Ухвала суду № 98078418, 01.07.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-п/641/15/2021 Справа № 641/1535/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Маньковської О.О.,

за участю представника відповідача – ОСОБА_1 ,

секретаря – Андросової П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Лисенка Андрія Олександровича про перегляд заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.04.2020 року в цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Лисенка А.О. про перегляд заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.04.2020 року в цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування якої зазначив, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.04.2020 року позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задоволений частково та з відповідача ОСОБА_2 стягнуто суму 228235 гривень 37 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1981,13 грн. Вказав, що у рішенні суду зазначено про належне повідомлення відповідача про місце, дату і час слухання справи, у зв`язку з чим прийнято заочне рішення по справі. При цьому, представник відповідача вказав, що судові повістки про виклик до суду, за місцем проживання відповідача, останньому не надходили, особисто не вручались, тому вважав, що його неявка є поважною причиною, а також, посилався на карантинні обмеження, встановлені на території України, у зв`язку з чим було порушено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як і гарантують право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Також вказав, що відповідачу не було направлено копію заочного рішення, про існування якого ОСОБА_2 стало відомо лише після отримання листа державного виконавця. Таким чином, представник відповідача вважав, що позбавлена на права на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи, учасником якої він є у зв`язку з чим, просив переглянути заочне рішення. Крім того, заперечував проти позовних вимог АТ КБ «Приват Банк».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час слухання справи повідомлений своєчасно і належним чином. При цьому надав суду письмові пояснення проти заяви про скасування заочного рішення, в яких заперечував проти її задоволення.

Представником відповідача надано заяву з проханням розглянути заяву за його відсутності та відсутності відповідача повідомлених про місце, дату і час слухання справи належним чином, вимоги заяви підтримав, просив задовольнити, при цьому вказав на порушення Закону при ухваленні заочного рішення.

Враховуючи, що сторони повідомлені про місце, дату і час судового засідання, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Так, згідно положень ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст. 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті та є обґрунтуванням.

Крім того, суд при вирішенні питання про перегляд заочного рішення, приходить до наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача, судом направлено судові повістки про виклик до суду, зокрема на 24.03.2020 року на 08 годин 50 хвилин направлено ухвалу про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками до неї й судову повістку, проте конверти повернулись не врученими із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року - судом застосовується рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Тож, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить по умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Крім того, відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі "Пономарьов проти України", наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, враховуючи правовий висновок Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 23.04.2018 №916/3188/16, факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Крім того, основними засадами цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно зі ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами 1, 2, 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 285,287,288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Лисенка Андрія Олександровича про перегляд заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.04.2020 року в цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, однак відповідач вправі оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду або шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Вказаний строк обраховується з дати винесення вказаної ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя -О. О. Маньковська