Постанова № 98064373, 05.07.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/751/21

Провадження №: 3/0343/256/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2021 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франкіської області в складі:

головуючого судді - Андрусіва І.М.,

секретарів судового засідання - Оленяк С.І., Семків В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП України в Івано - Франківській області про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, працюючого оператором котельні, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Бойка А.І.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Правопорушення вчинено при таких обставинах.

21 квітня 2021 року о 18.11 год в м. Долина по вул. Шептицького, ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник Бойко А.І. в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 порушив ПДР України, оскільки зупинився на зупинці громадського транспорту. Протокол підроблений та не відповідає вимогам закону, так як відсутні будь - які докази, немає свідків та відсутня відеофіксація.

ОСОБА_1 вину не визнав, підтримав позицію свого захисника.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 повідомила, що її чоловік ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, чону - не знає. Сів за кермо, оскільки машина заглохла, а донька ОСОБА_3 не могла завести. Чоловік сів за кермо та проїхав 7 метрів, після чого під`їхали працівники поліції.

Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що 21.04.2021 мама попросила її забрати. Сівши за кермо автомобіль заглох. Завести його вона не змогла. Батько з працівниками поліції сидів в їхньому автомобілі 10 хвилин.

Допитаний в судовому засіданні поліцейський СРПП ОСОБА_4 пояснив, що 21.04.2021 під час патрулювання побачив, що за автомобілем марки "ВАЗ" бігла жінка, який зупинився на зупинці громадського транспорту. Підійшовши до автомобіля роз`яснював водієві, що він порушив ПДР, від останнього було чути різкий запах алкоголю. Після чого, водій почав агресивно себе вести. Водієві було на місці запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння або проїхати в медичний заклад, однак він відмовився.

Свідок ОСОБА_5 , пояснила суду, що гуляла з дитиною і побачила, як дві жінки штовхають машину. Після чого, під`їхав автомобіль поліції, ОСОБА_1 сидів за кермом автомобіля марки "ВАЗ", пізніше останній пересів в патрульний автомобіль. Через деякий час ОСОБА_1 вийшов та сів в свій автомобіль. Розмови між поліцейським та водієм вона не чула.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що пив каву біля магазину навпроти зупинки громадського транспорту та побачив, як виїхала машина і за нею бігли жінки. Бачив, що чоловік вийшов з машини та сів в автомобіль поліції. Через деякий час вийшов з машини поліції і поліцейський ще раз запитався, чи він відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в судовому засіданні доведена матеріалами адміністративної справи:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 458061 від 21.04.2021, в якому викладена суть адміністративного правопорушення (а.с. 1);

- даними акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився у присутності свідка ОСОБА_6 (а.с. 2);

- даними направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в Долинську ЦРЛ у зв`язку з виявленими поліцейським ознаками сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота. Проїхати в заклад охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився (а.с. 4);

- даними оптичного диску з відеозаписом відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 21.04.2021, на якому видно, як 21.04.2021 о 18.11 год автомобіль "ВАЗ" чорного кольору знаходиться на смузі зустрічного руху, та як він здійснює рух і зупиняється на зупинці громадського транспорту. За кермом вказаного автомобіля перебуває ОСОБА_1 . З відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 відмовляється пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та пояснює, що в автомобілі не працює стартер і він хотів завести машину. З відеозапису проведеного в патрульному автомобілі ОСОБА_1 пояснює, що просто завів машину, те, що пив горілку - визнає (а.с. 10).

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Як визначено в п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України, закріплено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а також і відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Cуд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях зазначає, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа "Гурепка проти України")

При цьому, позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом як кримінально - правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті для здійснення діяльності».

Визнання кримінально - правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.

Зокрема, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право на участь у судовому засіданні, право на захист своїх інтересів за допомогою професійного захисника, право на надання доказів та пояснень щодо висунутого обвинувачення, оскарження судових рішень.

Повертаючись до обставин справи, суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а тільки завів двигун, оскільки в автомобілі не працював стартер, виходячи з такого.

З системного аналізу діючого законодавства встановлено, що керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Отже, само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.

Оскільки транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 здійснював рух, що прямо зафіксовано на відеозаписі, то поза всяким розумним сумнівом доведено, що останній керував транспортним засобом.

Абзацом 2, 3 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Таким чином, твердження ОСОБА_1 в частині того, що він не керував транспортним засобом, а тільки сів за кермо для того щоб завести автомобіль шляхом накату через несправний стартер є фактично визнання останнім факту керування.

Також свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в судовому засіданні ствердили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з метою завести його через технічні несправності та зупинився на зупинці громадського транспорту. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Посилання захисника на те, що вказані відеозаписи є фрагментальними, а тому не можуть бути належними доказами є неспроможними. Суд хоча і констатує, шо наданий працівниками поліції відеозапис не є безперервним, однак це не перешкоджає суду прийняти рішення по суті за сукупністю всіх доказів.

Крім того, вказані відеозаписи надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які були присутніми під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд приходить висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу.

Обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 суд не встановив.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особi, в межах санкцiї ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) - 454 грн судового збору.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано - Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано - Франківської області.

Суддя: І.М.Андрусів