Рішення № 98047742, 01.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

01.07.2021 р. справа №520/7640/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області провизнання протиправною та скасування постанови ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області №8 від 31.03.2021р., -встановив:

Матеріали позову одержані судом - 30.04.2021 р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято - 05.05.2021 р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 07.06.2021 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молокозавод" (далі за текстом - позивач, заявник, ТОВ, підприємство) у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» законодавства про харчові продукти та корми» №8 від 31.03.2021р., якою застосовано 30.000,00грн. штрафу.

Аргументуючи цю вимогу, зазначив, що оскаржуваний правовий акт індивідуальної дії винесений без повного з`ясування обставин справи, упереджено, з грубим порушенням права оператора ринку на проведення арбітражного дослідження, за відсутності належних доказів вчинення особою протиправного діяння та всупереч вимогам ч.1 ст.17 Закону України “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин” щодо принципів здійснення державного контролю, а тому має істотні і нездоланні недоліки як процедури прийняття, так і результатів вирішення питання про винність. Наполягав, що відбір зразків продукції протиправно здійснювався у неіснуючого оператору ринку. Стверджував, що не вчиняв того правопорушення, у якому звинувачується органом контролю.

Відповідач, Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі за текстом – владний суб”єкт, адміністративний орган, орган публічної адміністрації, ГУ, Управління), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що дії Головного управління при здійсненні державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів були законними та здійснювались у порядку, встановленому чинним законодавством України. Наполягав, що факт надання заявником відповіді на припис про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти про посилення контролю за маркуванням продукту та підсилення контролю по технологічному процесу виробництва масла солодковершкового, підтверджує визнання Товариством події скоєння правопорушення.

Відзив на позов надійшов до суду 26.05.2021 р., і за таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

07.12.2020р. комісією у складі головних спеціалістів відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарії Чорнобаївського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області у магазині Світлана у ФОП ОСОБА_1 (смт.Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область) було здійснено контрольний захід у вигляді відбору зразка масла солодковершкового «Селянське» 73% жиру, вагою 200 гр, ТМ Milker, ТОВ «Богодухівський молзавод», провул. Харківський, 6, м.Богодухів, Харківська обл, дата виготовлення - 19.09.2020р., про що складено акт відбору зразків №89.

Відповідно до вказаного акту відбору зразків один відібраний зразок був направлений до Черкаської РДПЛ ДПСС м. Черкаси.

За результатами випробувань відібраного зразка масла Черкаською регіональною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів складено експертний висновок №008391 д.к./20 від 23.12.2020р., відповідно до якого у наданому зразку продукції - масло солодковершкове «Селянське» 73 % жиру ТМ Milker не відповідає за тригліцеридним складом молочного жиру ДСТУ 4399:2005; ДСТУ ІSO 17678:2010.

Відповідно до направлення від 14.01.2021р. №72 начальником Богодухівського районного управління, державним інспектором, державним ветеринарним інспектором Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Долуду О.І., головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Богодухівського районного управління, державним інспектором, державним ветеринарним інспектором Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Качкарьовою Ю.В. 20.01.2021р. було проведено позаплановий захід у формі інспектування ТОВ «Богодухівський молзавод».

За результатами проведеного позапланового заходу було складено акт від 20.01.2021р. №72 (далі за текстом - Акт), відповідно до висновків якого за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наступні порушення: частини другої статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів» №771 від 23.12.1997р. щодо вимоги до обігу об`єктів санітарних заходів та маркування продукту; частини першої, третьої та четвертої ст.5 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» №2639 від.06.12.2018 р. щодо наявності на продукті неточної інформації, що не відповідає вимогам ISO 17678:2010; інформації про харчовий продукт, яка вводить в оману споживача; незабезпечення дотримання вимог законодавства щодо надання інформації про харчові продукти. Акт містить відмітку уповноваженої особи позивача про те, що виявленими порушеннями ТОВ «Богодухівський молзавод» не погоджується.

20.01.2021р. ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області було винесено припис №001 з вказівкою на порушення ТОВ «Богодухівський молзавод» положень чинного законодавства, зазначених в Акті від 20.01.2021р. №72.

Також, 20.01.2021р. у ході проведення вказаного позапланового заходу начальником Богодухівського районного управління, державним інспектором, державним ветеринарним інспектором Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Долудою О.І. було складено протокол №2 від 20.01.2021р. (далі за текстом - Протокол), копія якого вручена уповноваженій особі заявника.

Відповідно до розділу Протоколу «Інформація про порушення», місцем вчинення порушення вказано: ТОВ «Богодухівський молзавод», пров. Харківський 6, м. Богодухів, Богодухівський район, Харківська область, 62103. Розділ протоколу «дата та час вчинення порушення» містить інформацію, що порушення вчинене « 20» січня 2021 року, час 14год.00хв.» Суть порушення відповідно до змісту протоколу полягає в реалізації харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров`я людини або тварини, а саме масла солодковершкового «Селянське» 73% жиру ТМ Milker (виробник: ТОВ «Богодухівський молзавод», адреса потужностей виробництва: провулок 6, м.Богодухів, Харківська область, 62103), яке згідно експертного висновку від 23.12.2020 р. №008391 за вмістом тригліцеридного складу молочного жиру не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, ISO 17678:2010 та вводить споживача в оману.

Згідно з Протоколом вказаними діями порушено вимоги частини другої статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів» №771/97-ВР від 23.12.1997р., частини першої, частини третьої та частини четвертої статті 5 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» №2639 від.06.12.2018 р., відповідальність за що встановлена пунктом 22 частини 1 статті 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 року №2042-VIII. У протоколі міститься відмітка уповноваженої особи позивача про те, що з виявленими порушеннями ТОВ «Богодухівський молзавод» не погоджується.

22.01.2021р. заявник листами за №33 звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківський області та Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області.

Відповідно до вказаних листів заявник просив: провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) (прийняти рішення про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування)) других відібраних зразків (арбітражних зразків) масла солодковершкового «Селянське» 73% жиру ТМ Milker дата виготовлення 19.09.2020 року (акт відбору зразків №89 від 07.12.2020 р.) на відповідність за фізико-хімічними показниками щодо наявності немолочних жирів (масова частка немолочного жиру) ДСТУ 4399:2005, ISO 17678:2016 в акредитованій уповноваженій референс-лабораторії випробувальний центр Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи; повідомити де на час звернення знаходяться арбітражні зразки вказаного масла; надати відповідні копії актів відбору зразків; надати копії товарно-транспортних та/або видаткових накладних на отримання ФОП ОСОБА_2 масла вказаних партій; надати копії наказу (витягу з наказу) та або розпорядження, направлення на перевірку (інспектування) ФОП ОСОБА_1 спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області.

Листом №17.0-057/2/1386-21 від 28.01.2021р. Головне управління Держпродспоживслужби в Харківський області повідомило заявника про те, що звертатися з заявою до територіального органу Держпродспоживслужби повинен оператор ринку - тобто ФОП ОСОБА_1 , у якого і було проведено відбір зразків.

26.02.2021р. ТОВ «Богодухівський молзавод» направив на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області пояснення (заперечення) №77 по справі про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», в яких посилався на те, що експертний висновок не може бути належними доказами порушення позивачем вказаного Закону через його невідповідність вимогам чинного законодавства та через незабезпечення юридичної та аналітичної відповідності відібраних зразків.

31.03.2021р. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області винесено постанову №8 про 30.000,00 грн. штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» (далі за текстом - Постанова).

Відповідно до вказаної Постанови суб"єктом владних повноважень було виявлено реалізацію харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров`я людини або тварини, а саме - масла солодковершкового «Селянське» 73% жиру ТМ «Milker» (виробник ТОВ «Богодухівський молзавод», адреса потужностей виробництва: провулок Харківський, 6 м. Богодухів, Харківська область, 62103), яке згідно експертного висновку від 23.12.2020р. №008391 д.к./20 Черкаської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби за вмістом тригліцеридного складу молочного жиру не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, ISO 17678:2016 та вводить споживача в оману».

Згідно з Постановою ТОВ «Богодухівський молзавод» порушено вимоги пункту 3 частини другої статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності т якості харчових продуктів» від 23.12.1997 №771, частини першої, частини третьої, та частини четвертої статті 5 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» від 06.12.2018 №2639-VІІІ, відповідальність за що встановлено пунктом 22 частини 1 статті 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 №2042- VІІІ» та накладено штраф у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, а саме 30 000,00 грн.

Не погодившись із відповідністю закону вчиненого контролюючим органом управлінського волевиявлення з приводу прийняття постанови про накладення штрафу, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Суспільні відносини з приводу державного контролю у сфері обігу продуктів та кормів, здоров`я та благополуччя тварин, обігу побічних продуктів тваринного походження регламентовано приписами Закону України “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин” №2042-VIII від 18.05.2017р. (далі за текстом– Закон №2042).

Відповідно до п.9 ст.1 Закону №2042 державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог.

Згідно з п.24 ст.1 Закону №2042 оператор ринку - оператор ринку харчових продуктів, оператор ринку кормів, оператор потужностей. Для цілей розділу VII цього Закону до операторів ринку також належить оператор ринку у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження.

Пунктом 55 ст.1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997/97-ВР №771 (далі за текстом – Закон №771) визначено, що оператор ринку харчових продуктів - суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об`єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок.

Частиною першою ст.17 Закону №2042 передбачено, що державний контроль здійснюється за принципами:1) пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини перед будь-якими іншими інтересами та цілями у сфері господарської діяльності; 2) рівності прав і законних інтересів усіх операторів ринку; 3) гарантування прав та законних інтересів кожного оператора ринку; 4) об`єктивності та неупередженості здійснення державного контролю; 5) законності; 6) відкритості, прозорості, плановості та системності державного контролю; 7) неприпустимості дублювання заходів державного контролю між компетентним органом, його територіальними органами, державними установами, підприємствами та організаціями, підпорядкованими компетентному органу, органами виконавчої влади та уповноваженими особами; 8) презумпції правомірності діяльності оператора ринку, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або норми одного нормативно-правового акта допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків оператора ринку та/або повноважень компетентного органу, інших осіб, що здійснюють державний контроль; 9) орієнтованості державного контролю на запобігання порушенням законодавства; 10) недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення операторів ринку до відповідальності або застосування примусових заходів; 11) оцінки ризиків та доцільності;12) дотримання умов міжнародних договорів України.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №2042 заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

Частиною шостою ст.1 Закону №2042 передбачено, що відбір зразків - форма державного контролю, що полягає у здійсненні відбору зразків харчових продуктів, кормів, сіна, соломи, побічних продуктів тваринного походження або будь-яких речовин (у тому числі з довкілля), які пов`язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів або кормів, здоров`ям та благополуччям тварин, з метою перевірки шляхом проведення простих або лабораторних досліджень (випробувань) відповідності законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин;

Cтаттею 21 Закону № 2042, визначені методи (методики) відбору зразків та їх простих і лабораторних досліджень (випробувань), а також види лабораторних досліджень (випробувань).

Так, відповідно до ч. 1 зазначеної статті для цілей державного контролю використовуються методи (методики) відбору зразків та їх простих та/або лабораторних досліджень (випробувань), встановлені нормативно-правовими актами, а в разі їх відсутності - національними стандартами України. За їх відсутності застосовуються методи (методики) відбору зразків та їх простих та/або лабораторних досліджень (випробувань), встановлені відповідними міжнародними організаціями, членом яких є Україна, або Європейським Союзом.

У разі неможливості застосування положень частини першої цієї статті дозволяється використовувати методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань), валідовані уповноваженою лабораторією (ч. 2 ст. 21 Закону № 2042).

Методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань) повинні визначатися за такими критеріями: 1) правильність; 2) можливість застосування (матриця та інтервал концентрації); 3) межа виявлення; 4) межа виміру; 5) точність;6) повторюваність; 7) відтворюваність; 8) відновлення; 9) вибірковість; 10) чутливість; 11) лінійність;12) похибка вимірювання; 13) інші критерії, які можуть бути визначені як обов`язкові центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, затверджує методи (методики) відбору зразків (ч. 4 ст. 21 Закону № 2042).

Відбір зразків здійснюється у порядку: 1) планового відбору - для виконання щорічного плану державного контролю та/або щорічного плану державного моніторингу;2) позапланового відбору - якщо під час здійснення державного контролю виникла обґрунтована підозра щодо невідповідності або існують інші підстави для відбору зразків, встановлені цим Законом (ч. 5 ст. 21 Закону № 2042).

Відбір зразків полягає у відборі двох юридично та аналітично ідентичних зразків (крім випадків, коли це неможливо здійснити через недостатню кількість відповідного матеріалу або внаслідок того, що харчові продукти є швидкопсувними), один з яких направляється компетентним органом до уповноваженої лабораторії для проведення основного лабораторного дослідження (випробування), а другий вручається оператору ринку і зберігається ним на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). На вимогу та за рахунок оператора ринку здійснюється відбір додаткових юридично та аналітично ідентичних зразків, які передаються оператору ринку та можуть бути використані ним для проведення альтернативних лабораторних досліджень (випробувань) (ч.6. ст. 21 Закону № 2042).

Відбір зразків здійснюється в межах граничних норм, встановлених відповідними нормативно-правовими актами або національними стандартами України. Вартість зразків, відібраних для здійснення державного контролю, державою не відшкодовується, крім вартості одного зразка, який відбирається для здійснення державного моніторингу. Розмір відшкодування державою вартості відібраного зразка визначається на основі його ринкової вартості у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. (ч. 7 ст. 21 Закону № 2042).

Відбір зразків здійснюється на підставі акта відбору зразків, що складається у двох примірниках, один з яких видається оператору ринку. В акті відбору зразків зазначається перелік показників, за якими має бути проведено відповідне лабораторне дослідження (випробування), а також застосований метод (методика) відбору зразків (за наявності). У разі відбору зразків в межах фізичної перевірки вантажу, що ввозиться (пересилається) на митну територію України, в акті відбору зразків зазначається відповідний пункт частини першої статті 45 цього Закону, який є підставою для здійснення такого відбору (ч. 8 ст. 21 Закону № 2042-VIII).

Компетентний орган зобов`язаний забезпечити відбір зразків, їх маркування, опломбування та поводження з ними у спосіб, що гарантує їх юридичну та аналітичну ідентичність, а також можливість проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) (ч.9 ст.21 Закону № 2042).

Порядок відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю а також форма акту відбору зразків затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №490 від 11.10.2018р. (далі за текстом – Порядок №490).

Згідно з п. 9 Порядку №490, відбір зразків полягає у відборі двох юридично та аналітично ідентичних зразків (крім випадків, коли це неможливо здійснити через недостатню кількість відповідного матеріалу або внаслідок того, що харчові продукти є швидкопсувними), один з яких направляється до уповноваженої лабораторії для проведення основного лабораторного дослідження (випробування), а другий вручається оператору ринку або уповноваженій ним особі і зберігається ним на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування).

Відповідно до пункту 14 Порядку №490 посадова особа зобов`язана забезпечити відбір зразків, їх маркування, опломбування та поводження з ними у спосіб, що гарантує їх юридичну та аналітичну ідентичність, а також можливість проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування).

Зразки пакуються і опломбовуються (опечатуються) у місці відбору, про що зазначається в акті відбору. Маркування відібраних зразків здійснюється посадовою особою, що склала акт відбору зразків, та повинно містити повну інформацію для ідентифікації кожного зразка, у тому числі відомості щодо дати і часу відбору та посадової особи, яка провела відбір зразків.

Оператор ринку зобов`язаний забезпечити зберігання зразка, наданого йому на випадок арбітражного лабораторного дослідження (випробування), та поводження з ним у спосіб, що гарантує його юридичну та аналітичну ідентичність, а також можливість проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). У разі втрати (знищення) зазначеного зразка або відмови оператора ринку від направлення його в установленому цим Законом порядку до визначеної акредитованої лабораторії для проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) результати основного лабораторного дослідження (випробування) вважаються остаточними (ч. 10 ст. 21 Закону № 2042).

Оператор ринку повідомляється про результати основного лабораторного дослідження (випробування) не пізніше двох робочих днів з дня їх отримання компетентним органом (ч. 11 ст. 21 Закону № 2042).

Оператор ринку, який не погоджується з результатами основного лабораторного дослідження (випробування), має право подати до компетентного органу заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування), в якій зазначає уповноважену референс-лабораторію, що використовує підтверджувальні (референс) методи (методики) та розташована в Україні, або референс-лабораторію, розташовану у державі Європейського Союзу, в якій просить провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) із зазначенням відповідних підтверджувальних (референс) методів (методик). Арбітражне лабораторне дослідження (випробування) не може проводитися в уповноваженій лабораторії, яка проводила основне лабораторне дослідження (випробування). У разі якщо протягом п`яти робочих днів з дня отримання оператором ринку повідомлення про результати основного лабораторного дослідження (випробування) така заява не подана оператором ринку, результати основного лабораторного дослідження (випробування), що свідчать про невідповідність, вважаються остаточними. (ч. 12 ст. 21 Закону № 2042).

Протягом двох робочих днів після отримання заяви про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) компетентний орган приймає одне з таких рішень: про погодження обраної оператором ринку акредитованої лабораторії; про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) в акредитованій лабораторії, яка розташована в іншій країні та має статус референс-лабораторії згідно із законодавством такої країни.

Компетентний орган повідомляє оператора ринку про прийняте ним рішення та про акредитовану лабораторію, яка буде проводити арбітражне лабораторне дослідження (випробування), не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття рішення (ч. 13 ст. 21 Закону № 2042).

Оператор ринку зобов`язаний направити відповідний зразок для проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) до зазначеної в повідомленні компетентного органу акредитованої лабораторії протягом двох робочих днів з дня отримання такого повідомлення (ч. 14 ст. 21 Закону № 2042).

Витрати, пов`язані з проведенням арбітражного лабораторного дослідження (випробування), несе оператор ринку. Якщо результати основного лабораторного дослідження (випробування), що свідчать про невідповідність, за результатами арбітражного лабораторного дослідження (випробування) не підтверджені, компетентний орган відшкодовує оператору ринку вартість такого арбітражного лабораторного дослідження (випробування) (ч.15 ст.21 Закону №2042).

Результати арбітражного лабораторного дослідження (випробування) є остаточними (ч.16 ст. 21 Закону №2042).

Відповідно до п.22 ч.1 ст.65 Закону України №2042 оператори ринку несуть відповідальність за реалізацію харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров`я людини або тварини у вигляді накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Провадження у справах про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми здійснюється в порядку, передбаченому ст. 66 Закону №2042. Зокрема, частиною другою вказаної статті передбачено, що штраф за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відповідно до частини 8 ст. 66 Закону №2042 справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - справа) розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори.

Справа розглядається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин (ч. 9 ст. 66 Закону №2042).

За матеріалами судом встановлено, що за змістом Протоколу №2 від 20.01.2021р. та Постанови №8 від 31.03.2021р. подією вчинення правопорушення є діяння заявника 20.01.2021р. за адресою АДРЕСА_1 у вигляді реалізації харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров`я людини або тварини, а саме масла солодковершкового «Селянське» 73% жиру ТМ «Milker», яке згідно яке згідно експертного висновку від 23.12.2020 р. №008391 за вмістом тригліцеридного складу молочного жиру не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, ISO 17678:2010 та вводить споживача в оману.

Суд змушений констатувати недоведеність такої події суб`єктом владних повноважень за правилами ч.2 ст.2 КАС України та ч.2 ст.77 КАС України, позаяк зразки продукції були вилучені не у заявника 20.01.2021р., а у ФОП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в магазині Світлана, який знаходиться в смт. Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область.

Між тим, відповідно до п. 22 ч. 1 ст.65 Закону №2042-VIII, реалізація харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров`я людини або тварин тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

При цьому, у розумінні п.75 ч. 1 ст. 1 Закону №771 реалізацією є передача, обмін, поставка за договором та відчуження іншим шляхом харчового продукту від однієї особи до іншої безвідносно від того, чи відбулася реалізація платно та/або в іншій формі.

Матеріали справи не містять будь-яких здобутих владним суб"єктом в установленому закону порядку об"єктивних даних про вчинення саме Товариством діяння у вигляді реалізації продукції, маркування якої не відповідає законодавству.

Також, суд сприймає у якості доведених позивачем і не спростованих відповідачем обставин, згідно з якими за даними офіційних джерел: Реєстру потужностей операторів ринку (https://www.agro-id.gov.ua/reestr.rs/rs/) та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result) оператор ринку ФОП ОСОБА_1 взагалі не обліковується.

Натомість, у перелічених реєстрах міститься інформація про оператора ринку ОСОБА_3 , який свою діяльність в якості ФОП припинив 17.01.2018, номер запису: 20190060006000796.

Таким чином, суд змушений констатувати, що матеріали проведеного заходу державного нагляду (контролю) не містять достовірної інформації стосовно суб`єкта, у якого проводився контрольний захід у вигляді відібрання зразка масла.

З огляду на приписи ч.2 ст.2 КАС України та ч.16 ст.21 Закону №2042 суд доходить до переконання про те, що саме дотримання суб"єктом владних повноважень процедури відбору зразків продукції у поєднанні із належним виконанням суб"єктом владних повноважень обов`язку по створенню умов для можливості майбутнього проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) є безумовною гарантією права виробника на оспорювання власних суджень органу публічної інформації під час контролю за обігом харчових продуктів.

Недотримання цих гарантій створює безумовний, нездоланний і непереборний дефект у реалізації власної функції контролю в частині повноти та достовірності висновків перевірки.

Відповідач в ході розгляду справи інформації щодо обставин відібрання зразку масла не надав, зазначивши при цьому, що відібрання у неіснуючого оператора ринку зразків не спростовує реальності події вчинення Товариством правопорушення.

Однак, оскільки судження владного суб"єкта про реальність події вчинення правопорушення ґрунтуються саме на документах та відомостях, складених та отриманих територіальним підрозділом Держпродспоживслужби України при здійсненні контрольного заходу у невстановленого суб`єкта, то слід вважати, що цим об"єктивним даним притаманний дефект походження.

З цих причин згаданий документ належить відхилити у якості належного, допустимого та достовірного доказу.

Оглянувши акт відбору зразків продукції від 07.12.2020 р. №89, суд зауважує, що усупереч вимогам ч. 9 ст. 21 Закону № 2042, пунктів 9, 14 Порядку №490 цей документ не містить повної інформації стосовно відібраного зразка (відсутня інформація про номер партії виробленого масла) та про належне відібрання арбітражного зразка (відсутня будь-яка інформація щодо відібраного зразка, передбачена Порядком №490, а саме - час, дата опломбування, номер пломби).

З цих причин згаданий документ належить відхилити у якості належного, допустимого та достовірного доказу.

До того ж суд зауважує, що саме неналежна організація управлінської функції контролю суб"єктами владних повноважень у даному конкретному випадку знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв"язку із непроведенням арбітражного лабораторного дослідження.

Довід владного суб"єкта про підтвердження події вчинення правопорушення листом самого заявника слід визнати неспроможним, адже цей лист містить інформацію з приводу посилення контролю за маркуванням та виробництвом масла солодковершкового.

Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Із положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб’єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб"єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк під час реалізації управлінської функції контролю взагалі не з`ясував реальних обставин фактичної дійсності, припустився помилки у тлумаченні змісту належної норми права, надав неправильну кваліфікацію діянню приватної особи, унаслідок чого вчинене управлінське волевиявлення не узгоджується ані з дійсним змістом нормативного регламентування, ані з характером, предметом та наслідками вчинків приватної особи.

З цих міркувань подію вчинення заявником протиправного діяння слід визнати недоведеною суб"єктом владних повноважень за правилом ч.2 ст.77 КАС України.

Відтак, позов підлягає задоволенню.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом – Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Так, заявником при зверненні до суду було сплачено судовий збір у сумі 2270,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 29.04.2021 р. на відповідну суму. Отже, співвідносно до обсягу задоволених вимог, вказана сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок владного суб`єкта.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №8 від 31.03.2021 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби (ідентифікаційний код - 40324829; місцезнаходження - 61166, м. Харків, пр-т Науки, буд. 40) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" (ідентифікаційний код -36537542; місцезнаходження - 62103, Харківська область, м. Богодухів, пров. Харківський, буд. 6) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. у якості компенсації витрат на оплату судового збору.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя Сліденко А.В.