Рішення № 98048143, 01.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 р. № 520/7140/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0501 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0501 (ЄДРПОУ 24976272) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; зобов`язати Військову частину А0501 (ЄДРПОУ 24976272) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні за період з 14.03.2017 по 14.04.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії відповідача є незаконними та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 28.04.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача до суду надано відзив на позов, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач з 18.10.2013 по 13.03.2017 проходив військову службу у Військовій частині А0501.

На підставі наказу Командувача Військової частини А0501 №56 від 13.03.2017 позивача було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів грошового забезпечення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 по справі №520/14193/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А0501 (м. Чугуїв, Харківська обл., вул. Горішного, 142) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А0501 у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 13.03.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року. Стягнуто з Військової частини А0501 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 13.03.2017 у сумі 41546 грн 99 коп. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 по справі №520/14193/2020 відповідачем 15.04.2021 було перераховано на картковий рахунок позивача грошові кошти у сумі 41139,25 грн.

Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо несвоєчасного розрахунку з ним при звільнені, звернувся до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Порядок прийняття, проходження та звільнення з військової служби регулюється спеціальними нормативно-правовими актами, а саме: Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153 та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до абзаців 1 та 3 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, (дія якого відповідно до ч. 3 Указу поширюється і на військовослужбовців Національної гвардії України) після видання наказу командира військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Так, під час звільнення з військової служби позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 13 березня 2017 року не було нараховано та виплачено, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Проведення індексації грошового забезпечення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

Як зазначалось раніше, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 по справі №520/14193/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А0501 (м. Чугуїв, Харківська обл., вул. Горішного, 142) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А0501 у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 13.03.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року. Стягнуто з Військової частини А0501 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 13.03.2017 у сумі 41546 грн 99 коп. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 по справі №520/14193/2020 відповідачем 15.04.2021 було перераховано на картковий рахунок позивача грошові кошти у сумі 41139,25 грн.

Суд зазначає, що ні Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", ні Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, не врегульовано порядок відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця з військової служби.

Крім того, в період, за який стягується середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні позивача, судом включено також час після прийняття рішення щодо спору та його виконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія): одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, індексація грошового забезпечення не входить до грошового забезпечення військовослужбовця.

Тобто, індексація грошового забезпечення не є складовою заробітної плати, а тому на суму належної компенсації не розповсюджуються вимоги ст. 116, 117 КЗпП України щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку (виплати компенсації) при звільненні військовослужбовця.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 по справі №620/1982/19 (провадження № К/9901/33237/191).

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 по справі №825/742/16, в якій зазначено, що аналіз наведених положень свідчить про те, що підставою для виплати передбаченого статтею 117 КЗпП України відшкодування відповідно до частини 1 цієї статті є: нарахування сум належних працівникові при звільнені; відсутність спору щодо їх розміру; невиплата нарахованих сум в день звільнення. Підставою для виплати передбаченого статтею 117 КЗпП України відшкодування відповідно до частини 2 цієї статті є: нарахування сум належних працівникові при звільнені; незгода працівника з нарахованими/ненарахованими сумами, що стало підставою для виникнення трудового спору, який вирішився на користь працівника.

У зв`язку з тим, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час вирішення питань, які виникають в зв`язку зі зверненням до суду із позовами цієї категорії, застосуванню підлягають саме положення норм спеціальних законів.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 по справі №620/1982/19 (провадження № К/9901/33237/19).

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вище викладеного суд доходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходу, у зв`язку з порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А0501 (м. Чугуїв, Харківська обл., вул. Горішного, 142) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов