Ухвала суду № 98052549, 30.06.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5811/21

Провадження №: 1-кс/755/2898/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" червня 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Омельян І.М.,

при секретарі Василезі А.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Майбороди О.В. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, працює на посаді таксиста, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020101040000157 від 27 жовтня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Миколаєнка А.О.,

захисника Скольського В.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

30.06.2021 року старший слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Майборода О.В. звернувся до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва Миколаєнком А.О. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42020101040000157 відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 в невстановлений досудовим розслідуванням час вступив в злочинну змову з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з метою незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Києва невизначеному колу осіб.

Так, ОСОБА_2 в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці незаконно, з метою подальшого збуту за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, тим самим незаконно придбав, невстановлену кількість наркотичного засобу «кокаїну» з метою подальшого збуту.

У подальшому, ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наркотичного засобу «кокаїну» вирішив незаконно збути частину отриманого від невстановленої досудовим розслідуванням особи наркотичного засобу - кокаїну в особливо великих розмірах.

Так, 30.03.2021 року, згідно постанови про оперативну закупку наркотичного засобу - кокаїн, працівниками поліції спільно з співробітниками ГУ БКОЗ СБ України, у присутності двох понятих та громадянина ОСОБА_4 , було проведено оперативну закупку наркотичного засобу - кокаїн масою 31,177 гр в особливо великих розмірах на загальну суму 4400 доларів США (що складає станом на 30.03.2021 року за офіційним курсом НБУ - 123 068 грн), який останньому незаконно збув ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

У ході проведення огляду місця події 30.03.2021 року, в період часу з 21:25 до 21:55, за адресою: м. Київ, бульвар Перова 36, на відстані приблизно 100 метрів від входу в ТРЦ «Квадрат», громадянин ОСОБА_5 добровільно надав для вилучення поліетиленовий пакет з пазовим замком з порошкоподібною речовиною світлого кольору, що містить в своєму складі кокаїн в особливо великих розмірах загальною масою 31, 177 гр, яку останній придбав в ході проведення оперативної закупки за грошові кошти в сумі 4400 доларів США (що складає станом на 30.03.2021 за офіційним курсом НБУ - 123 068 грн). Крім того, ОСОБА_1 в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці незаконно, з метою подальшого збуту за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, тим самим незаконно придбав, наркотичний засіб «кокаїн» і психотропні речовини та почав їх незаконно зберігати з метою подальшого збуту.

У подальшому за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 8-а співробітниками поліції було затримано автомобіль марки «Toyota Camry», синього кольору, д.н.з НОМЕР_1 , номер шасі (кузова) НОМЕР_2 , на якому пересувався ОСОБА_1 , який зберігав та перевозив наркотичний засіб кокаїн та психотропні речовини з метою збуту в особливо великих розмірах.

Так, 08.04.2021 року, за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільска, 8-а було проведено обшук автомобіля «Toyota Camry», синього кольору, д.н.з НОМЕР_1 , на якому пересувався ОСОБА_1 , в ході якого виявлено та вилучено, порошкоподібні речовини, що містять в своєму складі наркотичний засіб кокаїн та психотропні речовини, які ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 незаконно зберігав та перевозив з метою збуту. Крім того, ОСОБА_3 в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці незаконно, з метою подальшого збуту за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, тим самим незаконно придбав, наркотичний засіб «кокаїн» та психотропні речовини та почав їх незаконно зберігати за місцем проживання з метою подальшого збуту.

У подальшому 08.04.2021 року, в період часу з 18:33 по 19:36 було проведено обшук квартири АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з пазовим замком, всередині якого були пігулки рожевого та коричневого кольору, що містять в своєму складі наркотичний засіб - кокаїн, поліетиленовий пакет з пазовим замком, всередині якого була порошкоподібна речовина світлого кольору, що містить в своєму складі наркотичний засіб - кокаїн в особливо великих розмірах, які останній незаконно зберігав за місцем свого мешкання за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ОСОБА_6 з метою подальшого збуту.

У подальшому 08.04.2021 року в період часу з 16:29 до 19:32, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_3 за участю ОСОБА_2 , під час якого було виявлено та вилучено психотропні речовини у особливо великих розмірах, та наркотичний засіб - кокаїн у особливо великих розмірах які останній незаконно зберігав за місцем свого мешкання за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з метою подальшого збуту. Враховуючи викладене, підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого на цей час підозрюється ОСОБА_1 , полягає в тому, що злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів посягають на правовий режим обігу, а додатковим об`єктом кримінально-правової охорони є здоров`я населення. Слідчий в клопотанні зазначив, що на даний час не перестають існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПУ України, підозрюваний ОСОБА_1 , усвідомлюючи тяжкість злочину у вчиненні якого він на цей час підозрюється, а саме у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження. Враховуючи спосіб зберігання та збуту наркотичного засобу встановлено, що ОСОБА_1 , ретельно приховував свою злочинну діяльність, вчинив особливо тяжкий злочин з прямим умислом, усвідомлював суспільну небезпеку вчиненого діяння та не бажав його викриття правоохоронними органами;

- п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки, на цей час органом досудового розслідування не виявлено всі можливі місця зберігання наркотичного засобу. Тому, перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_1 може знищити решту заборонених до обігу речовин, які на цей час не виявлені та не вилучені органом досудового розслідування;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення, в якому він на цей час підозрюється, може впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Враховуючи те, що в ході проведення обшуків були залучені поняті та підозрюваному надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних, на думку сторони обвинувачення, підозрюваний може незаконно впливати на зазначених свідків з метою зміни показів останніми в ході досудового розслідування та судового розгляду.

Також, на цей час триває виконання судових експертиз по решті вилучених в ОСОБА_1 речовин, тому будучи обізнаним про експертну установу, експертам якої доручено проведення відповідних експертиз, останній може незаконно впливати на зазначених експертів з метою дачі ними завідомо неправдивих висновків;

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний ОСОБА_1 може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином. Так, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 є лише складовою частиною добре налагодженої злочинної мережі збуту наркотичних засобів на території України, будучи усвідомленим про наявні шляхи постачання та подальші шляхи збуту наркотичних засобів, перебуваючи на свободі останній може перешкоджати органу досудового розслідування встановлювати інших можливих співучасників, зокрема організаторів злочинної діяльності пов`язаної з поширенням незаконної пропозиції наркотичних засобів на території міста Києва;

- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України , підозрюваний ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має стабільного джерела прибутку та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаного злочину.

Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та запобігання зазначеним ризикам.

Слідчий у своєму клопотанні, погодженому з прокурором, просить суд продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави.

У судовому засіданні прокурор мотивуючи клопотання щодо необхідності продовжити запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 посилається на те, що останньому оголошено обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а ризики, які були зазначені при обранні запобіжного заходу, не зменшились. Крім цього, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.06.2021 року продовжено строк досудового розслідування до п`яти місяців. Також просив визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник Скольський В.В. у судовому засіданні заперечував проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 посилаючись на те, що ризики наведенні прокурором є необгрунтованими. Вказав, що за весь період часу досудового розслідування ОСОБА_1 органам досудового слідства не давав приводу вважати, що він може зашкодити досудовому розслідуванню чи здійснити інші, зазначені у ч. 1 ст. 177 КПК України дії. Зазначив, що знаходження ОСОБА_1 в СІЗО може суттєво завадити стану його здоров`я, тому тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, а тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у разі продовження тримання під вартою - зменшити розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи та прохання свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Слідчим суддею встановлено, що 27.10.2020 року відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 42020101040000157.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписку захисника щодо вручення йому копій клопотання слідчого про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу. Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив отримання копій клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

09.04.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

10.04.2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 червня 2021 року включно.

31.05.2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 липня 2021 року включно.

30.06.2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування до п`яти місяців.

Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України, що підтверджується: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань; постановою про зміну кваліфікації у кримінальному провадженні, протоколом огляду грошових коштів, протоколом огляду місця події, висновками експертів, протоколами проведення оперативних закупок, протоколами обшуку, протоколами допитів свідків, протоколами про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, постановою про проведення контролю за вчиненням злочину, постановою про визнання та приєднання речових доказів та іншими матеріалами у своїй сукупності.

Відповідно до позиції ЄСПЛ, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим - позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зв`язків; репутацію підозрюваного; майновий стан; відсутність судимостей; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв`язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Таким чином, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор.

Крім того, слідчий суддя враховує те, що для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, про які зазначає слідчий у клопотанні.

На думку слідчого судді, у разі застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов`язання чи домашній арешт, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження.

Продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 необхідне для забезпечення його належної процесуальної поведінки та ненастання ризиків, що мають місце. У зв`язку з наведеним, прохання захисника про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є передчасним та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Керуючись ст. 176-179, 183, 184, 193, 194, 199, 219 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Майбороди О.В. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах 60 днів, тобто до 27 серпня 2021 року. Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 681000 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 02 липня 2021 року о 09 годині 10 хвилин.

Слідчий суддя І.М.Омельян