Ухвала суду № 98071958, 05.07.2021, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

05.07.2021 394/426/21

2/394/258/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про передачу справи за підсудністю

Суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Краснопольська Л.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ "Авентус Україна" про захист прав споживачів

В С Т А Н О В И Л А:

До Новоархангельського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "Авентус Україна" про захист прав споживачів

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Дослідивши матеріали справи, які надійшли в провадження, суддя вважає, що позовна заява не підсудна Новоархангельському районному суду з наступних підстав:

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції. ЦПК України також визначена підсудність справ за вибором позивача. Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судами за встановленими Законом правилами підсудності, а їх порушення - є ознакою незаконності рішення.

За загальним правилом, позови до юридичних осіб предявляються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 27 ЦПК України).

В той же час судом враховується, що альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливе життєве значення для громадян. Специфіка цього виду підсудності полягає в тому, що залежно від характеру матеріальних правовідносин, предмета спору та особливих обставин (стан здоров`я, малолітні діти тощо) позивач може обирати серед двох, трьох чи більшої кількості судів, які будуть компетентними розглянути справу.

Згідно ч. 5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюютьсяЗаконом України "Про захист прав споживачів". Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п.22 ч.1ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Приписами ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цьогоЗаконута пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Згідно пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів", позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України "Про захист прав споживачів", порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.

У поданій позовній заяві позивач посилається на цей закон та наголошує на тому, що він є споживачем послуг. Доданим аргументом звернення позивача до суду на підставі Закону України "Про захист прав споживачів" є звільнення його від сплати судового збору.

При цьому, позовними вимогами згідно позову є визнання договору позики укладеного між нею та ТОВ "Авентус Україна" недійсним.

Таким чином, як вбачається з позовної заяви, підставою звернення до суду не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживача» (позов не містить жодного посилання на порушення прав позивача саме як споживача та способи їх захисту, передбачених саме цим Законом, а саме: визнання недійсним договору позики з огляду на їх несправедливість (ч.6 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів").

Відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна".

Судом встановлено, що відповідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є юридична адреса: проспект Перемоги, 90-А, м.Київ, 03062.

Статтею 187 ч. 9 ЦПК України визначено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Статтею 9, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Розкриття змісту термінів і положень конвенції та протоколів до неї міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини та їх використання під час розгляду конкретної справи є необхідним як наступна практика застосування міжнародного договору.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні в справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».

Інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).

Таким чином, відзначається, що дана позовна заява, враховуючи суб`єктний склад осіб, та правила як територіальної, так і альтернативної юрисдикції (підсудності), встановлені ЦПК України, - не підсудна Новоархангельському районному суду Кіровоградської області і відкрити провадження чи прийняти її до свого провадження немає підстав.

Отже, вищевказаний позов є непідсудним Новоархангельському районному суду Кіровоградської області, позовна заява підсудна Шевченківському районному суду міста Києва, як суду за місцезнаходженням відповідача - юридичної особи, у зв`язку з чим її необхідно передати за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Києва.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,19, 27, 28, 30, 31, 32 ,ч. 9 ст. 187, ст. 258-260, 353 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Авентус Україна" про захист прав споживачів з додатками направити за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Шевченківського районного суду міста Києва.

Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.

Роз`яснити учасникам справи, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першоїстатті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше пяти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше пяти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Новоархангельський районний суд Кіровоградської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: