Рішення № 98046289, 02.07.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6638/20

Провадження № 2/185/535/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 липня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Таран Н.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача – адвоката Олійник О.А.

відповідача ОСОБА_2

представника органу опіки та піклування Павлоградської міської ради Костенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, Орган опіки та піклування Чечелівської районної у місті Дніпрі ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав щодо дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач посилається на те, що відповідач з березня 2014 року свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не цікавиться дітьми, не приймає участі у їхньому житті.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_1 пояснила, що з народження дітей у батька не склалися з ними відносини, відповідач взагалі не спілкувався з дітьми до минулого року. Вона з дітьми збиралася переїхати до міста Дніпро, тому звернулась до відповідача за дозволом на зняття дітей з реєстрації, а відповідач поставив умовою надання такого дозволу зустріч з дітьми. У березні 2020 року відбулася зустріч дітей з відповідачем, під час якої діти фактично познайомилися з батьком. Діти відмовилися спілкуватись із батьком, оскільки він їх налякав своєю поведінкою. Після пред`явлення позову про позбавлення батьківських прав відповідач кілька разів приходив до дітей, привітав їх з днем народження і зі святом Восьмого березня. Дітям не потрібен батько, вони не розуміють, що батько він них хоче і яку роль буде відігравати у їхньому житті. Діти категорично відмовляються спілкуватися з батьком. Фактично батько для них чужа людина, вони його не знають і навіть ніяк не називають, між відповідачем та дітьми втрачений психологічний зв`язок. Спілкування відповідача з дітьми носить формальний характер.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що з народження дітей їхня мати та бабуся відсторонюють його від спілкування з дітьми. Він неодноразово приїздив до дітей, коли вони були маленькими, але йому під різними надуманими причинами не дозволяли з ними спілкуватися. Коли позивач дізналась, що у нього буде дитина від другого шлюбу, то заявила, щоб він більше не приїздив, що йому «нічого тут робити». Органом опіки та піклування йому був встановлений час для спілкування з дітьми, однак позивач не виконувала рекомендації органу опіки та піклування і всіляко перешкоджала йому у спілкуванні з дітьми, влаштовувала сварки, ображала його. Він не звертався з позовом до суду про визначення часу для спілкування з дітьми, тому що не хотів остаточно зіпсувати стосунки з їхньою матір`ю. Позивачка неодноразово казала йому, що він не потрібен, щоб він не приїздив, що він батько дітей «лише біологічно». Він ніколи не відмовлявся від своїх дітей, останній рік намагався налагодити з ними стосунки. При спілкуванні з дітьми у нього склалося враження, що вони радіють зустрічам з ним, однак знаходяться під сильним впливом матері, яка налаштовує дітей проти батька. Він не цікавився навчанням та вихованням дітей, оскільки діти проживають іншому місті, а він змушений працювати на двох роботах, щоб забезпечити сім`ю. Крім того під час карантину існували обмеження на відвідування навчальних закладів. На засіданні Чечелівської районної у місті Дніпрі ради на запитання навіщо позбавляти батька батьківських прав позивачка пояснила, що не бажає звертатись до батька за наданням дозволу на виїзд дітей за кордон.

Представник органу опіки та піклування Павлоградської міської ради у судовому засіданні пояснила, що вважає недоцільним позбавлення батьківських прав відповідача щодо дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тому що у батька є бажання спілкуватися з дітьми, але їхня мати проти такого спілкування і провокує конфлікти.

Представник органу опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради у судове засідання не з`явився, надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Органом опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради надано висновок № 7115-8 від 19 лютого 2021 року про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.127).

Органом опіки та піклування з`ясовано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який розірвано рішенням суду від 25 лютого 2013 року, мають спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати разом з дітьми проживає за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрована разом з дітьми за адресою АДРЕСА_2 . Завдяки зусиллям матері діти доглянуті, мають належні умови для проживання, забезпечені всім необхідним для нормальної життєдіяльності. Батько дітей ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , проживає за адресою АДРЕСА_4 , умови проживання – добрі. Згідно довідки КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР» від 11 січня 2021 року ОСОБА_2 в реєстрі осіб з наркологічними захворюваннями не значиться. Згідно листа Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби заборгованості по аліментам по виконавчому провадженню на підставі виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дітей немає. Згідно висновку виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 18 грудня 2013 року визначено способи участі батька ОСОБА_2 у вихованні дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – кожної неділі з 10:00 до 13:00 години у присутності матері.

Згідно інформації з навчальних закладів та Дніпропетровської обласної федерації Таеквон-до ІТФ (а.с.19-22) за час навчання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 їхній батько жодного разу не був на батьківських зборах, тренуваннях, не цікавився навчанням дітей.

ОСОБА_2 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно (а.с.63-64), одружений, має дітей від другого шлюбу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.61-62).

Свідок ОСОБА_9 – мати позивачки у судовому засіданні пояснила, що відповідач з самого народження дітей не виконував батьківські обов`язки, після розірвання шлюбу він кілька разів приїздив до дітей, а потім перестав. Відповідач познайомився з дітьми вперше, коли їм виповнилося вісім років. Після пред`явлення позову про позбавлення батьківських прав відповідач кілька разів приїздив до дітей, але діти його не знають і не хочуть знати.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона з 2014 року знайома з ОСОБА_1 вони підтримують дружні стосунки. У січні 2021 року вона була вдома у ОСОБА_1 наступного дня після дня народження її дітей. У цей день до дітей прийшов відповідач разом зі своїми батьками, приніс дітям подарунки. Діти не хотіли розмовляти з батьком, ховалися за маму.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що знає ОСОБА_1 з липня 2018 року, була кілька разів у квартирі позивача у місті Дніпрі, вони проводили разом вільний час. Діти ОСОБА_1 ніколи не говорили про свого батька.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що знайома з ОСОБА_1 з 2016 року, вони разом навчалися, з 2017 року підтримують дружні стосунки, спілкуються родинами, багато часу проводили разом. Вона жодного разу не бачила батька дітей ОСОБА_1 , діти ніколи на згадували про батька. ОСОБА_13 говорила, що у неї з батьком її дітей були важкі стосунки, відсутнє порозуміння.

Свідок ОСОБА_14 – мати відповідача пояснила, що позивачка та її батьки погано ставилися до її сина, не хотіли щоб він спілкувався з дітьми. ОСОБА_13 категорично заявляла ОСОБА_15 : «це мої діти, а ти тільки біологічний батько», не хотіла приймати подарунків, казала, що все віддає до церкви. Вона з чоловіком спілкується з онучками, коли дозволяє ОСОБА_13 .

Свідок ОСОБА_16 – батько відповідача пояснив, що вони з дружиною просили ОСОБА_1 відпускати до них дітей, але позивачка відмовляла. У січні 2021 року він приїздив разом з ОСОБА_15 привітати дітей з Новим роком, ОСОБА_15 подарував дітям смарт-годинники.

Свідок ОСОБА_17 – брат відповідача пояснив, що ОСОБА_15 намагався спілкуватися з дітьми після розлучення з ОСОБА_18 , але його не підпускали до дітей. У березні 2021 року ОСОБА_15 приїздив привітати дітей зі святом, все спілкування з дітьми відбувалося лише через їхню матір.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_20 з дитинства, він дуже хороша, відповідальна людина. У березні 2020 року вона бачила, як зустрічалися ОСОБА_15 та його колишня дружина ОСОБА_13 , мова йшла про оформлення документів. ОСОБА_13 пропонувала ОСОБА_15 відмовитися від дітей, казала, що «затаскає його по судах».

Як передбачено частиною 1 статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом реагування на свідоме невиконання особою батьківських обов`язків.

Як встановлено у судовому засіданні з пояснень сторін та свідків, позивач ОСОБА_1 вкрай негативно ставиться до батька своїх дітей ОСОБА_2 , вважає, що він дітям не потрібний взагалі, що між батьком та дітьми відсутній психологічний зв`язок. При цьому позивач робить усе, щоб усунути батька він спілкування з дітьми, не бажає створити належні умови для їхнього спілкування та відновлення родинних стосунків.

Відповідач ОСОБА_2 позитивно характеризується, сумлінно виконує свій обов`язок щодо утримання дітей, однак має певні труднощі у спілкуванні з ними, зокрема через постійні конфлікти з їхньою матір`ю.

Думка дітей стосовно позову не була вислухана у судовому засіданні, оскільки сторони заперечували проти цього, мотивуючи це небажанням травмувати психіку дітей, зважаючи на їхній вік (дев`ять років).

Твердження позивача про те, що між відповідачем та дітьми втрачений психологічний зв`язок, нічим об`єктивно не підтверджуються. Також не надано доказів негативного ставлення дітей до спілкування з батьком та неналежної поведінки батька стосовно дітей.

Сторонами не заявлялося клопотання про призначення психолого-педагогічної експертизи метою виявлення індивідуальних психологічних особливостей дітей та особливостей їхніх відносин з батьками для вирішення питання про наявність або відсутність психологічного зв`язку з батьком.

Суду не надано доказів умисного ухилення відповідача від виховання дітей, його свідомої винної поведінки, направленої на таке ухилення. Зокрема з висновку органу опіки та піклування від 19 грудня 2013 року видно, що незважаючи на проведену профілактичну, роз`яснювальну роботу щодо рівних прав батьків на виховання дітей та спілкування з ними, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не досягнуто добровільної домовленості про участь батька у вихованні дітей, не знайдено компромісу та взаєморозуміння з даного питання, мати ОСОБА_1 вважає взагалі недоцільним участь батька у вихованні дітей.

Факт незвернення відповідача до суду з позовом про визначення його участі у вихованні дітей не свідчить про його байдужість до дітей та свідоме нехтування батьківськими обов`язками, зважаючи на його тривалий конфлікт з матір`ю дітей і небажання ще більшого загострення цього конфлікту.

Наразі відповідач ОСОБА_2 вчиняє дії для налагодження родинних стосунків з дітьми, проявляє до них батьківські почуття, таким чином існує імовірність збереження родинного зв`язку батька з дітьми, покращення у майбутньому їх стосунків.

Тому позбавлення відповідача батьківських прав не відповідає інтересам дітей.

Посилання позивача на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілля Ляпін проти Росії» суд не бере до уваги, оскільки вказане рішення стосується іншої ситуації, коли дитина вважала своїм батьком нового чоловіка своєї матері, а сімейні зв`язки між біологічним батьком та дитиною були втрачені.

У даній справі діти фактично позбавлені батька через тривалий конфлікт між матір`ю та батьком та неспроможність батьків дійти компромісу стосовно спілкування батька з дітьми.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові – на позивача.

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_20 , треті особи: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, Орган опіки та піклування Чечелівської районної у місті Дніпрі ради про позбавлення батьківських прав.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 02 липня 2021 року.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- ОСОБА_2 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

-Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради, 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 95, ЄДРПОУ 04052229,

-Орган опіки та піклування Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, 49006 місто Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 65, ЄДРПОУ 04052488.

Суддя У.М. Болдирєва