Рішення № 98048328, 30.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 червня 2021 р. Справа № 520/6431/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Остропільці Є.Є.,

за участю:

представника позивача - Шевченка Д.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) до Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00993069, вул. Чугуївська, буд. 58, смт. Кочеток, Чугуївський район, Харківська область, 63513) про стягнення суми податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (надалі за текстом – ГУ ДПС у Харківській області, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" (надалі за текстом – ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство", відповідач), в якому просить суд:

- стягнути до бюджету України кошти у розмірі 589626,77 грн. в рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить Державному підприємству "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство", (код ЄДРПОУ 00993069, вул. Чугуївська, буд. 58, смт. Кочеток, Чугуївський район, Харківська область, 63513).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на дату звернення до суду ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" має податковий борг із орендної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в загальному розмірі 589626,77 грн., яка з боку відповідача визначена самостійно.

Представник позивача в судове засідання прибув просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на зміст обґрунтування позовних вимог.

В судове засідання представник ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. своїм правом надання у відповідності до ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом – КАС України) для подання відзиву на позов не скористався, свою позицію стосовно заявлених позовних вимог суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином суд приходить до висновку про можливість розгляду адміністративної справи за відсутності уповноваженого представника ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство".

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Державне підприємство ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" знаходиться на обліку в податковому органі, як платник податків з зазначення коду ЄДРПОУ 00993069.

Згідно витягу з реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" знаходиться за адресою: вул. Чугуївська, 58, смт. Кочеток, Чугуївський район, Харківська область, 63513.

ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" має податковий борг із рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в загальному розмірі 589626,77 грн., який виник на підставі:

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (додаток 9) від 23.07.2020 термін сплати 19.08.2020 № 9176396843 у сумі 69506,50 грн.;

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (додаток 9) від 23.07.2020 термін сплати 19.08.2020 № 9176396843 у сумі 29970,25 грн.;

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (додаток 9) від 23.07.2020 термін сплати 19.08.2020 № 9176396843 у сумі 16455,50 грн.;

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (додаток 9) від 23.07.2020 термін сплати 19.08.2020 № 9176396843 у сумі 950,00 грн.;

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (додаток 9) від 30.10.2020 термін сплати 19.11.2020 № 9283583568 у сумі 69506,50 грн.;

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (додаток 9) від 30.10.2020 термін сплати 19.11.2020 № 9283583590 у сумі 29970,25 грн.;

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (додаток 9) від 30.10.2020 термін сплати 19.11.2020 № 9283583596 у сумі 16455,50 грн.;

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (додаток 9) від 30.10.2020 термін сплати 19.11.2020 № 9283583575 у сумі 950,00 грн.;

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (додаток 9) від 04.02.2021 термін сплати 19.02.2021 № 9371443727 у сумі 30862,52 грн.;

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (додаток 9) від 04.02.2021 термін сплати 19.02.2021 № 9371443694 у сумі 185034,50 грн.;

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (додаток 9) від 04.02.2021 термін сплати 19.02.2021 № 9371443690 у сумі 138954,25 грн.;

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (додаток 9) від 04.02.2021 термін сплати 19.02.2021 № 9371443713 у сумі 1011,00 грн..

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визначається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 названого Кодексу платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Разом з цим суд зазначає, що відповідно до 14.1.156 цієї статті податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України зазначено, що визначення сум податкових та грошових зобов`язань крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 за № 1204 затверджено «Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків».

Згідно ст. 5 Розділу 2 цього Порядку передбачено, що якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Таким чином, відповідач має узгоджену заборгованість в загальному розмірі 589626,77 грн., що підтверджується наявними матеріалами.

Порядок надсилання податкових вимог, визначений в ст. 59 Податкового кодексу України.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначеного пункту в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу 24.02.2020 № 12640-53 та вручено уповноваженій особі підприємства.

Станом на час розгляду справи № 520/6431/21 податковий борг ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" складає 589626,77 грн..

Відповідно до ч. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Порядок погашення податкового боргу визначений Главою 9 Розділом II Податкового Кодексу України.

Так, згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, здійснюється за рішенням суду.

У відповідності до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.20.1.32, п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на сум; податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

При цьому, питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.08.2018 по справі № 821/381/17 та від 22.08.2018 по справі №820/1878/16.

Суд, проаналізувавши положення ст. 77 КАС України, прийшов до висновку, що відповідач доказів щодо спростування вимог позивача суду не надав.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надано, узгодження суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суму податкового боргу в загальному розмірі 589626,77 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" про стягнення суми податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути до бюджету України кошти у розмірі 589626 (п`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять шість) гривень 77 копійок в рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить Державному підприємству "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство", (код ЄДРПОУ 00993069, місцезнаходження: вул. Чугуївська, буд. 58, смт. Кочеток, Чугуївський район, Харківська область, 63513).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2021.

Суддя Ю. О. Супрун