Рішення № 98051716, 22.06.2021, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1125/19

провадження № 2/631/121/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Колодяжної А. О.

розглянувши усно та заочно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості»,-

в с т а н о в и в:

25.10.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості» (вхідний № 7596/19-вх), на обґрунтування якого позивач зазначила, що 05 березня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Меркурій» та Відповідачем було укладено Договір про іпотечний кредит № 22-12-54, згідно якому Банк надав Відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 520 000,00 зі сплатою 12% річних, з кінцевим терміном погашення основної заборгованості 10 березня 2031 року. Свої зобов`язання за Договором Банк виконав у повному обсязі, а Відповідач отримав грошові кошти в розмірі 520 000,00 гривень. У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Кредитним договором, банк звернувся до Червонозаводського районного суду міста Харкова з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки. 17.12.2010 року рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова задоволено позовні вимоги AT Банк «Меркурій» про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед банком у сумі 569 402,03 гривень. Рішення суду відповідно до вимог чинного законодавства було передано на виконання до виконавчої служби. В ході проведення виконавчих дій, предмет іпотеки був реалізований за ціною 245 123,25 гривень. Із вищезазначених коштів Банку було перераховано 191 409,47 гривень, які було направлено на погашення процентів. Залишок заборгованості за кредитом станом на 11 грудня 2014 року становив - 741 998,33 гривень. Згідно пункту 2.4. Кредитного договору відповідач зобов`язаний здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі не менше 1 884,06 гривень та сплачувати банку відсотки нараховані кредитором на залишок заборгованості за Кредитним договором, відповідно до графіку погашення кредиту. Відповідно до пункту 2.5. Кредитного договору - нарахування відсотків здійснюється, починаючи з дати списання коштів із позичкового рахунку, до дати повного погашення кредиту. Відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав. Залишок заборгованості за кредитом станом на 11 грудня 2014 року становив - 741 998,33 гривень. В січні 2015 року AT Банк «Меркурій» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT Банку «Меркурій» звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитом з ОСОБА_2 в розмірі 741 998,33 гривень. В травні 2015 року Нововодолазьким районним судом Харківської області було прийнято заочне рішення від 25 травня 2015 року у справі № 631/40/15-ц за позовом AT Банку «Меркурій» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги банку задоволені у повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитом в розмірі 741 998,33 гривень. У серпні 2015 року Відділом державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області було відкрито виконавче провадження про примусове стягнення з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитом в розмірі 741998,33 гривень. 27.11.2015 року AT Банк «Меркурій» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СТАРК ФІНАНС» уклали Договір про відступлення права вимоги №15, за яким AT БАНК «МЕРКУРІЙ» як первісний кредитор відступило |ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СТАРК ФІНАНС» своє право вимоги за кредитним договорам, що укладений між AT БАНК «МЕРКУРІЙ» та ОСОБА_2 , а саме за Договором про іпотечний кредит № 22-12-54 від 05.03.2008 року. 27.11.2015 року ТОВ «Фінансова компанія «СТАРК ФІНАНС» уклало з ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ», що діяло від свого імені та в інтересах і за рахунок ЗАКРИТОГО НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ВЕНЧУРНОГО ПАЙОВОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ «СЛОБОЖАНЕЦЬ», Договір про відступлення права вимоги №27/11/15-01-111, за яким відступило право вимоги до ОСОБА_2 30 листопада 2015 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» договір про відступлення права вимоги № 30/11/15-01-111, згідно якого ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» відступило, а ОСОБА_1 набула право вимоги та інші права, що належать ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНА ПРОЕКТИ» в момент укладення цього Договору або право вимоги яких буде набуте в майбутньому щодо Договору про іпотечний кредит №22-12-54 від 05.03.2008, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладеного між ОСОБА_2 та AT БАНК «МЕРКУРІЙ». Відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. Договору про відступлення права вимоги № 30/11/15- 01-ІІІ від 30.11.2015 року ОСОБА_1 як новий кредитор отримує право замість ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» вимагати від ОСОБА_2 належного виконання всіх зобов`язань за основним договором в повному обсязі; загальна сума права вимоги, що відступається, складає 734 342,4 гривень. Згідно з пунктом 1.4. Договору про відступлення права вимоги № 30/11/15-01-III від 30.11.2015 року права вимоги за основним договором вважаються переданими у випадку зарахування коштів у розмірі ціни відступлення права вимоги, вказаної в пункті 2.1. цього Договору на рахунок ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» та з моменту укладання Акту приймання-передачі документів за формою передбаченою Додатком № 1 до цього Договору. На виконання положень Договору про відступлення права вимоги № 30/11/15-01-ІІІ від 30 листопада 2015 року ОСОБА_1 було перераховано на рахунок ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» грошові кошти в розмірі 7700,00 гривень та підписано відповідні акти приймання-передачі документів. Отже, право вимоги за Договором про іпотечний кредит №22-12-54 від 05.03.2008 року перейшло до ОСОБА_1 . Про відступлення права вимоги за Договором про іпотечний кредит №22-12-54 від 05.03.2008 року ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» повідомляло ОСОБА_2 , що підтверджується листом ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти» вихідний № 16-01-1/07/2018 від 16.07.2018 року з додатком. Також, повідомлення про відступлення права вимоги за Договором про іпотечний кредит №22-12-54 від 05.03.2008 року ОСОБА_1 направляла на адресу ОСОБА_2 08.06.2018 року, що підтверджується відповідним листом з доказами поштового відправлення та вручення, дата та було вручено - 16.06.2018 року. В червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазького районного, суду Харківської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 липня 2016 року у справі № 631/40/15-ц заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено у повному обсязі. А саме, замінено сторону AT БАНК «МЕРКУРІЙ» (код ЄДРПОУ 14360386) в особі уповноваженої особи .Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT БАНК «МЕРКУРІЙ» на його правонаступника ОСОБА_1 . Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 05 вересня 2017 року у справі № 631/40/15-ц задоволено заяву ОСОБА_2 та скасоване заочне рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 26 травня 2015 року, яким задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства БАНК «Меркурій» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT БАНКУ «МЕРКУРІЙ» про стягнення заборгованості, а справу призначено до розгляду в загальному порядку. В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазького районного суду Харківської області із заявою про заміну сторони (позивача) судового спору у справі № 631/40/15-ц за позовом AT Банку «Меркурій» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, однак рішення за результатами розгляду цієї заяви судом не прийнято. Також, в лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазького районного суду Харківської області із заявою про. вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у справі № 631/40/15-ц за позовом AT Банку «Меркурій» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 04 червня 2019 року у справі № 631/40/15-ц за позовом AT Банку «Меркурій» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - позовну заяву AT Банк «Меркурій» залишено без розгляду, та повернуто заяву ОСОБА_1 щодо її вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, роз`яснивши право на звернення із відповідним позовом до суду. Вищевказану ухвалу позивач отримала 23.08.2019 року. Тому просила позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на її користь, заборгованість за договором про іпотечний кредит № 22-12-54 від 05.03.2008 року в розмірі 734 342,40 гривень, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 7343,44 гривень (а. с. 2 – 10).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за її відсутності не надала, однак скористалась правом, наданим їй частиною 1 статті 58 Цивільного кодексу України, щодо участі у справі через свого представника за ордером – адвоката Мусаєва Т. С.

Представник позивача - адвокат Мусаєв Т. С., що діє за ордером на надання правничої (правової) допомоги від 26.08.2020 року (серії АХ № 1022646), виданим на підставі договору про надання правової допомоги без №, укладеного 26.08.2020 року, а також свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (серії ПТ № 3104), виданого 22.10.2019 року Радою адвокатів Полтавської області, у судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки не повідомив, однак надав судові заяву, зареєстровану під вхідним № 3429/21-вх від 22.06.2021 року, в якій просив справу розглянути за його відсутності та відсутності позивача у справі, зазначаючи, що позовні вимоги вони просять задовольнити у повному обсязі, не заперечують проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання теж не з`явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надав.

Відповідно до змісту частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, а згідно частини 3 статті 211 цього ж кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у представника позивача свідчить його відповідна заява, долучена до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання ним та позивачем особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд вирішив можливим справу розглядати на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення, про що не заперечував позивач.

Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об`єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з`ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які сторони посилались як на підставу своїх вимог, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд – у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому справа перебуває на розгляді належного суду.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно частини 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Отже, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Судом встановлено, що відповідно до договору про відступлення права вимоги № 15 від 27.11.2015 року укладеного між ПАТ БАНК «МЕРКУРІЙ», в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб з однієї сторони та ТОВ «Фінансова компанія «СТАРК ФІНАНС» з іншого боку, первісний кредитор відступає новому кредитору своє право вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення за ними, а саме: договір про іпотечний кредит № 22-12-54 від 05.03.2008 року укладений між ПАТ БАНК «Меркурій» та ОСОБА_2 (а. с. 15 – 19).

В подальшому, ТОВ «Фінансова компанія «СТАРК ФІНАНС» уклала договір за № 27/11/15-01-ІІІ від 27.11.2015 року з ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення за ними а саме: договір про іпотечний кредит № 22-12-54 від 05.03.2008 року укладений між ПАТ БАНК «Меркурій» та ОСОБА_2 (а. с. 20 – 24).

В свою чергу, ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку, уклали договір про відступлення права вимоги за № 30/11/15-01-ІП від 30.11.2015 року, відповідно до якого, кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги щодо договору про іпотечний кредит № 22-12-54 від 05.03.2008 року укладений між ПАТ БАНК «Меркурій» та ОСОБА_2 (а. с. 25 – 28).

Згідно з актом приймання-передачі документів та матеріалів за судовим провадженням від 30.11.2015 року ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ», на виконання пункту 3.1 Договору про відступлення права вимоги № 30/11/15-01-ІП від 30.11.2015 року передав, а ОСОБА_1 прийняла документи та матеріали за судовими провадженнями у спорах, стороною яких є ОСОБА_2 за договором про іпотечний кредит № 22-15-54 від 05.03.2008 року (а. с. 31).

Актом приймання-передачі документів кредитної справи Боржника1 – ОСОБА_2 за договором про іпотечний кредит № 22-12-54 від 05.03.2008 року від 30.11.20154 року ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» передало, а ОСОБА_1 прийняла документи кредитної справи (а. с. 32).

Відповідно до акту приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги № 30/11/15-01-ІП від 30.11.2015 року, ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» передало, а ОСОБА_1 прийняла договір про іпотечний кредит № 22-15-54 від 05.03.2008 року та довідку про заборгованість за цим договором (а. с. 33).

З копії квитанції № 14485370 від 10.12.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 перерахувала на рахунок ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» грошові кошти в сумі 7700,00 гривень в якості оплати згідно договору про відступлення права вимоги № 30/11/15-01-ІП від 30.11.2015 року (а. с. 34).

Відповідно до заочного рішення, ухваленого 25.05.2015 року Нововодолазьким районним судом Харківської області у справі № 631/40/15-ц за позовом ПAT Банку «Меркурій» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, позовні вимоги банку задоволені у повному обсязі та з ОСОБА_2 стягнуто на користь банку заборгованість за кредитом в розмірі 741 998,33 гривень (а. с. 35 – 38)

07.08.2015 року ПАТ БАНК «МЕРКУРІЙ» було видано виконавчий лист по справі № 631/40/15-ц за позовом ПAT Банк «Меркурій» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зі строком пред`явлення до виконання 26.06.2016 року (а. с. 39 – 40).

Як вбачається з заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію АТ БАНКУ «МЕРКУРІЙ» (вихідний № 750/06 від 03.08.2015 року), до відділу Державної виконавчої служби Нововодолазького міського управління юстиції Харківської області було направлено виконавчий лист по справі № 631/40/15-ц, виданий Нововодолазьким районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ БАНК «МЕРКУРІЙ» заборгованості за договором про іпотечний кредит № 22-12-54 у сумі 741 998,33 гривень для відкриття виконавчого провадження, а також накладення арешту на майно боржника (а .с. 41)

Відповідно до запитів від 03.09.2015 року (вихідний № 842/06), та 07.10.2015 року (вихідний № 94306), уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію АТ БАНКУ «МЕРКУРІЙ» зверталася до відділу Державної виконавчої служби Нововодолазького міського управління юстиції Харківської області щодо отримання інформації стосовно виконавчого провадження за виконавчим листом по справі № 631/40/15-ц, виданий Нововодолазьким районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ БАНК «МЕРКУРІЙ» заборгованості за договором про іпотечний кредит № 22-12-54 у сумі 741 998,33 гривень (а .с. 42, 43 – 44).

З відповіді начальника Відділу державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції в Харківській області вбачається, що 17.08.2015 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження; 20.08.2015 року в межах виконавчого провадження було накладено арешт на майно боржника; 16.10.2015 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а .с. 45).

Згідно з рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова по справі № 646/10124/14-ц від 22.10.2014 року за позовом ОСОБА_2 до ПП «НИВА-В. Ш.», ОСОБА_1 , відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Харківській області та ПАТ БАНК «МЕРКУРІЙ» «Про визнання недійсними прилюдних торгів та визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна», а також за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа – служба у справах дітей Червонозаводського району управління у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради «Про виселення», позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі (а. с. 46 – 49).

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 03.03.2015 року по справі № 646/10124/14-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.10.2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ПП «НИВА-В. Ш.», ОСОБА_1 , відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Харківській області, ПАТ БАНК «МЕРКУРІЙ» «Про визнання недійсними прилюдних торгів та визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна», а також за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа – служба у справах дітей Червонозаводського району управління у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради «Про виселення», апеляційну скаргу було задоволено частково, рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 22.10.2014 року було скасовано, визнано недійсними прилюдні торги проведені ПП «Нива-В. Ш.» по реалізації арештованого нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 ; акт № 28954578 від 19.03.2014 року державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки. Визнано недійсним свідоцтво від 25.03.2014 року про придбання ОСОБА_1 нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу (реєстраційний № 454) (а. с. 50 – 55).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановленою 28.05.2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення апеляційного суду Харківської області від 03.03.2015 року залишено без змін (а. с. 56 – 58).

Відповідно до ухвали Верховного суду України постановленої 23.09.2015 року, розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановленої 28.05.2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ПП «НИВА-В. Ш.», ОСОБА_1 , відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Харківській області, ПАТ БАНК «МЕРКУРІЙ» про визнання недійсними прилюдних торгів та визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна, а також за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа – служба у справах дітей Червонозаводського району управління у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про виселення у допуску до провадження було відмовлено (а. с. 59 – 61).

Згідно з копією заяви на отримання кредиту від 12.02.2008 року, ОСОБА_2 звернувся до АКБ «Меркурій» з метою отримання кредиту в розмірі 520000,00 гривень на купівлю квартири, на строк 23 роки зі сплатою 12 % річних щомісячно, предметом застави вказав квартиру за адресом: АДРЕСА_2 (а. с. 62).

З анкети індивідуального позичальника вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресом: АДРЕСА_3 , працює старшим менеджером в ТОВ «Біоком» та директором ПП «Слобожанське» за сумісництвом, кредит отримує на купівлю квартири, засобом забезпечення кредиту є майно, а саме:квартира, яка розташована за адресом: АДРЕСА_2 , також у власності ОСОБА_2 перебуває житловий будинок, який розташований в селі Ключеводське Нововодолазького району Харківської області (а. с. 63).

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу (серії НОМЕР_1 ) виданого 31.05.1996 року Червонозаводським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Харків, та громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженка міста Харків, уклали шлюб 31.05.1996 року, про що в цей день в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 163. Прізвище подружжя « ОСОБА_6 » (а. с. 61).

З довідки про доходи за основним місцем праці вбачається, що ОСОБА_2 працює старшим менеджером в ТОВ «Біоком», та за період з 01.08.2007 року по 30.01.2008 року отримав заробітну плату в сумі 82850,00 гривень (а. с. 69).

Згідно довідки про доходи, ОСОБА_2 працює директором ПП «Слобожанське» за сумісництвом, та за період з 01.08.2007 року по 30.01.2008 року отримав заробітну плату в сумі 68000,00 гривень (а. с. 70).

Відповідно до договору про іпотечний кредит № 22-12-54 від 05.03.2008 року укладеного між АКБ «Меркурій» з одного боку та ОСОБА_2 з іншого боку, кредитор зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 520000,00 гривень, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 520000,00 гривень, а також сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 12 % річних (а. с. 71 – 76, 77 – 93)

Як убачається з повідомлення, надісланого 08.06.2018 року за місцем реєстрації ОСОБА_2 , його було повідомлено про відступлення права вимоги за договором про іпотечний кредит № 22-12-54 від 05.03.2008 року до ОСОБА_1 (а. с. 94 – 96).

Відповідно до заяви про заміну сторони виконавчого провадження, ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазького районного, суду Харківської області про заміну сторони виконавчого провадження. у справі № 631/40/15-ц AT БАНК «МЕРКУРІЙ» на його правонаступника ОСОБА_1 (а. с. 102 – 105).

Ухвалою постановленою 14.07.2016 року Нововодолазьким районним судом Харківської області по справі № 631/40/15-ц заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено у повному обсязі, замінено сторону ПAT БАНК «МЕРКУРІЙ» (код ЄДРПОУ 14360386) в особі уповноваженої особи .Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT БАНК «МЕРКУРІЙ» на правонаступника –Назарян С. А. (а. с. 106 – 108).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 05.09.2017 року було скасоване заочне рішення по справі 631/40/15-ц відз 26.05.2015року та призначено справу до розгляду (а. с. 109 – 110).

З клопотання про заміну сторони судового спору від 16.02.2018 року вбачається. що ОСОБА_1 зверталася до Нововодолазького районного суду Харківської області та просила замінити позивача ПAT БАНК «МЕРКУРІЙ» (код ЄДРПОУ 14360386) в особі уповноваженої особи .Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT БАНК «МЕРКУРІЙ» на правонаступника –Назарян С. А (а. с. 111 – 114).

В подальшому, ОСОБА_1 зверталася до Нововодолазького районного суду Харківської області та просила залучити її до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (а. с. 115 – 122).

Згідно з ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області постановленої 04.06.2019 року по справі № 631/40/15 позовну заяву ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА БАНКУ «МЕРКУРІЙ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА БАНКУ «МЕРКУРІЙ» до ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості за кредитним договором» залишено без розгляду (а. с. 123 – 127).

Як убачається із заяви про надання копій документів, ОСОБА_1 звернулася до національного Банку України з клопотанням про отримання копії довідки ПАТ БАНК «МЕРКУРІЙ» про заборгованість за договором про іпотечний кредит № 22-12-54 від 05.03.2008 року Боржник1- ОСОБА_2 (а. с. 128 – 131).

Згідно супровідного листа (вихідний № б/н від 18.09.2019 року) Національний Банк України надіслав засвідчену копію запитує мого ОСОБА_1 документу (а. с. 132).

Відповідно до довідки про заборгованість за договором про іпотечний кредит № 22-12-54 від 05.03.2008 року, заборгованість ОСОБА_2 станом на 27.07.2015 року становить 734342,40, та складається з: - 346666,48 гривень – поточна заборгованість за кредитом; - 158361,04 гривень – прострочена заборгованість за кредитом; - 4316,10 – строкова заборгованість за нарахованими процентами з 01.11.2015 року по 26.11.2015 року; - 225098,75 – прострочена заборгованість за нарахованими процентами (а. с. 134).

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами чинного Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року.

Так, виходячи з положень частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладений між сторонами по справі кредитний договір, за своєю правовою природою, є правочином, тобто діями особи, спрямованими на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписи статті 1054 Цивільного кодексу України передбачають, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на частину 1 статті 629 Цивільного кодексу України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України укладені між сторонами по справі договори є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, укладені договори є підставою виникнення між сторонами зобов`язань, тобто правовідносин, в яких одна сторона /боржник/ зобов`язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку /стаття 509 Цивільного кодексу України/.

Згідно до положень частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Відповідно до частини 2 статті 1054 та частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до положень статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.

Ухвалюючи рішення та повністю задовольняючи позов, суд вважає за необхідне вирішити згідно підпункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України питання про розподіл між сторонами по справі судових витрат.

Так, відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 141 зазначеного цивільного процесуального кодифікованого закону України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тоді як інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписи частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачають, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.11.2011 року (із змінами та доповненнями), який встановлює правові засади справляння, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та його повернення.

Положеннями статті 1 зазначеного Закону визначено, що судовий збір – це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Відповідно до змісту частини 1 й підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою – підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Із зазначеним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду у 2019 році.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01 січня 2019 року встановлений в розмірі 1921 гривень відповідно до змісту статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” № 2629-VIII від 23.11.2018 року.

На виконання вимог частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви ОСОБА_1 додала документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7343,44 гривень (а. с. 1).

Таким чином, з огляду на наведені норми закону, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 та можливість задоволення її позову повністю шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 734 342,40 гривень та понесених й документально підтверджених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 7343,44 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17, пунктом 6 частини 2 статті 36 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, статями 11, 14, 202, 512, 514, 526, 530, 611, 612, 625, 626, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 3 - 6 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), статтею 7 Закону України «“Про Державний бюджет України на 2019 рік” № 2629-VIII від 23.11.2018 року (із змінами та доповненнями), пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, та статтями 1 - 5, 10 - 13, 17 – 19, 23, 76 – 81, 89, 211, 214, частиною 3 статті 211, частиною 1 статті 223, пунктом 2 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтею 259, статтями 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273,статтями 274, 279, 280 – 289, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заборгованість за договором про іпотечний кредит № 22-12-54 від 05.03.2008 року к розмірі 734 342,40 гривень (сімсот тридцять чотири тисячі триста сорок дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 7343,44 гривень (сім тисяч триста сорок три гривні 44 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Іншими учасниками судового процесу заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Нововодолазький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини (скорочене рішення) - в той же строк з дня складання повного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем або апеляційної скарги іншими учасниками судового процесу, якщо їх не було подано, а у разі подання – після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_4 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_2 ), паспорт громадянина України (серія НОМЕР_3 );

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_5 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_4 ), паспорт громадянина України (серія НОМЕР_5 ).

Скорочене рішення було ухвалено шляхом прийняття, складено за допомогою комп`ютерного набору, підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику й оголошено 25.06.2021 року.

Повне рішення складено за допомогою комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику 05.07.2021 року.

Суддя: С. В. Мащенко