Вирок № 98072574, 05.07.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/329/19

1-кп/215/161/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі колегії суддів: головуючого судді - Камбул М.О. ,

суддів - Науменко Я.О., Коноваленко М.І.

за участю секретаря судового засідання - Новикової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018040230001958 від 21.10.2018 р., за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, засновника ТОВ «Джерело», працює ТОВ «Світлолед», з вищою освітою, не одруженого, має неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є особою з інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за участі учасників кримінального провадження: прокурора - Денисенко О.В., обвинуваченого - ОСОБА_1 , захисників - Рагозіної О.В., Горіна О.О., потерпілої - ОСОБА_3 , представника потерпілої - адвоката Гаврашенко Л.А.,

В С Т А Н О В И В:

Приблизно з 2011 року між родинами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які мешкали в окремо у виділених приміщеннях за адресою: буд. АДРЕСА_1 , розпочався затяжний побутовий конфлікт, унаслідок чого між вказаними родинами склалися стійкі особисті неприязні відносини.

21.10.2018 у нічний час ОСОБА_1 знаходячись за місцем свого проживання - на належній йому частині домоволодіння АДРЕСА_1 , з метою з`ясування з ОСОБА_3 сталих неприязних міжособистісних відносин, вирішив навідатися до місця проживання ОСОБА_3 - приміщення літньої кухні, розташованої на належній останньому частині домоволодіння АДРЕСА_1 .

Діючи з цією метою, приблизно о 01:40 годині 21.10.2018 ОСОБА_1 переліз через огорожу, якою розподілено територію даного домоволодіння, та прослідував до літньої кухні де відпочивав ОСОБА_3 , з яким влаштував сварку.

Під час сварки у ОСОБА_1 , внаслідок посилення почуття гострої неприязні до ОСОБА_3 , раптово виник умисел, на заподіяння йому смерті за вказаних мотивів.

Діючи з цією метою ОСОБА_1 побачив в приміщенні літньої кухні належну ОСОБА_3 побутову сокиру господарсько-побутового призначення, та взявши її в руки, в такий спосіб підшукав собі знаряддя злочину.

Після чого, 21.10.2018 приблизно о 01.50 годині, ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні літньої кухні, розташованої на території частини домоволодіння, що належить ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з мотивів особистої неприязні до ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого і бажаючи їх настання, будучи достеменно обізнаним що голова та шия є життєво важливими органами людини, умисно, утримуючи підшукану сокиру у правій руці, завдав послідовно, в короткий проміжок часу, потерпілому ОСОБА_3 , який намагався прикритися від ударів правою рукою, не менше 11 ударів робочою частиною побутової сокири, в різні анатомічні ділянки голови та шиї.

Під час отримання ударів сокирою в життєво-важливі органи потерпілий ОСОБА_3 впав передньою ділянкою тулубу на підлогу цієї ж літньої кухні домоволодіння.

Після чого, ОСОБА_1 , будучи впевненим, що довів свій злочинний намір, спрямований на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_3 , до кінця, діючи з метою приховування слідів вчинення ним злочину, за допомогою підручних засобів, знайдених в приміщенні літньої кухні, підпалив тіло потерпілого ОСОБА_3 та з місця вчинення злочину втік, сховавшись на території власного домоволодіння.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді:

?закритої черепно-мозкової травми у вигляді 9 рублених ран голови, не проникаючих у порожнину черепа, а самє: рани у проекції правої бровної дуги, рани в області перенісся, дві рани на лівій щоці, рана в лобній області ліворуч, рана у лобово-скроневій області, рана у потиличній області , рана у тім`яно-потиличній області, крововиливів під м`якими мозковими оболонками; травми шиї у вигляді 2 рублених ран на задній поверхні шиї з ушкодженням м`яких тканин и хребта ; 1 рубленої рани на тильній поверхні правій кисті , які відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, стосовно живих осіб, як небезпечних для життя у момент спричинення, не перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті, однак не виключно, що ускладнювали перебіг шокового стану;

?термічних опіків верхніх дихальних шляхів та шкіри 80-89% поверхні тіла із залученням голови, тулубу та кінцівок, ІІ-ІІІ ступеню, які ускладнились розвитком опікового шоку, які відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, стосовно живих осіб, як небезпечних для життя у момент спричинення, з`явились причиною смерті та перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Ці умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України, за ознаками умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення визнав частково, суду пояснив, що з потерпілим ОСОБА_3 в нього склалися неприязнені відносини, виникали постійні конфлікти. ОСОБА_3 неодноразово підпалював їм будинок, постійно погрожував, кидався з сокирою, з кувалдою, бив його палкою та трубою. Потерпілий ОСОБА_3 вдарив лопатою по голові його матір,із цього приводу його сестра ОСОБА_4 викликала для матері швидку.

20.10.2018 він приїхав до матері та прибирався в дворі, в цей час до паркану підійшов ОСОБА_5 та спитав, що там по матері, він йому відповів, що скоєно тяжкий злочин, тому він сяде. Після цього ОСОБА_6 сказав, щоб він зайшов до нього поговорити, він відмовився , оскільки йому необхідно було йти до друзів та грати в преферанс, але ОСОБА_6 сказав, щоб він зайшов до нього у будь-який час, якщо буде горіти світло. Після 24.00 год. він повернувся від друзів та підійшов до хвіртки сусіда ОСОБА_7 , покликав його, але той не відповідав, потім він переліз через паркан, постукав у вікно «времянки», в якій жив ОСОБА_8 , де горіло світло. ОСОБА_7 виглянув у вікно та сказав, щоб він заходив і відкрив двері, світло загорілося в коридорі. Коли заходив до коридору, то бачив,що прямо розташовані кухонні тумби, двері в кімнату розташовані праворуч, а вікно ліворуч. ОСОБА_7 був вдягнений в майку та труси. Він запропонував ОСОБА_7 все вирішити миром, на що той сказав, щоб він забрав заяву з поліції, почав ображати його матір та почалася сварка. У ОСОБА_8 стояла пластикова пляшка коричневого кольору з-під пива, ємністю1,5-2л. ОСОБА_23 взяв у руки пляшку та підпалив ганчірку, сказав, що спалить його. Після цього він вибив пляшку та почув запах нафтопродуктів. Після цього, ОСОБА_8 сказав, що вб`є його та схопив сокиру, почав розмахувати нею над собою, він зробив крок вперед та спіймав руку ОСОБА_8 з сокирою, ОСОБА_8 зачепив його сокирою по спині, між лопаток, від цього удару він не відчув болі. Потім йому пихнув в обличчя жар від полум`я , обпалило йому брови та обличчя. Він втратив свідомість, коли прийшов до тями, то побачив скрізь вогонь ОСОБА_8 в крові. Потім вийшов із приміщення «времянки», пішов до хвіртки , вона була зачинена, тому він напевно переліз через паркан до себе додому, точно не пам`ятає. Потім пам`ятає, як він стоїть в себе вдома , все обличчя в крові та вмивається над вмивальником, а потім пам`ятає як стоїть миється в душі. Після цього він почув звук сирен, приблизно через 5 хвилин вийшов до поліцейських, запросив їх до себе додому, а потім на нього надягли кайданки та відвезли до поліції. Він розуміє, що це зробив він, але пам`ятає все уривками, кількість нанесених ударів не пам`ятає. Дії ОСОБА_8 , які виявилися у замаху на нього топором, він розцінював, як спробу ОСОБА_8 вбити його, оскільки ОСОБА_8 неодноразово погрожував вбивством йому та іншим сусідам. Вважає, що його дії не вірно кваліфіковані, оскільки він захищався від дій ОСОБА_8 , суму завданої матеріальної шкоди визнає в повному обсязі, суму моральної шкоди в розмірі 8 000 грн.

Суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, за ознаками умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, доведена повністю сукупністю зібраних та досліджених в ході судового слідства доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим перебуває в неприязнених відносинах та вони є сусідами, у неї та обвинуваченого суміжний будинок. Вона, її сестра ОСОБА_9 та їх мати проживають в одному будинку, а їх брат ОСОБА_3 мешкав на території цього ж домоволодіння, але у «времянці», яка розташована на відстані приблизно 1 метра від будинку. «Времянка» має вікно та вхід, це є окремим приміщенням. Вказує, що 21.10.2018 вона була вдома та спала, прокинулась від того, що почула гавкання собак, потім стукіт по трубам, це стукала її сестра ОСОБА_9 , і вона знає, якщо стукає сестра, то це означає, щось трапилося, тому вона вибігла надвір. Її сестра також вибігла на двір. Вона побачила, що відчинені двері у «времянку» брата ОСОБА_3 , побачила брата на «четвереньках» та те, як він горить. Після цього, вона побігла в будинок, взяла телефон та викликала поліцію. Вона разом із сестрою намагалися загасити полум`я. Сестра їй сказала, що бачила, як ОСОБА_10 перелазив через паркан, бачила як ОСОБА_10 підійшов до «времянки» та як брат відчинив йому двері, чула крик та спостерігала за всім через вікно. Коли приїхала поліція, в будинку обвинуваченого горіло світло. Поліцейська собака взяла слід злочинця, та привела до будинку ОСОБА_10 .

До цих подій вона чула, як 29.08.2018 ОСОБА_10 підійшов до паркану та розмовляв в підвищеному тоні з її братом, погрожував, що вб`є їх всіх, ОСОБА_10 та її брат сварилися через матір ОСОБА_10 , крім того ОСОБА_10 кинув в неї цеглу, а влітку ОСОБА_10 побив її брата, але її брат не чіпав матері ОСОБА_10 . Вона та її сестра неодноразово страждали від дій ОСОБА_10 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 21.10.2018 приблизно о 01.30 год. вона почула сильний гавкіт собак. Після цього, вона підійшла до вікна в кімнаті та побачила, як через паркан перелазить ОСОБА_10 із ліхтарем в руках. Він переліз дуже швидко та швидко пішов за поворот «времянки». Після цього, приблизно через 12 сек. відкрилися двері «времянки», потім приблизно через 8 сек. загорілося світло у «времянці» та вона почула крик, ОСОБА_10 після того, як ввімкнулося світло одразу накинувся на її брата ОСОБА_3 . Вікно, яке є у «времянці» розташоване навскоси від вікна в її кімнаті, на відстані приблизно 2 метрів, на вікні у «времянці» занавісок не було. Вона через вікно із своєї кімнати бачила, як ОСОБА_10 схопив сокиру, яка була у коридорі «времянки», та почав бити брата сокирою по руці, штовхав брата всім тілом. Брат розташувався навприсядки, спиною до ОСОБА_10 , а останній наносив йому удари сокирою по голові. Потім її мати сказала покликати сестру ОСОБА_11 , тому вона гучно постукала по батареям та через 10 сек. вийшла ОСОБА_12 , вона їй сказала , що треба викликати поліцію. Коли вона та ОСОБА_12 вийшли на вулицю, то побачили , що двері у «времянку» були відчинені навстіж, все було в полум`ї, брат горів. ОСОБА_12 сказала брати воду та гасити вогонь, що вона і зробила. Як ОСОБА_10 покидав їх подвір`я вона не бачила. Також вказує, що ОСОБА_10 раніше приходив до її брата з ломом, погрожував вбити їх всіх. Між вікном, з якого вона спостерігала за подіями та парканом немає ніяких кущів та дерев, тому вона чітко бачила, що перелазить саме ОСОБА_10 , а не інша особа. Ніяких пластикових пляшок у «времянці» не було.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , яка є сусідкою як обвинуваченого з яким перебуває в гарних стосунках, так і сусідкою потерпілого ОСОБА_3 , та не була безпосереднім свідком події, що сталася, надала негативну характеристику потерпілому ОСОБА_3 , надала позитивну характеристику обвинуваченому та підтвердила наявність тривалих неприязнених відносин між обвинуваченим та потерпілим.

Свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які є друзями обвинуваченого та не були безпосередніми свідками події, що сталася 21.10.2018, в судовому засіданні надали позитивну характеристику обвинуваченому та негативну характеристику потерпілому ОСОБА_3 , підтвердили про наявність тривалого конфлікту між обвинуваченим та потерпілим.

Крім того, свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 вказували на те, що напередодні події, що сталася 20.10.2018, ОСОБА_10 приходив додому до ОСОБА_17 , де вони всі втрьох грали в преферанс, ОСОБА_10 був спокійний, вони розійшлися приблизно о 22.30-23.00 год. Їм відомо про те, що ОСОБА_8 побив матір ОСОБА_10 та про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_10 хотіли залагодити цей конфлікт.

Свідок ОСОБА_18 , яка є сусідкою обвинуваченого, в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 вдарив матір ОСОБА_1 лопатою, сусіди викликали швидку. Надала позитивну характеристику обвинуваченому та негативну потерпілому ОСОБА_3 , підтвердила про наявність тривалого конфлікту між обвинуваченим та потерпілим.

Свідок ОСОБА_19 , яка є фельдшером станції медичної допомоги в судовому засіданні пояснила, що 25.09.2018 вона заступила на зміну та о 12.08 год. надійшов виклик на АДРЕСА_2 , з приводу травми голови у жінки. По прибуттю на місце вона побачила , що в дворі вказаного будинку на табуретці сидить жінка під будинком із скривавленою шиєю, яка пояснила, що травмувалася в дворі під час збирання горіхів. Жінка сказала, що наступила на горіх та впала, вдарилася головою та шиєю, їй була надана допомога, встановлено діагноз та госпіталізовано у 2-гу міську лікарню, нейрохірургічне відділення. Діагноз: закрита ЧМТ, струс мозку, рана шиї з права. На подвір`ї була донька цієї жінки та сусідка, жінка перебувала у свідомості та сама відповідала на всі запитання.

Протоколом огляду трупа від 21.10.2018, т.2, а.с.4-14, з фототаблицями доданими до нього, який проведено в присутності двох понятих та спеціаліста, розпочато огляд о 03.50 год. закінчено о 05.00 год., згідно якого труп ОСОБА_3 розташований в приміщенні коридору літньої кухні домоволодіння АДРЕСА_2 , вхід до якої здійснюється через дерев`яні двері. Літня кухня має одну кімнату та коридор. Труп розташований в положенні лежачи на передній поверхні тіла на підлозі. Голова, права бокова поверхня та верхня третина зовнішньою поверхні плеча спирається об дерев`яні двері. Ліва верхня кінцівка у плечовому суглобі зігнута в лікті під кутом 30 градусів. Зовнішня поверхня лівої кісті руки спирається о підлогу. Права верхня кінцівка відведена від тулуба під кутом 30 градусів. Нижні кінцівки зігнуті у культових та колінних суглобах під кутом 120-130 градусів, розведені коліна та пальці стоп спираються на підлогу. Відстань від правої стопи до вхідних дверей 1 м.

На трупі виявлено фрагменти обвуглення одягу якими накритий труп. Шкіра на голові трупа та верхніх кінцівок чорного кольору з поверхневим розтріскуванням. Труп теплий на дотик під пахвами і на інших поверхнях тіла. Трупне заклякання визначається у всіх групах м`язів порушується з малим зусиллям. У верхній частині шиї розташована смужка тканини чорного кольору, проходить по задній поверхні нижньої частини голови і прикриває нижню губу. Трупні плями на тілі обвуглення не виявлені. Поза трупа нагадує позу «боксера».

Тілесні ушкодження:

1.На обличчі та голові під нашаруванням рідкої червоної крові виявлена рана №1 в лівій темяній ділянці голови з рівними краями гострокутними кінцями виявлені рани пошкодження кісток склепіння черепу. Рана №2 в області чола праворуч з переходом на бров з рівними краями гострокутними кінцями в глибині рани пошкодженні кістки склепіння черепу. Рана №3 в області верхньої щелепи праворуч з рівними краями в глибині рани. Рана №4 верхньої губи праворуч наскрізна, зубний ряд верхньої щелепи зміщений виявлені кісткові відламки. Рана №5 на задньо-боковій поверхні шиї ліворуч в глибині рани та на шкірі нашарування рідини червоної крові з домішками згортків орієнтовані перпендикулярно вздовж тулуба. На тильній поверхні правої кісті руки клаптева рана неправильної китоподібної форми.

При огляді кімнати коридору на стіні, підлозі та вхідних дверях маються сліди пожежі - сажі темного кольору. Ложе трупа представляє собою підлогу, яка залита рідиною в області ізголів`я, забарвлена червоною рідиною також у цій рідині знаходиться обвуглені предмети, серед яких розрізнюється пошкоджена скляна пляшка з нашаруванням сажі.

Будь-яких інших тілесних ушкоджень не виявлено. Кістки тулубу та кінцівок на дотик цілі. Горло пляшки закрито кришкою.

В ході огляду було виявлено та вилучено, пожежне сміття, змиви РБК з рукоятки сокири, сама сокира, речовину РБК з підлоги коридору.

Актом судово-медичного дослідження трупа від 22.10.2018 за №1874, т.2, а.с.16-21, згідно якого смерть ОСОБА_3 настала від термічних опіків верхніх дихальних шляхів та шкіри 80-89% поверхні тіла із залученням голови, тулубу та кінцівок, ІІ-ІІІ ступеню, які ускладнились розвитком опікового шоку. На це вказують наявність прижиттєвих опіків шкіри та верхніх дихальних шляхів, патоморфологічні зміни внутрішніх органів, характерні для шокового стану.

При судово-медичному дослідженні виявлені ушкодження у вигляді термічних опіків верхніх дихальних шляхів та шкіри 80-89% поверхні тіла із залученням голови, тулубу та кінцівок; закритої черепно-мозкової травми у вигляді дев`яти рублених ран голови, не проникаючих у порожнину черепа, крововиливів під м`якими мозковими оболонками; травми шиї у вигляді рублених ран на задній поверхні шиї з ушкодженням м`яких тканин та хребта.

Виявлені ушкодження, у вигляді термічних опіків верхніх дихальних шляхів та шкіри 80-89% поверхні тіла із залученням голови, тулубу та кінцівок, виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті від дії високотемпературного фактору.

Виявлені ушкодження, у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді дев`яти рублених ран голови, не проникаючих у порожнину черепа, крововиливів під м`якими мозковими оболонками; травми шиї у вигляді рублених ран на задній поверхні шиї з ушкодженням м`яких тканин та хребта, виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті від дії зі значною силою плоского предмета з гострим краєм (крайкою), що рубає.

Всі виявлені при судово-медичному дослідженні трупа ушкодження, у вигляді -термічних опіків верхніх дихальних шляхів та шкіри 80-89% поверхні тіла із залученням голови, тулубу та кінцівок, які з`явились причиню смерті, відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, стосовно живих осіб, як небезпечні для життя у момент спричинення (п. 2.1.1.а., 2.1.3.р. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», стверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995р.). Всі виявлені при судово-медичному дослідженні трупа ушкодження, у вигляді закритої черпно- мозкової травми у вигляді дев`яти рублених ран голови, не проникаючих у порожнину черепа, крововиливів під м`якими мозковими оболонками; травми шиї у вигляді рублених ран на задній поверхні шиї з ушкодженням м`яких тканин та хребта, відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, стосовно живих осіб, як небезпечні для життя у момент спричинення (п. 2.1.1.а. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995р.).

Виявлені тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків верхніх дихальних шляхів та шкіри 80-89% поверхні тіла із залученням голови, тулубу та кінцівок, які з`явились причиню смерті, перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді дев`яти рублених ран голови, не проникаючих у порожнину черепа, крововиливів під м`якими мозковими оболонками; травми шиї у вигляді рублених ран на задній поверхні: шиї з ушкодженням м`яких тканин та хребта не перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті, однак не виключно, що ускладнювали перебіг шокового стану.

При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа етиловий спирт, інші спирти та їх ізомери не виявлені.

При судово-медичному дослідженні трупа виявлені патоморфологічні зміни внутрішніх органів характерні для атеросклеротичної хвороби серця, великих судин та судин основи мозку.

Протоколом огляду місця події від 21.10.2018 , з фототаблицями до нього, проведеного у присутності двох понятих, та в присутності власника(користувача) домоволодіння АДРЕСА_2 - ОСОБА_3 , т.2, а.с.22-29, за участю криміналіста, згідно якого було оглянуто територію домоволодіння АДРЕСА_2 . Вхід на територію домоволодіння здійснюється через не зачинену калитку на якій замок не виявлено. На території знаходиться будинок та літня кухня, спочатку знаходиться літня кухня, за нею будинок який має два входи та дерев`яні двері. В будинку мається чотири кімнати, два коридори та кухня.

Права сторона домоволодіння має цегляну огорожу- паркан червоного кольору з верху якого мається металева ковка, на якій вилучено змив дистильованою водою на стерильний марлевий тампон. В ході огляду виявлено та вилучено: змив на стерильний марлевий тампон, який упаковано в спец. паперовий конверт.

Протоколом огляду від 21.10.2018, з фототаблицями до нього, проведеного у присутності двох понятих, та в присутності власника (користувача) домоволодіння АДРЕСА_2 - ОСОБА_20 , т.2, а.с.31-46, згідно якого було оглянуто домоволодіння АДРЕСА_2 . Територія домоволодіння має паркан з цегли червоного кольору, над яким мається металевий виріб (ковка) по колу. Вхід здійснюється через не зачинену металеву хвіртку, яка обладнана накладним замком. На території домоволодіння знаходиться прямо будинок, ліворуч вольєр для собаки, позаду якого маються металеві сходини для підйому на горище. Праворуч від будинку мається окремо стояча літня кухня разом з гаражем, від будинку праворуч збоку мається приміщення «котельна».

Будинок та при вході обладнаний верандою, за якою знаходяться металеві двері в будинок, далі знаходиться коридор, прямо - вхід у ванну з туалетом, де виявлено на підлозі біля ванни господарську перчатку темного кольору з різким запахом ГСМ та нашарування бруду (позначка №1), в самій ванній було виявлено дві плями РБК, з яких зроблено один змив на один марлевий тампон, яка позначена умовною позначкою №2. Ліворуч з коридору та прямо мається кухня, в якій в ході огляду на столі було виявлено кухонний ніж з рукояткою білого кольору, на якому виявлено нашарування РБК, ніж загальною довжиною 26 см. Біля нього на столещниці кухні знаходиться біле відро із сміттям, з синіми ручками в якому при огляді виявлено фрагменти шнурків білого кольору з нашаруванням РБК (3 фрагменти) номер об`єкта №4. В коридорі при вході праворуч на підвіконні знаходиться чорна шапка з сірими смужками. На металевому виробі, на паркані, який знаходиться за вольєром біля сходин на горіще, зроблено змив на марлевий тампон.

На 3-й сходинці сходів до горища були виявлені фрагмент низу взуття, який сфотографовано способом масштабної зйомки .

В приміщенні кімнати кухні, при вході ліворуч, біля столу на кухонному кутку була виявлена сіра спортивна кофта - олімпійка, на якій виявлено механічне пошкодження у вигляді порізів та РБК, біля якої лежить ще одна спортивна кофта блакитного кольору з синіми вставками смужками на рукавах та на спині, в ході огляду якої виявлено механічні пошкодження у вигляді порізів та нашарування РБК.

Вищезазначені речі та об`єкти вилучаються та поміщаються в спеціальний експертний поліетиленовий пакет НПУ.

Під час огляду виявлено та вилучено: спортивну куртку блакитного кольору та олімпійку сірого кольору «Адідас» №ЕХР00407407%; шапку чорну №0019118; кухонний ніж з рукояткою білого кольору №0019940; господарську перчатку темного кольору №ЕХР010406; фрагменти шнурків (3 частини) №ЕХР01030; змиви речовини на марлевий тампон в паперовому експертному конверті, змиви РБК з поверхні ванни, який знаходиться в спеціальному експертному паперовому конверті.

Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.10.2018, т.2, а.с.116, згідно якої надано дозвіл на проведення огляду території домоволодіння АДРЕСА_1 , який проведено 21.10.2018 в період часу з 06.10. по 08.00 год. працівниками поліції, з метою огляду місця події та виявлення предметів, які можуть мати значення речових доказів.

Лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 за № 1874, т.2, а.с.77, згідно якого смерть ОСОБА_8 настала від крововиливів під оболонки та у речовину головного мозку, переломи основи черепу, відкрита черепно-мозкова травма.

Висновком судової експертизи нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів від 14.01.2019 за №1/8.4/4980, т.2, а.с.167-170, згідно висновку якої на поверхні перчатки з тканини синього кольору, з нашаруванням речовини темно-сірого кольору (вилученої на підставі ухвали слідчого судді з приміщення домоволодіння АДРЕСА_2 ), виявлені сліди нафтової олії.

Висновком судово-цитологічної експертизи №57 , т.2, а.с.180-183, згідно якої кров підозрюваного ОСОБА_1 належить до групи AB за ізосерологічною системою АВО. Згідно «Акту судово-медичного дослідження» №431 від 25.10.2018, проведеного експертом імунологом судовим відділення судово-медичної лабораторії Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», «При судово-медичному імунологічному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_21 («Висновок експерта №1874 від 22.10.18р.) встановлена група крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО».

На сокирі (об`єкти №№1-4), наданій на дослідження, встановлена наявність крові; при цитологічному дослідженні на робочій її частині (об`єкти №№1;2) виявлені мікрофрагменти жирової тканини, епітеліальні клітини з ядрами на сокирі (об`єкти №№1-4) не знайдені. При визначенні видової належності слідів (об`єкти №№1-4) виявлений білок людини. Статева належність слідів на робочій частині сокири (об`єкти №№1;2) не визначена через їх бактеріальне забруднення і присутність великої кількості мікробної флори в цитологічних препаратах, а при визначенні статевої належності крові в слідах на сокирищі (об`єкти №№3;4) встановлене її походження від особи чоловічої генетичної статі. При серологічному дослідженні слідів крові (об`єкти №№1-4) виявлений антиген В ізосерологічної системи АВО. Отримані результати дослідження не виключають можливість походження слідів крові на робочій частині сокири (об`єкти №1,2) від особи (осіб), а на сокирищі (об`єкти №№3;4) від чоловіка (чоловіків) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А, яким у даному випадку є потерпілий ОСОБА_22 , враховуючи групову приналежність його крові. Даних про присутність в слідах на сокирі крові підозрюваного ОСОБА_10 при проведеному дослідженні не отримано, оскільки антиген А, який також, як і антиген В властивий груповій характеристиці крові останнього, при проведеному дослідженні не виявлений.

Висновком судово-медичного експерта за № 193, т.2, а.с.196-197, згідно якого кров підозрюваного ОСОБА_1 належить до групи крові АВ за ізосерологічною системою АВ0.

Висновком судово-медичного експерта за № 18, т.2, а.с.203-207, згідно якого на марлевій серветці, зі змивами РБК з поверхні сокири (об. №1) встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні сліду крові об. №1 виявлений антиген В та ізогемаглютинін анти-А за ізосерологічною системою АВ0, що не виключає можливості утворення вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. Оскільки кров в об. №1 могла бути утворена за рахунок крові особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, тому не виключена можливість утворення їх за рахунок крові потерпілого ОСОБА_21 , оскільки кров його належить саме до вказаної групи. В зв`язку з тим, що крові ОСОБА_1 властиві антигени А і В, а в сліді крові (об. №1) виявлені антиген В і ізогемаглютинін анти-А, висловитись про можливість походження крові саме від підозрюваного ОСОБА_1 виявилось не можливо.

Висновком судово-медичного експерта за № 9, т.2, а.с.221-224, згідно якого на марлевій серветці, зі змивами РБК з підлоги літньої кухні в ході огляду місця події (об. №1) встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні сліду крові об. №1 виявлений антиген В та ізогемаглютинін анти-А за ізосерологічною системою АВ0, що не виключає можливості утворення вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. Оскільки кров в об. №1 могла бути утворена за рахунок крові особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, тому не виключена можливість утворення їх за рахунок крові потерпілого ОСОБА_21 , оскільки кров його належить саме до вказаної групи. В зв`язку з тим, що крові ОСОБА_1 властиві антигени А і В, а в сліді крові (об. №1) виявлені антиген В і ізогемаглютинін анти-А, висловитись про можливість походження крові саме від підозрюваного ОСОБА_1 виявилось не можливо.

Висновком судової-медичної експертизи речових доказів, №17 , т.3, а.с.6-12, згідно якої було проведено судово-медичну експертизу дослідження нашарування РБК, які виявлені на 2 кофтах, та які були вилучені під час огляду місця події 21.10.2018, з домоволодіння, в якому мешкає ОСОБА_1 , згідно висновків якої, при серологічному дослідженні слідів крові об.№№1-8,13 виявлений антиген В за ізосерологічною системою АВ0, що не виключає можливості утворення вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. Оскільки кров в об.№№1-8,13 могла бути утворена за рахунок крові особи ( осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, тому не виключена можливість утворення їх за рахунок крові потерпілого ОСОБА_3 , оскільки саме його кров належить саме до вказаної групи. В зв`язку з тим, що крові ОСОБА_1 властиві антиген А і В , а в слідах крові об.№№1-8,13, виявлений тільки антиген В., висловитись про можливість походження крові саме від ОСОБА_1 виявилось не можливо.

Висновком судово-медичної експертизи за № 1874 , т.3, а.с.25-30, проведеної в проміжок часу з 24.12.2018 по 26.12.2018 за фактом смерті ОСОБА_3 , згідно якої, Експерту ставилися такі питання :

1. Яка безпосередня причина смерті ОСОБА_3 .? Яке саме пошкодження стало причиною його смерті?

Відповідь: Смерть ОСОБА_3 настала від термічних опіків верхніх дихальних шляхів та шкіри 80-89% поверхні тіла із залученням голови, тулубу та кінцівок, ІІ-ІІІ ступеню які ускладнились розвитком опікового шкоку. На це вказують наявність прижиттєвих опіків шкіри та верхніх дихальних шляхів, патоморфологічні зміни внутрішніх органів, характерні для шокового стану.

2. Коли настала смерть ОСОБА_3 і якими ознаками підтверджується час настання смерті?

Відповідь: Враховуючи ступінь вираженості трупних явищ на момент розтину трупу у морзі, обвуглення шкіри та підлягаючих м`яких тканин трупа, причину смерті, умови перебування трупу, смерть його могла наступити не менш як за 1 добу до проведення судово-медичного дослідження трупа у морзі.

3. Яка тяжкість кожного окремо тілесного ушкодження виявленого на трупі?

Відповідь: При судово-медичному дослідженні виявлені ушкодження у вигляді термічних опіків верхніх дихальних шляхів та шкіри 80-89% поверхні тіла із залученням голови, тулубу та кінцівок; закритої черепно-мозкової травми у вигляді рублених ран голови, не проникаючих у порожнину черепа, крововиливів під м`якими мозковими оболонками; травми шиї у вигляді рублених ран на задній поверхні шиї з ушкодженням м`яких тканин та хребта.

Всі виявлені при судово-медичному дослідженні трупа ушкодження, у вигляді термічних опіків верхніх дихальних шляхів та шкіри 80-89% поверхні тіла із залученням голови, тулубу та кінцівок, які з`явились причиню смерті, відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, стосовно живих осіб, як небезпечні для життя у момент спричинення (п. 2.1.1 а, 2.1.3.р. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995р.).

Всі виявлені при судово-медичному дослідженні трупа ушкодження, у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді рублених ран голови, не проникаючих у порожнину черепа, крововиливів під м`якими мозковими оболонками; травми шиї у вигляді рублених ран на задній поверхні шиї з ушкодженням м`яких тканин та хребта, рубленої рани на правій кисті, відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, стосовно живих осіб, як небезпечні для життя у момент спричинення (п. 2.1.1.а. «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995р.).

4. Яку кількість ударів і в які частини тіла було завдано ОСОБА_23 .?

Відповідь: При судово-медичному дослідженні трупа було виявлено 11 рублених ран, які утворилися від 1 удару в область правої кисті, 9 в область голови, 2 в область шиї по задій поверхні.

5. Які індивідуальні властивості предмету (предметів) травми (загальні, індивідуальні)?

Відповідь : Враховуючи характер та морфологічні особливості тілесних ушкоджень, у вигляді 11 рублених ран, дані медико-криміналістичного дослідження вилученого клаптя шкіри з раною №7 та фрагменту черепу, вилучених від трупа ОСОБА_21 , 1962 року народження, можливо вказати, що вони утворилися від дії зі значною силою плоского предмета з гострим краєм (крайкою), що рубає.

6. Чи могли виявлені на трупі потерпілого ОСОБА_21 тілесні ушкодження утворитися в результаті ударної дії металевого леза сокири, вилученої 21.10.2018 під час огляду місця події - домоволодіння АДРЕСА_2 ?

Відповідь: Враховуючи характер та морфологічні особливості тілесних ушкоджень, у вигляді 11 рублених ран, дані медико-криміналістичного дослідження вилученого клаптя шкіри з раною №7 та фрагменту черепу, вилучених від трупа ОСОБА_21 , 1962 року народження, можливо вказати, що вони утворилися від дії зі значною силою плоского предмета з гострим краєм (крайкою), що рубає.

7. Одним або кількома знаряддями (предметами травми) заподіяно ушкодження?

Відповідь: Враховуючи характер та морфологічні особливості тілесних ушкоджень, у вигляді 11 рублених ран, дані медико-криміналістичного дослідження вилученого клаптя шкіри з раною №7 та фрагменту черепу, вилучених від трупа ОСОБА_21 , можливо вказати, що вони утворилися від дії зі значною силою плоского предмета з гострим краєм (крайкою), що рубає.

8. У якій послідовності завдавались тілесні ушкодження ?

Відповідь : При судово-медичному дослідженні виявлені ушкодження у вигляді термічних опіків верхніх дихальних шляхів та шкіри 80-89% поверхні тіла із залученням голови, тулубу та кінцівок; закритої черепно-мозкової травми у вигляді дев`яти рублених ран голови, не проникаючих у порожнину черепа, крововиливів під м`якими мозковими оболонками; травми шиї у вигляді рублених ран на задній поверхні шиї з ушкодженням м`яких тканин та хребта.

Виявлені при судово-медичному дослідженні трупа тілесні ушкодження у вигляді 11 рублених ран, виникли одне за одним у швидкій послідовності у короткий проміжок часу, на що вказує характер та морфологічні особливості ушкоджень. Наявність характерних змін шкіри та м`яких тканин, у тому числі ділянок з наявними рубленими ранами, можливо вказати, що термічний фактор діяв після нанесення усіх рублених ран.

9. Який напрямок ударів відносно поверхонь тіла, від яких утворилися тілесні ушкодження виявлені у потерпілого ОСОБА_21 .?

Відповідь: Рана №1 на тильній поверхні правої кисті утворилась від дії травмуючого предмету під кутом у напрямку зліва направо та дещо знизу вверх відносно умовної вісі кінцівки.

Раневий канал від рани №2 йде у напрямку зліва направо, спереду назад та дещо зверху вниз.

Раневий канал від рани №3 йде у напрямку з права наліво, спереду назад та дещо зверху вниз.

Рани на лівій щоці № 4,5 утворились від дії травмуючого предмету у напрямку зпереду назад та дещо зверху вниз.

Рана №6 утворилась від дії травмуючого предмету у напрямку зпереду назад.

Рана №7 утворилась від дії травмуючого предмету під кутом, в напрямку знизу-вгору.

Рани №8, 9 утворились від дії травмуючого предмету у напрямку зверху вниз ззаду наперед.

Рани №10, 11 утворились від дії травмуючого предмету ззаду наперед та дещо знизу уверх.

10. Яка послідовність нанесення потерпілому ОСОБА_23 тілесних уштоджень?

Відповідь: При судово-медичному дослідженні виявлені ушкодження у вигляді термічних опіків верхніх дихальних шляхів та шкіри 80-89% поверхні тіла із залученням голови, тулубу та кінцівок; закритої черепно-мозкової травми у вигляді дев`яти рублених ран голови, не проникаючих у порожнину черепа, крововиливів під м`якими мозковими оболонками; травми шиї у вигляді рублених ран на задній поверхні шиї з ушкодженням м`яких тканин та хребта.

Виявлені при судово-медичному дослідженні труна тілесні ушкодження у вигляді 11 рублених ран, виникли одне за одним у швидкій послідовності у короткий проміжок часу, на що вказує характер та морфологічні особливості ушкоджень. Наявність характерних змін шкіри та м`яких тканин, у тому числі ділянок з наявними рубленими ранами, можливо вказати, що термічний фактор діяв після нанесення усіх рублених paн.

11. Якими частинами тіла був звернутий ОСОБА_24 до предметів

під час нанесення тілесних ушкоджень?

Відповідь: Враховуючи анатомічну локалізацію тілесних ушкоджень у вигляді 11 рублених ран, можливо вказати, що до травмуючого предмету потерпілий був звернутий обличчям, задньою поверхнею голови та шиї та тильною поверхнею правої кисті. Враховуючи наявність термічних опіків шкіри 80-89% поверхні тіла із залученням голови, тулубу та кінцівок, можливо вказати, що термічний фактор діяв майже на всьому протязі тулубу та кінцівок.

12. Скільки часу жив ОСОБА_25 після заподіяння тілесних ушкоджень і чи був він здатний після заподіяння йому усього комплексу тілесних ушкоджень здійснювати будь-які активні дії (пересуватись, кликати на допомогу, тощо) та на протязі якого часу ?

Відповідь: Враховуючи анатомічну локалізацію, морфологічні особливості тілесних ушкоджень, після отримання усього комплексу тілесних ушкоджень у потерпілого малоймовірна можливість здійснювати будь-які активні дії (пересуватись, кликати на допомогу, тощо).

13. Чи є розрив у часі утворення виявлених у ОСОБА_21 тілесних ушкоджень та якщо так, то який саме?

Відповідь: Виявлені при судово-медичному дослідженні трупа тілесні ушкодження виникли одне за одним у швидкій послідовності у короткий проміжок часу, на що вказує характер та морфологічні особливості ушкоджень.

14. Чи є на трупі тілесні ушкодження, які б вказували на можливий самозахист потерпілого під час нападу?

Відповідь: Враховуючи анатомічну локалізацію, характер та морфологічні особливості виявлених тілесних ушкоджень, не виключається можливість утворення рани на тильній поверхні правої кисті під час самозахисту.

15. Чи страждав потерпілий ОСОБА_25 за життя будь-яким хронічним захворюванням, якщо так, то яким саме?

Відповідь: При судово-медичному дослідженні трупа виявлені патоморфологічні зміни внутрішніх органів характерні для атеросклеротичної хвороби серця, великих судин та судин основи мозку.

16. Чи вживав потерпілий ОСОБА_25 незадовго перед смертю спиртні напої, якщо так, то який ступінь алкогольного сп`яніння?

Відповідь: При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа етиловий спирт, інші спирти та їх ізомери не виявлені.

17. Чи перебувають виявлені тілесні ушкодження в причинному зв`язку з настанням смерті?

Відповідь: Виявлені тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків верхніх дихальних шляхів та шкіри 80-89% поверхні тіла із залученням голови, тулубу та кінцівок, які з`явились причиню смерті, перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, у вигляді дев`яти рублених ран голови, не проникаючих у порожнину черепа, крововиливів під м`якими мозковими оболонками; травми шиї у вигляді рублених ран на задній поверхні шиї з ушкодженням м`яких тканин та хребта не перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті, однак не виключно, що ускладнювали перебіг шокового стану.

Актом судово-медичного дослідження за № 431, т.3, а.с.31,від 25.10.2018, згідно якого, при судово-медичному імунологічному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_3 встановлена група крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0.

Висновком додаткової судової-медичної експертизи речових доказів, № 1874/1 , т.3, а.с.43-47, згідно якої враховуючи анатомічну локалізацію тілесних ушкоджень у потерпілого, їх морфологічні особливості, давність утворення, можливо вказати, що механізм утворення тілесних ушкоджень виявлених у потерпілого ОСОБА_3 продемонстрований підозрюваним ОСОБА_1 під час слідчого експерименту, не суперечить даним, отриманим під час судово-медичного дослідження трупа.

Враховуючи анатомічну локалізацію тілесних ушкоджень у потерпілого, їх морфологічні особливості, давність утворення, можливо вказати, що механізм утворення тілесних ушкоджень виявлених у потерпілого ОСОБА_3 , продемонстрований свідком ОСОБА_3 під час слідчого експерименту, не суперечить даним, отриманим під час судово-медичного дослідження трупа.

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 20.12.2018, т.3, а.с.51-54, згідно якого було вилучено біологічні зразки трупу ОСОБА_3 , а саме кров.

Протоколом огляду предмету від 29.12.2018, т.3, а.с.78-79,з доданим до нього ДВД-диском, згідно якого вказаний диск було оглянуто та вилучено з боді -камер працівників поліції, які виїджали на місце події.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 07.12.2018, т.3, а.с.80-86, який фіксувався на ДВД диск, за допомогою камери «Кенон», проведеного в присутності понятих, за участю судово-медичного експерта ОСОБА_26 , обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Рагозіної О.В. згідно якого обвинувачений пояснює обставини події, які сталися 21.10.2018 та вказує на місце події. Наполягає на тому, що події пам`ятає частково, вказує, що саме ОСОБА_3 погрожував йому вбивством та підпалом, зазначає, що у ОСОБА_3 була пляшка із горючою сумішшю та ганчірка. Саме ОСОБА_8 підпалив ганчірку та почав наносити йому удари, він намагався захиститися від дій ОСОБА_3 . Як наносив удари не пам`ятає, але розуміє, що це зробив він, пам`ятає як він залишав місце події. На місці події ОСОБА_1 показував яким чином він потрапив на територію домоволодіння, в якому мешкав потерпілий, та яким чином він його залишив. Обвинувачений на місці події вказував, як та через які двері він потрапив до приміщення де мешкав потерпілий , показував які дії вчиняв потерпілий по відношенню до нього, вказував на розташування сірників, пляшки із горючою сумішшю, вказував як потерпілий підпалив ганчірку. Показував місце розташування сокири. Показує, як він вибив з рук ОСОБА_8 пляшку із горючою сумішшю, зазначає, що ця суміш з пляшки розлилася біля вікна, але не запалала. Вказує, на те, що після того як він вибив пляшку із рук потерпілого, останній на нього замахнувся сокирою та вдарив його по спині. Потім нічого він не пам`ятає, зазначає що він втратив свідомість, але коли прийшов до тями , то побачив , що все горить. В нього були обпалені брови та вії, після цього він вийшов з приміщення через прикриті двері, а потім вказував яким чином вийшов з території домоволодіння.

Протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_9 від 10.01.2019, т.3, а.с.90-92 який фіксувався на ДВД диск, а.с.93, за допомогою камери «Панасонік», проведеним за участю понятих та статиста, згідно якого свідок вказує на те, як вона із вікна будинку в якому вона мешкає бачила, як її сусід ОСОБА_1 із ліхтарем в руці переліз через паркан, який розділяє їх домоволодіння та домоволодіння ОСОБА_1 і пройшов до літньої кухні, в якій мешкав її брат ОСОБА_3 . Вказує, що в приміщенні літньої кухні горіло світло, чутно було крики. Вказує на місце розташування потерпілого ОСОБА_3 , який знаходився біля вікна навприсядки, та показує, як обвинувачений стоячи позаду над потерпілим наносить йому удари сокирою в потиличну частину голови, бачила приблизно 3 удари сокирою по голові.

Постановою про визнання речових доказів, від 17.01.2019, т.3, а.с.118-119, згідно якої визнано речовими доказами : пожежне сміття, змиви РБК з руків`я сокири, сокира, речовина РБК з підлоги коридору, змиви РБК з огорожі, спортивна, куртка, олімпійка, шапка, кухонний ніж, робоча рукавичка, фрагмент шнурка, змиви РБК з паркану, змиви РБК з поверхні ванної, змиви з долоней ОСОБА_1 та змив РБК за лівим вухом,зразки крові трупу ОСОБА_3 , зразки крові ОСОБА_1 , залишки змивів та витяжок з об`єктів №№1-4 на фрагментах марлі та залишки змивів об`єктів №№1-3 на фрагментах марлі, та передано на зберігання до камери схову Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Висновком експерта №44/10.8/4 від 17.01.2019, за результатами пожежно-технічної експертизи, з ілюстративної таблицею до нього т.4, а.с.3-6, згідно якого, осередок пожежі знаходився в середині домоволодіння АДРЕСА_3 , а саме на підлозі в коридорі будинку поблизу дерев`яних дверей червоного кольору. Причиною виникнення пожежі є занесення джерела запалювання до осередку виникнення пожежі. В ілюстративній таблиці до висновку експерта зафіксовано, що: в коридорі домоволодіння АДРЕСА_3 наявні сліди дії вогню та високих температур, які в найбільшому ступені проявляються в куті коридору поблизу дерев`яних дверей червоного кольору. Сліди поширення вогню та високих температур спостерігаються у напрямку від підлоги приміщення поблизу дерев`яних дверей в гору по горючим матеріалам дверей та оточуючої обстановки. В місці розташування місць температурного впливу електричне обладнання та електричні дроти відсутні. Враховуючи відсутність в місці найбільших температурних пошкоджень електричного обладнання, можна зробити висновок про те, що версія виникнення пожежі в наслідок дії теплових проявів електричної енергії не підтверджується.

Крім того, безпосередньо в судовому засіданні колегією суддів здійснено перегляд відеозапису проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 , т.3,а.с.93, та відеозапису проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_1 , т.3, 87.

Також в судовому засіданні колегією суддів за клопотанням сторони обвинувачення було оглянуто ДВД диск, на якому зафіксовано допит обвинуваченого під час досудового розслідування, т.2, а.с.104, але даний доказ суд не може взяти до уваги , оскільки суд не приймає до уваги покази обвинуваченого, дані на досудовому розслідуванні, так як згідно зі ст. 23 КПК України , суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно та на підставі ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які були безпосередньо дані під час судового засідання.

Судом в судововому засіданні було безпосередньо оглянуто ДВД диск з боді-камер працівників поліції, які прибули на місце події, т.3, а.с.79.

Так, оцінюючи докази, суд керується вимогами ст. 94 КПК України, за якими суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд також враховує прецеденту практику Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях «Нечипорук і Йонкало проти України» (п.150) від 21.04.2011 року та «Кобець проти України» (п.43) від 14.02.2008 року, згідно яких суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Таким чином, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, колегія суддів вважає зібрані у справі докази належними та допустимими, оскільки вони отримані в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, у повній мірі узгоджуються між собою, і судом не встановлено жодних істотних порушень прав і свобод людини під час їх отримання. Будь-яких інших доказів сторонами, які були рівними і вільними у використанні своїх процесуальних прав у межах і у спосіб, передбачений КПК України, суду не надано.

При оцінці доказів, наданих стороною обвинувачення, слід зазначити, що слідчий експеримент, проведений за участю обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Рагозіної О.В. від 07.12.2018 є лише доказом того, що подія відбулася саме за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_3 , за участю останнього та обвинуваченого ОСОБА_1 , вказує на те яким чином обвинувачений потрапив на територію домоволодіння потерпілого ОСОБА_3 та як покинув її. З вказаного слідчого експерименту вбачається, що від паркану, через який переліз обвинувачений на територію домоволодіння в якому мешкав потерпілий, обвинувачений не міг бачити чи горить світло в літній кухні, в якій мешкав потерпілий ОСОБА_3 , оскільки вікно, в якому горіло світло (за словами обвинуваченого) знаходиться з протилежної сторони будівлі, та не могло бути в полі зору обвинуваченого, тобто обвинувачений в темну пору доби протиправно проник на територію домоволодіння сусіда через паркан.

Із вказаного слідчого експерименту також вбачається, що обвинувачений вказує на те, що спочатку розлилася суміш із пляшки, яка не запалала, а потім потерпілий почав наносити удари, вказує, що суміш розлилася біля вікна, тобто в лівому куті приміщення кухні, як вона загорілася він не пам`ятає, хоча згідно висновку пожежно-технічної експертизи, місце розташування осередку пожежі знаходилося поблизу дверей червоного кольору, тобто в правому куті приміщення кухні та біля дверей, на що вказують також ілюстративні таблиці, додані до висновку пожежно-технічної експертизи від 17.01.2019, тобто розташування осердку горючої суміші ближче до вікна, на яке вказує обвинувачений, було з протилежної сторони від місця розташування слідів горючої суміші, які були виявлені під час огляду місця події та які в найбільшому ступені проявляються в куті коридору поблизу дерев`яних дверей червоного кольору.

Аналізуючи покази обвинуваченого дані як в судовому засіданні, так і під час проведення слідчого експерименту від 07.12.2018, в сукупності із висновком пожежно-технічної експертизи від 17.01.2019, згідно з яким встановлено місце розташування слідів пожежі, які розташовані в протилежному напрямку, ніж вказує обвинувачений, слід дійти висновку, що покази обвинуваченого з приводу розташування осередку пожежі суперечать матеріалам кримінального провадження, тому вказані пояснення обвинуваченого суд розцінює критично, як намір уникнути покарання за вчинене кримінальне правопорушення.

Також слід звернути увагу на покази обвинуваченого щодо вилучених речових доказів, а саме 2 кофти. Обвинувачений неодноразово наголошував, що ці 2 кофтини належать його матері та сліди пошкоджень на кофті утворилися від ударів потерпілим ОСОБА_8 лопатою в область шиї матері, але вказані пояснення спростовуються письмовими доказами, а саме висновком судової-медичної експертизи речових доказів, №17 , т.3, а.с.6-12, згідно якої сліди крові на 2 кофтинах, могли утворитися за рахунок крові потерпілого ОСОБА_3 . Тобто в разі завдання ударів потерпілим ОСОБА_8 саме матері обвинуваченого, на кофті дійсно могли бути її сліди крові , але наявність на кофті слідів крові потерпілого ОСОБА_8 свідчить про те, що обвинувачений під час скоєння вбивства був одягнутий в ці кофти та під час нанесення ударів потерпілому, на них утворилися сліди крові потерпілого, тому вказані пояснення обвинуваченого суд розцінює критично, як намір уникнути покарання за вчинене кримінальне правопорушення.

Стосовно клопотання сторони захисту про визнання недопустимим доказом акту про застосування службової собаки від 21.10.2018, т.2, а.с.52, згідно якого собака обнюхавши місце події вийшла з території домоволодіння та звернула ліворуч, пройшла 30 метрів , знову повернула ліворуч та зайшла на територію домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_3 , підійшла до вхідних дверей та зупинилася, слід зазначити, що вказаний акт складений з дотриманням вимог чинного законодавства, тому відповідно до ст.86 КПК України є допустимим доказом, але він не містить обставин, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженню, тому відповідно до ст.85 КПК України вказаний акт є не належним доказом.

Стосовно клопотання сторони захисту про визнання недопустимим доказом протоколу огляду від 21.10.2018, за наслідками проведення якого було вилучено ряд речових доказів, слід зазначити що даний протокол складено з дотриманням вимог КПК України, дозвіл на проведення огляду території домоволодіння АДРЕСА_1 надано слідчим суддею Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на підставі ст.237 КПК України, що підтверджується ухвалою від 25.10.2018, т.2, а.с.116, тому огляд вказаного домоволодіння є законним, а докази отримані внаслідок його проведення є належними та допустими.

Стосовно клопотання обвинуваченого та захисника про визнання не допустими доказами протоколів проведення слідчих експериментів з обвинуваченим ОСОБА_1 , зі свідком ОСОБА_9 та відеозаписів з боді-камер поліцейських, які приїхали на місце події, у зв`язку з тим, що в матеріалах справи знаходяться не оригінали цих дисків, а копії слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Долучені слідчим до матеріалів провадження в якості речового доказу DVD диски з відеозаписом проведення слідчих експериментів та з відеозаписом з боді-камер поліцейських, були виготовлені у зв`язку із необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу похідним від інформації, що зберігається на комп`ютері в електронному вигляді у виді файлів.

Таким чином, записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.

При дослідженні вказаних відеозаписів в судовому засіданні ні обвинувачений, ні захисник не заперечували, що під час проведення вказаних слідчих дій саме вони були присутні та не заперечували, що перелічені слідчі дії були проведені за їх участю. Захисником та обвинуваченим в судовому засіданні не вказувалося на те, що слідчі дії були проведені по-іншому, ніж відтворено на дисках, ні захисник ні обвинувачений не ставлять під сумнів достовірність інформації, яка зберігається в файлах на дисках, а лише вказують на ту обставину, що під час проведення слідчих дій, які фіксувалися на відео, був відсутній пристрій для проведення фіксації саме на ДВД диск, який є носієм інформації, яка на ньому збережена, отже підстав для сумніву в належності та допустимості вказаних доказів суд не вбачає.

Аналізуючи показання обвинуваченого, дослідивши та оцінивши вивчені в справі докази, виходячи із сукупності досліджених судом обставин, способу вчиненого діяння, знаряддя злочину, характеру та локалізації тілесних ушкоджень потерпілого, що знаходились в прямому причинному зв`язку з протиправними діями обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.115 КК України за ознаками умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Рагозіна О.В. неодноразово вказували на те, що обвинувачений захищався та вважали , що дії обвинуваченого були не вірно кваліфіковані органом досудового розслідування. Вважають, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.116 КК України.

Так, аналізуючи надані покази у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_1 , суд критично ставиться до них в тій частині, що він пішов до домоволодіння ОСОБА_3 , щоб поговорити з приводу своєї матері та не мав наміру вбивати ОСОБА_3 , був вимушений захищатися від дій ОСОБА_3 , оскільки останній на нього напав та погрожував вбивством, оскільки дані доводи не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються дослідженими судом доказами, характером дій обвинуваченого, спрямованих на позбавлення життя потерпілого та їх послідовності, а саме: активний характер дій обвинуваченого щодо цілеспрямованого завдання сокирою 11 рублених ран, які утворилися від 1 удару в область правої кисті, 9 в область голови, 2 в область шиї по задій поверхні. Вказані тілесні ушкодження виникли одне за одним у швидкій послідовності у короткий проміжок часу, тобто вказані дії обвинуваченого і свідчать про намір вбити потерпілого.Обвинувачений наносив удари сокирою в життєво важливі органи- голову та шию, що і свідчить саме про намір обвинуваченого вбити потерпілого.

Щодо показів обвинуваченого з приводу того, що він захищався та не міг сам залишити місце події, бо не знав чи зачинені двері, слід також зазначити, що обвинувачений чітко пам`ятає обставини, за яких відбувалася розмова між ним та потерпілим; пам`ятає, про що говорили та як почали сваритися; вказує на те, що потерпілий розташовувався перед обвинуваченим обличчям до обличчя, розмова відбувалася в коридорі літньої кухні. Під час проведення слідчого експерименту від 07.12.2018 обвинувачений вказував на те, що він вийшов з приміщення літньої кухні через прикриті двері, тобто двері не були зачинені на замок, під час судового та досудового розслідування судом не встановлено, що потерпілий підходив до дверей та зачиняв їх на замок, забирав ключи чи інше, також органом досудового розслідування не встановлено, що обвинувачений виламував з двері з приміщення, щоб мати змогу вийти з нього. Тому на думку суду, обвинувачений мав реальну можливість вийти з приміщення літньої кухні, оскільки двері були не зачинені, отримані покази обвинуваченого в цій частині спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами.

Крім того, до пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 з приводу того, що потерпілий ОСОБА_3 наніс йому удар сокирою по спині, суд також відноситься критично, оскільки вони спростовуються дослідженими письмовими матеріалами справи, а саме:

Так, згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) №1649 від 22.10.2018, т.2, а.с.55 та згідно висновку експерта за № 1937 від 21.12.2018, т.3, а.с.37-38, в обвинуваченого ОСОБА_1 виявлені ЛЕГКІ тілесні ушкодження у вигляді 2 саден в області внутрішнього краю лівої лопатки і на тильній поверхні лівої кисті, час виникнення яких може відповідати 21.10.2018, але на обвинуваченому відсутні тілесні ушкодження, отримані внаслідок удару саме сокирою, на який вказує сам обвинувачений. В акті за №1649 зазначено, що тілесні ушкодження, а саме садна виявлені у ОСОБА_1 виникли від ударної дії тупого твердого предмету. Але слід звернути увагу, що від удару сокрою, на яку вказує сам обвинувачений, утворюються не садна, а рублені рани.

Згідно висновку експерта за №57, т.2, а.с.180-183, при судово-цитологічному дослідженні на сокирі були виявлені сліди крові лише потерпілого, слідів крові обвинуваченого на сокирі виявлено не було, що також спростовує покази обвинуваченого з приводу нанесення йому потерпілим удару сокирою.

Натомість згідно висновку судово-медичної експертизи за № 1874 , т.3, а.с.25-30, не виключається можливість утворення рани у потерпілого ОСОБА_3 на тильній поверхні правої кисті під час самозахисту.

Крім того, факт отримання тілесних ушкоджень обвинуваченим саме від потерпілого, не підтвердила і свідок ОСОБА_9 , яка була безпосереднім свідком події.

Натомість покази свідка ОСОБА_9 з приводу того, що обвинувачений завдав потерпілому удари сокирою, підтверджуються дослідженими письмовими доказами. Так згідно висновку експерта № 1874 т.3, а.с.25-30, при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 , були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді рублених ран голови, не проникаючих у порожнину черепа, крововиливів під м`якими мозковими оболонками; травми шиї у вигляді рублених ран на задній поверхні шиї з ушкодженням м`яких тканин и хребта, рубленої рани на правій кисті, які відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, стосовно живих осіб, як небезпечних для життя у момент спричинення; у вигляді термічних опіків верхніх дихальних шляхів та шкіри 80-89% поверхні тіла із залученням голови, тулубу та кінцівок, ІІ-ІІІ ступеню, які ускладнились розвитком опікового шоку, які відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, стосовно живих осіб, як небезпечних для життя у момент спричинення та перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Крім того, згідно відеозапису оглянутого судом, на який було зафіксовано слідчий експеримент із свідком ОСОБА_9 , т.3, а.с.93, судом встановлено, що даний свідок перебувала в будинку, розташованому навпроти приміщення літньої кухні, в якій сталася дана подія та при вимкненому світлі з вікна своєї кімнати могла спостерігати за подіями які відбувалися. Так із проведеного слідчого експерименту із вказаним свідком вбачається, що із вікна в яке спостерігала свідок за подіями видно вікно літньої кухні, в якій мешкав її брат, та підтверджуються пояснення свідка дані як в судовому засіданні так і під час проведення слідчого експерименту. Так судом при огляді диска було встановлено, що із вказаного вікна чітко видно місце розташування статиста в літній кухні, в положенні статиста навприсядки, а саме на таке розташування її брата під час отримання ударів від ОСОБА_1 і вказувала заначений свідок, видно голову статиста та видно характер нанесення ударів сокирою в задню частину голови потерпілого, що також узгоджується з висновком додаткової судової-медичної експертизи речових доказів, № 1874/1 , т.3, а.с.43-47, згідно якої продемонстрований свідком ОСОБА_3 характер нанесення тілесних ушкоджень під час слідчого експерименту, не суперечить даним, отриманим під час судово-медичного дослідження трупа.

Суд не приймає покази обвинуваченого щодо відсутності у нього умислу на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_1 , оскільки після спричинення ним потерпілому 1 удару сокирою по голові, він не зупинився, а навпаки в короткій послідовності одне за одним продовжив наносити удари потерпілому. Загалом 11 рублених ран в життєво важливі органи (голову та шию).

При оцінці дій обвинуваченого, які свідчать про наявність у останнього умислу на вбивство потерпілого слід також врахувати, що обвинувачений не правомірно переліз на територію домоволодіння у нічний час, мав при собі перчатку, яка в подальшому була знайдена за місцем мешкання обвинуваченого зі слідами нафтової олії, після нанесення 11 ударів сокирою, обвинувачений не зупинився, а підпалив тіло потерпілого, який після отримання усього комплексу тілесних ушкоджень вже не міг здійснювати будь-які активні дії.

Вказані дії обвинуваченого носили активний характер , такі дії були протиправними, між цими діями і їх наслідками існував прямий причинний зв`язок, а самі наслідки у виді тяжких тілесних ушкоджень, стосовно живих осіб, як небезпечних для життя у момент спричинення, були спричинені потерпілому в результаті нанесення закритої черепно-мозкової травми у вигляді рублених ран голови, не проникаючих у порожнину черепа, крововиливів під м`якими мозковими оболонками; травми шиї у вигляді рублених ран на задній поверхні шиї з ушкодженням м`яких тканин и хребта, рубленої рани на правій кисті та термічних опіків верхніх дихальних шляхів та шкіри 80-89% поверхні тіла із залученням голови, тулубу та кінцівок, ІІ-ІІІ ступеню, які ускладнились розвитком опікового шоку. Сила ударів, їх послідовність, раптовість та спрямованість у життєво важливі органи, свідчать про те, що ОСОБА_1 наносячи удари сокирою, об`єктивно усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав можливість настання наслідків у виді смерті потерпілого ОСОБА_3 .

У таких випадках особа має відповідати за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно, тобто за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Ретельно дослідивши усі обставини злочину, не залишивши без уваги жодної пом`якшуючої або обтяжуючої його ознаки, колегія суддів вирішуючи питання кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 дійшла переконливого висновку про те, що не встановлено такого фатально небезпечного нападу або погрози такого нападу з боку потерпілого, єдиним порятунком від якого було нанесення 11 ударів сокирою в область голови та шиї та підпал тіла потерпілого.

За змістом ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені виключно з метою захисту від суспільно небезпечного посягання для його негайного відвернення чи припинення. Стан необхідної оборони виникає в момент вчинення такого посягання або у разі створення нападником реальної загрози заподіяння шкоди, відтак відсутній в діях учасника обопільної сварки, бійки з помсти, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим. Такі дії, якщо вони пов`язані з позбавленням життя потерпілого, за відсутності кваліфікуючих ознак, передбачених ч.2 ст.115 КК України, належить кваліфікувати за ч.1 ст.115 КК України як умисне вбивство.

Аналогічну правову позицію висловив Пленум Верховного Суду України у своїх роз`ясненнях, що містяться в п.20 його постанови №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя..» та в п.2 постанови №1 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону».

Оскільки наявність у обвинуваченого лише 2 саден в області внутрішнього краю лівої лопатки і на тильній поверхні лівої кисті, навіть в разі нанесення їх потерпілим ОСОБА_3 , за своїм характером і об`єктивними проявами не можуть розцінюватись як такі, що досягли ступеня суспільної небезпечності, властивого злочину, і могли викликати у ОСОБА_1 стан необхідної оборони, тому твердження обвинуваченого та його захисника про перебування обвинуваченого у стані необхідної оборони, є безпідставними, оскільки сукупністю всіх обставин вчиненого діяння, подальших дій обвинуваченого доводять зміст і спрямованість умислу ОСОБА_1 на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_3 .

З приводу кваліфікації дій обвинуваченого за ст.116 КК України, а саме вчинення умисного вбивства в стані сильного душевного хвилювання, зумовленому жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого, на яких наполягає сторона захисту, посилаючись на висновок судово-психіатричного експерта за №15 слід зазначити наступне.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта за №15 від 17.01.2019, т.4, а.с.29-35, ОСОБА_1 у період інкримінованого йому діяння на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності , недоумство або інший хворобливий стан психіки не страждав і у теперішній час також не страждає. За своїм психічним станом в період інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом у теперішній час він також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Іспитований в досліджуваній ситуації перебував у стані емоційного збудження, що істотно вплинуло на його свідомість і поведінку. Цей емоційний стан є психологічною підставою для констатації стану сильного душевного хвилювання.

Аналізуючи вказаний висновок судово-психіатричного експерта за №15, слід звернути увагу на те, що експертом було зроблено висновок на підставі обставин, на які вказував сам обвинувачений, а саме: обвинувачений пояснював, що саме потерпілий підпалив ганчірку та погрожував його спалити, обвинувачений зазначав, що саме потерпілий погрожував йому вбивством та намагався вдарити його топором, обвинувачений вказував на активні дії потерпілого та вказував на свої дії та свій емоційний стан.

Судом в судововому засіданні було безпосередньо оглянуто ДВД диск з боді камер працівників поліції, які прибули на місце події, т.3, а.с.79, на яких відображена поведінка обвинуваченого одразу після вчинення ним злочину, де останній поводиться спокійно, спілкується із поліцейськими, запрошує до себе додому, пояснює, що був вдома . З вказаного відеозапису вбачається, що обвинувачений чітко відповідає на всі запитання поліцейських, поводить себе спокійно.

Так аналізуючи відео з боді-камер поліцейських, які прибули на місце події одразу після вчинення злочину, поведінку обвинуваченого після події, яка також зафіксована на відео та висновки судово-психіатричної експертизи від 17.01.2019 щодо також перебування обвинуваченого в стані емоційного збудження, що істотно вплинуло на його свідомість і поведінку, слід звернути увагу на те, що покази обвинуваченого дані під час проведення судово-психіатричної експертизи від 17.01.2019 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, спростовуються дослідженими судом письмовими та відеодоказами, а також показами свідка ОСОБА_27 , тому даний висновок експерта за № 15 від 17.01.2019 суд не може покласти в осонову вироку та не може врахувати, що обвинувачений перебував в стані сильного душевного хвилювання, а тому підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого відсутні.

В судовому засіданні обвинувачений неодноразово наголошував, що потерпілий ОСОБА_8 наніс його матері травму, а саме вдарив лопатою, тому він саме з цього приводу і пішов до ОСОБА_8 розмовляти, але до даних показів обвинуваченого суд відноситься критично, оскільки вони спростовуються доказами, наданими стороною обвинувачення.

Так, згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого, т.2, а.с.122, ОСОБА_28 було зроблено анамнез захворювання зі слів хворої: впала у дворі, вдарилась о бордюр 25.09.2018 та відразу відмічала відсутність рухів в правих кінцівках на протязі 10-15хв., але 28.09.2018 син потерпілої змінив свідчення: травму хвора отримала 25.09.2018 близько 11.30 вдарив сусід, впала та втратила свідомість.

Крім того, свідок ОСОБА_19 , яка є фельдшером станції медичної допомоги в судовому засіданні пояснювала, що 25.09.2018 вона заступила на зміну та о 12.08 год. надійшов виклик на АДРЕСА_2 , з приводу травми голови у жінки. По прибуттю на місце, вона побачила , що в дворі вказаного будинку на табуретці сидить жінка під будинком з скривавленою шиєю, яка пояснила, що травмувалася в дворі під час збирання горіхів. Жінка сказала, що наступила на горіх та впала, вдарилася головою та шиєю, їй була надана допомога, встановлено діагноз та госпіталізовано у 2-гу міську лікарню, нейрохірургічне відділення. Діагноз: закрита ЧМТ, струс мозку, рана шиї з права. На подвір`ї була донька цієї жінки та сусідка, жінка перебувала у свідомості та сама відповідала на всі запитання.

Аналізуючи виписку з медичної карти матері обвинуваченого за №У-11639 та покази свідка ОСОБА_19 , суд вважає, що покази обвинуваченого з приводу завдання саме потерпілим ОСОБА_8 тілесних ушкоджень його матері не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, суперечать отриманим доказам, а тому суд їх розцінює як намір уникнути відповідальності.

Аналізуючи покази вищевказаних свідків, обвинуваченого та потерпілої, суд приходить до висновку про наявність між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 тривалих неприязнених відносин та наявність тривалого конфлікту між ними, тому суд вважає, що у обвинуваченого був мотив для вчинення умисного вбивства, на ґрунті тривалих неприязних відносин з ОСОБА_3 .

Обвинуваченим під час судового розгляду вказувалося на застосування до нього неправомірних дій працівниками поліції, але вказані пояснення не знайшли свого підтвердження згідно постанови про закриття кримінального провадження від 02.06.2021, т.6, а.с.157-159.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов до ОСОБА_29 , т.1, а.с.150-151 про стягнення 25567,50 грн. матеріальної шкоди, та 1 000 000 грн. моральної шкоди.

Вказує, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 їй були заподіяні матеріальні та моральні збитки в наслідок вбивства її рідного брата ОСОБА_3 .

На поховання нею було витрачено 6291 грн. Крім того вказує, що злочином, який вчинив обвинувачений їй було завдано матеріальної шкоди, оскільки внаслідок підпалу було пошкоджено наступне майно: міжкімнатні двері, вартість заміни яких складає 11282 грн., тумбу з продуктами харчування на загальну суму 4000 грн., лінолеум та стіни, вартість ремонту яких склала 4 000 грн.

Всього розмір шкоди від пожежі складає 19 282 грн.

Крім того, вбивство її брата, рідної людини, завдало їй моральні страждання, які вона оцінює в 1 000 000 грн.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 позов підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Розглядаючи позовні вимоги потерпілої, суд керується положеннями ч. 5 ст. 128 КПК України, згідно якої, якщо процесуальні відносини, які виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 визнав позов в частині витрат на поховання, які документально підтверджені, іншу частину позовних вимог не визнав.

Правовідносини між сторонами регулюються ст.1166 ЦК України, згідно норм якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст.1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ст. 1195 ЦК України - фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Аналізуючи вищевикладені норми права, суд вважає необхідним цивільний позов задовольнити частково, в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на поховання в загальній сумі 6291 грн., розмір яких підтверджується доказами, доданими до справи, т.1, а.с.152-153.

В частині позову про стягнення матеріальної шкоди в сумі 19 282 грн., які були витрачені потерпілою на ремонт приміщення після пожежі слід відмовити, оскільки до суду не було надано доказів, які підтверджують, що саме таку суму витрат було понесено потерпілою на ремонт приміщення.

Роздруківку, яка знаходиться в т.1, а.с.157, в якій зазначено розмір та вартість дверей, суд до уваги не бере, оскільки відсутні докази /чек/ на оплату вказаних дверей, відсутні докази того, куди саме ці двері були встановлені, тобто у вказаній роздруківці відсутня адреса за якою ці двері були встановлені, відсутній чек про їх оплату, відсутня інформація про те, ким саме цей рахунок було оплачено. Щодо інших витрат, які були понесені потерпілою в наслідок пожежі, слід зазначити, що до суду не було надано жодних доказів таких витрат.

Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Судом встановлена незаконність дій обвинуваченого, потерпілій ОСОБА_3 заподіяні моральні страждання внаслідок смерті близької людини, що вимагало та вимагає від потерпілої додаткових зусиль для організації свого життя, та спричиняє глибокі моральні страждання.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз`яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Оскільки смерть ОСОБА_3 сталася внаслідок вбивства, суд вважає, що саме на відповідача покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду позивачу.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні Нечипорук та Йонкало проти України № 42310/04 від 21.04.2011 року, роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Так, врахувавши всі вищевикладені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю брата внаслідок вбивства, підлягають частковому задоволенню. Також при визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує характер і тривалість моральних страждань позивача, у зв`язку із смертю близької людини, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, яка назавжди втратила турботу та підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 500 000,00 грн.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до положення, викладеного у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Так, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі.

За висновком судово-психіатричного експерта за №15 від 17.01.2019, т.4, а.с.29-35, ОСОБА_1 у період інкримінованого йому діяння на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності , недоумство або інший хворобливий стан психіки не страждав і у теперішній час також не страждає. За своїм психічним станом в період інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом у теперішній час він також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , колегія суддів враховує, що обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем роботи характеризується позитивно, не одружений, має неповнолітнього сина 2005 р.народження, під наглядом лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебував та не перебуває.

Пом`якшуючою покарання обставиною, згідно ст. 66 КК України, є часткове визнання вини.

Обтяжуючих покарання обставин, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку про врахування обставин , які мають суттєве значення для призначення покарання.

На думку колегії суддів, обставини вчинення злочину обвинуваченим, а також тяжкість наслідків, що настали, матеріали провадження та покази обвинуваченого у суді свідчать, що його дії не були спрямовані на ініціативну допомогу у встановленні істини у даному провадженні та не мали ознак критичної оцінки своєї протиправної поведінки.

В судовому засіданні обвинувачений частково визнав вину у скоєному, вважаючи,що він захищався та вчинив злочин в стані сильного душевного хвилювання, проте судом не встановлено обставин щирого каяття, оскільки щирим каяттям у вчиненому вважається, якщо воно ґрунтується на визнанні особою своєї винуватості, проявом співчуття з приводу скоєного та реальним бажанням виправити ситуацію, що склалася, обвинувачений не проявив усвідомлення неправомірності своїх діянь.

Конституційний Суд України у своєму рішенні за № 15-рп/2004 зазначив, що «… Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину…».

Тобто, покарання повинно перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При застосуванні обвинуваченому кримінального покарання, суд додержується вимог справедливості, закріплених в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих.

Згідно ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Приймаючи до уваги обставини справи, думку потерпілої, яка в судовому засіданні просила призначити обвинуваченому максимальну міру покарання, передбачену санкцією статті, дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 неможливо без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим необхідно призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі , в межах санкції ч.1 ст. 115 КК України, оскільки саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження скоєння ним нових злочинів.

Підстав для застосування ст. 75 КК України для призначення покарання обвинуваченому з випробувальним терміном та призначенням покарання з застосуванням ст. 69 КК України, судом не встановлено.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого в порядку ст. 122, 124 КПК України.

Запобіжний захід у цілодобового домашнього арешту , обраний ухвалою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 27.05.2021 втратив свою дію.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369,370,371 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня затримання та приведення вироку до виконання.

Зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 21.10.2018 року по 20.11.2019 року включно, та з 18.02.2021 року по 27.05.2021 включно, згідно ч.5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_4 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином суму в розмірі 6291 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином суму в розмірі 500 000 грн., в іншій частині позову- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта всього в сумі 4290 грн., з них для проведення судової пожежно-технічної експертизи № 44/10.8/4 від 17.01.2019 в розмірі 858 грн., для проведення експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів від 31.01.2019 за №1/8.4/121 в сумі 1144 грн., для проведення експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів від 21.01.2019 за №1/8.4/122 в сумі 1144 грн., для проведення експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів від 14.01.2019 за №1/8.4/4980 в сумі 1144 грн.

Речові докази:

- пожежне сміття, змиви РБК з руків`я сокири, сокира, речовина РБК з підлоги коридору, змиви РБК з огорожі, спортивна, куртка, олімпійка, шапка, кухонний ніж, робоча рукавичка, фрагмент шнурка, змиви РБК з паркану, змиви РБК з поверхні ванної, змиви з долоней ОСОБА_1 та змив РБК за лівим вухом,зразки крові трупу ОСОБА_3 , зразки крові ОСОБА_1 , залишки змивів та витяжок з об`єктів №№1-4 на фрагментах марлі та залишки змивів об`єктів №№1-3 на фрагментах марлі, які згідно квитанції від 17.01.2019 знаходяться на зберіганні в камері схову Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя:

Судді: