Рішення № 98057361, 01.07.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/614/19

Провадження №2/443/374/21

РІШЕННЯ

іменем України

01 липня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Жидачеві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,-

встановив:

Позивачка, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право на земельну ділянку частку (пай) площею 1,78 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Млиниської сільської Ради Жидачівського району та належала матері позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на підставі рішення ІІІ-ї сесії другого демократичного скликання Млиниської сільської ради від 05.11.1994 та рішення VІІ-ї сесії другого демократичного скликання Млиниської сільської Ради Жидачівського району від 17.05.1996.

Обґрунтування позовних вимог

В обгрунтування позовних вимог, покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка на випадок своєї смерті склала заповіт, відповідно до якого все своє майно, яке б воно не було і з чого воно б не складалося, та все те, що буде належати їй на день її смерті та на що вона за законом матиме право заповіла позивачці по справі ОСОБА_3 . Після смерті матері позивачки ОСОБА_2 відкрилася спадщина до якої серед іншого майна увійшла земельна ділянка площею 1,78 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі {на місцевості), що розташована на території Млиниської сільської Ради, право на яку померла мала на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 9770 від 29.05.1997. Інші спадкоємці окрім позивачки відсутні. Як спадкоємець майна померлої ОСОБА_2 за заповітом до нотаріальних органів у встановлений законом шестимісячний термін із заявою про прийняття спадщини позивачка не зверталася, оскільки на час відкриття спадщини вона постійно проживала разом із своєю матір`ю, а відтак вступила в управління та володіння спадковим майно, отже вважається особою, яка фактично прийняла спадщину. Для оформлення своїх спадкових прав позивачка звернулася до нотаріуса, однак нотаріус відмовив у видачі сертифікату про право на спадщину через відсутність у неї оригіналу правовстановлюючого документа на земельну частку (пай), що знаходиться на території Млиниської сільської ради Жидачівського району Львівської області, що належала померлій і є спадковим майном. У зв`язку із відмовою нотаріуса в оформленні права власності на спадкове майно позивачка звернулася до суду із даним позовом для реалізації своїх спадкових прав.

Процесуальні рішення, постановлені по справі

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Коліщук З.М. від 26.04.2019 цивільну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а справу призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 01.07.2019./а.с.21-22/

01.07.2019 справу знято з розгляду у зв`язку із перебуванням головуючої судді в нарадчій кімнаті по іншій справі./а.с.25/

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2020 головуючим суддею для цього провадження визначено суддю Равлінка Р.Г./а.с.29/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 24.09.2020 цивільну справу прийнято до провадження та призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 02.11.2020 /а.с.30-31/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 01.11.2020 справу розглядом відкладено на 11.03.2021, у зв`язку з неявкою сторін в підготовче засідання. /а.с.37/.

11.03.2021 протокольною ухвалою залучено правонаступника відповідача Млиниської сільської ради Жидачівського району Львівської області – Жидачівську міську раду Стрийського району Львівської області, підготовче засідання відкладено на 01.04.2021 /а.с.50-51/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 01.04.2021 залучено до участі у справі правонаступника відповідача Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області- Ходорівську міську раду Стрийського району Львівської області . Підготовче засідання відкладено на 27.04.2021 /а.с.56-57/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 27.04.2021 справу розглядом відкладено на 01.07.2021 у зв`язку з неявкою сторін в підготовче засідання /а.с.63/.

Розгляд справи по суті відбувся в підготовчому засіданні 01.07.2021 без участі сторін.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі

Позивачка ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в підготовче засідання не з`явилася, подала заяву про проведення розгляду справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити./а.с. 66/.

Представник відповідача Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в підготовче засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву повідомив, про відсутність , на час розгляду справи у суді ,інформації яка була б підставою щодо заперечення або не визнання позовних вимог, просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідно до ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частинами 1 та 4 статті 206 ЦПК встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Зважаючи на те, що відповідач по справі не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача і це не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у відповідності до частини четвертої статті 206 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 02.03.2002 виданого Млиниською сільською радою Жидачівського району Львівської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років. /а.с.15/.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого 15.02.1961, матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 /а.с.10 /.

Згідно свідоцтва про одруження серія НОМЕР_3 від 22.11.1965 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 одружилися ІНФОРМАЦІЯ_3 , після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 /а.с.67/.

Згідно свідоцтва про шлюб, виданого повторно 27.11.2018, серія НОМЕР_4 , 18.10.2005 Жидачівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , про що зроблено актовий запис №12, після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_9 » /а.с.11/.

Згідно довідки №174 від 06.03.2019 виданої Млиниською сільською радою ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день її смерті в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_2 - голова двору, та ОСОБА_10 - дочка /а.с.17/.

Згідно заповіту посвідченого головою виконавчого комітету Млиниської сільської Ради народних депутатів від 27.02.1996 ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, що все своє майно яке б воно не було і з чого б воно не складалося та все те, що буде належати їй на день її смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_8 /а.с.14/.

Згідно довідки виданої відділом Держгеокадастру у Жидачівському районі Львівської області від 29.03.2019 № 31-13-0.22-236/104-19 згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Млиниській сільській раді зареєстровано сертифікат серії ЛВ № 9770 від 29.05.1997 на прізвище ОСОБА_2 . Площа земельної ділянки 1,78 га умовних кадастрових гектарів. Підстава для видачі сертифікату: рішення Млиниської сільської ради від 05.11.1994 та від 17.05.1996. /а.с.12/

Відповідно до витягу з Книги реєстрації Сертифікатів на право на середню земельну частку (пай) по Млиниській сільській раді зареєстровано сертифікат серії ЛВ № 9770 від 31.05.1997, виданий ОСОБА_2 , розмір земельної частки в умовних кадастрових га 1,78 на підставі рішення ІІІ сесії другого демократичного скликання Млиниської сільської ради від 05.11.1994; рішення VIII сесії другого демократичного скликання Млиниської сільської ради від 17.05.1996. /а.с.13/

Довідкою виданою виконкомом Млиниської сільської ради від 06.03.2019 № 173, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 разом з дочкою ОСОБА_10 , яка доглядала і допомагала їй до дня смерті. По даних виконкому Млиниської сілської ради заборони та арешту на земельну ділянку, належну ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), розташовану на території Млиниської сільської ради, немає. Від імені ОСОБА_2 посвідчувався заповіт №23 від 27.02.1996 в користь ОСОБА_8 ОСОБА_10 була зареєстрована та проживала разом із мамою, ОСОБА_2 , доглядала її та допомагала їй до дня смерті яка наступила 01.03.2002. /а.с.16/.

Згідно із постановою Жидачівської державної нотаріальної контори від 26.03.2019 № 144/02-31 ОСОБА_1 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті мами – ОСОБА_2 , у зв`язку із тим, що відсутній оригінал правовстановлюючого документа на земельну частку (пай), що знаходиться на території Млиниської сільської ради Жидачівського району Львівської області, що належала померлій і є спадковим майном /а.с.19/.

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила ЦК України (1963 року), у тому числі щодо прийняття спадщини, спадкоємців за заповітом і за законом.

Частиною 1 статті 524 ЦК УРСР (1963 року) визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР (1963 року) - кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Спірні правовідносини у системному взаємозв`язку регулюються чинною на час виникнення спірних правовідносин ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 року), за змістом якої визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до ст. 553 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на момент смерті своєї матері ОСОБА_2 проживала разом із нею, а також позивачка є особою на чию корись спадкодавицею складено заповіт, таким чином, судом встановлено, що вона прийняла спадщину після смерті матері.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.

З роз`яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка є донькою спадкодавиці ОСОБА_2 та особою на чию користь складено заповіт.

Враховуючи те, що спадкодавиця володіла правом на земельну частку (пай), доказів що за життя спадкодавиця набула або володіла спірним майном неправомірно, в суді не здобуто; позивачка оформити право на спадкове майно не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності оригіналу правовстановлюючих документів на момент звернення; відповідач проти задоволення позову не заперечує, що не суперечить закону; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а позивачка є такою, що фактично та юридично прийняла спадщину, відтак, враховуючи наведене, зібрані в справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями4,5,12,13,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на земельну частку (пай) на території Млиниської сільської ради площею 1,78 га умовних кадастрових гектарів згідно із Сертифікатом на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ № 9770 від 29.05.1997, виданого на підставі рішення Млиниської сільської ради від 05.11.1994 та від 17.05.1996 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів по Млиниській сільській раді за № 569.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р.Г. Равлінко