Вирок № 98055771, 02.07.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12786/21

Провадження № 1-кп/127/522/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

секретаря Панчук І.О.,

за участю прокурора Шеліховської І.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Павенського Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12021020020000295 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лука - Мелешківська Вінницького району Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого не офіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

12.04.2005 вироком Ленінського районного суду м. Вінниця за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення, звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки;

02.09.2008 вироком Ленінського районного суду м. Вінниця за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.;

30.10.2009 вироком Ленінського районного суду м. Вінниця за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки;

13.09.2011 вироком Ленінського районного суду м. Вінниця за ч. 1 ст. 396, 71 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі;

13.08.2014 вироком Ленінського районного суду м. Вінниця за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки;

16.02.2016 вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання 21.08.2020.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , перебуваючи за стійкою адміністратора в приміщенні автомийки «AutoSPA», яка розташована за адресою: місто Вінниця, вулиця Брацлавська, 107, помітив під вказаною стійкою в картонній коробці кутову шліфувальну машину (болгарку) торгової марки «Forte» моделі «AG12-125L», належну ОСОБА_2 . Після цього, в ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння вказаним майном.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, повторно, таємно, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та ніхто не зможе його викрити, ОСОБА_1 14.04.2021 близько 13 год. 42 хв. взяв з-під стійки адміністратора кутову шліфувальну машину (болгарку) торгової марки «Forte» моделі «AG12-125L», вартість якої згідно висновку експерта №2921/21-21 від 07.05.2021 становить 1013,00 гривень, яку помістив під верхній одяг, а саме під куртку, в яку він був одягнений. Після вчиненого ОСОБА_1 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, викраденим розпорядившись на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1013,00 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Додатково пояснив суду, що він в квітні 2021 року працював на автомийки «AutoSPA». В той час у нього було дуже скрутне матеріальне становище, не було коштів взагалі, він навіть був змушений ходити на роботу пішки. Обвинувачений попросив у адміністратора аванс, який чекав декілька днів. Того дня, 14.04.2021 ОСОБА_1 побачив болгарку, взяв її та продав на ринку за 300 грн., за які придбав продукти харчування та поповнив мобільний рахунок собі та дружині. Після того, він повернувся на роботу, та в подальшому виявивши зникнення болгарки, адміністратор викликав працівників поліції. Обвинувачений зазначив, що він щиро кається у вчиненому, просив не позбавляти його волі, дати можливість бути з дружиною та дитиною. Запевняв суд, що він доведе своє виправлення, у разі призначення йому покарання не пов`язаного з позбавленням волі, та буде корисним для суспільства.

Потерпілий ОСОБА_2 надав суду заяву від 24.05.2021 про розгляд справи у його відсутність. Щодо міри покарання потерпілий поклався на розсуд суду.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Павенського Б.В., суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Також судом з`ясовано чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_1 зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності його позиції. Одночасно обвинуваченому ОСОБА_1 роз`яснено, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_1 покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який є раніше судимим.

Крім того, судом враховано, що згідно довідки, виданої 22.04.2021 комітетом мікрорайону «Дмитрівський» за № 218, ОСОБА_1 , 1988 р. н., проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до характеристики ОСОБА_1 за місцем проживання, видану 22.04.2021 головою квартального комітету «Дмитрівський» за № 217, згідно якої скарг від сусідів та мешканців будинку на громадянина ОСОБА_1 не надходило.

Згідно довідки КЗ «ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка» № 29/1994 від 05.05.2021 року ОСОБА_1 за даними архіву лікарні, картотеки диспансерного відділення та статистичного відділу станом на 30.04.2021 року на лікуванні не перебував та за медичною психіатричною допомогою не звертався.

Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія» №1181 від 29.04.2021 року, ОСОБА_1 на профілактичному наркологічному обліку в даному закладі перебував з 05.05.2014 по 05.05.2015 з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіоїдів зі шкідливими наслідками.

Згідно свідоцтва про шлюб виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області від 24.09.2014 року серія НОМЕР_1 , 24 вересня 2014 року зареєстрований шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про народження виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області від 06.01.2015 року серія НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд також приймає до уваги наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає щире каяття.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом встановлено рецидив злочинів.

За приписами ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

В рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою».

Загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності – призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

При призначенні покарання суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, за яких вчинено діяння, а також дані про особу ОСОБА_1 , який працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2014 року народження, наявність обставини, що пом`якшує покарання – щире каяття. Прийнято до уваги позицію потерпілого, який не наполягав на призначенні суворого покарання для обвинуваченого.

Відтак, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема розміру завданої шкоди, яка згідно висновку експерта складає 1013 гривень, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно призначити покарання у межах санкції, визначеної ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Згідно ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 343 (триста сорок три) гривні 22 копійки, оскільки її проведення було обумовлено розслідуванням скоєного ним кримінального правопорушення.

З метою забезпечення виконання вироку та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів, продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді домашнього арешту у проміжок часу з 22.00 год. до 07.00 год.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до положень статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 65 – 67, 185 КК України, ст. ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів, залишити без змін – домашній арешт у проміжок часу з 22.00 год. до 07.00 год.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 343 (триста сорок три) гривні 22 копійки.

Речові докази по кримінальному провадженню №12021020020000295, а саме:

- CD-R диск із фрагментами записів із камер відеоспостереження з автомийки «AutoSPA», яка знаходиться за адресою: м. Вінниці, вул. Брацлавська, 107 – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Суддя: