Рішення № 98058598, 22.06.2021, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/22849/19

Провадження № 2/947/990/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Огренич І.В.

при секретарі - Грабовій Т.П.,

за участю: представника позивача - адвоката Рудольф К.С.,

представника відповідача - адвоката Смітюх В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, до закінчення підготовчого засідання, надала заяву про зменшення позовних вимог та просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки матеріальну шкоду в розмірі 133 491,60 гривень, моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень, також просила стягнути витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи , в розмірі 10 047, 00 гривень. При цьому позивачка посилається на те, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 0,0365 га та власником дачного будинку, загальною площею - 110,9 кв.м, житловою площею - 49,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на території Дачно-будівельного кооперативу «Сонячна поляна». Власником суміжної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0396 га, та розташованому на неї будинку (адреса: АДРЕСА_3 ) є ОСОБА_2

11.06.2019 року на земельну ділянку, яка на праві приватної власності належить відповідачці, заїхала будівельна техніка, 14.06.2019 року заїхав екскаватор та розпочав знімати шар землі. В зв`язку з розпочатими будівельними роботами позивачка виявила у своєму будинку пошкодження та звернулась з вимогою про зупинення проведення будівельних робіт, на що представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надала декларацію, зареєстровану у ДАБК, згідно якої власнику садового будинку ОСОБА_2 , дозволялося реконструкція в межах несущих елементів садового будинку, який належить їй на праві приватної власності. Окрім того, на прохання ОСОБА_1 було надано на огляд й будівельний паспорт, в якому взагалі була відсутня інформація щодо наявності її будинку. Вищевикладене послугувало підставою для звернення ОСОБА_1 з відповідними заявами до компетентних органів. Рішенням ДАБІ в Одеській області від 26.07.2019 р., було скасовано дію будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 28.12.2018 № 01-07/404. Окрім того, висновком судової будівельно-технічної експертизи підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між проведенням робот на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 та появу пошкоджень в будинку, якій належить ОСОБА_1 , а тому позивачка вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача – адвокат Рудольф К.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідачки – адвокат Смітюх В.В. надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідачка дійсно намагалася здійснити будівельні роботи на належній їй земельній ділянці маючи весь перелік дозвільних документів, що встановлений діючим законодавством України, однак самоправні дії позивачки стали перешкодою для реалізації намірів відповідачки. З вини ОСОБА_1 будівельні роботи були зупинені у липні 2019 року. Тріщини, які наявні в будівлі ОСОБА_1 , жодним чином не пов`язані з діями проведеними на ділянці, яка належить ОСОБА_2 , а утворилися у зв`язку з тим, що вищезазначеній будівлі 100 років. Стосовно «виїмки масиву ґрунту на всій ділянці» представник зазначив, що вказане по-перше, не відповідає дійсності, адже «виїмка ґрунту» була тільки зняттям верхнього шару землі на 20-25 см вглибину на частині земельної ділянки відповідача, а не на всій ділянці; по-друге, зняття верхнього шару здійснене на відстані приблизно 10 метрів від того старого будинку позивача про який йде мова у позові; по-третє, така «виїмка» і на такій відстані від об`єкту не може здійснити вплив на будинок позивача, а тому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Вислухавши сторони, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , експерта Львівського НДІ судових експертиз МЮ України – Чайку О.В, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки загальною площею 0,0365 га та власником дачного будинку, загальною площею - 110,9 кв.м, житловою площею - 49,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на території Дачно-будівельного кооперативу «Сонячна поляна», що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5100569222013 від 02.10.2013 року та витягом про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області від 30.12.2013 року, індексний номер 15696599.

Власником сусідньої з позивачем земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , згідно із договором купівлі-продажу від 18.06.2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В., за реєстровим № 556, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області від 19.05.2015 року, індексний номер 37767723 та власницею дачного будинку, якій знаходиться на вказаній земельної ділянці, адреса будинку: АДРЕСА_3 , згідно із договором купівлі-продажу від 18.06.2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В., за реєстровим № 554, є ОСОБА_2

28.12.2018 року, відповідачем було отримано будівельний паспорт, зареєстрований за № 01-07/404, виданий Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, про реконструкції дачного будинку під індивідуальний житловий (садибний) будинок /Т.1. а.с. 93-95/ та подано повідомлення про початок будівельних робіт, що було зареєстроване відповідним органом влади під № ОД 061190660170 /Т.1 а.с. 96/.

В червні 2019 року на земельну ділянку, яка на праві приватної власності належить відповідачці, заїхала будівельна техніка та розпочала знімати шар землі. В зв`язку з розпочатими будівельними роботами позивачка виявила у своєму будинку пошкодження та звернулась з вимогою про зупинення проведення будівельних робіт, а також з відповідними заявами до компетентних органів.

Згідно до листа Управління державного архітектурного-будівельного контролю Одеської міської ради від 27.09.2019 року, Управлінням 25.06.2019 року було проведено позапланову перевірку об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якої встановлено, що Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради надано будівельний паспорт № 01-07/404 від 28.12.2018 року на будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку з мансардним поверхом та підпіллям за адресою: АДРЕСА_2 , виданий без урахування існуючого двоповерхового житлового будинку на суміжній земельній ділянці з порушенням протипожежних відстаней, передбачених п. 15.2 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудови території» та з відхиленням вимог п. 6.1.33 ДБН Б 2.2-12:2018 «Планування і забудови території», про що складено відповідний акт перевірки. Управлінням направлено лист № 01-10/280-ЗГ від 02.07.2019 року з матеріалами позапланової перевірки до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області щодо здійснення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, стосовно видачі будівельного паспорту № 01-07/404 від 28.12.2018 року .

В акті № 001162 від 25.06.2019 року складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю ОМР, зазначено, що в схемі забудови земельної ділянки будівельного паспорту № 01-07/404 від 28.12.2018 року відстань від запроектованого житлового будинку до межі земельної ділянки зазначено 1 метр, без урахування розміщення існуючого двоповерхового житлового будинку на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кут якого розташовано на відстані близько 6,0 метрів від кута запроектованого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами перевірки, враховуючи надані документи, встановлено, що будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку з мансардним поверхом та підпіллям за адресою: АДРЕСА_2 , передбачає відстань менше 3 метрів з боку проїзду загального користування та відстані менш 8 метрів зі східної сторони від існуючого двоповерхового житлового будинку на суміжній земельній ділянці, що не відповідає вимогам п. 6.1.33 та вимогам протипожежних відстаней згідно п. 15.2 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудови території».

Згідно до акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 26.07.2019 року, складеного Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, при подачі документів, передбаченими п. 2.1 Порядку № 103, замовником будівельного паспорту навмисно приховано житловий будинок на суміжній земельній ділянці, чим не дотримано абз. 4 п. 2.1 Порядку № 103, з метою уникнення відмови в отриманні будівельного паспорта на підставі п. 2.5 Порядку № 103, п. 1.3 Порядку № 103, а саме невідповідність таблиці 15.2 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудови території» .

26.07.2019 року, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було прийнято рішення про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 28.12.2018року № 01-07/404, прийнятого управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради.

Відповідно до ст. 41. Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1ст.321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

За ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Стаття 319 ЦК України визначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

У свою чергу, стаття 376 ЦК України передбачає, що нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвільний документ (статті 35 - 37), який дає право виконувати підготовчі і будівельні роботи саме цього об`єкта.

Під проектом слід розуміти, в залежності від категорії об`єкта будівництва, відповідний склад документації, визначений статтями 1, 7 і 8 Закону України «Про архітектурну діяльність», отриманий відповідно до статей 29, 31 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», а також будівельний паспорт і технічні умови, отримані відповідно до статей 27, 30 зазначеного Закону.

Будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається в тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм і санітарних правил.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У ст. 11 ЦК України, серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків міститься «заподіяння майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі».

Як випливає з ст. 1166 ЦК України, відшкодування шкоди можливе за таких умов: 1) завдано шкоди особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи; 2) дії або бездіяльність, якими завдана шкода, є неправомірними. 3) причинний зв`язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла; 4) вина особи, яка завдала шкоду. При цьому діє презумпція (припущення) вини порушника: якщо потерпілий довів наявність шкоди, то боржник має довести відсутність своєї вини.

Встановлені у ст. 1166 ЦК України, умови відшкодування шкоди поширюється на всі норми, що входять до глави 82 ЦК, тією мірою, в якій їх не змінюють спеціальні правила, передбачені окремими статтями цієї глави.

Майнова шкода у розумінні ч. 1 ст. 1166 ЦК України це зменшення майнової сфери потерпілого внаслідок пошкодження чи знищення його майна або внаслідок порушення його особистих немайнових прав. Частина 1 ст. 1166 містить пряму вказівку на протиправність поведінки заподіювача шкоди як обов`язкову підставу деліктної відповідальності. Необхідною умовою відповідальності за заподіяння шкоди, є причинний зв`язок між дією (бездіяльністю) заподіювача шкоди і майновою або моральною шкодою, що виникла у потерпілої особи.

Отже, підставою цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, яке включає в себе: шкоду, протиправне діяння особи, яка її заподіяла, причинний зв`язок між ними та вину заподіювача шкоди.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

З наведеного слідує, що для відшкодування шкоди завданої майну фізичної особи необхідно встановити обставину заподіяння такої майнової шкоди (належність майна, розмір шкоди), неправомірність дій заподіювача шкоди та безпосередній причинний зв`язок між діями заподіювача шкоди та спричиненням майнової шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно до висновку науково-дослідної лабораторії «Основи, фундаменти і підземні споруди» ім. д.т.н. професора В.М. Голубкова «Про технічний стан конструкцій та інженерних мереж дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 16.09.2019 р., в ході обстеження, в безпосередній близькості до обстежуваної будівлі, на сусідній ділянці було виявлено виїмку масиву грунту по всій площині ділянки потужністю 0,3 - 0,5 м, що потягнуло за собою нерівномірне осідання фундаменту, а потім і вищенаведені деформації інших конструкцій будівлі, що має негативний вплив на стан основи та фундаменту обслідованої будівлі. Можлива експлуатація будівлі житлового будинку за призначенням при умові відновлення елементів і підсилення несучих конструкцій, за окремим проектом. /Т. 1 а.с. 25-40/.

Відповідно до висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 947/22849/19 за заявою ОСОБА_1 № 5235 від 06.11.2019 року, дефекти та ушкодження (тріщини, ухил підлоги, тощо) виявлені у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виникли внаслідок нерівномірного осаду вказаного дачного будинку, який пов`язаний з виїмкою ґрунту глибиною до 0,5 м на значній площі суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2 ; технічний стан дачного будинку оцінюється як непридатний для нормальної експлуатації; з метою запобігання подальшого шкідливого впливу необхідно засипати котлован на земельній ділянці по АДРЕСА_2 та відновити природний рівень поверхні зазначеної земельної ділянки. Будівельний паспорт «Реконструкція дачного будинку під індивідуальний житловий (садибний) будинок за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 5110136900:34:014:0261)» не є проектною документацією, в ньому не позначені існуючі на суміжній земельній ділянці будинки, відстань до яких не відповідає протипожежним нормам. При виготовлені будівельного паспорту було порушено п.п. 2.1., 2.10 «порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 05.07.2011 року № 10 Також, судовим експертом – ОСОБА_6 , було зазначено, що роботи, які проводяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , не є реконструкцією, земельна ділянка на час обстеження вільна від забудови та відсутні будь-які ознаки наявності будівлі, що реконструюється, на вказаній земельній ділянці передбачено нове будівництво. До того ж, було встановлено, що вартість ремонтно-будівельних робіт (з урахуванням вартості будівельних матеріалів, які необхідно виконати для усунення пошкоджень дачного будинку по АДРЕСА_1 , які виникли внаслідок проведення будівельних робіт на суміжній ділянці дачного будинку під індивідуальний житловий (садибний) будинок за адресою: АДРЕСА_2 (виконання земляних робіт), визначена відповідно до вимог чинних норм в галузі будівництва, та становить 133491,60 гривень/Т 1 а.с.107-196/.

У судовому засіданні судовий експерт – ОСОБА_6 наданий висновок підтримав, а також пояснив, що з урахуванням характеру пошкоджень виявлених у будинку за адресою: АДРЕСА_1 зв`язати їх зі старістю будинку виключається, що саме виїмка масиву ґрунту на сусідній ділянці негативно вплинула на стан основи та фундаменту будинку позивачки.

Представником відповідача – адвокатом Смітюхом В.В., було надано до суду висновок експерта № 024/2019 від 23.12.2019 року судової будівельно-технічної експертизи для подання до суду по цивільній справі № 947/22849/19, складений судовим експертом Мазуровою І.С. Відповідно до висновку, виїмка масиву ґрунту на території земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 5110136900:34:014:0261), влаштована не на всій території вказаної земельної ділянки. Будь-які деформації дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , належному ОСОБА_1 , що порушують цілісність мостіння та які можуть бути пов`язані з усадкою ґрунту внаслідок влаштування виїмки масиву ґрунту, а саме: руйнування, провали, випинання, наскрізні тріщини - відсутні; будь-які пошкодження, в тому числі дефекти та деформації пов`язані з влаштуванням виїмки масиву ґрунту - відсутні. Негативний вплив на стан дачного будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , виїмкою масиву ґрунту, влаштованою на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , для проведення реконструкції даного будинку під індивідуальний житловий (садибний) будинок, - не здійснюється. /Т. 2 а.с. 3-55/.

В свою чергу, ОСОБА_1 звернулась до Міністерства юстиції України зі зверненням щодо порушення питання дисциплінарної відповідальності стосовно судового експерта ОСОБА_7 , у зв`язку з можливими допущеннями нею порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз під час складання висновку судової будівельно-технічної експертизи від 23.12.2019 № 024/2019 .

Відповідно до рішення № 2 Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25.05.2020 р., за результатами обговорення питання та розглянувши додані документи, членами дисциплінарної палати встановлено, що судовим експертом ОСОБА_7 інформацію у вступній та дослідницький частинах Висновку викладено не повно, що не відповідає вимогам пунктів 4.14, 4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. У вступній частині Висновку в переліку нормативно-правових актів, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань, судовий експерт ОСОБА_7 посилається на недіючі ДБН; експертом не зазначено відомості про надані матеріали зокрема, які документи досліджувались експертом, чи були надані експерту на дослідження документи про інженерно-геологічні вишукування, відсутні дані щодо початкового стану будівлі, відсутня інформація про використану методику. У дослідницькій частині Висновку немає описів, графічних зображень земельної ділянки, схем розрізів ґрунту з зазначенням інженерно-геологічних пластів ґрунту якими вони були до початку робіт з виїмки ґрунту та на момент дослідження. Також, на думку членів дисциплінарної палати надаючи категоричну відповідь на друге питання Висновку щодо негативного впливу на стан дачного будинку під літ «Г» на поряд розташовані будівлі, експерту необхідно було дослідити всю будівлю, а не його частину, або зазначити, що негативний вплив не здійснюється лише в тій частині будинку, яка була досліджена експертом, або надати відповідь в ймовірній формі.

Судовий експерт ОСОБА_7 , погодилась з зауваженнями комісії. Вищезазначеним рішенням було притягнуто судового експерта ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Судом не приймається до уваги висновок № 024/2019 від 23.12.2019 року, оскільки експертиза була проведена з порушеннями, що підтверджується Рішенням Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 25.05.2020 року та погоджується і самим експертом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди доведеними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривен, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пункт 3 ч. 2 ст. 23 зазначеного Кодексу передбачає, що моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди із змінами, внесеними, згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.01 р. (п.3), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 5 цієї Постанови, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння ії заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Пунктом 2 частини 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд враховує, що позивач - ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 01.06.2010 р. /Т. 1 а.с. 8/.

Згідно довідки від 26.10.2019 р., ОСОБА_1 знаходиться під наглядом лікарів-спеціалістів ПП «Медичний Центр «Арніка» на протязі 15 років. Періодично проходить обстеження, є інвалідом 2 групи, в обласній клінічній лікарні, 5 та 10 міській лікарнях проходила обстеження та лікування на денному стаціонарі. Особливе загострення з ускладненням гіпертонічної хвороби з частими гіпертонічними кризами і носовою кровотечею, хвора пов`язує із стресовими обставинами, які виникли з травня 2019 р.

Відповідно до виписки з ПП «Медичний Центр «Арніка», 23.07.2019 р. ОСОБА_1 звернулась до ПП «Медичний Центр «Арніка» зі скаргою на головну біль, слабкість та носову кровотечу, яке розпочалось після стресу, де їй була надана медична допомога. 26.07.2019 р., ОСОБА_1 , звернулась зі скаргами на потужну головну біль в потилиці, запаморочення, біль у серці, високим тиском 180/120 на фоні стресу. Діагноз: гіпертонічні кризи 25.07.2019 р., 26.07.2019 р. з ускладненням – носовою кровотечею після стресу. 15.10.2019 р. та 17.10.2019 р. також звернення до лікарів.

Згідно довідки від 25.10.2019 р. з КНП «Міська лікарня № 5» у ОСОБА_1 : ішемічна хвороба серця, кардіосклероз, гіпертонічна хвороба 2 ступеню, гипертанічний криз, від госпіталізації - відмовилась.

Допитані, в судовому засіданні в якості свідків - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 пояснили, що вони є сусідками ОСОБА_1 , неодноразово були в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , бачили тріщини та підтверджують факт руйнування будинку, відповідачка та представники відповідачки неодноразово сварились, погрожували позивачці, в зв`язку з чим ОСОБА_1 знаходилась в тяжкому емоціональному стані, приймала ліки та дуже нервувала з приводу ситуації, що склалася із ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При таких обставинах та враховуючи характер і обсяг заподіяних позивачці моральних та фізичних страждань, ступеня вини відповідачки, а також вимоги розумності, виваженості та справедливості суд вважає, за можливим задовольнити позовні вимоги у частині стягнення моральної шкоди частково, у розмірі 15000 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 12,13, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 133 491 (сто тридцять три тисячі чотириста дев`яносто одна) гривень, 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 10 047, 00 гривень, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) на користь держави судовий збір у розмірі 3604,91 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено та підписано 02/06/2021 року.

Суддя Огренич І. В.