Ухвала суду № 98051928, 24.06.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 704/16/16-к

провадження № 1-кп/691/114/21

УХВАЛА

24 червня 2021 рокум. Городище

Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області в складі головуючого судді Синиці Л.П., суддів Подороги Л.В., Черненка В.О., за участю секретаря судового засідання Коваленко А.В., прокурорів Дидич В.В., Парфенюка О.С., захисників (адвокатів) Добраниці В.М., Романченко В.В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, клопотання прокурора Дидич В.В., у кримінальному провадженні № 12014250190000090, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 квітня 2014 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263, ч.1 ст.255 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.146 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.194, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, п.п. 3, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.255 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, ч.1 ст.255 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді суду перебувають матеріали об`єднаного кримінального провадження за обвинуваченням у вчинення ряду кримінальних правопорушень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

24.06.2021 року через канцелярію суду, до початку судового засідання, надійшло клопотання від заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Черкаської обласної прокуратури Дидич В.В. про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням спецзасобу електронного браслету щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.194, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, п.п. 3, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.255 КК України, строком на 60 днів, в обґрунтування якого зазначає, що ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 22.08.2019 обвинуваченому ОСОБА_3 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком до 21.10.2019 із застосуванням спецзасобу електронного браслету, з можливістю відвідування закладів охорони здоров`я, з вилученням закордонного паспорту при наявності, та покладенням обов`язку з`являтися до суду за кожною вимогою. На вказане рішення процесуальним прокурором внесено апеляційну скаргу. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14.11.2019 задоволено апеляційну скаргу прокурора та скасовано ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт стосовно ОСОБА_7 .. На підставі вказаної ухвали суду обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід - тримання під вартою без можливості внесення застави. У подальшому ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області змінено запобіжний захід з тримання під вартою без можливості внесення застави на цілодобовий домашній арешт, який продовжено. Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області змінено запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний час, з 21 години до 06 години наступного дня. Строк запобіжного заходу в ОСОБА_3 закінчується 12.07.2021 року, включно, однак завершити судовий розгляд до закінчення дії ухвали не представляється можливим, у зв`язку з тим, що на даний час не досліджені всі матеріали кримінального провадження, не допитані свідки, потерпіла, обвинувачені та інше.

У судове засідання прибули, прокурор Дидич В.В., захисники (адвокати) Добраниця В.М., Романченко В.В., обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 .. Та, з урахуванням прийнятого 24.06.2021 року судом рішення про об`єднання кримінальних проваджень № 12014250190000090 від 04.04.2014 року, № 62020000000000971 віді 02.12.2020 року, за клопотанням прокурора, в одне судове провадження, в судовому засіданні є присутнім прокурор Офісу Генерального прокурора Парфенюк О.С..

Потерпіла ОСОБА_8 , представник потерпілої Закревська Є.О. є повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами судової справи. На електронну адресу суду попередньо надійшло клопотання представника потерпілої Закревської Є.О. про розгляд справи за її відсутності та відсутності потерпілої ОСОБА_8 ..

Колегія суддів, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до думки про можливість проведення судового засідання 24.06.2021 року, в частині вирішення питання щодо дії запобіжних заходів обвинуваченим, за відсутності потерпілої ОСОБА_8 , представника потерпілої Закревської Є.О..

У судовому засіданні прокурор Дидич В.В. підтримуючи внесене клопотання, зазначила, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою до застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу, а саме, ризик впливу на свідків, ризик переховування від суду. Зазначає, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність, яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння. В обґрунтування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, по - перше те, що ОСОБА_3 перебував у розшуку з 2015 року та лише за результатами оперативно (розшукових) дій 16.05.2017 був затриманий працівниками поліції на підставі ст.191 КПК України, тобто особа на протязі 1,5 року переховувалася від органів досудового розслідування, що дає підстави вважати, що при обранні більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_3 і в подальшому буде уникати кримінальної відповідальності; по-друге те, що враховуючи вагомість доказів причетності ОСОБА_3 зібраних у ході досудового розслідування до скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень, міру покарання, яка загрожує йому у разі визнання винуватим, свідчить про те, що він продовжить переховуватись від органу досудового розслідування та суду, в разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу. Крім того, встановлено, що ОСОБА_3 достовірно знав, що йому у межах досудового розслідування кримінального провадження № 12014250190000090 оголошена підозра за ч.3 ст.27 ч.2 ст.194 КК України та про те, що Придніпровським районним судом м. Черкаси стосовно нього винесена ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказана обставина підтверджується безпосереднім клопотанням ОСОБА_3 до слідчого СУ УМВС України в Черкаській області Личака І.С., зареєстрованого 07.10.2015 щодо повернення тимчасово вилученого майна під час обшуку у домоволодінні останнього 06.08.2015. Також, заявою адвоката ОСОБА_9 - захисника Мельника В.А. про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 04.12.2015 та відміткою на ній, що з матеріалами досудового розслідування ознайомився адвокат Нестеренко О.Ф.. Вказані обставини в повному обсязі підтверджують той факт, що ОСОБА_3 достовірно було відомо те, що йому 10 листопада 2015 року була оголошена підозра ч.3 ст.27 ч.2 ст.194 КК України та що він перебував у розшуку. В обґрунтування ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України щодо незаконного впливу на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів, покладається та обставина, що на цей час у межах судового розгляду кримінального провадження не допитані ні свідки, ні потерпілі, ні експерти. Крім того, встановлено, що двоє з співучасників вчинення вищевказаних кримінальних правопорушників оголошенні в розшук, а тому, перебуваючи на волі ОСОБА_3 може вплинути на них та їхні подальші покази у разі їхнього затримання. В обґрунтування ризику передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України щодо перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином покладається та обставина, що двоє з співучасників вчинення вищевказаних кримінальних правопорушників оголошенні в розшук, а тому, перебуваючи на свободі ОСОБА_3 може повідомити наявну йому інформацію, сприяти їхньому переховуванню. В обґрунтування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України щодо вчинення інших злочинів покладається та обставина, що ОСОБА_3 обвинувачується у створенні злочинної організації з метою викрадення та умисного вбивства журналіста та громадського активіста ОСОБА_10 04.04.2015, а також підпалу майна ОСОБА_11 11.07.2015. Після організації викрадення та жорстокого вбивства журналіста та громадського діяча ОСОБА_10 у 2014 році на досягнутому не зупинився, а у липні 2015 року організував вчинення іншого тяжкого кримінального правопорушення, а саме замах на підпал майна ОСОБА_11 . Вважає, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забезпечить належну поведінку обвинуваченому ОСОБА_3 .. Наполягаючи на задоволенні внесеного клопотання, прокурор заперечила щодо задоволення клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання, вказуючи, що відповідно до вимог КПК України зміна запобіжного заходу на більш м`який відбувається лише коли зменшилися ризики.

Обвинувачений ОСОБА_3 , заперечив щодо клопотання прокурора та просив відмовити в його задоволенні, просить змінити захід забезпечення на особисте зобов`язання, зазначивши, що більше ніж 1 рік та 10 місяців знаходиться під домашнім арештом, який не порушував, неодноразово доводив про те, що не переховувався, звертався до органів державної влади, здавав відбитки пальців, фотографувався, зробивши закордонний паспорт. Не має жодного відношення до правопорушень, які йому інкримінують, свідків не знає. Отримав важкі захворювання та 2 групу інвалідності на 1 рік, потім затвердили 2 групу інвалідності по життєво. Має проходити 2 рази на пів року заходи реабілітації у санаторіях. Відвідування його у нічний час доби провокують психологічні зміни стану здоров`я, виникає гіпертонічний криз. Вночі вчора розбудили бо приїхала поліція, щоб сфотографувати. Постійно перебуває на ліках, тому що хвилюється. При зміні запобіжного заходу на особисте зобов`язання, не буде порушувати вимоги. Просить дати можливість проходити програму реабілітації. Вказує на незмінність місця проживання.

Захисник Добраниця В.М., заперечив щодо клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та просив змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання, вказуючи що на підзахисного ОСОБА_3 був тиск з боку правоохоронних органів, тривалий час тримався під вартою внаслідок чого він отримав групу інвалідності. Контролюючі органи у любий час ночі приїжджають, контролюють, обвинувачений має програму реабілітації, міг би відпочити. Клопотання не має жодних доказів, на які посилається прокурор. Не бачили вказаних документів, ні ухвал суду про розшук осіб, нічого немає, клопотання ґрунтується на припущеннях, що можливе втручання, не впливав на затягування процесу, не переховувався, виконував всі обов`язки. Просить пом`якшити на особисте зобов`язання, можна із застосуванням електронного засобу контролю. Додав, що на початку цього місяця отримали компенсацію за незаконне затримання ОСОБА_3 ..

Інші учасники кримінального провадження, що присутні в суді, підтримали думку сторони захисту щодо пом`якшення обраного запобіжного заходу.

Колегія суддів, заслухавши учасників судового провадження та дослідивши клопотання щодо дії запобіжного заходу, приходить до таких висновків.

Під час судового розгляду, суд, за нормами ст.331 КПК України, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Клопотання про продовження запобіжного заходу необхідно розглянути до закінчення строку дії попередньої ухвали (ст.199 КПК України), так як ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу (ч.1 ст.203 КПК України).

Так як, строк тримання під домашнім арештом обвинуваченого ОСОБА_3 спливає 12.07.2021 року, виникла необхідність вирішення питання щодо продовження строків тримання під домашнім арештом, або ж можливості пом`якшення запобіжного заходу.

Зміна запобіжного заходу охоплюється терміном "застосування запобіжного заходу". Такий висновок узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанови від 18.12.2018 у справі № 628/969/18 та від 28.03.2019 у справі № 286/1695/18). У зв`язку з чим питання про зміну запобіжного заходу вирішується в порядку, передбаченому для його застосування, з врахуванням вимог статті 200 КПК.

За нормами статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.4 ст194 КПК України).

На думку колегії суддів, прокурором доведено, що заявлені ризики, які були враховані попередньо, продовжують існувати, не втратили своєї актуальності, як і те, що до закінчення дії ухвали щодо запобіжного заходу, до 12.07.2021 року, судовий розгляд кримінального провадження не можливо завершити з об`єктивних причин, в тому числі, з урахуванням визначеного обсягу доказів, що підлягають дослідженню, порядку їх дослідження, та прийнятого 24.06.2021 року рішення про об`єднання кримінальних проваджень в одне, разом з тим, не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, а саме особистого зобов`язання для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, та що застосування до нього запобіжного заходу, не пов’язаного з домашнім арештом, не забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, як і не представлено переконливих доказів про необхідність застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту.

Так, обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом’якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

На даний час підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

У кримінальному провадженні, з урахуванням об`єднання кримінальних проваджень № 62020000000000971 від 02.12.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.255 КК України (справа № 699/56/21) та № 12014250190000090 від 04.04.2014 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.146 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.194, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, п.п. 3, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.255 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, ч.1 ст.255 КК України (справа № 704/16/16-к), в одне, призначено судовий розгляд, який відповідно розпочнеться з початку.

При вирішенні питання про застосування ОСОБА_3 запобіжного заходу колегія суддів враховує те, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч.5 ст.9 КПК), та коли ризику ухилення підозрюваного від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, підозрюваного має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ у справі "Вренчев проти Сербії"), а також дані про особу обвинуваченого в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків за місцем проживання, репутацію, майновий стан.

Обвинувачений ОСОБА_3 тривалий час тримався під вартою, з 22.08.2019 року перебуває під домашнім арештом, не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітніх дітей, стійкі соціальні зв`язки, позитивну репутацію, постійне місце проживання, незадовільний стан здоров`я, має другу групу інвалідності довічно, з індивідуальною програмою реабілітації інваліда, згідно якої обвинувачений за станом здоров`я потребує лікування, психологічної та соціальної адаптації, оскільки має обмеження життєдіяльності до самообслуговування, до пересування, до трудової діяльності, та має пройти реабілітаційні заходи в т.ч. стаціонарне лікування.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 (в тому числі відсутності відомостей щодо спроб останнього ухилятися від суду) колегія суддів вважає, що, не зважаючи на серйозність висунутого обвинувачення та передбачене за нього покарання, вірогідність ухилення обвинуваченого від виконання процесуальних обов’язків не є надто високою, у зв’язку з чим до нього може бути застосований інший, більш м’який запобіжний захід, а саме особисте зобов`язання з покладенням певних обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків і належної поведінки. Саме такий запобіжний захід, на думку колегії суддів, буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення й даним про особу обвинуваченого, а також буде пропорційним тим ризикам, які об’єктивно існують, а також відповідатиме охороні прав та інтересів суспільства.

Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч.1 ст.179 КПК України).

Колегія суддів виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, а також суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_3 , та вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, є достатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст.177 КПК України.

Пункт 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України", вказує на те, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч.1 ст.194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; а також враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Так, особисте зобов`язання відповідно до ч.1 ст.176 КПК України, є найбільш м`яким запобіжним заходом, який згідно з приписами ч.1 ст.179 КПК України полягає в покладенні на обвинуваченого ОСОБА_3 судом обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Оскільки вирішення питань щодо запобіжного заходу на стадії судового розгляду відбувається в межах правил досудового розслідування і з врахуванням ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та рішень Європейського Суду у справах "Водяник проти України" № 7554/10 від 02.10.2014 року, "Худойоров проти Росії" № 6847/02, колегія суддів дійшла висновку, що сукупний строк тримання обвинуваченого під домашнім арештом перевищує шість місяців, що дає можливість змінити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_3 на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

При цьому, обов`язки, які колегія суддів, вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 пов`язані з певними обмеженнями (повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утриматись від спілкування з потерпілою, свідками), неможливість залишити територію України (здати на зберігання до відповідних органів державної влади, за наявності, паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну), та для належного контролю за поведінкою - носити електронний засіб контролю.

З урахуванням зазначених обставин колегія суддів відмовляє у застосуванні (продовженні) щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, та обирає особисте зобов`язання, що є достатньою мірою.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 179, 181, 183, 195, 200, 201, 202, 331, 350, 369, 372, 392 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням спецзасобу електронного браслету на 60 діб обвинуваченому ОСОБА_3 , відмовити.

Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , змінити запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час, на особисте зобов`язання, зобов`язавши прибувати до суду на кожну вимогу, з покладенням згідно ч.5 ст.194 КПК України наступних обов`язків:

1) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

2) утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_8 , свідками: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_14 , ОСОБА_29 , ОСОБА_18 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, за наявності, паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

4) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.179 КПК України).

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків до 22.08.2021 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Виконання ухвали стосовно ОСОБА_3 в частині носіння електронного засобу контролю покласти на Бориспільський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (вул. Сергія Камінського, 4, м. Бориспіль, Київська область, 08302).

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на процесуального прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 29.06.2021 року.

Головуючий суддя Л. П. Синиця Судді Л.В. Подорога В.О. Черненко