Рішення № 98068954, 02.07.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/443/17

2-а/705/9/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2021 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:

головуючої - судді Годік Л.С.

секретаря судового засідання Заболотної Т.М.

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду м. Умані адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи, екс-начальника управління Уманського Держгеокадастру ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про повноваження і зобов?язання правонаступника,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи, екс-начальника управління Уманського Держгеокадастру ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про повноваження і зобов`язання правонаступника.

Зазначає, що Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 05.09.2012 р. зобов`язав начальника управління належно оформити право власності на землю ОСОБА_1 . За минулий період, в зв`язку з протистоянням екс-начальника ОСОБА_2 з групою підлеглих, шансів на виконання не було. З 01.08.2016 р. призначений новий начальник управління ОСОБА_3 , який з особистих причин, вже як правонаступник теж не виконує постанову, що суперечить ст.ст. 14 і 55 КАС України.

Вказує, що йому нанесена моральна шкода у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб 1247 грн. за надмірне зорове навантаження при захисті своїх прав на землю.

В подальшому, ОСОБА_1 подав заяву про зміну позовних вимог в якій зазначив, що ОСОБА_3 був звільнений і припинилася самостійна діяльність управління, пройшов перехід відповідальності по невиконаним зобов`язанням до правонаступника юридичної особи Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, що потребує розподілу первісних вимог між співвідповідачами.

Просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_3 на його користь моральну шкоду у розмірі 1247 грн. за невиконання судової постанови і втрачений час та страждання; зобов?язати правонаступника юридичну особу Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області виконати в натурі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2012 р.; судовий збір стягнути солідарно з відповідачів.

Представником Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Самофал М.С. було подано до суду Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 в якому вважають позовні вимоги позивача безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У своїх позовних вимогах позивач просить суд визнати дії відповідача протиправними щодо не виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду, однак, задоволення таких вимог прямо суперечить законодавству.

З 01.01.2013 набрав чинності закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». У зв`язку з цим, повноваження Управління Держгеокадастру в Уманському районі у частині державної реєстрації та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку припинились.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, в тому числі земельних ділянок, проводиться Міністерством юстиції України та його територіальними органи; суб`єктами державної реєстрації прав, а саме: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані суб`єкти; державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Уманською міською радою прийнято рішення від 19.06.2009 № 2.8-48/5 Про розгляд звернень громадян підприємств, установ та громадян з питань землекористування, приватизації земельних ділянок» відмінено п.п. 8.1. п.8 рішення від 26.11.2007 № 2.10-24/5 про передачу в спільну часткову власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , згідно поданої заяви. В результаті чого в ОСОБА_1 змінилась площа земельної ділянки, яка раніше передавалась в приватну власність та на яку було розроблено технічну документацію із землеустрою та видано державний акт на земельну ділянку по АДРЕСА_1 .

На неодноразові звернення ОСОБА_1 щодо виготовлення йому державного акту на земельну ділянку, йому наголошувалось, що для того щоб видати новий державний акт на нову площу потрібно виготовити технічну документацію із землеустрою, в якій буде виключена площа (0,0066 га), яка перебувала в спільній частковій власності.

Станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 не вніс зміни до технічної документації.

Однак, відповідно до пункту 4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, ОСОБА_3 не може бути самостійним відповідачем по справі, оскільки він лише під час виконання обов`язків начальника Управління Держгеокадастру в Уманському районі представляв інтереси структурного підрозділу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та не є самостійним суб`єктом владних повноважень.

Крім того, наказом Головного управління від 19.03.201 8 № 123/0/50-18-К ОСОБА_3 звільнено з посади головного спеціаліста міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Окремою позовною вимогою викладено питання щодо стягнення моральної шкоди.

З приводу даної вимоги Головне управління заперечує також з огляду на наступне.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства (стаття 23 Цивільного кодексу України) моральна шкода може полягати, зокрема:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.

Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайнового вимогою.

За приписами частини другої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зі змісту цієї норми випливає, що в такому порядку розглядаються адміністративним судом вимоги про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди. Основною умовою такого розгляду є те, щоб така вимога була заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин і якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, у душевних стражданнях, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Майнові елементи у законодавчому визначенні (дефініції) моральної шкоди відсутні. Отже, моральна шкода є немайновою.

В позовній заяві жодним чином не обгрунтовано наявність моральної шкоди, а саме яким чином принижена гідність позивача. Не надано жодних доказів наявності інших втрат морального характеру яких зазнав позивач в результаті неотримання дозволу на розробку проекту землеустрою. Тобто дана позовна вимога нічим не підтверджується.

Крім того, вважають, що строк позовної давності позивачем пропущений та не може бути поновлений.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

ОСОБА_1 на адресу суду було подано Відповідь на Відзив в якій зазначає, що Державний акт на землю був виданий йому з недоліками і тому в 2009 р. був повернутий. В форматі переоформлення за ініціативою виконавця приймалися необхідні заходи, у т.ч. для усунення недоліків і додаткові рішення Уманської міської ради і це не його вина. Він, як споживач, вимоги до виконавця пред?являє протягом 10 років (ст. 10 Закону), а це 2019 р., а з перериванням перебігу позовної давності 2022 р. Його позов направлений щодо самоправства і службової недбалості конкретної фізичної особи ОСОБА_3 , який за 2016-2018 р.р. не вчинив жодної дії, що не звільняє Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області як правонаступника виконати судове рішення від 05.09.2012 р. або самостійно, або залучити інші установи. Просить суд не брати до уваги Відзив.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з?явився.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в судове засідання не з?явився.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суддя вважає позовну заяву не обґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 05.09.2012 р. Черкаським окружним адміністративним судом було винесено постанову, якою зобов`язано начальника управління Держкомзему в м. Умань та Уманському районі Черкаської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.05.2012 та зобов`язано відповідача вжити заходи щодо належного оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я позивача ОСОБА_1 у повній відповідності до рішення Уманського міськрайонного суду від 02.07.2004 у справі 2-443/2004 (а.с.3-5).

У якості підстави своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що фізична особа, екс-начальник управління Уманського Держгеокадастру ОСОБА_3 з особистих причин не виконує вказану постанову, чим заподіяв ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1247 грн.

Згідно ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно Наказу від 19.03.2018 р. № 123/0/50-18-К ОСОБА_3 звільнено з посади державного кадастрового реєстратора відділу у м. Умані Міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (а.с.56).

Разом з тим, ОСОБА_3 не може бути самостійним відповідачем по справі, оскільки він лише під час виконання обов`язків начальника Управління Держгеокадастру в Уманському районі представляв інтереси структурного підрозділу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та не є самостійним суб`єктом владних повноважень.

Крім того, представником Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у Відзиві зазначено, що Управління Держгеокадастру в Уманському районі ліквідовано, як окрема юридична особа. На неодноразові звернення ОСОБА_1 щодо виготовлення йому державного акту на земельну ділянку, йому наголошувалось, що для того щоб видати новий державний акт на нову площу потрібно виготовити технічну документацію із землеустрою, в якій буде виключена площа (0,0066 га), яка перебувала в спільній частковій власності.

ОСОБА_1 не надано суду доказів звернення до відповідних організацій із заявою щодо виготовлення технічної документації на земельну ділянку.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з загальними підставами цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діяннями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

ОСОБА_1 зазначено у позові, що начальник управління ОСОБА_3 з особистих причин, вже як правонаступник теж не виконує постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2012 р., тому такими діями заподіяв позивачу моральної шкоди.

Проте, підлягає доказуванню факт заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діяннями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Достовірність доказу заподіяння моральної шкоди також підлягає перевірці. Позивачем не викладено фактів заподіяння шкоди, не описано своїх фізичних чи душевних страждань, які, при цьому, можуть бути викривлені або не зовсім відповідати дійсності. Причини цього пов`язані зі здатністю людини до утворення об`єктивних суджень про власні переживання і вмінням правильно їх інтерпретувати, а викривлення інформації може бути формою маніпулятивного впливу на суд з метою одержати бажане або наслідком дії несвідомих захисних механізмів людини.

Позивач не зазначив у позовній заяві, якими об`єктивними доказами він може підтвердити свої твердження про те, що в результаті неправомірної бездіяльності відповідача, йому було заподіяно моральну шкоду, і така моральна шкода має причинний зв`язок з бездіяльністю відповідача. Відповідно, позивач не надав таких об`єктивних доказів суду.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому позивачем в позовній заяві та під час судового засідання не доведено факту заподіяння останньому моральної шкоди у зв?язку з невиконанням постанови суду, оскільки, в проміжку часу між винесенням постанови Черкаським окружним адміністративним судом 05.09.2012 р. та судовим рішенням 02.07.2021 р. стався ряд змін у законодавстві України, ліквідовано структурний підрозділ відповідача 1, а фізична особа ОСОБА_3 не є суб?єктом владних повноважень та відповідно не є належним відповідачем у справі.

Відповідно до вимог ст. 244 КАС України - позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів зазначені ним обставини. Однак таких доказів він не надав. До позовної заяви позивачем жодного доказу на підтвердження позовних вимог не додано та не вказано які його права порушено та внаслідок чиїх дій.

Вимога позивача з приводу стягнення з відповідача судових витрат задоволенню не підлягає, оскільки дана вимога не відповідає ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 79, 139, 241-251, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи, екс-начальника управління Уманського Держгеокадастру ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про повноваження і зобов?язання правонаступника.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Л. С. Годік