Рішення № 98075618, 05.07.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

05 липня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/404/21 Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянуто справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна",

вул. Миколи Пимоненка, буд.13, офіс №4А/41, м. Київ, 04050;

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1;

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна",

вул. Богдана Хмельницького, 1, с. Машеве, Семенівський район, Чернігівська область, 15460;

e-mail: stov-ukraine@ukr.net

предмет спору: про стягнення 875847,20грн

без виклику (повідомлення) сторін

22.04.2021, надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» (надалі - ТОВ «Адама Україна») до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (надалі - СТОВ «Україна») про стягнення 875847,20грн, з них: 700000,00грн основного боргу за договором купівлі-продажу насіння №02/12/2019-S від 26.12.2018 (надалі - Договір) та Специфікації від 16.01.2019 (додаток №1 до цього Договору); 125405,48грн 13% річних за період з 26.11.2019 по 12.04.2021, нарахованих відповідно до п.6.5. Договору, та 50441,72грн інфляційних втрат за період з грудня 2019 року по лютий 2021 року нарахованих відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов зазначеного Договору в частині своєчасної оплати за поставлений товар (насіння сої ЕС Тенор перша репродукція, врожай 2017 року).

Ухвалою суду від 17.05.2021, після усунення позивачем недоліків, дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі №927/404/21; постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; сторонам установлено строки для подання заяв по суті спору, зокрема відповідачу - 15-тиденний строк з дня її вручення для подання до суду та позивачу відзиву на позовну заяву. Одночасно відповідачу роз`яснено, що відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) в разі ненадання ним відзиву в установлений строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвала суду про відкриття провадження в справі №927/404/21 від 17.05.2021 одержана відповідачем 22.05.2021 за адресою його державної реєстрації згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1400051871512.

З урахуванням наведеного, строк на подання відповідачем відзиву на позов закінчився 07.06.2021, тобто зі спливом 15-тиденного строку з дня отримання ухвали суду від 17.05.2021 (з урахуванням приписів частини 4 статті 116 ГПК України щодо правил перебігу процесуальних строків).

Відповідач правом на подання мотивованих заперечень на позов, у порядку статей 165, 178, 251 ГПК України, не скористався, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.

За приписами статей 42, 43 ГПК України сторони повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні в них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відтак неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодою для розгляду справи за наявними доказами, відповідно до статей 178, 251, 252 ГПК України.

Сторонами також не заявлено до суду будь-яких клопотань щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснено при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 17.05.2021.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2018, між ТОВ "Адама Україна" (продавець, позивач) та СТОВ "Україна" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу насіння №02/12/2019-S (надалі - Договір), за пунктами 1.1., 1.2. якого продавець зобов`язався передати в установлений строк насіння в власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість у порядку та на умовах визначених цим Договором та додатками до нього. Найменування товару, його кількість, номенклатура, асортимент, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару, строк та базис (у тому числі адреса місця) поставки товару, рік врожаю, а також за необхідності інші умови, визначаються сторонами в відповідних додатках (Специфікаціях), що є невід`ємною частиною цього Договору.

За умовами пунктів 2.1.-2.3., 2.5. Договору ціни, загальна вартість, найменування товару, вид обробки, одиниця виміру зазначаються у додатку (Специфікації). В ціну товару входить вартість тари, упаковки та маркування, протруєння.

На дату підписання відповідного додатку (Специфікації) до цього Договору ціна вказується в національній валюті України - гривні. Покупець здійснює оплату вартості товару в порядку, визначеному Договором та відповідним додатком(ах) до нього. Оплата товару відповідно до Договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів покупцем на поточний рахунок продавця. Датою оплати вважається дата зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Продавця. В платіжному документі покупець зобов`язаний зазначити в призначенні платежу номер та дату укладення договору та номер додатку (специфікації), за яким здійснюється оплата товару, або номер рахунку-фактури (в разі його виставлення продавцем). В іншому випадку продавець зараховує суму оплати на власний розсуд - для погашення загальної заборгованості покупця по всім іншим зобов`язанням.

За пунктами 3.1., 3.6., 3.6.1., 3.7 Договору поставка товару за ним може здійснюватися окремими частинами - партіями. Поставка товару (партії товару) здійснюється в строки, зазначені в Договорі або додатку(ах), за умови відсутності заборгованості покупця перед продавцем за іншими поставками, здійсненими на виконання даного Договору.

Факт отримання товару покупцем підтверджується підписаною уповноваженими представниками сторін видатковою накладною.

Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в видатковій накладній; по якості - відповідно до сертифікату на посівні якості насіння (товар).

Право власності на товар переходить до покупця з моменту прийняття товару покупцем, що підтверджується підписаною з боку представника покупця видатковою накладною та належним чином оформленим (за встановленою даним Договором зразком) оригіналом довіреності на представника покупця.

За умовами п.1.5. Договору покупець надає продавцю оригінал довіреності на отримання товару за формою, наведеною в додатку №1 до даного Договору, підписаної уповноваженими на це особами, та скріпленої печаткою покупця.

Сторони, виходячи з умов пунктів 1.1. та 1.2. Договору, 16.01.2019, в двосторонньому порядку підписали специфікацію (додаток №1 до Договору, що є його невід`ємною частиною), якою погодили поставку в строк до 10.05.2019 товару, а саме: насіння сої ЕС Тенор перша репродукція (українське виробництво, врожаю 2017 року), у кількості 1800 мішків, за ціною за одиницю 677,24грн (без ПДВ), загальною вартістю 1219035,74грн (без ПДВ). Строк оплати за товар: 20% від вартості товару покупець оплачує продавцю протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами даного додатку на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури та 80% від вартості товару покупець оплачує покупцю до 15.11.2019 (включно).

Договір купівлі-продажу насіння №02/12/2019-S від 26.12.2018 набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторін і діє до 30 листопада 2019 року (п.8.1. Договору).

Виходячи з правової природи укладеного правочину суд дійшов висновку, що між сторонами склались відносини з поставки товару, що врегульовані §1 та §3 Глави 54 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

За висновком суду, договір купівлі-продажу насіння №02/12/2019-S від 26.12.2018 на час вирішення спору припинив свою дію, в зв`язку з закінченням строку на який його укладено сторонами (п.8.1. Договору).

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом частин 1 та 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Предметом позову в даній справі є стягнення вартості поставленого товару, відсотків річних та інфляційних витрат, нарахованих за час прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором.

Тобто до обставин, що входять до предмету доказування в даній справі, належить факт порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати обумовленого товару; наявність достатніх правових підстав для застосування до нього правових наслідків, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

Судом установлено, що на виконання умов Договору та Специфікації до нього, позивачем, на підставі видаткової накладної №7 від 23.01.2019 поставлено, а відповідачем, в особі Коротченко А.П., діючої на підставі довіреності №3 від 22.01.2019, прийнято товар (насіння сої ЕС Тенор перша репродукція, врожай 2017 року, в кількості 1800 мішків загальною вартістю 1462842,89грн (з ПДВ)).

Указаний документ первинного бухгалтерського обліку підписаний обома сторонами та засвідчений печатками юридичних осіб.

Факт отримання товару за вказаним документом відповідачем не заперечується.

На оплату вказаного товару позивачем виставлено до сплати відповідачу рахунок №12 від 16.01.2019, про що зокрема вказано в видатковій накладній.

За статтею 610, частиною 1 статті 612 ЦК України порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

Згідно з вимогами частини 1статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Специфікацією від 16.01.2019 (додаток №1 до Договору №02/12/2019-S від 26.12.2018) сторони погодили, що відповідач протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами даної специфікації, на підставі рахунку виставленого продавцем, має сплатити 20% від вартості замовленого товару, що складає 292568,58грн (з ПДВ), та 80% від його вартості в строк по 15.11.2019 (включно), що складає 1170274,31грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, у рахунок отриманого товару за Договором сплатив позивачу 762842,89грн з порушенням граничних строків оплати, про що зокрема свідчить довідка банківської установи АТ «Сітібанк» (призначення платежу: за насіння сої згідно з рахунком №12 від 16.01.2019).

Граничний строк по оплаті поставленого товару, виходячи з умов погоджених сторонами в специфікації (додаток №1 до Договору №02/12/2019-S від 26.12.2018) настав 15.11.2019 (включно), тобто оплату товару прострочено відповідачем з 16.11.2019 (що ним не спростовується).

На момент винесення рішення в справі відповідач доказів оплати наявного боргу в сумі 700000,00грн (1462842,89грн -762842,89грн) до суду не надав.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позов у частині вимоги про стягнення основного боргу в сумі 700000,00грн є обґрунтованим, правомірним, підтверджується матеріалами справи, відтак підлягає задоволенню.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами п.6.5. Договору, якщо покупець прострочить оплату товару, то на прострочену суму продавець може нарахувати, а покупець на вимогу продавця повинен сплатити 13 (тринадцять) процентів річних від простроченої суми коштів. Нарахування процентів здійснюється від одинадцятого дня прострочення до дня фактичної оплати заборгованості.

Тобто, сторони, виходячи із принципу свободи договору, що закріплений статтями 6, 12, 627 ЦК України, в п.6.5. Договору збільшили передбачений законом розмір відсотків річних, що нараховуються та підлягають стягненню за частиною 2 статті 625 ЦК України в разі прострочення виконання грошових зобов`язань. При цьому передбачили право кредитора на нарахування та стягнення відсотків річних у збільшеному розмірі починаючи з 11-го календарного дня, від дня прострочення виконання грошового зобов`язання (тобто з 26.11.2019)

Позивач, керуючись частиною 2 статті 625 ЦК України та п.6.5. Договору, з огляду на порушення відповідачем грошового зобов`язання щодо своєчасного розрахунку за отриманий товар, заявив до стягнення з відповідача 125405,48грн відсотків річних за період з 26.11.2019 по 12.04.2021 (за збільшеною ставкою - 13%) та 50441,72грн інфляційних втрат за період грудня 2019 року по лютий 2021 року.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов`язань за Договором, суд, керуючись наведеними нормами, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення нарахувань: відсотків річних та інфляційних втрат, з огляду на встановлений період прострочення виконання грошового зобов`язання (перебіг якого розпочався з 16.11.2019) дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення відсотків річних у сумі 125405,48грн за період з 26.11.2019 по 12.04.2021 та в частині інфляційних втрат у сумі 50441,72грн за з період грудня 2019 року по лютий 2021 року.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають установленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач проти заявленого позову не заперечив. Доказів належного виконання зобов`язань перед позивачем щодо оплати вартості поставленого товару в погоджений строк до суду не надав.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов`язань по оплаті вартості отриманого ним товару в розмірі 700000,00грн, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, зокрема, в частині основного боргу в сумі 700000,00грн, в частині відсотків річних у сумі 125405,48грн та в частині інфляційних втрат у сумі 50441,72грн за заявлені періоди стягнення.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Тобто за рахунок відповідача мають бути відшкодовані судові витрати по сплаті судового збору в сумі 13137,71грн.

Керуючись статтями 12, 42, 46, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 165, частиною 2 статті 178, статтями 233, 236, 238, 239, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (вул. Миколи Пимоненка, буд.13, офіс №4А/41, м. Київ, 04050; код ЄДРПОУ 36138418) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (вул. Богдана Хмельницького, 1, с. Машеве, Семенівський район, Чернігівська область, 15460; код ЄДРПОУ 30875677) про стягнення 875847,20грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (вул. Богдана Хмельницького, 1, с. Машеве, Семенівський район, Чернігівська область, 15460; код ЄДРПОУ 30875677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, офіс №4А/41, м. Київ, 04050; код ЄДРПОУ 36138418) основний борг у сумі 700000,00грн, 125405,48грн відсотків річних, 50441,72грн інфляційних втрат та судовий збір у сумі 13137,71грн.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко