Ухвала суду № 98047177, 01.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 липня 2021 року Справа № 588/881/21

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області про стягнення пенсії та компенсації,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Тростянецького районного суду Сумської області зі скаргою до Відділу управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області , в якій просить:

- стягнути з відповідача - відділу управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області, або з Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області - на розсуд суду, на користь ОСОБА_1 не нараховану не виплачену пенсію з 09.10.2000 р. по день прийняття судового рішення. На 31 березня 2021р. сума не нарахованої не виплаченої пенсії становила 1430591 грн. 50коп.;

- стягнути з відповідача - відділ управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області, або з Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області - на розсуд суду, на користь ОСОБА_1 не нараховану не виплачену компенсацію втрати грошових доходів за час затримки виплати пенсії з 09.10.2000 р. по день прийняття судового рішення. На 31 березня 2021р. сума не нарахованої не виплаченої компенсації втрати грошових доходів пенсії становила 9968724 грн. 80коп.

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 04.06.2021 року по справі № 588/881/21 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області про стягнення боргу не нарахованої та невиплаченої пенсії, стягнення компенсації витрат грошових доходів за час затримки виплати пенсії, передано до Сумського окружного адміністративного суду для розгляду за підсудністю.

Дана справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали скарги, суд залишає дану скаргу без руху, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Приписами частини 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

При цьому статтями 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачена форма та вимоги до позовної заяви.

Отже, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів як суду першої інстанції подаються позовні заяви.

Суд зазначає, що в даному випадку ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою.

Проте суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено такої форми звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів як скарга.

Разом з тим, згідно із пунктами 2, 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.

В порушення вищевказаних норм скарга ОСОБА_1 складена таким чином, що з її змісту неможливо чітко встановити осіб, які є відповідачами у справі. Так, на початку позовної заяви зазначено відповідачем Відділ управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області, при цьому, позовні вимоги заявлено до Відділу управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області або Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області - на розсуд суду.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити суб`єктний склад учасників справи, а саме чітко вказати імена (найменування) осіб, які є відповідачами, та їх реквізити.

Крім того відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

У розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб, за загальним правилом, є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист, зазвичай, має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення, за загальним правилом, має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Проте позивачем не було додано до скарги жодного доказу, який би підтверджував порушення його прав Відділом управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області або Головним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області.

Суд звертає увагу, що в додатках скарги зазначено: дві скарги, копія витягу з паспорта, копія пенсійного посвідчення, квитанція про сплату судового збору. Проте до самої скарги позивачем додано лише копію витягу з паспорта, копію пенсійного посвідчення та квитанцію про сплату судового збору. При цьому дві скарги до матеріалів скарги позивачем не додано.

Також за приписами ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, як слідує з позовної заяви, позивачем не зазначено власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Водночас згідно п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується.

Проте позивачем, в порушення вимог п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України не додано до скарги розрахунок сум, які позивач просить стягнути.

Крім того згідно до ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

За приписами ч. 4-5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Дослідивши матеріали скарги, судом встановлено, що позивачем додано до скарги не засвідчені копії документів, а також позивачем не додано до скарги копії всіх документів, що приєднуються до позовної заяви для відповідача.

Також за приписами ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Із скарги суд вбачає, що позивач просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 не нараховану не виплачену пенсію з 09.10.2000 р. по день прийняття судового рішення (на 31 березня 2021р. сума не нарахованої не виплаченої пенсії становила 1430591 грн. 50коп.) та не нараховану і не виплачену компенсацію втрати грошових доходів за час затримки виплати пенсії з 09.10.2000 р. по день прийняття судового рішення (на 31 березня 2021р. сума не нарахованої не виплаченої компенсації втрати грошових доходів пенсії становила 9968724 грн. 80коп.), тобто одночасно заявлено дві вимоги майнового характеру.

Згідно п.п. 3.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 908,00 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не більше 11 350,00 грн.).

В даному випадку сума судового збору за вимоги майнового характеру становить 11 350,00 грн.

З фіскального чеку від 03.06.2021 року (АТ "Укрпошта"), який долучено до скарги, суд вбачає, що державне мито було сплачено позивачем у розмірі 908,00 грн., тобто позивачем було сплачено судовий збір лише частково.

Окрім того суд зазначає, що за приписами ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З позовної заяви суд вбачає, що позивач просить, стягнути з відповідача - відділу управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області, або з Головного Управління Пенсійного фонду України Сумської області - на розсуд суду, на користь ОСОБА_1 не нараховану не виплачену пенсію з 09.10.2000 р. по день прийняття судового рішення та не нараховану не виплачену компенсацію втрати грошових доходів за час затримки виплати пенсії з 09.10.2000 р. по день прийняття судового рішення. При цьому з даною позовною заявою звернувся до суду лише 03.06.2021 року.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

При цьому суд враховує, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі № 240/12017/19 від 31.03.2021 року відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів; позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду; в той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно, а відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Крім того в даному рішенні Верховний суд наголосив на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Суд зазначає, що позивачем у позовній заяві зазначено, що він неодноразово звертався до органів Пенсійного фонду із заявами та скаргами. Останні його звернення були до Відділу управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області. Проте позивачем не було надано суду жодного доказу, який би підтверджував дані обставини.

А відтак суд зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою. При цьому заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даними позовними вимогами та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої у порядку та із зазначенням всіх вимог, що передбачені ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та її копій відповідно до кількості учасників справи, а саме: уточнити позовні вимоги і визначитися з колом відповідачів; надати власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надати належним чином завірені копії документів, які додаються до позовної заяви для суду та копії всіх документів, що приєднуються до позовної заяви для відповідача; надати докази, які б підтверджували порушення прав позивача на обгрунтування позовних вимог; надати розрахунок суми стягнення; заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку; надати докази сплати іншої частини судового збору за подання позовної заяви до суду або докази звільнення від сплати судового збору, в даному випадку додаткова сума судового збору становить 10 442,00 грн.

Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:

- Рахунок - UA878999980313151206084018540

- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404

- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Водночас згідно ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області про стягнення пенсії та компенсації - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Павлічек