Рішення № 98047063, 02.07.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9016/18

2-др/357/118/21

Категорія

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді – Бондаренко О. В., при секретарі – Сінчук С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника відповідача адвоката Червінчика Євгенія Едуардовича, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В :

27.07.2018 року ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до суду з даним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, який зареєстрований судом 08.08.2018 року, та просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №б/н від 05.03.2018 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:001:0021, загальною площею 2,4 га, скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про держану реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер 40136191 від 15.03.2018 року 17:13:41 та стягнути солідарно з відповідачів понесені ним судові витрати.

16.10.2018 року суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановською І.Д. було відкрито провадження у даній справі та 25.01.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області провадження у справі було закрито.

02.04.2019 року колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» задоволено частково, ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.01.2019 скасовано в частині закриття провадження у справі за позовом ТОВ «Олійникова Слобода» до ТОВ Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно, а в іншій частині залишено без змін. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

28.05.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області провадження у справі за позовом ТОВ «Олійникова Слобода» до ТОВ Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно, було закрито.

02.04.2019 року колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» задоволено, ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.05.2019 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції.

22.01.2020 року ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановською І.Д. було задоволено заяву про самовідвід судді.

27.01.2020 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.

21.04.2020 року судомзакрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

06.07.2020 року судом постановлено ухвалу, про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» строку для подачі заяви про залучення співвідповідача у справі та залучено до участі у справі співвідповідача – ОСОБА_1 .

20.05.2021 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, відмовлено.

02.06.2021 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», адвокат Червінчик Є.Е., шляхом направлення засобами поштового зв`язку 25.05.2021 року, подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу на загальну суму 15 000,00 грн., мотивуючи тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 20.05.2021 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «Олійникова Слобода». 30.06.2020 року між адвокатом Червінчик Є.Е. та відповідачем ТОВ Агрокомплекс «Узин» було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги. Відповідно до додаткової угоди від 30.11.2020 року до договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року ТОВ Агрокомплекс «Узин» уповноважив адвоката Червінчика Є.Е. на представництво його інтересів у даній справі та сторони узгодили, що за надання правової допомоги в суді першої інстанції у справі №357/9016/18 клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 10000,00 грн. та за досягнення позитивного рішення у справі клієнт сплачує адвокату додатковий гонорар («гонорар успіху») у розмірі 5000,00 грн.. В ході судового розгляду даної справи ТОВ Агрокомплекс «Узин» понесені судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 15000,00 грн.. Разом з тим, як зазначалося вище, згідно додаткової угоди від 30.11.2020 року до договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року ТОВ Агрокомплекс «Узин`уповноважив адвоката Червінчика Є.Е. на представництво його інтересів у даній справі 30.11.2020 року і єдиним документом, який міг подати адвокат на стадії судового розгляду по суті, це стали письмові пояснення, які додані до матеріалів справи, які є першою заявою відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин». В письмових поясненнях зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат – 15 000,00 грн. Тобто, заявлений ТОВ Агрокомплекс «Узин» розмір суми судових витрат відповідає фактично сплаченому розміру та вказаному в акті приймання-передачі наданих послуг від 21.05.2021 року. Посилаючись на положення ст. 133, 137, 141 ЦПК України представник відповідача зазначає, що у судовому засіданні 20.05.2021 року ним було зроблено усну заяву про те, що ТОВ Агрокомплекс «Узин» протягом п`яти днів надасть суду докази витрат понесених ним на правничу допомогу. Тому, просив ухвалити у справі № 357/9016/18 додаткове рішення, у якому вирішити питання про судові витрати, а саме: стягнути з позивача – ТОВ «Олійникова Слобода» судові витрати понесені відповідачем ТОВ Агрокомплекс «Узин» за надання правничої допомоги адвокатом в розмірі 15 000 грн..

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали додані до заяви, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.

Судом встановлено, що заява про ухвалення додаткового рішення подана протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду та представник відповідача адвокат Червінчик Євгеній Едуардович зробив усну заяву до судових дебатів про те, що докази щодо понесених відповідачем судових витрат будуть надані до суду у передбачений термін.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що рішенням суду від 20.05.2021 року у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ЦПК України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі № 904/4494/18, Суд дійшов висновку, що невиконання стороною у справі свого обов`язку щодо повідомлення суду у першій заяві по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, є підставою для відмови у задоволенні вимог такої сторони про відшкодування витрат.

Судом враховується, що договір між відповідачем ТОВ Агрокомплекс «Узин» та адвокатом Червінчиком Є.Е. було укладено 30.06.2020 року, разом з тим згідно з додатковою угодою від 30.11.2020 року до договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, ТОВ Агрокомплекс «Узин» уповноважив адвоката Червінчика Є.Е. на представництво його інтересів в суді першої інстанції саме у справі №357/9016/18, тобто в той момент, як було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі, тому питання щодо судових витрат відповідача на стадії підготовчого провадження не було вирішено. Також, судом враховується те, що першою заявою, яка була подана відповідачем - це письмові пояснення від 20.05.2021 року, в яких було зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин» в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року, справа № 1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Представник відповідача, адвокат Червінчик Є.Е., на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, надав: копію договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, копію додаткової угоди від 30.11.2020 року до договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, якими встановлено фіксований розмір гонорару, детальний опис наданих послуг від 24.05.2021 року, копію акта приймання-передачі наданих послуг від 21.05.2021 року, копію платіжного доручення №1479 від 24.05.2021 року на суму 15 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди від 30.11.2020 року до договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, за надання правової допомоги в суді першої інстанції у справі №357/9016/18 клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір якого визначається за домовленістю між сторонами і складає 10 000 грн.

Відповідно до п. 2.2 додаткової угоди від 30.11.2020 року до договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, за досягнення позитивного рішення у справі №357/9016/18 у суді першої інстанції клієнт сплачує адвокату додатковий гонорар («гонорар успіху»), розмір якого визначається за домовленістю між сторонами і складає 5 000 грн..

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ТОВ Агрокомплекс «Узин» було здійснено фактичні витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1479 від 24.05.2021 року на суму 15 000 грн., платник ТОВ Агрокомплекс «Узин», отримувач адвокат Червінчик Євгеній Едуардович, призначення платежу: плата за надання правової допомоги в суді першої інстанції у справі №357/9016/18 згідно договору про правову допомогу від 30.06.2020 року (Т. 3 а.с. 63). Також, представником відповідача подано детальний опис послуг за договором про надання правничої допомоги від 24.05.2021 року та копію акта приймання-передачі наданих послуг від 21.05.2021 року.

Отже, у зв`язку з вищевикладеним, суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує, що вказані витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір обґрунтований, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, приходить до висновку, про ухвалення додаткового рішення, тому стягує з позивача на користь відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Керуючись ст. 133,137,141,142,246,258,259,264,265,268,270,354,355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача, адвоката Червінчика Євгенія Едуардовича, про ухвалення додаткового рішення, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (ідентифікаційний код: 03755360, місцезнаходження: 09137, Київська область, Білоцерківський район, с. Олійникова Слобода, вул. Центральна, 1) на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» (ідентифікаційний код: 32638214, місцезнаходження: 09137, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Антонівка, вул. Олексія Цмокна, 1-А) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання додаткового судового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Додаткове рішення складено 02.07.2021 року.

СуддяО. В. Бондаренко