Ухвала суду № 98058995, 02.07.2021, Приморський районний суд м. Одеси

УХВАЛА

02 липня 2021 року м.Одеса Справа № 522/9777/21

Провадження № 2-з/522/311/21

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді: Кузнецової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Довгань Ж.А.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про зустрічне забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Носенко С.Б., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Носенко С.Б., про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого ПНКМНО ОСОБА_2 23.05.2013 року, який зареєстровано в реєстр за №544, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка передана ОСОБА_1 в іпотеку для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 27.03.2008 року №69/П/04/2008-840, укладеним між ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» та ОСОБА_1 для задоволення вимог стягувача – Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», правонаступником якого виступає Новий кредитор – товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» згідно Договору № GL3N216954_ПВ_188 від 24.04.2020 року про відступлення прав вимоги.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 03.06.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.06.2021 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 23 травня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М., зареєстрованого в реєстрі №544.

ТОВ «Консалт Солюшенс» подав до суду клопотання про застосування зустрічного забезпечення позову, по якій просив застосувати зустрічне забезпечення позову шляхом внесення ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 79 693 грн 82 коп та в строк десять днів з дня винесення ухвали надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

В обґрунтування клопотання представник відповідача посилається на те, що забезпечення позову шляхом зупинення на невизначений термін стягнення за виконавчим написом, призводить до неможливості ТОВ «Консалт Солюшенс» реалізувати своє право на повернення заборгованості за кредитним договором та спричиняє йому збитки внаслідок упущеної вигоди, тобто доходів, які воно могло би реально отримати за звичних обставин, якби його право не було порушено.

Крім того, вказує, що у зв`язку із зупиненням стягнення на підставі виконавчого напису не може залишити за собою квартиру та може зазнати збитків у зв`язку із неможливістю використовувати це майно, оскільки власник нерухомого майна має право отримувати вигоду від його здачі в оренду і позбавлення його такої можливості є непрямими збитками.

Сторони по справі до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення якого повідомлені належним чином.

Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що клопотання про зустрічне забезпечення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та третьої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, перелік випадків, у яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, визначений у частині третій статті 154 ЦПК України, є вичерпним. Тому за змістом пункту 1 частини 3 статті 154 ЦПК України вимагається одночасна сукупність умов відсутності реєстрації місця проживання (перебування) позивача на території України та відсутність у нього майна, що знаходиться на території України, а не будь-якої з них зокрема.

Частиною 5 статті 154 ЦПК України визначено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд бере до уваги те, що зобов`язання по застосовуванню зустрічного забезпечення наступає тоді, коли позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

З копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 НОМЕР_1 , виданого 09 червня 2000 року Приморським РВ УМВС України в Одеській області вбачається, що позивач зареєстрований з 28.04.1989 року за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджує, що позивач має зареєстроване місце проживання на території України,.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що в іпотеці банку перебуває квартира АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 на підставі:

1)Ѕ частина квартири на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого УЖКГ виконкому ОМР 22.01.2002 року, згідно з розпорядженням (наказом) від 22.01.2002 року за №165231 та зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» 23.01.2002 року за №765;

2)Ѕ частина квартири на підставі Договору дарування, посвідченого ПНОМНО Білоусовою Н.В. 29.07.2005 року по реєстру №2248 та зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» 12.08.2005 року за №765.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_3 .

Крім того, суд звертає увагу на те, що вимогою позовної заяви ОСОБА_1 є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого ПНКМНО ОСОБА_2 23.05.2013 року, який зареєстровано в реєстр за №544, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка передана ОСОБА_1 в іпотеку для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 27.03.2008 року №69/П/04/2008-840, укладеним між ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» та ОСОБА_1 для задоволення вимог стягувача – Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», правонаступником якого виступає Новий кредитор – товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» згідно Договору № GL3N216954_ПВ_188 від 24.04.2020 року про відступлення прав вимоги.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Таким чином, обставин щодо обов`язкового застосування таких заходів, судом при розгляді клопотання не встановлено і за даних обставин застосування заходів зустрічного забезпечення позову є правом, а не обов`язком суду.

Також, представником відповідача не надано доказів того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, як того вимагає пункт 2 частини 3 статті 154 ЦПК України.

Крім того, представник відповідача жодним чином не довів та не надав суду доказів того, що забезпечення позову може спричинити будь-які збитки відповідачу.

У статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У розумінні цієї статті збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил вищевказаної статті, оскільки її першою частиною визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Суд переконаний, що вжитий судом 03 червня 2021 р. вид забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, а враховуючи відсутність обставин, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України, підстави для зустрічного забезпечення відсутні.

Оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм процесуального права, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даного клопотання, з огляду на його недоведеність.

Керуючись ст. 154 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про зустрічне забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя : В.В. Кузнецова