Рішення № 98047802, 30.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

30.06.2021р. справа №520/7472/21 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб справу за позовом

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Електро" простягнення штрафу, -встановив:

Матеріали позову з недоліками одержані судом 29.04.2021р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 12.05.2021р. після усунення недоліків позову. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 14.06.2021р.

Владний суб`єкт, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі за текстом - Комісія, НКРЕКП), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення з відповідача 85.000,00грн. штрафу та 85.000,00грн. пені.

Аргументуючи цю вимогу зазначив, що постанова владного суб`єкта про застосування штрафу є діючою, але платіж за нею не проведений.

Відповідач, ТОВ "Солар Електро", з поданим позовом не погодився, надавши 02.06.2021 р. відзив, у якому посилався на відсутність підстав для стягнення штрафу, оскільки на відкриті слухання Комісії відповідача запрошено не було, а тому підприємство було позбавлено можливості надати пояснення з приводу накладення штрафу. Також відповідач надав заяву, в якій просив продовжити строк на подання відзиву, проте підстав для її задоволення немає, оскільки відзив на позов надійшов до суду у межах встановленого строку.

За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом установлено, що заявлена владним суб`єктом вимога про стягнення коштів ґрунтується на постанові НКРЕКП від 23.12.2020 р. №2570, якою на ТОВ "Солар Електро" накладено 85000,00 грн. штрафу за недотримання вимог Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3а-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії», затвердженої постановою НКРЕКП від 20 грудня 2019 року № 2897,а саме: п. 2.2 глави 2 у частині подання ліцензіатом форми звітності №3а-НКРЕКП-постачання електричної енергії (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії» (далі - форма звітності № 3а-НКРЕКП) до НКРЕКП та її територіального органу у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом; п. 2.3 глави 2 у частині направлення форми звітності № 3а-НКРЕКП ліцензіатом до НКРЕКП на паперових носіях за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19 та в електронному вигляді (файл Excel згідно з формою, розробленою НКРЕКП) електронною поштою на адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на паперових носіях до територіального органу НКРЕКП у відповідному регіоні за місцезнаходженням ліцензіата або через онлайн-сервіс подання звітності НКРЕКП на Єдиному державному порталі адміністративних послуг; Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-НКРЕКП-моніторинг-постачання (місячна) «Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії», затвердженої постановою НКРЕКП від 29 березня 2019 року № 450 (далі - Інструкція № 3-НКРЕКП-моніторинг), а саме: п. 2.1 глави 2 у частині обов`язку електропостачальника подавати д НКРЕКП форму звітності № 3-НКРЕКП-моніторинг-постачання (місячна) «Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії» (далі - форма звітності № 3-НКРЕКП-моніторинг) щомісяця до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом; п. 2.3 глави 2 у частині надсилання електропостачальником форми звітності № 3-НКРЕКП-моніторинг до НКРЕКП поштою на паперових носіях на адресу: 03057 м. Київ, вул. Смоленська, 19 та в електронному вигляді (у форматі "xls" або "xlsx") на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2

Вказане рішення владного суб`єкта було надіслано на юридичну адресу відповідача - АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язку із 08.01.2021 р. отримано.

Доказів утрати юридичної дії вказаним рішенням матеріали справи не містять, як не містять і доказів оплати штрафу.

У зв`язку із несплатою штрафу у місячний строк, Комісією було також нараховано пеню станом на 22.04.2021 р. за 73 дні прострочки по 1,5%суми штрафу на день, яка не може перевищувати суми штрафу, а тому становить 85000,00 грн.

Стверджуючи про наявність підстав для примусового стягнення штрафу і пені у судовому порядку, орган публічної адміністрації ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд відмічає, що відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1 Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (далі за текстом - Закон) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

У відповідності до ч. 2 цієї ж статті Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Частиною 3 ст. 3 Закону передбачено, що основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".

Адміністративні стягнення застосовуються до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України. Протягом п`яти робочих днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу. У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Строк виконання обов`язку здійснити платіж у спірних правовідносинах збіг.

Доказів утрати юридичної дії постановою про накладення штрафу матеріали справи не містять.

Суд також змушений визнати юридично неспроможними доводи відповідача про невідповідність закону рішення владного суб`єкта, адже ці обставини входять до предмету доказування у спорі про скасування рішення владного суб`єкта, а не у спорі про стягнення боргу по оплаті такого рішення.

Отже, суд доходить висновку, що відповідач обтяжений обов`язком здійснити платіж за постановою, адже вказане рішення суб`єкта владних повноважень не втратило юридичної дії.

У матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б засвідчували належне виконання відповідачем згаданого обов`язку у спосіб перерахування грошових коштів або припинення цього обов`язку в інші способи.

При цьому, суд відмічає, що з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов`язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб`єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов`язаної особи як суб`єкта права, 2) виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов`язаної особи факту виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов`язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов`язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов`язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.

Натомість, обставини прийняття органом публічної адміністрації правового акту індивідуальної дії входять до предмету доказування у спорі за позовом приватної особи до суб"єкта владних повноважень про скасування згаданого акту.

Оскільки Товариство не оскаржило у судовому чи адміністративному порядку нарахованого суб`єктом владних повноважень штрафу (тобто вчинило діяння у формі бездіяльності з приводу захисту власних суб`єктивних прав у належний спосіб), то суд не вважає довід відповідача про ймовірні чи вірогідні дефекти у процедурі застосування такого штрафу підставою, котра б звільняла від виконання публічного платежу за владними приписами чинного правового акту індивідуальної дії.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що заявлена владним суб`єктом вимога не порушує суб`єктивних прав відповідача у сфері публічних правовідносин, адже грунтується на чинному правовому акті індивідуальної дії, а тому позов підлягає задоволенню.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом – Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Електро" (ідентифікаційний код - 42779589; місцезнаходження - 64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Чернишевського, буд. 29) до Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції") 170000 (сто сімдесят тисяч) грн. 00 коп.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя Сліденко А.В.