Ухвала суду № 98061244, 02.07.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7929/21

1-кс/308/2769/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М., розглянувши матеріали клопотання Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про скасування арешту майна – земельної ділянки: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1458309821248, кадастровий номер 2124884800:11:016:0190 у кримінальному провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42021072030000045 від 16.06.2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

В.о. Оноківського сільського голови ОСОБА_1 звернулася від імені Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про скасування арешту майна – земельної ділянки: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1458309821248, кадастровий номер 2124884800:11:016:0190 у кримінальному провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42021072030000045 від 16.06.2021 року.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання дійшов до наступного висновку.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 Кримінального-процесуального кодексу України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним. Порядок скасування арешту майна встановлюється ст.174 КПК України.

Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено чіткий перелік осіб, які мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування з клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково, зокрема це підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 64-1 КПК України представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може бути: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами; працівник юридичної особи. Повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.

Як вбачається із клопотання про скасування арешту майна від 30.06.2021року за №1570/03-39 , таке підписане в.о. голови сільської ради ОСОБА_1 , при цьому, до клопотання не долучено жодних установчих документів юридичної особи – Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської, які б підтверджували повноваження в.о. голови та право на звернення до Ужгородського міськрайонного суду із клопотанням про скасування арешту майна належного Оноківській сільській раді. .

Нормою частини 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Приймаючи до уваги, що заявником до клопотання не додано належних доказів, які вказують на те, що заявник є особою, яка у відповідності до ст.174 КПК України має право звернутись з клопотанням про скасування арешту майна, вважаю, що клопотання слід повернути особі, яка його подала.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що клопотання, про скасування арешту майна слід повернути особі яка його подала.

Зважаючи на обмежені строки розгляду клопотання про скасування арешту майна, які визначені ч.2 статті 174 КПК України та те, що нормами КПК України не передбачено обов`язку слідчого судді по збиранню доказів для розгляду клопотань сторін кримінального провадження чи інших учасників процесу, відтак, матеріали клопотання належить повернути заявнику.

Повернення клопотання не позбавляє власника майна або володільця такого права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 304 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про скасування арешту майна – земельної ділянки: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1458309821248, кадастровий номер 2124884800:11:016:0190 у кримінальному провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42021072030000045 від 16.06.2021 року - повернути особі, яка його подала.

Повернення клопотання не позбавляє власника майна або володільця такого права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул