Вирок № 98049462, 02.07.2021, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/1949/20

Провадження № 1-кп/617/77/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року м. Вовчанськ Харківська область

Вовчанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Сербіненко І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Пінчук К.К.,

прокурора - Гусєйнова А.П.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

представника потерпілої - Ходаковського Ю.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника - Гаручави А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вовчанську Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220260000832 від 18.09.2019 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кулиничі Харківського району Харківської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, офіційно не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 25.01.2001 року Фрунзенським судом м. Харкова за ч. 2 ст. 141 КК України (в ред. 1960 року) до 2 років позбавлення волі, 25.02.2002 року звільнився умовно достроково на підставі постанови Дергачівського районного суду Харківського області від 22.02.2002 (не відбутий строк 8 місяців 5 днів); 12.03.2003 року Київським районним судом м. Харкова за ст.ст. 69, 71, ч. 2 ст. 186 КК України до 2 років 8 місяців позбавлення волі, 16.05.2005 року звільнився у зв`язку з відбуттям строку покарання; 22.02.2007 року Московським районним судом м. Харкова за ст. 70, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, 20.05.2008 року звільнився умовно достроково на підставі постанови Харківського районного суду Харківської області від 12.05.2008 року (не відбутий строк 1 рік 2 місяці 4 дні); 20.07.2009 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України до 6 років 2 місяці 4 дні, 16.07.2009 року звільнився умовно достроково на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.07.2014 (не відбутий строк 3 місяці 10 днів), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінально правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17.09.2019 року близько 13:48 години, ОСОБА_2 , не маючи відповідно

до п. 2.1. а) Правил дорожнього руху України посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, рухався на автомобілі «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 , у світлу пору доби, без опадів, на сухій щебеневій ділянці дороги з двостороннім рухом від будинку №10 в напрямку будинку №4 по вул. Тополина, с. Томахівка, Вовчанського району, Харківської область, на передньому пасажирському сидінні якого знаходилася потерпіла ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку експерта №7/825СЕ-20 від 04.09.2020 року за результатами проведення автотехнічної експертизи рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 , перебували у працездатному стані. Несправності ходової частини у вигляді встановлення шин різних моделей з різними малюнками протектору на одну вісь автомобіля, зношеності протектору шини переднього правого колеса та відсутності болтів кріплення коліс до маточин на передньому лівому та задніх колесах виникли до ДТП. Водій автомобіля «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 мав технічну можливість виявити несправності ходової частини у вигляді встановлення шин різних моделей з різними малюнками протектору на одну вісь автомобіля, зношеності протектору шини переднього правого колеса та відсутності болтів кріплення коліс до маточин на передньому лівому та задніх колесах до моменту ДТП, шляхом візуального огляду коліс автомобіля до моменту початку свого руху на ньому. Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №12641/14556 від 31.08.2020 року, розгерметизація шини переднього правого колеса автомобіля «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 відбулася в момент дорожньо-транспортної пригоди, а в подальшому в процесі волочіння заблокованого колеса без надлишкового тиску повітря на протязі тривалого часу утворилися пошкодження на біговій доріжці та на внутрішній боковині шини. Причина розгерметизації переднього правого колеса автомобіля «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 полягає у першому наскрізному пошкодженні зовнішньої боковини шини.

Продовжуючи свій рух, перебуваючи неподалік від будинку №4, що розташований по вул. Тополина, с. Томахівка, Вовчанського району, Харківської області, ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п. 12.1. Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

- «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»,

в результаті чого втратив контроль над керуванням, допустив заніс автомобіля «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 та зіткнення з будинком №4, що розташований по вул. Тополина, с. Томахівка, Вовчанського району, Харківської області, після чого зник з місця дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п. 2.10. а) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого:

- «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.»

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у пасажира автомобіля «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , відповідно до висновку судово- медичної експертизи № 12-14/399-А/20 мали місце наступні ушкодження: забитті рани на обличчі, садна на кінцівках, закритий перелом обох кісток лівої гомілки, закрита травма живота з розривом селезінки і внутрішньочеревною кровотечею. Перераховані пошкодження утворилися від дії твердих предметів, могли виникнути в умовах дорожньо-

транспортної пригоди, в своїй сукупності, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.

Згідно з висновком експерта за результатами судової автотехнічної експертизи №7/1453СЕ-20 від 29.09.2020, за результатами проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 , у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання даної дорожньо- транспортної пригоди для водія автомобіля «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , визначалася шляхом виконання ним вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1. Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

Згідно з висновком експерта за результатами судової автотехнічної експертизи №7/1556СЕ-20 від 26.10.2020 року, за результатами проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_1 , у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання даної дорожньо-транспортної пригоди для водія автомобіля «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , визначалася шляхом виконання ним вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1. Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з даною дорожньо- транспортною пригодою.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 у межах висунутого обвинувачення за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особами, які керують транспортними засобами, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 в обсязі висунутого обвинувачення визнав себе винним, щиро розкаявся та пояснив, що він у 2019 році, дати та місяця спам`ятати не може, перебував у своєї бабусі в с. Томахівка Вовчанського району Харківської області. У той час бабусі в гостях перебувала ОСОБА_1 . Після обіду цього дня він з ОСОБА_1 поїхали до магазину. Він керував автомобілем ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 та рухався по вул. Тополина в с. Томахівка. Автомобіль різко поїхав у бік, він втратив контроль над керуванням ним, внаслідок чого автомобіль в`їхав у житловий будинок. Пасажир його автомобіля ОСОБА_1 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні отримала тілесні ушкодження. Після дорожнього транспортної пригоди він відразу перекрив кран газу, щоб не відбувся вибух. Допомагав витягти з машину потерпілу. Після того, як вийшли мешканці будинку та почали кричати, пішов до своєї бабці. Намагався надати матеріальну допомогу потерпілій, але від сусідки дізнався, що ОСОБА_1 не бажає спілкуватися з ним. Особисто з потерпілою не спілкувався з приводу надання допомоги. Бажає відшкодувати збитки потерпілій. Цивільний позов визнав частково, зазначив, що буде відшкодовувати але сума є значною.

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засідання надала показання, що вона та ОСОБА_2 в с. Томахівка разом їхали до магазину. За кермом автомобіля був

ОСОБА_2 , вона сиділа на пасажирському сидінні. Згадувати обставини їй важко. Зазначила, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 в`їхав в житловий будинок. Після отриманих травм вона постійно пересувається з палицею.Цивільний позов підтримала у повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України суд вважає доведеною.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , яка відповідно до даних копії довідки № 011631 має безстрокову ІІІ групу інвалідності, з протипоказаннями тяжкої фізичної праці, але суд не враховує пояснення ОСОБА_2 щодо перебуванні на його утриманні цивільної дружини, її дочки та його бабусі з підстав не надання суду жодного доказу в обґрунтування вказаних обставин.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, необережну форму вини, наслідки злочину для потерпілої, яка після отриманих травм пересувається за допомогою трості, потребує сторонньої допомоги, характер допущеного обвинуваченим порушення правил безпеки руху, який є грубим, особу обвинуваченого, який раніше судимий: 25.01.2001 року Фрунзенським судом м. Харкова за ч. 2 ст. 141 КК України (в ред. 1960 року) до 2 років позбавлення волі, 25.02.2002 року звільнився умовно достроково на підставі постанови Дергачівського районного суду Харківського області від 22.02.2002 (не відбутий строк 8 місяців 5 днів); 12.03.2003 року Київським районним судом м. Харкова за ст.ст. 69, 71, ч. 2 ст. 186 КК України до 2 років 8 місяців позбавлення волі, 16.05.2005 року звільнився у зв`язку з відбуттям строку покарання; 22.02.2007 року Московським районним судом м. Харкова за ст. 70, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, 20.05.2008 року звільнився умовно достроково на підставі постанови Харківського районного суду Харківської області від 12.05.2008 року (не відбутий строк 1 рік 2 місяці 4 дні); 20.07.2009 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України до 6 років 2 місяці 4 дні, 16.07.2009 року звільнився умовно достроково на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.07.2014 (не відбутий строк 3 місяці 10 днів), вказані судимості не зняті та не погашені у встановленому закон порядку, не працює, пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, думку потерпілої та її представника про призначення покарання у виді позбавлення волі без застосування ст. 75 КК України, відсутність добровільного

відшкодування спричиненої шкоди потерпілій і вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити покарання у межах, встановлених у санкції статті особливої частини КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки обвинувачений має намір отримати посвідчення водія. Суд не погоджується з позицією прокурора та захисту про можливість застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України та звільнення від відбування покарання в виді позбавлення волі з випробовуванням та покладання обов`язків у відповідності до ст. 76 КК України.

Розглядаючи позов поданий представником потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином у розмірі 150000 грн. суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України, а саме, наявність вини особи, яка завдала таку шкоду.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичної особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди", обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Відповідно до п. 9 вищезазначеної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд зазначає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, виходячи з принципу розумності, виваженості і справедливості, можуть бути задоволені з урахуванням ступеню вини обвинуваченого у заподіянні шкоди, характеру та обсягу душевних страждань потерпілої, їх тривалості, вимушеності змін в житті, необхідності докладати додаткових зусиль для відновлення стану здоров`я, нормалізації психологічного стану.

За таких обставин, раховуючи часткове визнання позову обвинуваченим, підтримання позову в повному обсязі прокурором, суд вважає заявлений цивільний позов про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 50 000,00 грн., виходячи з характеру спричиненого потерпілій морального страждання, яке вона пережила, оскільки потерпіла в результаті ДТП зазнала тяжкість вимушених змін у її житті з підстав зміни стану здоров`я, перенесла внаслідок чого страждання та душевний біль та зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості, суд дійшовши висновку, що саме така сума моральної шкоди буде обґрунтованою за даних обставин.

Арешт накладений на автомобіль «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 , на підставі ухвал слідчого судді Вовчанського районного суду Харківської області від 24.09.2019 року - скасувати, відповідно до ч. 4 ст.174 КПК України, враховуючи мету накладання арешту, а саме збереження, як доказу вчинення кримінального правопорушення.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого на підставі ст.124 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався. Оскільки клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу в ході судового розгляду кримінального провадження не надходило, а також враховуючи добросовісне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу згідно даного вироку суду.

Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Після набрання вироком суду законної сили ОСОБА_2 затримати та через Державну установу «Харківський слідчий ізолятор» направити до місць відбування покарання.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 відраховувати з моменту фактичного затримання та приведення вироку до виконання.

Цивільний позов, поданий представником потерпілої ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів на проведення судово автотехнічної експертизи № 7/1556СЕ-20 від 26.10.2020 року, судово автотехнічної експертизи № 7/1453СЕ-20 від 29.09.2020 року, судово автотехнічної експертизи №7/825СЕ-20 від 04.09.2020 року, судово автотехнічної експертизи №12641/14556 від 31.08.2020 року у загальному розмірі 10950 (десять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 80 коп.

Скасувати арешт, накладений на автомобіль «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 ухвалою слідчого судді Вовчанського районного суду Харківської області від 24.09.2019 року.

Речовий доказ - автомобіль «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання затриманих транспортних засобів за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул.. Рубіжанське шосе, 1-А - повернути ОСОБА_2 .

Документи, приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Вовчанський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя -