Ухвала суду № 98064201, 09.06.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1951/21

Провадження № 2/0203/947/2021

УХВАЛА

09 червня 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Державної митної служби України, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органу державної влади,

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2021 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Державної митної служби України, Державної казначейської служби України, в якому просить суд:

- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на її користь 107225,81 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2021 року, цивільну справу № 203/1951/21, провадження № 2/0203/947/2021, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М.

Суд зазначає, що у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) визначені вимоги до позовної заяви.

Суд, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, в порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивачем зазначений перелік документів, що не відповідає документам фактично долученим до позовної заяви, а саме: зазначений перелік містить інформацію про долучення до позовної заяви її копії з доданими до неї копіями документів для відповідачів.

Однак, оглянувши таку копію позовної заяви, до якої мали бути долучені копії додатків, які були долучені до позовної заяви для суду, суд зазначає, що копія позовної заяви та додані до неї документи зменшені настільки та виготовлені у поганій якості, що їх неможливо перевірити на відповідність копіям поданих для суду.

Крім того суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частина 1 ст. 47 ЦПК України передбачає, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи..

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України встановлено, що Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

З урахуванням викладеного вище, суд зазначає, що позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчені копії паспорта громадянина України та довідки податкового органу про присвоєння РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд, вирішуючи питання щодо залишення позовної зави без руху, також керується практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Суд звертає увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).

Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява подана до суду без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням йому строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Державної митної служби України, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органу державної влади– залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду та відповідно до кількості сторін:

- копію позовної заяви разом із додатками для відповідачів;

- належним чином засвідчені копії паспорта громадянина України та довідки податкового органу про присвоєння РНОКПП: НОМЕР_1 .

Копію ухвали направити позивачу.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва