагро трейд» – задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.04.2021 року №0000/90/0701.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро трейд" за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 22 700 ( двадцять дві тисячі сімсот ) гривень. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 05.07.2021 року.

Суддя Л.Є. Букіна