Рішення № 98047726, 02.07.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2470/21

02 липня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Тернопільська міська рада про визнання протиправним і скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника - адвоката Кукурудзу Андрія Євгеновича звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі – Головне управління), у якому просить:

визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління від 10.12.2020 за № 19- 6095/14-20-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки»,

зобов`язати Головне управління затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,7593 га (кадастровий номер 6122685100:01:001:1366) із земель сільськогосподарського призначення державної власності (землі запасу - під господарськими будівлями та дворами) без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Курівецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, та надати ОСОБА_1 у власність вказану земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Курівецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області. На її замовлення був розроблений проект землеустрою, на підставі якого була сформована земельна ділянка площею 1,7593 га за кадастровим номером 6122685100:01:001:1366. Проект землеустрою поданий відповідачу на затвердження та передачі земельної ділянки у власність позивачу.

Оскаржуваним наказом від 10.12.2020 за № 19-6095/14-20-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» Головним управлінням відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв`язку із передачею у комунальну власність Тернопільській міській раді вказаної земельної ділянки. Проте станом на день прийняття оскаржуваного наказу відповідачем, та на момент подачі даного позову, земельна ділянка площею 1,7593 га з кадастровим номером 6122685100:01:001:1366 не перебуває у комунальній власності, а тому розпорядником цієї земельної ділянки є відповідач.

Представник позивача вважає оскаржуваний наказ протиправним з посиланням на положення статей 81, 116, 188, 121 Земельного кодексу України (далі – ЗК України). Вказує, що відповідач ухилився від прийняття відповідного рішення, передбаченого частиною дев`ятою статті 118 ЗК України, чим грубо порушив гарантовані законом права ОСОБА_1 на безоплатне отримання у власність земельної ділянки.

Представник позивача зазначає, що для ефективного захисту прав та інтересів позивача у спірних публічно-правових відносинах наявні підстави для зобов`язання відповідача прийняти рішення у формі наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,7593 га (кадастровий номер 6122685100:01:001:1366) із земель сільськогосподарського призначення державної власності (землі запасу - під господарськими будівлями та дворами) без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Курівецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області та надання позивачу у власність вказаної земельної ділянку.

Ухвалою суду від 05.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

19.05.2021 до суду надійшов відзив Головного управління та клопотання про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Тернопільської міської ради.

Відповідач проти позову заперечує та вказує, що 01.12.2020 отримано заяву позивача від 26.11.2020 про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,7593 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населеного пункту на території Курівецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області та передачу земельної ділянки у власність. За результатами розгляду клопотання Головним управлінням прийнято оскаржуваний наказ від 10.12.2020, яким відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність, так як земельну ділянку за кадастровим номером 6122685100:01:001:1366 передано Тернопільській міській раді (Тернопільській територіальній громаді) в комунальну власність (наказ Головного управління від 09.12.2020 № 41-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність»).

Відповідач посилається на те, що з метою забезпечення подальшого здійснення реформ у сфері земельних відносин та створення умов для реалізації прав громадян України і територіальних громад у цій сфері, Указом Президента України від 15.10.2020 №449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» постановлено Кабінету Міністрів України активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» зобов`язано Держгеокадастр забезпечити, серед іншого, передачу з 17.11.2020 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 ЗК України. Наказом Держгеокадастру від 17.11.2020 № 485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності» зобов`язано керівників головних управлінь Держгеокадастру в областях передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 ЗК України з 17.11.2020.

На виконання вищезазначеного наказу Держгеокадастру, Головним управлінням прийнято наказ від 09.12.2020 № 41-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», яким передано Тернопільській міській раді (Тернопільській територіальній громаді) Тернопільського району Тернопільської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 513,7741 га, які розташовані на території колишніх Кобзарівської, Курівецької, Городищенської, Малашовецької, Чернихівської сільської ради (колишнього Зборівського району) Тернопільської міської ради Тернопільського району, в тому числі передано у комунальну власність спірну земельну ділянку площею 1,7593 га, кадастровий номер 6122685100:01:001:1366. Тоді ж підписано акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність, який разом із наказом Головного управління є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на вказані у додатку земельні ділянки Тернопільською міською радою.

З огляду на викладене вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий у відповідності до вимог земельного законодавства України, тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Ухвалою суду від 21.05.2021 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Тернопільську міську раду, встановлено третій особі строк для подачі до суду пояснень – десять днів з дня вручення ухвали. Копію ухвали надіслано третій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено 23.05.2021. У строк, встановлений судом, пояснення від третьої особи до суду не надійшли.

09.06.2021 до суду надійшли додаткові пояснення Головного управління про те, що 27.05.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-ІХ (далі – Закон №1423-ІХ). Цим Законом внесено зміни до значної кількості законодавчих актів України, які стосуються безпосередньо питань у сфері земельних відносин, у тому числі щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення. Зокрема, доповнено пунктом 24 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України, яким передбачено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій). Тобто з 27.05.2021 до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають нрава здійснювати розпорядження ними в силу Закону №1423-ІХ, а відтак заявлена позивачем вимога про зобов`язання Головне управління затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та надати у власність вказану земельну ділянку не підлягає до задоволення у зв`язку із припиненням повноважень Головного управління щодо розпорядження землямисільськогосподарського призначення, державної власності за межами населеного пункту.

Інших заяв по суті від учасників справи до суду не надходило.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 31.01.2020 за №19-797/14-20-СГ надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Курівецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області (а.с.49).

На замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональний земельно-кадастровий центр «Галицькі землі» був розроблений проект землеустрою, на підставі якого була сформована земельна ділянка площею 1,7593 га за кадастровим номером 6122685100:01:001:1366 (а.с.38-105).

26.11.2020 до Головного управління подано заяву про видачу рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки, що перебуває у державній власності, ОСОБА_1 (а.с.25).

Головним управлінням за результатами розгляду проекту землеустрою прийнято наказ від 10.12.2020 за № 19-6095/14-20-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», за змістом якого позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,7593 га (кадастровий номером 6122685100:01:001:1366) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Курівецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області у зв`язку із передачею у комунальну власність Тернопільській міській раді вказаної земельної ділянки (а.с.7).

Також судом встановлено, що на виконання наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 № 485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності», Головним управлінням прийнято наказ від 09.12.2020 № 41-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», яким передано Тернопільській міській раді (Тернопільській територіальній громаді) Тернопільського району Тернопільської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 513,7741 га, які розташовані на території колишніх Кобзарівської, Курівецької, Городищенської, Малашовецької, Чернихівської сільської ради (колишнього Зборівського району) Тернопільської міської ради Тернопільського району, у тому числі передано у комунальну власність спірну земельну ділянку площею 1,7593 га, кадастровий номер 6122685100:01:001:1366. Також підписано акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 09.12.2020 (а.с.19-24).

Не погодившись з відмовою Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність, оформленою наказом від 10.12.2020 за № 19-6095/14-20-СГ, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (пункт «а» частини третьої статті 22 ЗК України).

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до частин першої - третьої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт «в» частини третьої статті 116 ЗК України).

Статтею 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, позивач має право на набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в межах норм, встановлених законом. Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України. Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

За приписами частини сьомої статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно з частиною восьмою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 ЗК України).

Відмова відповідача у затвердженні проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки позивачу мотивована тим, що на час прийняття оскаржуваного наказу земельна ділянка передана з державної у комунальну власність. Надаючи оцінку таким обставинам суд враховує наступне.

Статтею 80 ЗК України визначено, що суб`єктами права власності на землю є:

а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;

б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;

в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі, зокрема, передачі їм земель державної власності.

Частиною першою статті 84 ЗК України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Таким чином, приписами Земельного кодексу України унормовано розпорядження земельними ділянками різних категорій і форм власності та розмежовано повноважень між відповідними органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а тому, звернення громадянина із клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, який з урахуванням приписів статті 122 ЗК України не уповноважений щодо передачі земельної ділянки у власність або у користування, може слугувати підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки у власність.

Судом встановлено, що указом Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» постановлено Кабінету Міністрів України: 1) активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність; 2) опрацювати питання щодо стимулювання оформлення територіальними громадами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, передані з державної власності; 3) вжити в установленому порядку заходів щодо врегулювання питання забезпечення набуття гарантованого права громадян на землю під час передачі у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких громадянам надано дозволи на розроблення документації із землеустрою; 4) забезпечити супроводження законопроектів щодо фінансової підтримки фермерських господарств, удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, встановлення прозорого процесу проведення електронних земельних аукціонів; 5) вжити в установленому порядку заходів щодо прискорення створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних України.

З метою забезпечення виконання вказаного Указу, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», відповідно до якої Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити:

1) прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності;

2) передачу з 17 листопада 2020 року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;

3) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліків земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди (емфітевзису) таких земельних ділянок відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;

4) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, коли до 15 грудня 2020 року документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.

Отже, на відповідача покладено обов`язок щодо вирішення питання передачі у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності тим громадянам, яким було надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, та які до 15 грудня 2020 року розроблену документацію із землеустрою подали на затвердження до відповідача. І лише після 15 грудня 2020 року територіальні органи Держгеокадастру були зобов`язані забезпечити передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, за умови, якщо до 15 грудня 2020 року документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіального органу Держгеокадастру.

Матеріалами справи підтверджено, що заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 зареєстрована в Головному управлінні 26.11.2020, тобто до 15.12.2020.

Наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2020 №485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності» зобов`язано керівникам головних управлінь Держгеокадастру в областях передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України з 17.11.2020.

09.12.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області відповідно до статей 15-1, 117, 122, 148-1 ЗК України, указу Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови Кабінету Міністрів України «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» від 16.11.2020 № 1113, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308 (зі змінами), наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2020 №485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності», прийнято наказ № 41-ОТГ, яким передано Тернопільській міській раді Тернопільського району Тернопільської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, у тому числі земельну ділянку, на яку претендувала позивач (кадастровий номер 6122685100:01:001:1366).

Проте з огляду на те, що на земельну ділянку з кадастровим номером 6122685100:01:001:1366 було надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою, і до 15.12.2020 відповідну документацію із землеустрою було подано на затвердження до відповідача, то відповідач мав би розглянути питання про затвердження такого проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність позивачу, а не включати до переліку земельних ділянок, які передаються у комунальну власність. Натомість Головне управління 09.12.2020 передало спірну земельну ділянку у комунальну власність, а вже 10.12.2020 прийнято оскаржуваний наказ. З наведених підстав наказ Головного управління від 10.12.2020 за № 19- 6095/14-20-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» є протиправним та підлягає скасуванню. Позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головне управління затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,7593 га (кадастровий номер 6122685100:01:001:1366) із земель сільськогосподарського призначення державної власності (землі запасу - під господарськими будівлями та дворами) без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Курівецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, та надати ОСОБА_1 у власність вказану земельну ділянку, то суд встановив таке.

Станом на 01.07.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 6122685100:01:001:1366 зареєстрована за Тернопільською міською радою, форма власності – комунальна, підстава для реєстрації – наказ Головного управління №41-ОТГ від 09.12.2020, акт приймання-передачі від 09.12.2020, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.113-114).

27.05.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-ІХ. Згідно із пунктом 24 розділу Х ЗК України (у редакції Закону №1423-IX) з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті «е» цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Отже, враховуючи вищезазначені зміни у законодавстві, а також державну реєстрацію спірної земельної ділянки за Тернопільською міською радою, суд приходить до висновку, що у Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на даний час відсутні повноваження щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6122685100:01:001:1366 у власність позивачу, відтак у цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем не довів правомірність прийняття оскаржуваного наказу про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначений законодавством України, оскаржуване рішення прийняте без дотриманням інших вимог частини другої статті 2 КАС України, необгрунтовано, нерозсудливо, у зв`язку із чим позов підлягає до задоволення частково, у задоволенні похідної вимог про зобов`язання вчинити певні дії належить відмовити.

Оскільки суд позов задовольняє частково, то необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 454,00 грн (50 відсотків), сплачений позивачем відповідно до квитанції від 29.04.2021 (а.с.8).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Тернопільська міська рада про визнання протиправним і скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 10 грудня 2020 року 2020 за № 19- 6095/14-20-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (вулиця М. Лисенка, 20А, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46002, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39766192).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Тернопільська міська рада (вулиця Листопадова, 5, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 34334305).

Повний текст рішення складено та підписано 02 липня 2021 року.

Суддя Чепенюк О.В.