Ухвала суду № 98078336, 05.07.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

05.07.2021

Справа № 639/4440/21

Провадження № 2/639/1909/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Труханович В. В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подорожник Харків» про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними записів у трудовій книжці,

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подорожник Харків» про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними записів у трудовій книжці, відповідно до якої вона просила суд:

-Визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Подорожник Харків» № 74 – к від 21.10.2020 року;

-Визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Подорожник Харків» № 74 – к від 20.10.2020 року;

-Визнати недійсним запис в трудовій книжці ОСОБА_1 № 34 від 21.10.2020 року про переміщення ОСОБА_1 завідувачем аптеки № 21 Подорожник мережа аптек на підставі наказу № 74-к від 20.10.20220 року та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Подорожник Харків» внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про визнання запису № 34 від 21.10.2020 року недійсним;

-Визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Подорожник Харків» № 79/1-к від 18.11.2020 року;

-Визнати недійсним запис в трудовій книжці ОСОБА_1 № 35 від 19.11.2020 року про переміщення ОСОБА_1 завідувачем аптеки № 7 Подорожник мережа аптек на підставі наказу № 79/1-к від 18.11.2020 року та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Подорожник Харків» внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про визнання запису № 35 від 18.11.2020 року недійсним.

Вказана позовна заява була подана через підсистему «Електронний суд».

Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ч. 9 ст. 14 ЦПК України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Частиною 8 ст. 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Так, зазначену заяву було направлено до суду в електронному вигляді.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. ч. 1 - 2 ст. 6 зазначеного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Разом з тим, відповідно до п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Згідно з п.п. 15.15 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У номері «Голосу України» за 01.12.2018 року опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС. З 01.01.2019 року ЄСІТС буде функціонувати в тестовому режимі, а дослідна експлуатація системи розпочнеться з 01.03.2019 року.

Однак, в листі Державної судової адміністрації України №15-4999/19 від 28.02.2019 року зазначено про те, що підключення судів та територіальних управлінь ДСА України до підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи для експлуатації їх у тестовому режимі буде здійснюватися поступово, згідно з окремими наказами ДСА України. До цього часу в судах продовжуватиметься тестова експлуатація окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі і «Електронного суду».

У газеті «Голос України» №42 від 01.03.2019 року опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» № 229 від 01.12.2018 року щодо створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.

Станом на 01.07.2021 року, день звернення заявника до суду, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система у повноцінному режимі не функціонує.

Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника.

Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Зазначений доказів матеріали заяви не містять.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 просила суд звільнити її від сплати судового збору, оскільки предметом позову є трудовий спір та вона є внутрішньо переміщеною особою і не має нерухомого майна зареєстрованого на підконтрольній території.

З приводу цього суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Положення ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначають вичерпний перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору позивачі у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вказівки на те, що від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються позивачі у справах про визнання незаконним наказів про переведення та визнання записів у трудовій книжці недійсними.

Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подана особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивач, зокрема, як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається на те, що вона не має на контрольованій території будь-якого нерухомого майна, що є свідченням її тяжкого матеріального становища.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Однак, в порушення зазначених вимог закону позивачем до позовної заяви не додано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на час звернення до суду її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (довідка про доходи, декларація про доходи, тощо), та не зазначено підстав звільнення позивача від сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, враховуючи вищевикладене суд не знаходить підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому її клопотання задоволенню не підлягає.

Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_1 у ній поєднано п`ять вимог немайнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на момент звернення позивача до суду - 908, 00 грн.

Тобто, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 540, 00 грн. (908, 00 грн. Х 5 = 4 540, 00 грн.)

Також позивач у своєму позові просила суд витребувати у відповідача ряд документів.

З приводу цього суд зазначає.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Частина 1 ст. 84 ЦПК України зазначає, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Отже, виходячи з аналізу зазначених положень ЦПК України позивач повинна надати до суду окреме клопотання про витребування доказів судом.

Отже, позивачу необхідно: 1) надати суду позовну заяву яка є належним чином оформленою та подана до суду у відповідності до вимог цивільного процесуального закону; 2) сплатити судовий збір у розмірі 4 540, 00 грн. на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, а саме:

Отримувач коштів: ГУК Харків обл./м. Харків/ Новобаварський, Код отримувача: (ЄДРПО) 37874947, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA808999980313141206000020658, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), Призначення платежу: *;101;_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Жовтневий районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).

3) надати до суду клопотання про витребування доказів судом, яке б відповідало вимогам ЦПК України.

При цьому суд звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.50) визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення Суду від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland")). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення Суду від 20.02.2014 року у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia")).

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подорожник Харків» про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними записів у трудовій книжці підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185, 293, 294 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подорожник Харків» про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними записів у трудовій книжці - залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде йому повернута.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в частині стягнення судових витрат в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 05.07.2021 року.

Суддя В.В. Труханович