Рішення № 98064745, 05.07.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2604/21

Провадження № 2-о/642/176/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді - Вікторова В.В.

за участю секретаря - Шнайдер Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту постійного проживання у визначеному місці та встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року заявник звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова із заявою в порядку окремого провадження, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту постійного проживання у визначеному місці та встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

В обгрунтування заяви зазначено, що 01.12.1990 ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 . На час реєстрації шлюбу чоловік заявника був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 -до укладення шлюбу була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 , а з 1992 року зареєструвалась за адресою: АДРЕСА_3 , однак з 1990 року фактично проживала за місцем реєстрації та проживання її чоловіка ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 . Даний факт проживання та ведення спільного господарства підтверджується укладеним заявником 16 березня 2016 року з ЧП ОСОБА_4 договору - підряду на облаштування даху будинку, довідкою з Ощадбанку про те, що на ім`я заявника була оформлена Довіреність на право отримання пенсії з особливого рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_2 , а також письмовими показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік заявниці, який до 1980 року проходив службу в збройних силах СРСР, вийшов на пенсію у 1980 році за вислугою років. ОСОБА_2 перебував на пенсійному обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію за вислугу років, розмір якої становив 8 703, 93 грн. З 1999 року ОСОБА_1 також є пенсіонеркою та знаходиться на обліку в Київському об`єднаному управлінні ГІФУ м. Харкова в Харківській області. Її розмір щомісячної пенсії починаючи з березня місяця 2021 року становить 2 698, 88 грн. Таким чином заявник отримує пенсію, що є значно менше за розмір доходу, який отримував померлий чоловік.

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась з відповідною заявою про призначення пенсії по втраті годувальника до Головного управління ПФУ в Харківській області, однак листом їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю документу, яким підтверджувався факт реєстрації разом з годувальником, а також документ, що засвідчує факт перебування на утриманні. У відповідності до діючого законодавства України, заявниця має право перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, однак для реалізації цього права потрібно встановити факт проживання разом з чоловіком та факт її перебування на утриманні померлого чоловіка.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.04.2021 постановлено вищевказану заяву ОСОБА_1 передати на розгляд до Ленінського районного суду м. Харкова.

Вказана заява надійшла до Ленінського районного суду м. Харкова 17.05.2021.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 19.05.2021 відкрито провадження у справі та призначений розгляд заяви в порядку окремого провадження.

До судового засідання заявник та її представник не з`явилися. Через канцелярію суду представник заявника надав заяву, у якій просив проводити розгляд справи без його участі. Зазначив також, що вимоги, викладені у заяві підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до судового засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений був належним чином. Надав заяву з проханням розглядати заяву без участі заявника та відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 01 грудня 1990 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого Київським відділом РАЦС м. Харків, актовий запис № 1065.

Після укладення шлюбу присвоєні прізвища - чоловіку « ОСОБА_2 », дружині « ОСОБА_1 ».

На час реєстрації шлюбу, чоловік заявника був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 13 січня 2000 року 1 МВМ Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області на ім`я ОСОБА_2 .

До укладення шлюбу ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала за адресою місця мешкання її батьків, а саме: АДРЕСА_2 .

У 1992 році в зв`язку з оформленням дарчої на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 зареєструвала своє місце проживання за вказаною адресою, що підтверджується копією паспорту громадянки України серії НОМЕР_3 , виданого 22 березня 1996 року Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області.

Однак, заявник після укладення шлюбу у 1990 році фактично проживала за місцем реєстрації та проживання її чоловіка ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 .

Факт проживання та ведення спільного господарства підтверджується укладеним заявником 16 березня 2016 року з ЧП ОСОБА_4 договору - підряду на облаштування даху будинку, копія якого міститься в матеріалах справи; довідкою з Ощадбанку про те, що на ім`я заявника була оформлена Довіреність на право отримання пенсії з особливого рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_2 .

Крім того, в матеріалах справи містяться покази свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , з пояснень яких вбачається, що подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . Напротязі тридцяти двох років подружжя вело спільне господарство, оброблювали город, сад, займались ремонтом даху, будинку та забору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік заявниці - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 30 листопада 2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 19210.

До 1980 року чоловік заявниці - ОСОБА_2 проходив службу в збройних силах СРСР, вийшов на пенсію у 1980 році за вислугою років. Копія посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого Харківським обласним військоматом 05 травня 2014 року на ім`я ОСОБА_2 міститься в матеріалах справи.

ОСОБА_2 перебував на пенсійному обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію за вислугу років.

З 1999 року ОСОБА_1 також є пенсіонеркою та знаходиться на обліку в Київському об`єднаному управлінні ГІФУ м. Харкова в Харківській області.

Весь час, ОСОБА_1 , перебуваючи у шлюбі, до моменту смерті чоловіка ОСОБА_3 , постійно проживали разом, вели спільне господарство, мали єдиний бюджет.

Згідно довідки про доходи пенсіонера ОСОБА_2 , виданого Головним управлінням ПФУ в Харківській області (відділ обслуговування громадян № 1), розмір пенсії становив щомісячно 8 703, 93 грн.

Згідно довідки про доходи пенсіонера ОСОБА_1 , виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України з Харківській області (відділ обслуговування громадян № 11), розмір щомісячної пенсії починаючи з березня місяця 2021 року становить 2 698, 88 грн.

Як вбачається, заявник отримує пенсію, що є значно менше за розмір доходу, який отримував померлий її чоловік, а тому вона фактично перебувала на його утриманні.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що право на пенсію в разі втрати

годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.

Відповідно до д. б ч. 4 ст. 30 вищевказаного Закону непрацездатними членами сім`ї вважаються батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» або є особами з інвалідністю.

Також ч. 2 ст 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» наведено перелік осіб, які вважаються непрацездатними, зокрема: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягай пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

В той же час, в частині 3 вказаної статті Закону, наведено перелік членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, а саме: особи, зазначені в ч. 2 цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Крім того, в частині 3 ст. 36 Закону встановлено, що члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

19 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулась з відповідною заявою про призначення пенсії по втраті годувальника до Головного управління ПФУ в Харківській області, однак листом за № 2870-3757-Д-02/8-2000/21 від 19.03.2021 їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю документу, яким підтверджувався факт реєстрації разом з годувальником, а також документ, що засвідчує факт перебування на утриманні.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи встановлено, що померлий ОСОБА_2 проживав разом із заявницею за адресою: АДРЕСА_1 та отримував пенсійні виплати, що є значно більшими, ніж у заявниці, якій виплачується пенсія за віком.

Встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки є необхідним для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, тому факт перебування її на утриманні свого чоловіка необхідно встановити за рішенням суду.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що заява є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 10-13, 76, 81, 293, 315 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) про встановлення факту постійного проживання у визначеному місці та встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , з 1990 року по даний час за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня його смерті.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлено 23 червня 2021 року.

Суддя В.В. Вікторов