Рішення № 98077819, 02.07.2021, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/239/21

Номер провадження 2/383/223/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Адаменко І.М.,

за участю секретаря судового засідання - Зербул С.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу №383/239/21 ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Бобринецької міської ради Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Бобринецької міської ради Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову вказує, що вона та ОСОБА_2 проживали в цивільному шлюбі. Від вказаного шлюбу в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07.07.2011 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання доньки. Відповідач аліменти на утримання доньки не сплачує, має борг на 20.10.2020 рік в розмірі 109329,79 грн. Вказує, що донька від народження і до теперішнього часу проживає разом з нею та перебуває на її повному утриманні. Відповідач від народження дитини взагалі не цікавиться донькою, не відвідує свою доньку, не цікавиться її вихованням, розвитком, станом здоров`я, ухиляється від виконання обов`язку виховувати дитину, та не має поважних підстав які б цьому завадили. На цій підставі вважає, що перелічені обставини вказують на необхідність позбавлення відповідача батьківських прав.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Представник позивача - адвокат Бондаренко І.А. в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просили суд його задовольнити з підстав зазначених у позові та в подальшому надала в судове засідання заяву про слухання справи без участі сторони позивача (а.с.95).

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти позову в повному обсязі та просив суд відмовити в його задоволені в подальшому в судове засідання не з`явився без поважних причин, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, до суду заяв чи клопотань не надав. Відзиву на позовну заяву від відповідача також не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Орган опіки та піклування Бобринецької міської ради Кіровоградської області в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, до суду заяв чи клопотань від них не надійшло.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 81 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , спільна донька позивача та відповідача, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим повторно 19.01.2018 року Бобринецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №15 (а.с.8).

Довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб видана Кетрисанівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області від 26.02.2021 року за №77, встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Згідно рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07.07.2011 року у справі №2-294/2011р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, видано виконавчий лист у даній справі (а.с.10).

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 20.10.2020р. №9720 та довідки про розмір заборгованості зі сплати аліментів від 20.09.2020р. №9719, виданої Бобринецьким районним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро), станом на 20.10.2020 рік ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів в загальній сумі 109329,79 грн., а станом на 30.04.2021 рік заборгованість по аліментах боржника ОСОБА_2 становить 107814,62 грн. (а.с.11-12, 67-68).

З характеристики НВК «гімназія - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Бобринецької міської ради Кіровоградської області, виданої 10.12.2020 року за №112 на ученицю 6-Б класу ОСОБА_3 , вставлено, що остання характеризується з позитивної сторони, мама та бабуся приділяють належну увагу вихованню дівчинці, систематично відвідують батьківські збори, тримають зв`язок з вчителями та класним керівником. За весь час навчання ОСОБА_3 батько дитини жодного разу не з`являвся до навчального закладу, не відвідував батьківські збори, не з`являвся на шкільні та класні свята дитини, не цікавиться навчанням та поведінкою дитини (а.с.13).

Актом обстеження умов проживання позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що позивачкою створені всі умови для проживання дитини в даному будинку (а.с.14).

З Висновку органу опіки та піклування Бобринецької міської ради Кіровоградської області встановлено, що керуючись інтересами дитини, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 (а.с.16-17).

Вказаний Висновок затверджено Рішенням виконавчого комітету Бобринецької міської ради Кіровоградської області №43 від 16 лютого 2021 року (а.с.15).

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_4 , яка суду показала, що проживає по сусідству з сім`єю ОСОБА_5 та з ними товаришує. Їй відомо, що ОСОБА_1 проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , потім вони шлюбні стосунки припинили, коли саме не може вказати. З того часу позивач проживає біля своїх батьків в їхньому будинку разом з донькою. Вказує, що приблизно років 5, вона не бачила, щоб батько ОСОБА_2 приїздив до доньки та цікавився її життям.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_6 , яка суду показала, що позивачка доводиться її донькою, відповідач колишній зять, стосунки з ним підтримує нормальні не конфліктні. Відповідач з її донькою проживав в цивільному шлюбі до грудня 2011 року, на той час коли вони розійшлися дитині ОСОБА_3 було лише 1,5 роки. Вказує, що відповідач з того часу не цікавиться донькою, не бере участі у її вихованні, не допомагає матеріально. Дитина часто хворіла, і потрібна була матеріальна допомога, в зв`язку з чим позивач телефонувала відповідачу, але він на дзвінки не відповідав. Тому її донька змушена була поїхати на заробітки до Фінляндії, за цей час онука ОСОБА_3 проживала біля неї. Вказує, що її онука ображається на батька, адже він неодноразово обіцяв її провідати, а потім не приходив. Останні три роки взагалі не контактує з дитиною ніяким чином. Позивач не забороняє спілкуватися дитині з батьком, але останній сам не того бажає та нехтує своїми батьківськими обов`язками.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_7 , що працює вчителем НВК «гімназія - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Бобринецької міської ради Кіровоградської області, викладає в ОСОБА_3 українську мову. Повідомляє, що була свідком коли ОСОБА_3 стояла в шкільному коридорі і плакала, оскільки батько ОСОБА_2 пообіцяв прийти до неї та не прийшов. Так, як її чоловік є родичем позивачки, то вона буває часто в гостях у сім`ї ОСОБА_5 , вказує, що останній раз відповідача поряд з дитиною вона бучила коли останній виповнилося один рік, більше жодного разу його не бачила.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_8 , яка суду показала, що працює вчителем історії НВК «гімназія - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Бобринецької міської ради Кіровоградської області, та є класним керівником де ОСОБА_3 . Вказує, що знає позивача ОСОБА_1 , відповідача жодного разу не бачила. Повідомляє, що дівчинка активна, розумна, вихованням займається її мама та бабуся. На батьківські збори з`являться лише мама ОСОБА_1 , тата вона взагалі не знає і ніколи не бачила. Вказує, що на її думку позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 на дівчинку ОСОБА_3 ніяким чином негативно не вплине та буде відповідати інтересам дитини.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

За змістом роз`яснень, п.п. 15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною, однак не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Надані сторонами докази є підтвердженням того, що позбавлення батьків батьківських прав є доцільним, оскільки відповідач допустив свідоме нехтування своїми обов`язками щодо виховання дитини, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення.

Оскільки в судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено, що відповідач ухиляються від виконання своїх обов`язків, передбачених законом щодо виховання дитини, суд , з урахуванням інтересів дитини, приходить до висновку щодо необхідності позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки в даному конкретному випадку виявив та оцінив позитивний результат такого рішення у майбутній долі малолітньої доньки ОСОБА_2 , і вважає, що таким чином та в такий спосіб будуть захищені її права та інтереси.

Таким чином позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Але, оскільки рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07.07.2011 року у справі №2-294/2011р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 вже стягнено аліменти з відповідача, тому відсутні підстави для застосування ч.3 ст.166 СК України.

Відповідно ст.169 СК України, суд також роз`ясняє, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесений нею судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.8,12 ЗУ «Про охорону дитинства», ст.ст. 7, 150-155, 164, 165, 166, 180 СК України, ст. ст. 4, 10-12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області 05.04.2006 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_4 виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області 15.06.2004 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована та фактична адреса проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Бобринецької міської ради Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04055239, юридична адреса: вулиця Незалежності, 80, каб.206, м. Бобринець Кіровоградської області, поштовий індекс 27200.

Повне судове рішення складено 05.07.2021 року.

Суддя І. М. Адаменко