Рішення № 98075572, 01.07.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року м. Черкаси справа № 925/693/21

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача: Холяпіна Ю.Р. – за довіреністю,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщені Господарського суду Черкаської області в місті Черкаси справу

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз»

до Мокрокалигірського психоневрологічного інтернату

про стягнення 2 774, 99 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» (вул. Максима Залізняка, 142, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 03361402) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Мокрокалигірського психоневрологічного інтернату (вул. Лесі Українки, 5, с. Мокра Калигірка, Катеринопільський район, Черкаська область, 20540, код ЄДРПОУ 03189794) про стягнення 2 774,99 грн заборгованості, з яких: 2 464,62 грн – основний борг, 165,22 грн – пеня, 38,93 грн – 3 % річних, 106,22 грн – інфляційні втрати, що виникла на підставі Типового договору розподілу природного газу № 13/16855/Т-16 від 29.01.2016 та відшкодування судових витрат – 2 270,00 грн сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на неналежне (несвоєчасне) виконання відповідачем укладеного між сторонами договору розподілу природного газу.

У позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою від 03 червня 2021 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; задовольнив клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначив розгляд справи по суті у судовому засіданні на 01 липня 2021 року; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права.

Відповідно до частин 1, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту ГПК України) розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Сторони були повідомлені про час і місце розгляду справи належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 64-65).

Відповідач у судове засідання не з`явився.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду відзив на позов, а також необхідні докази, що обґрунтовують заперечення по суті позовних вимог, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

У судовому засіданні 01.07.2021 позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі; були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду в порядку ст. 240 ГПК України.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши представника позивача, суд встановив такі обставини.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП, Регулятор) № 840 від 29.06.2017 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП № 1049 від 03.06.2020) Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» виконує функції оператора газорозподільної системи та здійснює ліцензійну діяльність з розподілу природного газу в межах території міста Черкаси та Черкаської області (крім міста Умань, Уманського, Христинівського та Маньківського районів Черкаської області).

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 та розміщеного на офіційному веб-сайті НКРЕКП www.nerc.gov.ua, офіційному сайті Позивача в мережі Інтернет за адресою www.chergas.ck.ua, та в друкованому виданні, що публікується в межах ліцензованої діяльності Оператора ГРМ, в газеті «Нова Доба» № 102-103 від 24.12.2015.

Між Публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз») (позивач у справі, Оператор ГРМ за договором), та Мокрокалигірським психоневрологічним інтернатом (відповідач у справі, Споживач у справі), об`єкт якого розташований за адресою: вул. Лесі Українки (Леніна), буд. 5, с. Мокра Калигірка, Катеринопільський р-н, Черкаська обл., та в установленому законодавством порядку підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ (далі – об`єкт), укладено Типовий договір розподілу природного газу № 13/16855/Т-16 від 29.01.2016 (далі – Договір, а.с. 9-13) в письмовій формі та 29.01.2016 Споживачем підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). Як суб`єкту ринку природного газу відповідачу було присвоєно персональний ЕІС-код: 56ХS0000359М200V.

У п. 1.1. Типового договору вказано, що цей типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно з п. 12.1., 12.2. Договору він укладається на невизначений строк. Якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.

У разі незгоди Споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього Договору зміни. Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього Договору змінами.

Відповідно до п. 1.2. Договору його умови однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 (далі – Кодекс ГРМ).

Відповідно до взятих на себе зобов`язань, передбачених п. 2.1. Договору, позивач зобов`язується надати відповідачу послугу з розподілу природного газу, а відповідач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Згідно з п. 1.4. Договору послуга з розподілу природного газу – послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Відповідно до п. 2.3. Договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом ГРМ. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача (п. 5.2 договору).

У п. 5.1., 5.4. договору сторони погодили, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору.

Постановою НКРЕКП № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу ГРМ (та до Договору відповідно), згідно з якими з 01.01.2020 запроваджено новий порядок розрахунків за послуги з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній рік.

Згідно з п. 6.1., 6.2. Договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, що є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення, та сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до п. 1, 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови НКРЕКП від 07.10.2019 № 2080, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Газовим роком у розумінні положень глави 1 розділу І Кодексу ГРМ є період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року. Для розрахунку річної замовленої потужності на 2020 рік газовим роком вважається період з 01.10.2018 по 30.09.2019.

Враховуючи фактичний обсяг споживання природного газу відповідачем за минулий газовий рік позивачем було визначено річну замовлену потужність об`єкту відповідача на 2020 рік в обсязі 4 564 куб м, з якою Споживач погодився, уточнену заявку не подавав.

Згідно п. 6.4. Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п. 6.3. Договору).

Оскільки фактичний обсяг споживання природного газу відповідачем за минулий газовий рік склав 4 564 куб м, місячна замовлена потужність об`єкта відповідача на 2020 рік з урахуванням вище зазначеного та положень глави 3 розділу XV Кодексу ГРМ, що визначають вимоги до округлення числових значень фізичних величин, становила 4 564 куб м/12 = 380,33 куб м.

Для спрощеного обчислення річної замовленої потужності протягом 2020 року позивачем округлено 1/12 величини річної замовленої потужності до 380 куб м у з урахуванням якої визначено вартість місячної послуги розподілу природного газу на 2020 рік.

Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3048 (яка оприлюднена на сайті Регулятора) для АТ «Черкасигаз» на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно встановлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 0,42 грн за 1 м куб на місяць (без урахування ПДВ), а з ПДВ його розмір становить 0,504 грн за 1 м куб на місяць.

Розмір плати за замовлену потужність для об`єкта відповідача у період з січня по червень 2020 року розраховано у розмірі 191,52 грн на місяць (380 куб м*0,504 грн = 191,52 грн).

З 01 липня 2020 року постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1186 (яка оприлюднена на сайті Регулятора) для АТ «Черкасигаз» тариф на послуги розподілу природного газу встановлено у розмірі 0,48 грн за 1 м куб на місяць (без урахування ПДВ), а з ПДВ його розмір становить 0,576 грн за 1 м куб на місяць.

Таким чином, розмір плати за замовлену потужність для об`єкта відповідача у період з 01 липня 2020 року до 31 грудня 2020 року розраховано у розмірі 218,88 грн на місяць (380 куб м*0,576 грн = 218,88 грн).

При цьому, у грудні 2020 року позивачем відкориговано раніше здійснене заокруглення числових значень за 2020 рік і враховано 4 куб м (0,33 куб м /місяць*12). У зв`язку з цим, місячну вартість послуги з розподілу природного газу відповідача за грудень 2020 року визначено в обсязі 384 куб м і, відповідно, відкориговано суму місячної вартості замовленої потужності в грудні 2020 року, що становить 221,18 грн (384 куб м*0,576 грн = 221,18 грн).

Впродовж 2020 року мало місце порушення відповідачем виконання своїх зобов`язань за Договором щодо оплати місячної вартості величини річної замовленої потужності, чим порушено умови Договору, зокрема, пп. 1 п. 7.4. Договору.

Відповідно до п. 6.6. Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Позивач щомісячно направляв відповідачу на його юридичну адресу акти приймання-передачі послуг з розподілу природного газу та рахунки на оплату послуг за січень-грудень 2020 року, однак відповідач оплату заборгованості не здійснив та не повернув на адресу Товариства по одному примірнику акту приймання-передачі послуг з розподілу природного газу.

При цьому, акти приймання-передачі послуг з розподілу природного газу та рахунки на оплату послуг за липень-вересень 2020 року та рахунок № 26614 від 05.10.2020 на суму 2 462,40 грн за надані Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу за 2020 рік (без врахування коригування у грудні 2020 року), отримані представниками відповідача, про що зазначені відмітки в журналі реєстрації документів вихідних актів рахунків та додаткових угод Катеринопільської дільниці Товариства.

Повторне направлення рахунків на оплату та актів приймання-передачі послуг з розподілу природного газу за період січень-грудень 2020 року здійснене цінним листом № 118 від 23.03.2021, що підтверджується накладною Укрпошти № 2060302896852, описом вкладень та квитанцією про оплату, копії яких додаються до позову. Крім того, рекомендованим листом АТ «Черкасигаз» № 1782/29 від 27.10.2020 відповідачу була направлена вимога про сплату заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період січень-вересень 2020 року у розмірі 1 805,68 грн, яка згідно з трекінгом відправлень 1802806646647 на сайті Укрпошти вручена особисто 29.10.2020.

Вимога позивача про сплату заборгованості залишилася без відповіді та задоволення.

Заперечень проти наведених у позовній заяві розрахунків, які перевірені судом, з боку відповідача не подано.

Несплата відповідачем заборгованості за договором розподілу природного газу стала причиною для звернення до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу з відповідача.

Згідно з розрахунком суми боргу, що розрахована з урахуванням суми переплати, зарахованої в рахунок оплати на наступний розрахунковий період, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за послуги розподілу природного газу за період січень-грудень 2020 року складає 2 464,62 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити повністю з таких підстав.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі Типового договору розподілу природного газу, регулювання яких здійснюється нормами Закону України «Про ринок природного газу», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015.

Свої зобов`язання за цим договором позивач виконав належним чином, що підтверджується актами приймання-передачі послуг з розподілу природного газу та рахунками на оплату послуг.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (також по тексту ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов`язання по проведенню повного розрахунку за послугу з розподілу природного газу є таким, що настав за всі періоди 2020 року. Доказів про проведення повного розрахунку за основним боргом з боку відповідача суду не подано.

Отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за послугу розподілу природного газу в розмірі 2 464,62 грн за період січня-грудня 2020 року підлягає до повного задоволення.

За порушення відповідачем умов господарського зобов`язання згідно з п. 8.2 Договору та положень ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач відповідачу нарахував 165,22 грн пені, 38,93 грн 3 % річних, 106,22 грн втрат внаслідок інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 2 ст. 232 ГК України).

Відповідності до п. 8.2. Типового договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При сплаті розмір пені не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач провів нарахування пені за подвійною обліковою ставкою на суму боргу за послугу з розподілу газу з дотриманням шестимісячного період її нарахування у відповідності до положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Право нарахування інфляційних та 3% річних належить кредитору в силу закону, незалежно від того, чи передбачено такий вид відповідальності за згодою сторін у договорі.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Період прострочення, за які нараховуються інфляційні втрати та 3% річних позивачем визначено вірно.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129 ГПК України позивачу підлягає відшкодуванню сплачена ним за подання позову сума судового збору за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Мокрокалигірського психоневрологічного інтернату (вул. Лесі Українки, 5, с. Мокра Калигірка, Катеринопільський район, Черкаська область, 20540, код ЄДРПОУ 03189794) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» (вул. Максима Залізняка, 142, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 03361402):

2 464,62 грн – основного боргу,

165,22 грн – пені,

38,93 грн – 3 % річних,

106,22 грн – інфляційних втрат,

2 270,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 05 липня 2021 року.

Суддя О.В. Чевгуз