Рішення № 98049299, 24.06.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року справа № 580/191/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Мельникової О.М.,

представника відповідача – Константинова С.А. (у порядку самопредставництва),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла заява представника ОСОБА_1 – адвоката Крикуна О.А. про ухвалення додаткового судового рішення (далі – заява) щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн.

Заява мотивована тим, що за наслідками вирішення спору не вирішено питання про розподіл понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу. Тому наявні підстави для прийняття додаткового рішення.

За наслідками автоматизованого розподілу заява призначена до розгляду судді Рідзелю О.А.

Ухвалою від 22.06.2021 суд призначив судове засідання для вирішення заяви на 24.06.2021 о 16 год. 00 хв.

Представник позивача просив розгляд заяви здійснювати без його участі.

24.06.2021 представник відповідача подав суду заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якій просив відмовити у її задоволенні з огляду на їх не співмірність зі складністю справи та витраченим часом на надання юридичних послуг.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечення підтримав та просив відмовити у задоволенні заяви.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши заяву та оцінивши доводи, суд дійшов висновку її задовольнити частково, з огляду на таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Наведене свідчить, що в цій частині статті закріплене право адміністративного суду ухвалити додаткове судове рішення за наявності підстав, передбачених у законі.

Суд встановив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 у цій справі позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Т. Харьковської від 15.10.2020 №266-о “Про звільнення ОСОБА_1 ”.

Поновлено ОСОБА_1 з 16.10.2020 на посаді начальника управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) або на рівнозначну посаду.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.10.2020 до 03.06.2021 в сумі 131457,58 грн. (сто тридцять одна тисяча чотириста п`ятдесят сім гривень 58 коп.) з відрахуванням обов`язкових податків і зборів.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за 1 місяць.

Суд врахував, що у позовній заяві, підписаній представником позивача – адвокатом Константином В.М. зазначено, що позивач планує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу згідно з вимогами ст.139 КАС України судових витрат, суд врахував таке.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Договором про надання правової допомоги від 05.11.2020 б/н, ордером від 13.11.2020 серії ЧК №120593, змістом вказаної вище позовної заяви підтверджується залучення позивачем для вирішення його спору судом професійної правничої допомоги адвоката Константина В.М.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6-7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд врахував наявність клопотання відповідача від 24.06.2021 про не співмірність заявлених до відшкодування витрат зі складністю справи та витраченим часом на надання таких послуг, в якому вказано, що справа є незначної складності, а також, що відсутня книга обліку доходів та витрат адвоката щодо фіксації отриманого від позивача доходу у вищевказаній сумі.

Згідно з абз.1 ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Квитанцією до прибуткового касового ордера від 13.11.2020 №16 на суму 12000,00 грн. підтверджується сплата позивачем адвокату, що склав позовну заяву коштів.

Договір про надання правової допомоги від 05.11.2020 б/н, укладений позивачем з адвокатом Константином В.М., стосується надання позивачу юридичних послуг у т.ч. у суді.

Розрахунок вартості надання послуг визначений у додатку 1 до вказаного договору.

Зокрема, вартість однієї години роботи адвоката що стосується консультації, ознайомлення з матеріалами становить 30% мінімальної заробітної плати. Вартість однієї години роботи адвоката щодо складання позову, представництва інтересів у суді становить 70% мінімальної заробітної плати.

Суд врахував, що згідно з розрахунком судових витрат адвокатом Константином В.М. позивачу надані такі юридичні послуги:

- ознайомлення адвоката з матеріалами справи;

- складання позовної заяви та виготовлення копій документів;

- представництво інтересів у суді;

Таким чином, як зазначає позивач, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу склала 12000,00 грн.

Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України”, від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України”, в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд врахував, що подані суду матеріали позову включають копії паспорта, РНОКПП, трудової книжки позивача, його наказу про звільнення, повідомлення та копій штатного розпису і організаційної структури податкового органу.

Отже, на переконання суду, виготовлення вказаних матеріалів не потребує значних затрат часу.

Крім того, позовна заява ухвалою від 25.01.2021 була залишена без руху, що свідчить про недоліки роботи адвоката під час її підготовки.

Суд також зазначає, що адвокат Константин В.М., з яким позивач уклав вищевказаний договір про надання правничої допомоги, приймав участь лише 2 судових засіданнях 16.03.2021 (18 хв.) та 01.04.2021 (29 хв.).

У наступних судових засіданнях, як представник позивача, приймав участь адвокат Крикун О.А. на підставі ордеру від 01.04.2021 серії ЧК №79379.

Водночас, договору про надання правової допомоги позивачу з адвокатом Крикуном О.А., в якому обумовлено вартість наданих ним юридичних послуг, суду не надано.

З урахуванням зазначеного, за наслідками оцінки співмірності заявленого позивачем розміру відшкодування витрат на правничу допомогу адвокатом Константином В.М. із обсягом виконаних ним робіт (складання позову, участь у судових засіданнях 16.03.2021 (18 хв.) та 01.04.2021 (29 хв.), суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача частини заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Стосовно доводів відповідача про відсутність книги обліку доходів та витрат адвоката щодо фіксації отриманого від позивача доходу у вищевказаній сумі, суд зазначає таке.

Відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положення "Про форму та зміст розрахункових документів" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року у справі №727/4597/19 дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Також Верховний Суд у вказаному рішенні зазначив, що статтею 134 КАС України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката.

Отже, доводи відповідача, що відсутність книги обліку доходів та витрат свідчить про відсутність доказів сплати адвокату відповідних коштів, суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що під час прийняття рішення у справі питання розподілу судових витрат не вирішене, наявні підстави для прийняття додаткового рішення відповідно до вимог ст.252 КАС України.

Врахувавши вищевказане у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідна заява позивача підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-142, 252, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

Ухвалити у справі №580/191/21 додаткове рішення щодо розподілу судових витрат за результатом вирішення спору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235, код ЄДРПОУ 43142920) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

2. Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 у справі №580/191/21.

3. Копію цього рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Повне додаткове рішення виготовлено 02.07.2021.

Суддя О.А. Рідзель