Ухвала суду № 98056521, 25.06.2021, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1833/20

Провадження 1-кп/306/68/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2021 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого- судді Жиганської Н.М.

секретаря судових засідань Дешко В.В.

За участі сторін кримінального провадження:

прокурора Романик Р.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого Хиля М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду № 1 кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст.199, ч.1 ст. 204 КК України у кримінальному провадженні № 42020070000000035 від 16 січня 2020 року.

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Свалявського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальна справа (№306/1833/20) про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст.199, ч.1 ст. 204 КК України.

Захисник - адвокат Хиля М.М., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 подав до суду клопотання про зняття арешту з майна (вх. №3294) в кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст.199, ч.1 ст. 204 КК України, накладеного слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.08.2020 року в частині накладення арешту на грошові кошти у сумі 181600 грн., які були вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Також до суду надійшли заява (вх. № 3295) про зняття арешту від ОСОБА_2 (дружини обвинуваченого) та заява (вх.№ 3296) про зняття арешту від ОСОБА_3 (сина обвинуваченого), які мотивовані тим, що вилучення коштів у розмірі 181600 грн. є незаконним, оскільки грошові кошти належать не тільки ОСОБА_1 (обвинуваченому), а й сім`ї (дружині та сину). Вимоги мотивують тим, що тримання вказаних грошових коштів під арештом порушує їх конституційні права щодо володіння майном, що є неприпустимим, оскільки захист і охорона власності є однією з найголовніших функцій держави, яка гарантує усунення перешкод у кристуванні майном.

В судовому засіданні захисник-адвокат клопотання підтримав, просив задовольнити, посилаючись на те, що грошові кошти не мають процесуального статусу речових доказів, постанови органу досудового розслідування про визнання грошових коштів речовими доказами немає. Також відсутні відомості, щодо вказаних грошових коштів може бути застосована спеціальна конфіскація в силу ст. 96-2 КПК України, цивільний позов у справі не заявлений. Також вказані грошові кошти не можуть бути конфісковані, оскільки не належать ОСОБА_1 , а є власністю сім`ї обвинуваченого.

Підсудний ОСОБА_1 просить клопотання задовольнити.

Заявник ОСОБА_2 в судовому засіданні просить клопотання задовольнити. Пояснила, що вилучені грошові кошти є власністю сім"ї. Крім того, серед арештованих коштів знаходилися її особисті заощадження в сумі приблизно 32 000 грн.

Заявник ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав та пояснив, що серед арештованих коштів знаходилися і його кошти в сумі приблизно 81 000 грн., поскільки він з батьками веде спільний бізнес і всі кошти знаходилися у батька.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо заявленого клопотання, вважає, що арешт накладено правомірно. Будь-яких доказів належності коштів членам сім"ї суду не надано. Зокрема не доведено, що саме ті кошти, які зазначені в декларації про доходи знаходяться серед арештованих. Крім того, арешт є необхідним для забезпечення можливої конфіскації майна. Просить суд відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши доводи клопотання захисника, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України - речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.08.2020 року (справа № 308/6194/20) задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Закарпатській області Барана О.І. та накладено арешт на майно, вилучене в ході проведеного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: сигарети марки «COMРLIMENT violet» в кількості 5 (п`ять) блоків в кожному з них по 10 (десять) пачок, загальна кількість 50 (п`ятдесят) пачок; сигарети марки «Jin Ling» в кількості 19 (дев`ятнадцять) блоків в кожному з них по 10 (десять) пачок, загальна кількість 190 (сто дев`яносто) пачок; сигарети марки «MINSK» в кількості 10 (десять) блоків в кожному з них по 10 (десять) пачок, загальна кількість 100 (сто) пачок; грошові кошти в сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) грн., різним номіналом; грошові кошти в сумі 3000 (три тисячі) грн., купюрами номіналом по 500 грн., серії МА 5347298, СЖ 2637017, БН 7138100, УЗ 9684201, ВФ 5657684, СГ2219183; три ящики горілки «Забава Мисливська» по 20 пляшок в кожному ящику, ємністю 0,5 літра кожна пляшка, шляхом заборони користування та розпорядження цим майном у кримінальному провадженні № 42020070000000035 від 12.01.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України - речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення повертаються власнику або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

При вирішенні питання про скасування арешту майна, суд враховує підстави, за яких було накладено арешт на майно та вважає, що будь-якою судовою процедурою слід гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому тривалому процесуальному обмеженню.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Відповідно до висновку Верховного суду у разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження має право звернутися до суду про скасування арешту у порядку кримінального судочинства.

Судом встановлено, що під час проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 було вилучено грошові кошти в сумі 181600 гривень.

Вказані грошові кошти (відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України) є спільною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Будь-яких доказів, що частка вказаних грошових коштів належить ОСОБА_3 суду не надано.

За таких обставин, суд доходить наступного висновку.

Щодо заявленого клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна суд вважає таке клопотання передчасним з огляду на те, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 199 КК України) за яке Кримінальним Законом передбачено додаткове покарання конфіскація майна, а отже для можливої конфіскації майна подальший арешт коштів, що належать ОСОБА_1 є доцільним.

Щодо клопотання ОСОБА_3 , слід зазначити, що таке до задоволення не підлягає, поскільки суду не надано жодного доказу, який би свідчив про наявність серед арештованих -грошових коштів, що належали ОСОБА_3 . Факт отримання ОСОБА_3 прибутків від здійснення підприємницької діяльності, не може бути прийнятим судом як доказ за відсутності будь-якої ідентифікації грошових купюр.

Щодо заявленого клопотання ОСОБА_2 , то таке підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як зазначено вище, вилучені грошові кошти є спілною власністю подружжя, отже половина коштів в сумі 90800 грн. належать ОСОБА_2 . Вказані кошти не можуть підлягати конфіскації при призначенні покарання ОСОБА_1 , поскільки не являються його майном.

Щодо спеціальної конфіскації суд зазначає таке.

Згідно обвинувального акта ОСОБА_1 обвинувачується у незаконному збуті підроблених марок акцизного збору та збуті незаконно виготовлених алкогольних напоїв на загальну суму 5980 грн.

Отже решта суми 90800 грн. цілком забезпечить (за доведеності) виконання рішення в частині спеціальної конфіскації.

Відповідно до ст. 350 КПК України - клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

Керуючись ст.ст. 16, 98, 110, 350, 369, 372, 392, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника - адвоката Хиля Михайла Михайловича, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зняття арешту на майно - відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зняття арешту з майна - відмовити.

Клопотання ОСОБА_2 про зняття арешту з майна - задовольнити частково.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.08.2020 року в частині грошових коштів у сумі 90 800 грн., вилучених під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасування арешту на майно тягне за собою повернення особі (у якої майно вилучено) відповідно всього або частини вилученого майна.

Повернути ОСОБА_2 90 800 грн.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ Н. М. Жиганська