Ухвала суду № 98077573, 05.07.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3489/21

1-кп/215/670/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого - судді Лиходєдова А.В.,

при секретарі Бисовій В.А.

за участю: прокурора Сілкіна Д.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Вірка В.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час досудовою розслідування ухвалою від 14.05.2021 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 12.07.2021 р..

Ухвалою від 11.06.2021 р. Дніпровського апеляційного суду, було скасовано ухвалу від 14.05.2021 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, та застосовано стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.07.2021 р., включно.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений заперечує проти клопотання прокурора, так як він не буде переховуватись від суду, має дитину, працює, підтримує клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Захисник Вірко В.В. заперечував проти клопотання прокурора, просить звільнити обвинуваченого з під варти. В ухвалі суду від 31.05.2021 р. про призначення підготовчого розгляду зазначено частину 2 статті 296 КК України, замість частини 4. Клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК України, (не додано до нього копії документів). Відсутнє обгрунтування ризиків обставинами. В клопотанні маса помилок, неточностей, чомусь мова ведеться про декількох інших осіб. Обвинувачений характеризується позитивно, працює, має дитину, був побитий батьком дружини, тобто це були особисті стосунки. Має місце взагалі імітація злочину зі сторони правоохоронних органів. Клопотання повинно бути не про продовження строку. Всі ризики, на які посилається прокурор, як і обставини, якими вони обґрунтовуються не доведені.

Таким чином, прокурор не зміг довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Зокрема, що не можливо наприклад обрати відносно ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід особисте зобов`язання, особисту поруку родичів або навіть домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби, або більш м`який запобіжний захід.

Крім того, у суду на даний час відсутні докази, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, зазначеним в ст. 177 КПК України. У цьому контексті також необхідно зазначити, що підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою впродовж досудового розслідування ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне клопотання про продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз як підстави подальшого втручання у право особи на свободу.

Отже на сьогодні захист вважає й наполягає на тому, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні відсутні або низькі.

У цьому контексті необхідно також зазначити, що не може бути тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, що інкриміноване ОСОБА_2 підставою для обрання (продовження) запобіжного заходу у вигляді фактично тримання під вартою.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, захисника в інтересах обвинуваченого про звільнення з під варти та зміну його на більш м`який запобіжний захід, вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, а в клопотанні захисника відмовити, виходячи з наступного.

Слідчий суддя, в обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та апеляційний суд у своїй ухвалі від 11.06.2021 р. посилався на те, що ОСОБА_1 працює, не одружений, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 , але підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 3 до 7 років позбавлення волі, у відношенні нього в Тернівському районному суду м. Кривого Рогу, перебуває кримінальне провадження за ст. 126-1 КК України, тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також впливати на потерпілих і свідків.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється (обвинувачується) особа.

Згідно ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведене, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього кодексу.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення законності позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (продовження його дії) слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так як судом встановлено наявність обставин, які свідчать про наявність всіх трьох підстав, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Тобто, оскільки обставини, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_1 при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та Апеляційній суд у своїй ухвалі від 11.06.2021 р. не змінилися, суд вважає, що інший запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, так як він хоча й працює, не одружений, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 , але обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від від 3 до 7 років позбавлення волі, у відношенні нього в Тернівському районному суду м. Кривого Рогу, перебуває кримінальне провадження за ст. 126-1 КК України, тому він може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також впливати на потерпілих і свідків, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вказані ризики, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та апеляційний суд, продовжують існувати.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні на цей час забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, відповідні ризики продовжують існувати та не зменшилися, є достатніми та виправдовують тримання особи під вартою.

Тому, суд вважає, враховуючи також положення ст. 178 КПК України, що обвинуваченому ОСОБА_1 , слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

У клопотані захисника Вірка Віктора Вікторовича про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти та обрання більш м`якого запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по 02.09.2021 р..

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.

Суддя: