Рішення № 98047497, 02.06.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 року Справа № 480/1772/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

представника позивача - адвоката Бикової Р.Ю.,

представника відповідача - Савченко С.І,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1772/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримала в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що на підставі акту документальної позапланової перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.12.2018 №7387/18-28-13-03/ НОМЕР_1 /349 Головним управлінням ДФС у Сумській області 22 січня 2019 року винесені податкові повідомлення-рішення №0001081303 про збільшення грошового зобов"язання за платежем: компенсаційне мито у розмірі 158414 ( сто п"ятдесят вісім тисяч чотриста чотирнадцять) грн. 40 коп., та № 0001071303 про збільшення грошового зобов"язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на теритрію України товарів у розмірі 31682 ( тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят дві) грн. 88 коп.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними та просить скасувати, зазначаючи, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 9 статті 280 Митного кодексу України, статті 19 Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» від 22.12.1998 № 331 - XIV, Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 № АС- 344/2015/4411-06 «Про застосування остаточних компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації» не відповідає фактичним обставинами справи та не грунтується на вимогах закону.

Так, актом встановлено, що

- декларантом ФОП “ ОСОБА_1 ” , який представляв власника товару - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) при поданні до митного оформлення у митному режимі “імпорт” митної декларації від 13.07.2018 №UA805180/2018/013407 Сумській митниці ДФС не надавався сертифікат про походження товару на товар “Автомобіль легковий, новий - 1 шт. Модель Land Rover. Марка Discovery Sport, номер кузова (VIN): НОМЕР_3 . Календарний рік виготовлення 2017. Тип двигуна - дизельний. Робочий об`єм циліндрів двигуна 1999 см куб. Тип кузова седан. Колір білий. Місць для сидіння, включаючи місце водія 5. Колісна формула: 4x4”. Код товару згідно з УКТ ЗЕД - 8703321900 (графа 38 МД).

- у графі 44 МД відсутня інформація щодо реквізитів сертифікату про походження товару, на який встановлено компенсаційне мито, у графі 47 МД відсутні відомості про нарахування компенсаційного мита (вид митного платежу 025), у графі “В” МД відсутні відомості про сплату компенсаційного мита (вид митного платежу 025).

- рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 № АС- 344/2015/4411-06 визначено, що імпорт на митну територію України товару походженням з Російської Федерації з описом «автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (категорія МІ-транспортні засоби, що мають не менше ніж 4 колеса, які використовуються для перевезення пасажирів та мають не більше 8ми сидячих місць, крім сидіння водія), нові, з двигуном внутрішнього згоряння із іскровим запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) або оснащені електричними двигунами...» без сертифіката про походження та в разі неможливості визначення цього походження здійснюється зі сплатою остаточного компенсаційного мита за ставкою 17,66 %.

В подальшому податковий орган дійшов до висновку про те, що у зв`язку з ненаданням Позивачем сертифікату про походження товару при митному оформленні МД від 13.07.2018 №805180/2018/01340, задекларований у ній товар підпадає під дію остаточних компенсаційних заходів згідно з Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 № АС-344/2015/4411-06 «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації».

Проте, позивачем при заповненні митної декларації країною походження задекларованого товару вказано країну - ОСОБА_3 , відомості про яку визначено на підставі сертифікату відповідності від 10.07.2018 UA.009.30143-18. органом із сертифікації встановлено та задокументовано, що задекларований Позивачем автомобіль виготовлений компанією JAGUAR LAND ROVER LTD, місцезнаходженням якої являється ОСОБА_3 .

Крім того, компенсаційне мито сплачується за умови наявності одночасно двох умов: відсутності сертифікату та неможливості визначення походження товару. У Рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2018 року № АС-344/2015/4411- 06 «Про застосування остаточних компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації» визначається, що «імпорт на митну територію Україну товару, відповідно до наведеного у цьому Рішенні опису, без сертифіката про походження та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного компенсаційного мита за ставкою 17,66 відсотків». Позивачем при заповненні та поданні до митного оформлення МД на вказаний автомобіль в її графі 34 «Код країни походження» було вказано його країну «GB» (Велика Британія).

При цьому, у акті перевірки не міститься відомостей з приводу того, з яких підстав відповідач дійшов висновку про здійснення імпорту в Україну легкового автомобіля саме походженням з Російської Федерації, в той час як компенсаційне мито згідно з положеннями наведеного Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі встановлено виключно для таких випадків.

Також, за приписами пункту 15.1 статті 15 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України. Водночас, як свідчать відомості графи 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» МД, платником податків з операції ввезення автомобіля на митну територію України була його власник (імпортер) - ОСОБА_2 , а не позивач - ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, позивач зауважив, що відповідачем порушений порядок повідомлення платника податків про проведення перевірки та її наслідки, що позбавило його можливості надати свої пояснення.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти його задоволення заперечив, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що до Головного управління ДФС у Сумській області надійшов лист від 31.07.2018 №5455/7/18-70-19-5, в якому Сумська митниця ДФС повідомляла, що за результатами здійснення моніторингу митних декларацій виявлено митну декларацію від 13.07.2018 № UА805180/2018/013407, у графі 44 якої відсутня інформація щодо сертифікату про походження товару або інших, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, документів про походження товару, на який встановлено компенсаційне мито, що ставить під сумнів правомірність митного оформлення товару без сплати компенсаційного мита. У зв`язку з цим, Декларанту фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення було направлено запит від 29.08.2018 № 15176/10/18-28-13-03 про надання пояснень стосовно оформлення товару за митною декларацією. Відповідь до Головного управління ДФС у Сумській області не надходила, тому відповідно до п.79.1, п. 79.2, п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України було прийняте рішення про проведення перевірки.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 10.12.2018 №7387/18-28-13-03/ НОМЕР_1 /349 направлено ФОП ОСОБА_1 листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 10.12.2018. Разом з тим, лист, яким було відправлено акт перевірки, повернувся до Головного управлення ДФС у Сумській області із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну», про що поштовою службою проставлено вказану відмітку 15.01.2019 року.

В ході перевірки було встановлено, що при поданні до митного оформлення у митному режимі «імпорт» митної декларації від 13.07.2018 №UA805180/2018/013407 Сумській митниці ДФС позивачем, як декларантом ОСОБА_2 , не надавався сертифікат про походження товару на товар «Автомобіль легковий, новий - 1 шт. Модель Land Rover. Марка ОСОБА_4 .

У графі 44 цієї МД відсутня інформація щодо реквізитів сертифікату про походження товару, на який встановлено компенсаційне мито, у графі 47 МД відсутні відомості про нарахування компенсаційного мита (вид митного платежу 025), у графі «В» МД відсутні відомості про сплату компенсаційного мита (вид митного платежу 025), чим порушено вимоги ст. 19 Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту".

У Повідомленні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації», яке опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр» від 03.12.2015 № 226, зазначено, що Комісія прийняла Рішення від 13.11.2015 № АС- 344/2015/4411-06, згідно з яким вирішила застосувати остаточні компенсаційні заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:

- автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (категорія МІ-транспортні засоби, що мають не менше ніж 4 колеса, які використовуються для перевезення пасажирів та мають не більгие восьми сидячих місць, крім сидіння водія), нові, з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом чи з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) або оснащені електричними двигунами, за виключенням: транспортних засобів, спеціально призначених для пересування снігом; спеціальних автомобілів для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічних транспортних засобів; моторних транспортних засобів, обладнаних для тимчасового проживання людей. Товар класифікується за товарною позицією 8703 згідно з УКТЗЕД.

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 № АС-344/2015/4411-06 визначено, що імпорт на митну територію України товару, опис якого наводиться вище, без сертифіката про походження та в разі неможливості визначення цього походження здійснюється зі сплатою остаточного компенсаційного мита за ставкою 17,66%.

Враховуючи вищевикладене та в зв`язку з ненаданням сертифікату про походження товару при митному оформленні за МД від 13.07.2018 №UA805180/2018/01340, даний товар за описом і за класифікацією згідно з УКТ ЗЕД підпадає під дію остаточних компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну згідно з Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 № AC- 344/2015/4411-06 «Про застосування остаточних компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації».

Відповідно до рахунку - проформи (Інвойс) від 17.04.2018, наданого ФОП ОСОБА_1 до митного оформлення, вартість товару № 1, зазначеного в МД від 13.07.2018 № UA805180/2018/01340, становила 20650,00 Фунтів стерлінгів, що у перерахунку на гривню на день митного оформлення складало 717619,01 грн. (митна вартість по МД). Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. Таким чином платежі, які підлягали сплаті при імпорті товару «Автомобіль легковий, новий - 1 шт. Модель Land Rover. Марка Discovery Sport. Номер кузова (VIN): НОМЕР_3 , вартістю 717619,01 грн., становлять: Ввізне мито: 717619,01 грн. х 10 % = 71761,90 грн., остаточне компенсаційне мито: 717619,01 грн. х 17,66 % = 126731,52 грн., акциз: 1999,0 см3 х 0,327 ЕІЖ = 20066,98 грн., ПДВ: (717619,01 грн.+ 71761,90 грн. + 126731,52 грн. + 20066,98 грн.) х 20% = 187235,88 грн.

На підставі вищевикладеного, Головне управління ДПС у Сумській області вважає податкові повідомлення - рішення від 22.01.2019 року №0001081303 та №0001071303 такими, що складені у відповідності до норм податкового законодавства та є правомірним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі акту документальної позапланової перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.12.2018 №7387/18-28-13-03/ НОМЕР_1 /349 ( а.с. 30-32) Головним управлінням ДФС у Сумській області 22 січня 2019 року винесені податкові повідомлення-рішення №0001081303 про збільшення грошового зобов"язання за платежем: компенсаційне мито у розмірі 158414 ( сто п"ятдесят вісім тисяч чотриста чотирнадцять) грн. 40 коп., та № 0001071303 про збільшення грошового зобов"язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на теритрію України товарів у розмірі 31682 ( тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят дві) грн. 88 коп. ( а.с.34,35)

Вказані податкові повідомлення-рішення суд вважає протиправними, такими, що підлягають скасуванню, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 36 МК України (в редакції, чинній на момент митного оформлення товару) країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Відповідно до частин 1, 3, 5 та 8 статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажу вальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Тобто, вказаними нормами статті 43 МК України встановлено перелік документів, які можуть підтвердити країну походження товару, і сертифікат про походження товару являється лише одним із них, а не єдиним документом для таких цілей.

У свою чергу, частиною 3 статті 44 МК України передбачалося, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково у таких трьох виключних випадках:

на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України;

на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", "Про зовнішньоекономічну діяльність";

якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, згідно з частиною 5 статті 275 МК України компенсаційне мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом субсидованого імпорту, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Відповідно до ч.9 ст.280 МК України особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

Пунктом 190.1 статті 190 ПК України визначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Як встановлено в ході розгляду справи, 11.07.2018 року Позивачем в інтересах громадянки України ОСОБА_2 подано до Сумської митниці ДФС митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA805180/2018/013407 (далі - МД), на підставі якої 13.07.2018 року оформлено у митному відношенні та випущено у вільний обіг легковий автомобіль, моделі Land Rover, марки Discovery Sport, номер кузова (VIN): НОМЕР_3 , календарний рік виготовлення 2017, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна 1999 см куб., тип кузова - седан, колір білий ( а.с.41). Відповідно до графи 47 «Нарахування платежів» МД до державного бюджету сплачено 71761,90 грн. мита, 20066,98 грн. акцизного збору та 161889,58 грн. ПДВ.

При заповненні митної декларації країною походження задекларованого товару вказано країну - ОСОБА_3 , відомості про яку визначено на підставі сертифікату відповідності від 10.07.2018 UA.009.30143-18, органом із сертифікації встановлено та задокументовано, що задекларований Позивачем автомобіль виготовлений компанією JAGUAR LAND ROVER LTD, місцезнаходженням якої являється ОСОБА_3 ( а.с.43).

Крім того, відповідно до роз`яснень Держмитслужби України, викладених у листі від 15.07.2008 року №14/922-ЕП «Щодо окремих питань з визначення країни походження автотранспортних засобів» надавалося роз`яснення з приводу того, що «VIN-код транспортного засобу являє собою структуроване поєднання літеро- цифрових позначень, що надається виробником транспортному засобу з метою його ідентифікації.

Структура і зміст VIN-коду визначаються міжнародним стандартом ISO 3779-1983, гармонізованим з державнім стандартом України ДСТУ 3524-97 обов`язкового застосування в Україні. Структура VIN-коду складається із трьох частин: міжнародний код виробника транспортного засобу (World Manufacturers Identification) - перші три позиції; описова частина (Vehicle Description Section) - з 4 по 9 позицію; розпізнавальна частина (Vehicle Identification Section) - з 10 по 17 позицію. Перші три символи VIN-коду (World Manufacturers Identification) визначають географічну зону, коди країни і виробника автотранспортного засобу: 1-й символ VIN-коду "Країна виробник": S - Великобританія». Тобто, виходячи зі змісту VIN-коду контролюючий орган мав змогу перевірити країну походження ввезеного на митну територію України автомобіля.

При цьому, викладені в акті перевірки висновки про те, що лише наявність сертифікату походження товару впливає на порядок обчислення компенсаційного мита та формування податкового зобов`язання, не узгоджуються із вимогами наведених вище нормативних актів, оскільки компенсаційне мито сплачується за умови наявності одночасно двох умов: відсутності сертифікату та неможливості визначення походження товару.

Крім того, визначаючи розмір остаточного компенсаційного мита і застосовуючи ставку 17,66%, податковий орган вирішив, що країною походження товару є Російська Федерація. Однак, ні в акті перевірки, ні в ході судового розгляду відповідач не навів доказів походження автомобіля із Росії, тобто висновок посадової особи, яка проводила перевірку не відповідає змісту досліджених нею ж документів, перелік яких вказаний в п.1.9 акту перевірки.

В той же час, Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2018 року № АС-344/2015/4411- 06 «Про застосування остаточних компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації», на яке посилається відповідач, поширюється на легкові автомобілі походженням саме з Російської Федерації.

Також, відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Відповідно до підпункту 3 п.180.1 ст.180 ПК України для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Як свідчать відомості графи 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» МД, платником податків з операції ввезення автомобіля на митну територію України була його власник (імпортер) - ОСОБА_2 , а не позивач - ФОП ОСОБА_1 . Таким чином, відповідачем невірно визначений і суб`єкт спірних правовідносин.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На переконання суду відповідач не довів правомірності свого рішення.

За таких обставин, перевіривши рішення Сумської митниці про коригування митної вартості на відповідність вимогам частини 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу належить відшкодувати судові витрати, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, виходячи із ставок судового збору, визначених Законом України «Про судовий збір», у розмірі 1900,00 грн. (а.с.14). Зважаючи, що на час вирішення справи в результаті кількох реорганізаційних заходів здійснює повноваження та виконує функції по забезпеченню податкової політики Головне управління ДПС у Сумській області як відокремлений підрозділ, то саме на нього має бути покладений обов`язок по відшкодуванню позивачу судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Сумській області ( код ЄДРПОУ 39456414, вул.Іллінська, 13 , м.Суми, 4009), Головного управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43144399, вул.Іллінська, 13 , м.Суми, 4009), Головного управління ДПС у Сумській області ( відокремленого підрозділу) ( код ЄДРПОУ ВП 43995469, вул.Іллінська, 13 , м.Суми, 4009) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 22 січня 2019 року №0001081303 про збільшення Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов"язання за платежем: компенсаційне мито у розмірі 158414 ( сто п"ятдесят вісім тисяч чотриста чотирнадцять) грн. 40 коп., та № 0001071303 про збільшення Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов"язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на теритрію України товарів у розмірі 31682 ( тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят дві) грн. 88 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області ( відокремленого підрозділу) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 1900,10 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 14 червня 2021 року.

Суддя Л.М. Опімах