Рішення № 98077377, 30.06.2021, Межівський районний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 181/419/20

Провадження № 2/181/121/21

"30" червня 2021 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Юр`єва О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Чупікової В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Межова в режимі відеоконференції цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за участі сторін:

представника відповідача Трегуб Ю.Є. ,

В С Т А Н О В И В:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулося ТОВ «Вердикт Капітал» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування позовних вимог зазначається, що 14 жовтня 2013 року між

ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом акцептування клієнтом публічної пропозиції

ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та додаток до зазначеного договору. Згідно договору встановлено, що ліміт відновлюваної кредитної лінії складає 75000,00 гривень. З умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку відповідач ознайомлений. Підпис

ОСОБА_1 свідчить про те, що останній підтвердив згоду на умови надання кредиту, які складають договір. Позивач зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Всупереч договірним зобов`язанням, відповідач неналежно виконував умови договору. 21 червня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило

ТОВ «Кредитні ініціативи», а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №630039754 від 14.10.2013 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та боржником. Таким чином

ТОВ «Кредитні ініціативи» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а

ПАТ "Альфа-Банк" втратив такі права. 26 грудня 2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Веста» було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «Веста», а

ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №630039754 від 14.10.2013 року. Таким чином

ТОВ «ФК «Веста» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «Кредитні ініціативи» втратив такі права.16 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого

ТОВ «ФК «Веста» відступило ТОВ "Вердикт Капітал", а ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №630039754 від 14.10.2013 року. Таким чином ТОВ "Вердикт Капітал" наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «ФК «Веста» втратив такі права. Станом на 08 травня 2020 року ОСОБА_1 має перед позивачем заборгованість за кредитним договором в розмірі 119300,50 гривень, з яких: 46795,68 гривень - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту); 22327,48 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 21700,30 гривень - заборгованість по пені і штрафам; 4 217,95 гривень - 3 % річних; 10 617, 94 гривень - інфляційне збільшення боргу; 13641,15 гривень - нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою НБУ.

Заочним рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області вимоги позивача були задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість та вирішено питання судових витрат.

Ухвалою суду від 30 квітня 2021 року прийнято заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, яке за результатами розгляду ухвалою суду від 14 травня 2021 року скасовано та призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника за наявними у справі доказами, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заявлені вимоги не визнав та вказав, що позивачем до суду не надано жодних доказів на підтвердження заявлених вимог до ОСОБА_1 , розрахунок заборгованості також є безпідставним та необґрунтованим з огляду на відсутність доказів отриманої суми кредиту, яким чином відбувалось його погашення, підстави нарахування заборгованості та її складових. Наголошується на тому, що право вимоги неодноразово переходило з фінансових установ і до суду не надано належних доказів які саме грошові кошти та за яким договором були отримані позивачем стосовно якого є сумніви щодо його належності. Позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову.

Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, приходить до наступних висновків.

При цьому досліджені наступні матеріали справи, яким надана відповідна оцінка.

У судовому засіданні було встановлено, що 14 жовтня 2013 року між публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом акцептування клієнтом публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та додаток до зазначеного договору. Згідно п.2.1. додатку до договору ліміт відновлюваної кредитної лінії складає 75000,00 гривень.

21 червня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №630039754 від 14.10.2013 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та боржником. Таким чином

ТОВ «Кредитні ініціативи» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ПАТ "Альфа-Банк" втратив такі права.

26 грудня 2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Веста» було укладено Договір факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «Веста», а ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №630039754 від 14.10.2013 року. Таким чином ТОВ «ФК «Веста» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «Кредитні ініціативи» втратив такі права.

16 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Веста» відступило ТОВ "Вердикт Капітал", а ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №630039754 від 14.10.2013 року.

Станом на 08 травня 2020 року ОСОБА_1 має перед позивачем заборгованість за кредитним договором в розмірі 119300,50 гривень, з яких: 46795,68 гривень - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту); 22327,48 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 21700,30 гривень - заборгованість по пені і штрафам; 4 217,95 гривень - 3 % річних; 10 617, 94 гривень - інфляційне збільшення боргу; 13641,15 гривень - нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою НБУ.

Судом достовірно встановлено, що у витягу з договору факторингу №1 від 21.06.2016 вказано, що ПАТ «Альфа-Банк» відступило свої права грошової вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи», а останнє його набуло.

За договором факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» домовились про відступлення прав вимоги, відповідно ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «ВЕСТА», а останнє набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту.

Згідно договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019 року ТОВ «ФК «ВЕСТА» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а останнє набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту.

Перевіривши всі надані позивачем копії договорів та витягів з договорів, а також розрахунки заборгованості, судом встановлено, що згідно витягу з договору факторингу №1 від 21.06.2016 року неможливо встановити за якими конкретно кредитними договорами передано права грошової вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи». Також немає можливості визначити, чи має фактор право наступного відступлення прав вимоги за кредитними договорами, переданими йому за договором факторингу.

Згідно з ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст.1083 ЦК України, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлене договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень глави 73 ЦК України.

В подальшому, а саме 26.12.2018 року ТОВ «Кредитні ініціативи» укладають договір факторингу з ТОВ «ФК «ВЕСТА», за яким за плату останній отримує право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку 1-1, який позивачем не додано до матеріалів справи, що позбавляє суд можливості встановити, чи були права вимоги за кредитним договором №630039754 від 14 жовтня 2013 року, укладеним між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , предметом договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року.

Положеннями п.2.3 розділу 2 Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року сторони визначили, що право вимоги вважається відступленим з дати повної (остаточної) оплати Фактором (ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА») ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2. договору.

До суду позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» повної (остаточної) оплати ціни прав вимоги за вказаним вище договором факторингу, тому немає можливості встановити момент набуття цим товариством прав вимоги за кредитними договорами, які були відступлені за договором факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року.

Положеннями п.2.3 розділу 2 Договору від 16.01.2019 року за №16-01/19/1, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Веста» та позивачем, відступлення прав вимоги сторони визначили, що право вимоги вважається відступленим з дати підписання договору, але не раніше дати здійснення повної оплати позивачем ціни прав вимоги відповідно до п.4.2 цього Договору.

У зв`язку з ненаданням позивачем доказів на підтвердження здійснення повної оплати ціни прав вимоги за вказаним вище договором, суд позбавлений можливості встановити момент набуття позивачем прав вимоги за кредитними договорами, які були відступлені за договором відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 року.

При цьому, в ст.81 ЦПК України зазначається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обґрунтуванням вимог заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, позивач обґрунтовує виключно договорами відступлення прав вимог та розрахунком заборгованості, які у свою чергу не містять інформації про нарахування саме такої суми, її складових, даних про внесення відповідачем платежів та строку розрахунку заборгованості, а фактично є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може бути доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.

Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п.2.1.1 Постанови НБУ «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від 30.12.1998 року №566, оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Проте, ТОВ «Вердикт Капітал» не надало суду первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки та інше), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку, є правильними.

Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов`язком позивача, який не довів суду належними та допустимими доказами її розмір.

Згідно зі ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наданий сторонами, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів, як зазначено в п.27 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», при цьому жодна із сторін не була поставлена судом у менш сприятливе становище, порівняно з іншою стороною, на чому наголошується у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» наголошується на принципі рівності сторін як одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.80 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».

Судові витрати розподілити відповідно до положень ст.141 ЦПК України .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 81, 82, 96, 141, 142, 206, 259,

263-265, 268, 272, 273 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (юридична адреса: вул. Кудрявський Узвіз,5-Б, м.Київ, код ЄДРПОУ 36799749) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05 липня 2021 року.

Суддя: О. Ю. Юр`єв