Ухвала суду № 98070340, 05.07.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа №336/5092/21

Провадження 2 /336/3722/2021

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Карабак Л.Г. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АСЛ 2020», Державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Коротича Максима Миколайовича про визнання правочину недійсним, скасування рішення державного реєстратора, поділ спільного майна подружжя,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АСЛ 2020», Державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Коротича Максима Миколайовича, в якому просить суд:

- визнати недійсним та скасувати акт приймання – передачі матеріальних цінностей, які вносяться до статутного капіталу Товариства обмеженою відповідальністю «АСЛ 2020», серія та номер 772,773, виданий 22.02.2021 року, видавник Кушніренко О.Г., приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області;

- визнати недійсними та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Коротича Максима Миколайовича про реєстрацію акту приймання – передачі матеріальних цінностей, які вносяться до статутного капіталу Товариства обмеженою відповідальністю «АСЛ 2020», серія та номер 772,773, виданий 22.02.2021 року, видавник Кушніренко О.Г., приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області та припинити право власності ТОВ «АСЛ 2020» на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно припинити право власності ТОВ «АСЛ 2020» на земельну ділянку розташовану за тіє ю ж адресою;

- визнати об`єктом спільної сумісної власності транспортні засоби та об`єкти нерухомості;

- визнати за позивачкою право власності на об`єкти нерухомості та транспортні засоби, стягнути з неї компенсацію на користь відповідача та стягнути понесені нею судові витрати.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Згідно з п.п.4,5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У цивільному процесі, що базується на засадах змагальності й диспозитивності, особливого значення набуває зміст позовної заяви, від якого залежать не тільки дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження, а й позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права відповідач має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Позивачка у позовній заяві зазначає в якості відповідача державного реєстратора, позови до якого про скасування рішення про реєстрацію належать до юрисдикції адміністративних судів.

Так Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 дійшла наступного висновку:

47.З метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах від 04 квітня 2018 року у справах № 817/567/16 та № 826/9928/15, від 10 квітня 2018 року у справі № 808/8972/15, від 16 травня 2018 року у справі № 826/4460/17, від 23 травня 2018 року у справі № 815/4618/16, від 05 червня 2018 року у справі № 804/20728/14, від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16, від 13 червня 2018 року у справах № 820/2675/17 та 803/1125/17 щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

48. Велика Палата Верховного Суду відступає від правових висновків, викладених у зазначених постановах, з огляду на такі причини.

49. Такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.

50. Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

51. Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

57. Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

58. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.»

Тобто, за змістом позову, недійсним та протиправним визнання протиправним рішення державного реєстратора можливо є захистом прав позивача на майно, а відтак належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Вказані правові позиції також висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року в справі № 526/233/16-ц.

Позивачка не виклала вимоги у заяві згідно яких чітко випливають вимоги до осіб з суб`єктного складу позовної заяви. Тому позивачу, з урахуванням вищезазначених правових позицій Великої Палати Верховного Суду, пропонується саме на цій стадії судового провадження визначитися з колом осіб, які мають бути залучені в якості відповідачів.

В разі позитивного вирішення цього питання та залучення в якості відповідачів осіб, права чи обтяження яких зареєстровано, позивачу слід звернути увагу на вимоги, викладені в п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України - надання підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, з метою економії процесуального часу у наступному, позивачу також пропонується на цій стадії судового провадження визначитися із колом третіх осіб.

Згідно з п.10 ч.1 ст.176 ЦПК України встановлено, що ціна позову у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог.

Як убачається із змісту заяви позивачкою заявлено дві вимоги про припинення права власності на майно, такі вимоги за своїм правовим змістом є майновими, за які справляється судовий збір, і не є тотожними вимогам про скасування державної реєстрації права власності, але питання судового збору щодо них не вирішено, у самій заяві не описано. Взагалі способи судового захисту унормовані ст. 16 ЦК України, перелік позовних вимог не є вичерпним, але вимоги, які виходять за такий перелік мають буди визначені законами.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір на загальну суму, 9534,00 грн. по 908,00 грн. за три немайнові вимоги та 6810,00 грн. за майнові. Але зазначене не узгоджується із змістом ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (ст. 4 ч. 2 Закону), а саме за подання до суду заяви про вимогу майнового характеру сплачується судовий збір, у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10945,00 шрн.). З урахуванням кількості позовних вимог сплачений судовий збір не відповідає ціні позову.

Відповідно до ч. 3 ст .6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Крім того, позивачка просить стягнути з неї компенсацію у сумі 73 595,40 грн., проте у заяві не зазначено, чи внесена ця сума на депозитний рахунок Державної судової адміністрації для відповідного вирішення питання забезпечення позову.

Для об`єктивного та своєчасного розгляду справи, надання учасникам цивільного процесу рівних прав, позивачці необхідно привести позовну заяву згідно вимог чинного цивільно-процесуального законодавства та усунути зазначені вище недоліки.

Частиною першою статті 187 ЦПК України встановлено, що суд відкриває провадження у справі в разі відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Враховуючи виявлені недоліки при оформлені позовної заяви у відповідності до частини першої статті 185 ЦПК України позовна заява залишається без руху із встановленням позивачу строку усунення недоліків.

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

постановив:

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачці строк десять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме: уточнити зміст позовних вимог, визначившись з колом осіб, які мають бути залучені в якості відповідачів та третіх осіб; розрахувати ціну позову з урахуванням кількості позовних вимог, в повному обсязі сплатити судовий збір, надавши суду оригінал документу про сплату судового збору.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде їй повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: