Ухвала суду № 98076320, 05.07.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4483/21

Провадження № 2/487/2225/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2021 року суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Лагода А.А. в м. Миколаєві, дослідивши на предмет дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 ОСОБА_1 до Третьої Державної нотаріальної контори, ЦНАП Міськвиконкому, КП ММБТІ, ЦНАП Ольшанської селищної ради, Міськвиконкому про визнання протиправними дій, скасування рішень, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 із вищевказаним позовом. Просить суд:

- визнати протиправними та незаконними дії державних реєстраторів ЦНАПу та Нотаріусів 3-ї державної нотаріальної контори (Фоменко С.П., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ), які на протязі 2011р.-2021р. не виконують рішення судів, не вчиняють реєстраційні та нотаріальні дії до вчинення яких їх зобов`язує Конституція України та Закони України, які вони грубо ігнорують , не виконують рішення судів за 2011 р.-2016 р.;

- зобов`язати нотаріса виконати рішення судів за 2011р-2016р. та видати свідоцтво про право на спадок єдиному спадкоємцю першої черги - ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину в 2010р. та провести необхідні реєстраційні дії за моїми спадкодавцями та мною;

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації від 27.09.2016 р. №31586927,прийняте державним реєстратором Риженко Олексієм Сергійовичем;

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації від 13.07.2018 р. №42053221, прийняте державним реєстратором Іноземцевою Юлією Анатоліївною;

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації від 24.07.2018 р. №42198438, прийняте державним реєстратором Чекановським Сергієм Ігоровичем;

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації від 03.08.2018р. №42371790, прийняте державним реєстратором Постолакі Надією Констянтинівною;

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації від 14.11.2019р. №49670788, прийняте державним реєстратором Гриценко Юлією Володимирівною;

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації від 01.04.2021 р. №57424955, прийняте державним реєстратором Іноземцевою Юлією Анатоліївною;

- притягнути Нотаріуса 3-ї державної нотконторит та державних реєстраторів до кримінальної відповідальності за ст. ст. 382, 365-2 ККУ;

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 25.05.2021р.№58324952, прийняте ОСОБА_6 ;

- скасувати Постанову Нотаріуса 3-ї державної нотконтори Грачової Л. від 01.08.2016р., як незаконну;

- відшкодувати матеріальні та моральні збитки;

- замінити Нотаріуса та передати справу іншому Нотаріусу.

Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст. ст. 175, 176, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з п. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем не виконані вищезазначені вимоги.

Крім того позивачем зазначається п`ять відповідачів, однак із змісту позовних вимог не має можливості встановити які вимоги ставляться до конкретного відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір», яким визначаються правові засади справляння судового збору та звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до суду позовної зави майнового характеру у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до суду позовної зави не майнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачами ставляться одинадцять вимог немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру при цьому судовий збір не сплачено ні за одну вимогу.

Щодо клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору необхідно зазначити наступне.

Положеннями частин 1, 3 статті 136 ЦПК України, встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. При цьому, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 8 липня 2011 року, враховуючи майновий стан сторони, суд своєю ухвалою може зменшити розмір судового збору, пов`язаного з розглядом справи, або звільнити від його сплати.

Згідно статтей 80, 81 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674- VI та статті 82 ЦПК України, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У клопотанні про звільнення від сплати судового збору позивач посилаються на необхідність звільнення їх від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» без надання жодних доказів в підтвердження.

За таких обставин, суд позбавлений можливості оцінити майновий стан позивача, а тому не вбачає підстав для звільнення їх від сплати судового збору, оскільки звільнення від сплати судового збору допускається лише у виключних випадках. При цьому, суд бере до уваги, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. Позивачі не звертався до суду з клопотаннями про відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення розміру судового збору.

Враховуючи викладене вище, доводи позивача не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки справляння судового збору переслідує законну мету.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Як вбачається із наданої позовної заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Тому позивачам слід усунути вищевказані недоліки позовної заяви шляхом вказівки інформації, зазначеної вище, а саме зазначення в позовній заяві:

- зазначити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

- надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- зазначити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- зазначити докази, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- сплатити судовий збір за кожну позовну вимогу згідно із Законом України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 ОСОБА_1 до Третьої Державної нотаріальної контори, ЦНАП Міськвиконкому, КП ММБТІ, ЦНАП Ольшанської селищної ради, Міськвиконкому про визнання протиправними дій, скасування рішень, стягнення матеріальної та моральної шкоди – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.А. Лагода