Рішення № 98062074, 30.06.2021, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/623/20

Провадження № 2/375/18/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 червня 2021 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі :

головуючої судді Чорненької О.І.

при секретарі судового засідання Киричок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Рокитне, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, ЄДРПОУ 04358997, розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт Рокитне, вул. Незалежності, 2, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

До Рокитнянського районного суду Київської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням (квартирою) за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач обґрунтовує свою позицію тим, що вона є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира набута нею у власніть відповідно до договору дарування, посвідченого державним нотаріусом. У зазначеній квартирі крім неї також зареєстровані її син - ОСОБА_2 та чоловік її сестри - ОСОБА_3 . Однак, відповідачі фактично не проживають в житловому приміщенні понад 5 років, комунальні платежі за користування квартирою не сплачують, в утриманні в належному стані житла участі не беруть, особистих речей у квартирі не мають. Позивач перешкод у користуванні жилим приміщенням відповідачам не чинила. Факт реєстрації відповідачів порушує її право на вільне розпорядження і користування майном - належною її квартирою.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року позовна заява прийнята до провадження та призначено проведення підготовчого судового засідання на 03 березня 2021 року.

Зазначену ухвалу суду з копіями позовних заяв та доданих до них матеріалів, поштовим зв`язком відправлено відповідачам та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до зворотніх повідомлень про вручення поштового відправлення, зазначені документи отримані особисто відповідачами: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Однак, у підготовче судове засідання відповідачі не з`явилися про причини своєї неявки суд не повідомили та відзивів на позов до суду не надали.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, надано до суду клопотання про проведення судового розгляду без його участі. При вирішенні спору по суті покладається на розсуд суду.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 03 березня 2021 року підготовче провадження у справі закрите та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 квітня 2021 року.

В судове засідання відповідачі не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Позивач позов підтримала та просила суд задовольнити позовні вимоги.

Крім того позивач заявила клопотання про виклик та допит у судовому засіданні свідків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

З метою з`ясування позицій відповідачів щодо заявленого позову в судовому засіданні зроблено перерву до 27 травня 2021 року. Відповідачів повторно викликано у судове засідання повістками, які направлені поштовим зв`язком.

Поштові відправлення, направлені відповідачам: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , повернені до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання ( ОСОБА_2 ) та адресат відсутній за вказаною адресою ( ОСОБА_3 ).

Від позивачки ОСОБА_1 надійшло клопотання про подальший розгляд справи у її відсутності. Також позивачка зазначила, що вона не заперечує проти прийняття судом заочного рішення. Позовні вимоги підтримує повністю.

У зв`язку з неявкою у судове засідання відповідачів, та метою з`ясування їх позицій щодо заявленого позову, розгляд справи відкладено до 30 червня 2021 року. Відповідачів втретє викликано у судове засідання повістками, які направлені поштовим зв`язком. Крім того на офіційному сайті судової влади розміщено оголошення про їх виклик у судове засідання.

Поштові відправлення, направлені відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , повернені до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачі належним чином повідомлені, однак своїм правом надання відзиву на позовну заяву не скористались та у будь який інший спосіб свою позицію щодо заявленого позову не висловили.

Відповідно до вимог статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

З огляду на викладене, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам частини 2 статті 247 ЦПК України.

Заслухавши свідків, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачка ОСОБА_1 є власницею квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором дарування серії АЕА №697014 від 12 червня 2001 року.

Відповідач ОСОБА_2 , який є сином позивачки, зареєстрований у зазначеній квартирі з 21 квітня 2015 року, а відповідач ОСОБА_3 , який є чоловіком сестри позивачки, - з 11 вересня 2015 року.

Зазначений факт також підтверджується довідкою (випискою з домової книги про склад сім`ї та прописку) №845 від 13 травня 2020 року, виданою виконавчим комітетом Рокитнянської селищної ради Київської області, з якої вбачається, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 . Крім власника у зазначеній квартирі зареєстровано її сина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Той факт, що відповідачі зареєстровані, але не проживають у квартирі підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов від 21 травня 2020 року, відповідно до якого відповідачі не проживають у вказаній квартирі тривалий час ( ОСОБА_6 з 2016 року, а ОСОБА_3 - 2018 року) та у квартирі відсутні їх особисті речі. Зазначений акт обстеження матеріально-побутових умов складено комісією у складі депутата Рокитнянської селищної ради та жителів будинку.

Крім того, факт що відповідачі тривалий час не проживають у зазначеній квартирі також підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Так, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що вона проживає у будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 вона знає, але упродовж останніх 4-5 років у будинку та біля квартири АДРЕСА_1 , яка належить його матері і де він раніше проживав, вона його не бачила. ОСОБА_3 у будинку вона ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що вона працює помічником приватного нотаріуса, контора якої розташована у зазначеному будинку, з кінця 2016 року. З ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вона знайома, але жодного з них з часу початку роботи, тобто з 2016 року, вона у будинку не бачила.

Позивачка перешкод у користуванні квартирою відповідачам не чинила. Останні добровільно залишили квартиру та переїхали на інше місце проживання.

Разом з тим, реєстрація місця проживання відповідачів в квартирі позивачки є перешкодою у використанні останньою свого права розпорядження нерухомим майном, що перебуває у її власності.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Положеннями частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами статті 379 Цивільного кодексу України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.

Відповідно до частини 1 статті 495 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Заслухавши позивачку, яка не заперечувала проти заочного розгляду справи, свідків та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивачки задовольнити.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі статті 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до частини 1 статті 156 ЖК України, з урахуванням положень частини 1 статті 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Таким чином, виникнення права членів сім`ї власника будинку (квартири) користуватися цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, і припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім`ї на користування цим будинком.

Згідно з вимогами частини 2 статті 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статтей 16, 386, 391 ЦК України.

Статтею 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Водночас відповідно до статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

З огляду на те, що Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15).

Позивачкою доведено, що реєстрація відповідачів у належній їй квартирі створює об`єктивні незручності та суттєві перешкоди у користуванні зазначеним майном.

Враховуючи усе вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню шляхом усунення перешкод у користуванні житловим будинком, зокрема визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, тому згідно ст. 141 ЦПК України його слід стягнути з відповідачів.

На підставі ст.ст. 150, 156 ЖК України, ст.ст. 317, 319, 321, 379, 405, 495 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, ЄДРПОУ 04358997, розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт Рокитне, вул. Незалежності, 2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в сумі 908 гривень по 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні з кожного, який сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК уКиїв.обл/Рокитнян.сел/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA748999980313161206000010842

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рокитнянський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

Згідно з п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди першої інстанції, тобто через Рокитнянський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 30 червня 2021 року.

Головуюча суддя О.І.Чорненька