Рішення № 98047334, 01.06.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2021 року Справа № 480/9057/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

представника позивача - адвоката Кравченка П.А,,

представника відповідача - Сича Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9057/20 за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

16 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, доповнивши позовні вимоги 15 січня 2021 року, просив визнати протиправними і скасувати рішення Слобожанської митниці про коригування митної вартості товарів. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу №б/н від 05.03.2020 придбав у AUTO MOTO PM (9204 0401 QUEBEC INC 121 BOUE MONTRE АГ- TORONTO LACHINE) легковий автомобіль уживаний марки VOEKSWAGEN модель СС. 2014 року випуску, за 5 600 Канадських доларів.

У листопаді 2020 року на підставі оформлених належним чином в країні експорту документів вказаний автомобіль було вивезено з Канади та ввезено в Україну, а згодом доставлено в м. Суми до Слобожанської митниці Держмитслужби для митного оформлення.

09 листопада 2020 року декларантом позивача, митним брокером ФОП ОСОБА_2 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі МД) №UA807290/2020/027581, у якій вартість автомобіля визначено декларантом за основним методом на підставі договору купівлі-продажу, що відповідало реальній ціні правочину і дорівнювало сплаченій сумі 5600 Канадських доларів.

Крім самої МД, до митного оформлення були подані також і інші документи, що підтверджували легальність вказаного правочину, перелік яких було наведено у графі 44 вказаної МД. а саме:

- договір купівлі-продажу (merchants sale contract) №б/н від 05.03.2020

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 15.10.2019

- акт про проведення огляду транспортного засобу UA205020/2020/412833 від 08.11.2020

- митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності від

08.11.2020р.

- висновок експертного дослідження №1759-20 від 09.11.2020

- довідка про транспортні витрати від 09.11.2020

квитанції про сплату коштів за митне оформлення транспортного засобу від 02.11.2020, 09.11.2020.

Також у листопаді 2020 року, позивачем вивезено з Канади та ввезено в Україну, а згодом доставлено в м. Суми для митного оформлення, легковий автомобіль уживаний марки VOKKSWAGEN модель PASSAT, 2017 року випуску, придбаний ОСОБА_3 у того ж продавця AUTO MOTO PM (9204 0401 QUEBEC INC 121 BOUT MONTREAT- TORONTO LACHINE) на підставі договору купівлі-продажу №б/н від 02.03.2020 за 7200 Канадських доларів.

09 листопада 2020 року декларантом позивача, митним брокером ФОП ОСОБА_2 було подано до митного оформлення митну декларацію №UA807290/2020/027575, у якій вартість автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT було визначено декларантом за основним методом на підставі договору купівлі-продажу, що відповідало реальній ціні правочину і дорівнювало сплаченій сумі 7200 Канадських доларів.

Крім самої МД до митного оформлення були подані також і інші документи, що підтверджували легальність вказаного правочину, перелік яких було наведено у графі 44 вказаної МД, а саме:

- договір купівлі-продажу (merchants sale contract) №б/н від 02.03.2020

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 09.10.2019

- акт про проведення огляду транспортного засобу UA205020/2020/412832 від 08.11.2020

митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності від 08.11.2020р.

- висновок експертного дослідження №1758-20 від 09.11.2020

- довідка про транспортні витрати від 09.11.2020

- квитанції про сплату коштів за митне оформлення транспортного засобу від 02.11.2020, 09.11.2020.

Всі документи належним чином були оформлені, містили необхідну інформацію про вартість товару, розбіжності щодо вартості товару в даних документах були відсутні.

10 листопада 2020 року Слобожанською митницею Держмитслужби були прийняті Рішення про коригування митної вартості №ІІА807000/2020/002437/2 (надалі - Рішення) та Картку відмови у митному оформленні №иА807290/2020/00793. згідно з якими вартість автомобіля, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (резервний, числовий шифр 6 в графі 31 Рішення). Згідно із цим Рішенням вартість автомобіля для цілей нарахування митних платежів митницею було визначено в розмірі 10 627,17 Канадських доларів замість заявленої декларантом 5 600 Канадських доларів, тобто митну вартість було збільшено митницею майже у два рази.

Цього ж дня також було прийнято Рішення про коригування митної вартості іншого автомобіля №UA807000/2020/002436/2 (надалі - Рішення) та Картку відмови у митному оформленні №UA807290/2020/00792. згідно з якими вартість автомобіля, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (резервний, числовий шифр 6 в графі 31 Рішення). Згідно із цим Рішенням вартість автомобіля для цілей нарахування митних платежів митницею було визначено в розмірі 14 190,89 Канадських доларів замість заявленої декларантом 7200 Канадських доларів.

Обидва рішення є тотожними за змістом, підставою для коригування митної вартості стало посилання на ст..ст.54, 55, 57, 58, 368 Митного кодексу України, а саме :

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, іцо була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з не наданням декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, та вимогою декларанта видати рішення про коригування заявленої митної вартості;

2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари;

3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація; - щодо ідентичних та подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митних органів) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Джерелом інформації для даного рішення є: надані документи, наявна в митному органі цінова інформація, наявна в АСМО Інспектор про митні оформлення ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. При прийнятті Рішень застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені Наказом ДФС України від 11.09.2015 №689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до ст. 64 Митного кодексу України.

Позивач вважає протиправними і просить скасувати обидва рішення митного органу про коригування митної вартості, зазначаючи, що відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (п.п.2,3 ч.б ст. 54 Митного кодексу України).

Наявність у митного органу обгрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією: обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі. які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Однак, як вбачається з оскаржуваних Рішень, в них не зазначено в чому саме виявився обгрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості товару, а відмічено лише про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з і тим, що використані декларантом відомості нібито не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також у Рішеннях не зазначено у чому виявилось недостатнє підтвердження документально заявленої декларантом митної вартості автомобіля, які документи містять розбіжності та яких відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, не містять подані документи або у чому саме виявились ознаки підробок у поданих документах.

Тобто, митний орган, обмежившись у спірних Рішеннях лише загальним висновком, не зазначив при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, в чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах.

При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Спірні Рішення про коригування митної вартості не містять ні належного обгрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, ні обґрунтувань числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.

Також позивач зауважує, що спірні правовідносини підпадають під правове регулювання іншого розділу МК України, а саме - Розділу XII «Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами», норми якого є спеціальними по відношенню до Розділу III МК України.

Зокрема, приписами статті 368 МК України визначено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.

У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Отже, коли йдеться про взаємовідносини «митниця - громадянин» для цілей оподаткування МК України за загальнім правилом взагалі не застосовує понятійний апарат Розділу III МК України, не оперує терміном «митна вартість» як така, натомість вживає термін «фактурна вартість», правила визначення якої є простими.

При цьому подані позивачем до митного оформлення договори купівлі- продажу і були тим «іншим документом» в розумінні частини 1 ст.368 МК України, на підставі якого декларантом визначався розмір митних платежів до сплати.

«Перехід» до інших способів визначення вартості товарів для цілей оподаткування митними платежами (за аналогією з другорядними методами визначення митної вартості), що зазначений у частині 4 ст.368 МК України, обумовлюється в МК України «наявністю доказів недостовірності», а не лише «наявністю обґрунтованих підстав вважати, що заявлені неповні або недостовірні відомості», як це має місце при загальному порядку визначення митної вартості згідно. Тобто, якщо підставою для коригування митної вартості товарів у загальному випадку є наявність у митниці в достатній мірі обґрунтованих припущень («підстав вважати») щодо недостовірності заявленої бази оподаткування, то коли йдеться про стосунки «митниця - громадянин» у митниці мають бути наявними не припущення, а «докази», тобто, доведені переконання. При цьому термін «докази» має сприйматися буквально, тобто в розумінні статті 495 МКУ.

Відповдіач подав відзив на позов, в якому проти задовлення вимог заперечив, представник відповдіача в судовому засіданні пояснив, що Стандартне правило 6.3 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 (у редакції протоколу від 26.06.1999, до якого Україна приєдналася Законом України від 05.10.2006 № 227-V) (далі - Конвенція) також визначає, що при застосуванні митного контролю використовується система управління ризиками. Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки. Для підтримки системи управління ризиками згідно зі Стандартним правилом 6.5 Конвенції митна служба приймає стратегію, яка базується на системі засобів оцінки імовірності недотримання законодавства.

Так, з метою забезпечення реалізації вказаних стандартних правил Конвенції, а також вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи під час митного контролю за рахунок застосування методів управління ризиками. Державною фіскальною службою України наказом від 31.07.2015 № 684 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 року за № 1021/27466) затверджено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю (далі - Порядок). Відповідно до пунктів 1 та 10 розділу VII цього Порядку за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками (далі - СУР), митниці обирають форми та обсяги митного контролю.

При застосуванні автоматизованої системи митного оформлення для митного контролю та митного оформлення товарів Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР формується за допомогою інформаційних технологій, а також доповнюється/коригується митницею за результатами проведення контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до орієнтувань, переліків індикаторів ризику тощо, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів. Після виконання митних формальностей з Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР відомості про результати їх виконання заносяться до бази даних митниці.

Так, за митними деклараціями, поданими позивачем, спрацювала АС АУР, що підтверджується скріншотом з АСМО «Інспектор»: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості».

Згідно з пунктом 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689 (Далі - Методичних рекомендацій), робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом, зокрема:

- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;

порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обгрунтування і документальне підтвердження;

- перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну;

- перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів;

- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів;

- перевірки наявності прийнятих іншими митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, що й оцінювані товари за результатами спрацювання критерію автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

В процесі порівняння рівня заявленої декларантом позивача митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено посадовою особою митниці виявлено, що рівень цін аналогічних товарів значно перевищує заявлену декларантом позивача митну вартість.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 5 статті 54 МК України орган митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості товарів, визначено ч.2 ст.53 МК України. Зокрема, це:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракті, або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності: рахунок-фактура (інвойс);

якщо рахунок сплачено. - банківські платіжні документи, шо стосуються оцінюваного товару:

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, шо містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Вищенаведений перелік документів є обов`язковим лля надання при митному оформленні товару.

За результатами перевірки товаросупровідних документів, які надіслано до митниці уповноваженою особою Позивача, інспектором митниці встановлено факт відсутності документального підтвердження заявлених відомостей про митну вартість автомобіля.

Транспортування товару позивача здійснювалось перевізником ОСОБА_4 п-т РБ106150, що підтверджується відомостями зазначеними в акті митного огляду № UА205020/2019/412833 від 08.11.2020.

На підтвердження понесених витрат на транспортування задекларованого транспортного засобу уповноваженою особою позивача була надана довідка, яка була складена самим позивачем, відповідно до якої транспортні та страхові витрати складають 450 USD та наведено уточнення, що вартість транспортування автомобіля з Німеччини становить 300 USD .

В порушення п.6 ч. 2 ст. 53 МК України декларантом/уповноваженою особою до митного оформлення не було надано жодного транспортного (перевізного) документа.

Крім того, Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, визначають перелік документів, які можуть надаватися до митного оформлення на підтвердження понесених транспортних витрат, а саме :

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Жодного документа з вищевказаного переліку декларантом/уповноваженою особою надано не було.

Також, довідкою від 09.11.2020 року Позивачем підтверджено факт страхування задекларованого транспортного засобу, однак не було надано жодного страхового документа. Разом з цим, зі змісту довідки неможливо встановити точну вартість страхування з причин відсутності розмежування витрат на транспортування та страхових витрат.

Також, декларант додатково надав рахунок-фактуру від 25.09.2019 року та повідомив, що інших документів він не надасть з причини їх відсутності.

При цьому, відповідно до п.п. «а» п. 1 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем, зокрема, комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

Відповідно до вказаного рахунку від 25.09.2019 підприємство AUTO MOTO РМ здійснило купівлю задекларованого позивачем транспортного засобу з аукціону за 5600 CAD. Після чого, згідно договору купівлі-продажу від 05.03.2020 року вказане підприємство здійснило продаж транспортного засобу позивачеві за ту ж суму у розмірі 5600 CAD.

Таким чином, у посадової особи митниці виникли обґрунтовані сумніви у заявленій позивачем митній вартості з підстав не включенням комісійної/ брокерської винагороди, оскільки з наданих документів вбачається, що підприємство AUTO MOTO РМ діяло на користь позивача у відношенні з фірмою аукціонером.

Враховуючи документальне непідтвердження заявленої митної вартості задекларованого транспортного засобу відповідач був позбавлений правової можливості здійснити митне оформлення за заявленою митної вартістю та було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/002437/2 від 10.11.2020р., згідно якого митну вартість митним органом було визначено за резервним методом. Другорядні методи визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (обчислена вартість) не використовувалися з причин відсутності необхідної інформації.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу №б/н від 05.03.2020 ( а.с.11) позивач придбав у AUTO MOTO PM (9204 0401 QUEBEC INC 121 BOUE MONTRE АГ- TORONTO LACHINE) легковий автомобіль уживаний марки VOEKSWAGEN модель СС. 2014 року випуску, за 5 600 Канадських доларів.

09 листопада 2020 року декларантом позивача, митним брокером ФОП ОСОБА_2 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі МД) №UA807290/2020/027581, у якій вартість автомобіля визначено декларантом за основним методом на підставі договору купівлі-продажу, що відповідало реальній ціні правочину і дорівнювало сплаченій сумі 5600 Канадських доларів ( а.с.17).

Крім самої МД, до митного оформлення були подані також і інші документи, що підтверджували легальність вказаного правочину, перелік яких було наведено у графі 44 вказаної МД. а саме:

- договір купівлі-продажу (merchants sale contract) №б/н від 05.03.2020

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 15.10.2019

- акт про проведення огляду транспортного засобу UA205020/2020/412833 від 08.11.2020

- митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності від

08.11.2020р.

- висновок експертного дослідження №1759-20 від 09.11.2020

- довідка про транспортні витрати від 09.11.2020

квитанції про сплату коштів за митне оформлення транспортного засобу від 02.11.2020, 09.11.2020 ( а.с. 12-16).

Також у листопаді 2020 року, позивачем вивезено з Канади та ввезено в Україну легковий автомобіль уживаний марки VOKKSWAGEN модель PASSAT, 2017 року випуску, придбаний ОСОБА_3 у того ж продавця AUTO MOTO PM (9204 0401 QUEBEC INC 121 BOUT MONTREAT- TORONTO LACHINE) на підставі договору купівлі-продажу №б/н від 02.03.2020 за 7200 Канадських доларів ( а.с.61).

09 листопада 2020 року декларантом позивача, митним брокером ФОП ОСОБА_2 було подано до митного оформлення митну декларацію №UA807290/2020/027575, у якій вартість автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT було визначено декларантом за основним методом на підставі договору купівлі-продажу, що відповідало реальній ціні правочину і дорівнювало сплаченій сумі 7200 Канадських доларів ( а.с. 67).

Крім самої МД до митного оформлення були подані також і інші документи, що підтверджували легальність вказаного правочину, перелік яких було наведено у графі 44 вказаної МД, а саме:

- договір купівлі-продажу (merchants sale contract) №б/н від 02.03.2020

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 09.10.2019

- акт про проведення огляду транспортного засобу UA205020/2020/412832 від 08.11.2020

митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності від 08.11.2020р.

- висновок експертного дослідження №1758-20 від 09.11.2020

- довідка про транспортні витрати від 09.11.2020

- квитанції про сплату коштів за митне оформлення транспортного засобу від 02.11.2020, 09.11.2020 ( а.с.62-66).

10 листопада 2020 року Слобожанською митницею Держмитслужби були прийняті Рішення про коригування митної вартості №ІІА807000/2020/002437/2 (надалі - Рішення) та Картку відмови у митному оформленні №иА807290/2020/00793. згідно з якими вартість автомобіля, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (резервний, числовий шифр 6 в графі 31 Рішення). Згідно із цим Рішенням вартість автомобіля для цілей нарахування митних платежів митницею було визначено в розмірі 10 627,17 Канадських доларів замість заявленої декларантом 5 600 Канадських доларів, тобто митну вартість було збільшено митницею майже у два рази.

Цього ж дня також було прийнято Рішення про коригування митної вартості іншого автомобіля №UA807000/2020/002436/2 (надалі - Рішення) та Картку відмови у митному оформленні №UA807290/2020/00792. згідно з якими вартість автомобіля, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (резервний, числовий шифр 6 в графі 31 Рішення). Згідно із цим Рішенням вартість автомобіля для цілей нарахування митних платежів митницею було визначено в розмірі 14 190,89 Канадських доларів замість заявленої декларантом 7200 Канадських доларів.

Обидва рішення ( а.с. 18, 68) є тотожними за змістом, підставою для коригування митної вартості стало посилання на ст..ст.54, 55, 57, 58, 368 Митного кодексу України, а саме :

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, іцо була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з не наданням декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, та вимогою декларанта видати рішення про коригування заявленої митної вартості;

2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари;

3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація; - щодо ідентичних та подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митних органів) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Джерелом інформації для даного рішення є: надані документи, наявна в митному органі цінова інформація, наявна в АСМО Інспектор про митні оформлення ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. При прийнятті Рішень застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені Наказом ДФС України від 11.09.2015 №689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до ст. 64 Митного кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти мигну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням: органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності: 3) рахунок-фактура (інвойс) аоо рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч.5 ст.54 Митного кодексу України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (п.п.2,3 ч.б ст. 54 Митного кодексу України).

При цьому, згідно ст.55 Митного кодексу України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обгрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією: обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі. які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обгрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки митного органу повинні грунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Однак, як вбачається з оскаржуваних Рішень, в них не зазначено в чому саме виявився обгрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості товару. В рішенні відмічено лише про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку і з тим, що використані декларантом відомості нібито не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також у Рішеннях не зазначено у чому виявилось недостатнє підтвердження документально заявленої декларантом митної вартості автомобіля, які документи містять розбіжності та яких відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, не містять подані документи або у чому саме виявились ознаки підробок у поданих документах.

Тобто, митний орган, обмежившись у спірноих Рішеннях лише загальним висновком, не зазначив при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, в чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах.

При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема:

1) обгрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Тобто, митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля за іншим ніж першим методом, має вказати яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, навести порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості. оскільки це є вимогами частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обгрунтованості прийнятого рішення.

Однак, спірні Рішення про коригування митної вартості не містять ні належного обгрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, ні обґрунтувань числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.

Також суд погоджується з доводами позивача про те, що спірні правовідносини підпадають під правове регулювання Розділу XII Митного кодексу «Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами», норми якого є спеціальними по відношенню до Розділу III МК України.

Так, приписами статті 368 МК України визначено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.

У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Отже, коли йдеться про взаємовідносини «митниця - громадянин» для цілей оподаткування МК України за загальнім правилом взагалі не застосовує понятійний апарат Розділу III МК України, не оперує терміном «митна вартість» як така, натомість вживає термін «фактурна вартість», правила визначення якої є доволі простими.

На думку суду поданий позивачем до митного оформлення договір купівлі- продажу і був документом в розумінні частини 1 ст.368 МК України, на підставі якого декларантом визначався розмір митних платежів до сплати.

«Перехід» до інших способів визначення вартості товарів для цілей оподаткування митними платежами (за аналогією з другорядними методами визначення митної вартості), що зазначений у частині 4 ст.368 МК України, обумовлюється в МК України «наявністю доказів недостовірності», а не лише наявністю обґрунтованих підстав вважати, що заявлені неповні або недостовірні відомості, як це має місце при загальному порядку визначення митної вартості. Тобто, якщо підставою для коригування митної вартості товарів у загальному випадку є наявність у митниці в достатній мірі обґрунтованих припущень («підстав вважати») щодо недостовірності заявленої бази оподаткування, то у відносинах «митниця - громадянин» у митниці мають бути належні докази, перелік яких передбачений ст. 495 Митного кодексу.

Таким чином, на підставі викладеного, суд виходить з того, що що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до митного органу документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На переконання суду відповідач не довів правомірності свого рішення.

За таких обставин, перевіривши рішення Сумської митниці про коригування митної вартості на відповідність вимогам частини 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу належить відшкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1716,40 грн. (а.с.21, 72).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Слобожанської митниці Держмитслужби ( код ЄДРПОУ 43332958, вул.Короленка, 16-Б, м.Харків, 61003) про визнання протиправними та скасування рішень – задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби №UA 807000/2020/002437/2 від 10.11.2020 та № 807000/2020/002436/2 від 10.11.2020 про коригування митної вартості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 1716,40 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 10 червня 2021 року.

Суддя Л.М. Опімах