Ухвала суду № 98049865, 01.07.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/1953/17

н/п 1-кп/953/56/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів: головуючого - судді Губської Я.В., суддів Бородіної Н.М., Попраса В.О., за участю секретаря Мордухович К.Г., прокурора –Щебликіна Д.А., обвинуваченого – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Мазюка О.М. , заявника арбітражний керуючий Тищенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22014220000000074, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2014 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, працюючого підприємцем, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 209 КК України

встановив:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальна справа відносно ОСОБА_1 , з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 209 КК України.

За фабулою обвинувачення, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом з іншими особами, в період з червня 2010 року по вересень 2011 року, шляхом обману та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, заволоділи державним майном - нежитловими приміщеннями загальною площею 1717,4 кв.м., розташованими за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 5390400 грн.

До суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Тищенко О.І. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.07.2014 року на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2009 року порушено справу про банкрутство ДП «Торговий дім «Облагрохімія», ухвалою суду від 21.07.2020 року введено процедуру санації боржника та 15.09.2011 затверджений план санації ДП «Торговий дім «Облагрохімія». Також, вказує, що ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2016 року витребувано з чужого незаконного володіння від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 нерухоме майно на користь Міністерства аграрної політики та продовольства України, та визнано право власності на дане майно за Міністерством аграрної політики та продовольства України. Отже, в даному провадженні арешт накладено на майно, що належить на праві власності ДП «Торговий дім «Облагрохімія», що не має жодного обґрунтування і має бути скасований.

В судовому засіданні арбітражний керуючий Тищенко О.І. клопотання підтримала та просила його задовольнити. Вказувала також, що скасування арешту потрібно для виробництва та можливої реалізації майна для задоволення вимог кредиторів.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо клопотання про скасування арешту, вказуючи, що клопотання є передчасним та необґрунтованим, спірне майно та план санації є предметом кримінального правопорушення, договори, які є в плані санації скасовані і вони є також предметом судового розгляду в обґрунтування обвинувачення.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні не заперечували проти клопотання щодо скасування арешту майна.

Дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, які перебувають у суду на розгляді, вислухавши учасників судового розгляду та заявника, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі і конфіскації майна як виду покарання або відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) та за ч.2 ст.173 КПК України визначені правові підстави для арешту майна; наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Розглядаючи клопотання арбітражного керуючого ДП «Торговий дім «Облагрохімія» суд зазначає, що доказів на підтвердження того, що у застосуванні цього заходу, а саме арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано заявником не надано під час розгляду клопотання в судовому засіданні

Лише посилання заявника на наявність ухвали господарського суду Харківської області від 17.03.2009 року про порушення банкрутства ДП «Торговий дім «Облагрохімія» та від 21.07.2020 року введення процедури санації боржника і 15.09.2011 затвердження плану санації ДП «Торговий дім «Облагрохімія» є необґрунтованим, оскільки дані обставини були відомі під час накладення арешту у 2014 році та є предметом судового розгляду за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 . Інших даних про зміну плану санації ДП «Торговий дім «Облагрохімія» заявником не надано.

Інші доводи заявника на наявність ухвали суду від 01.02.2016 року про витребування майна із чужого незаконного володіння та реєстрації права власності за Міністерством аграрної політики та продовольства України, не спростовують висновків суду та є необґрунтованими, а посилання щодо скасування арешту ухвалою суду від 25.05.2021 року не позбавляє арбітражного керуючого вирішити всі питання, які входять до його повноважень в рамках порушеної справи про банкрутство за рахунок іншого майна, крім того, на яке накладено арешт в рамках кримінального провадження. Не надано до суду і заяву потерпілої особи за даними кримінальним провадженням та власника майна щодо згоди на скасування арешту його майна.

Також, суд звертає увагу на те, що до заяви про скасування арешту не було надано ухвалу слідчого судді від 18.07.2014 року про накладення арешту, що позбавляє суд належним чином перевірити всі доводи заявника.

Дослідивши ті обґрунтування заяви, що наведені у поданому клопотанні та надавши їм належну оцінку, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту, оскільки заявником не наведені обґрунтовані доводи того, що у застосуванні арешту відпала потреба або що він накладено необґрунтовано, згідно вимог ст. 174 КПК України.

Дані висновки суду відповідають вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод та справедливому балансу між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи та третіх осіб.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження суд повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно вимог ст.ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Крім того, суд роз*яснює заявникові, що згідно ч.4 ст. 174 КПК України під час ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 174,372 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання арбітражного керуючого Тищенко О.І. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.07.2014 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 , з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 209 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя - Я.В.Губська

Суддя - Н.М.Бородіна

Суддя - В.О.Попрас