Рішення № 98045749, 02.07.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7459/21

Провадження № 2-а/161/193/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді Кирилюк В.Ф., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2021 року (згідно відмітки на конверті, в якому надійшов позов) позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що адміністративні правопорушення він не вчиняв, а у відповідача відсутні докази їх вчинення.

Просить суд визнати протиправними і скасувати постанови відповідача від 01 квітня 2021 року серії ДПО18 №658122, від 01 квітня 2021 року серії ЕАН №4006129.

У письмовій заяві від 31 травня 2021 року відповідач фактично доповнив позовні вимоги проханням стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Представник відповідача у письмовому відзиві просить суд відмовити у задоволенні позову.

Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.

Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 квітня 2021 року інспектором роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Молочком Сергієм Віталійовичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4006129, в якій зафіксовано, що ОСОБА_1 01 квітня 2021 року о 21 год. 20 хв. у м. Луцьку по вул. Єршова, 7А, як пішохід здійснив перехід проїзної частини поза пішохідним переходом, чим порушив п.14 «г» ПДР. У зв`язку з цим, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.127 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Також, 01 квітня 2021 року інспектором роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Молочком Сергієм Віталійовичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №658122, в якій зафіксовано, що ОСОБА_1 01 квітня 2021 року о 21 год. 15 хв. у м. Луцьку по вул. Єршова, 6, як водій автомобіля Renault Scenic, НОМЕР_1 , здійснив зупинку цього транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», не пред`явив полюс обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів, а сам автомобіль не зареєстрований у встановленому законом порядку та номерний знак не відповідає даному автомобілю, чим порушив пунктів 2.1 «ґ», 2.1 «а», 8.4 ПДР України. У зв`язку з цим, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, ч.6 ст.121 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення, на підставі ст.36 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.

Частиною другою статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Оскільки позивач відмовився від отримання копії винесених стосовно нього постанов 01 квітня 2021 року, що підтверджується відеозапис з нагрудних камер поліцейських, а звернувся до суду лише 19 квітня 2021 року, він пропустив встановлений у ч.2 ст.286 КАС України строк звернення до суду.

Одночасно, разом з позовом, позивачем подане письмове клопотання з проханням поновити цей строк, оскільки він скористався своїм правом на оскарження винесених постанов в адміністративному порядку.

Частиною першою статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

На переконання суду, враховуючи той факт, що позивач він скористався своїм правом на адміністративне оскарження постанов, строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин, а тому суд його поновлює.

Надаючи правову оцінку спірнім постановам, суд зазначає наступне.

З оглянутих судом відеозаписів з нагрудних камер слідує, що поліцейські виявили автомобіль Renault Scenic, НОМЕР_1 , здійснив зупинку цього транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», при цьому в автомобілі була вимкнена аварійна світлова сигналізація, а також не встановлений відповідний знак аварійної зупинки.

При цьому до поліцейських підійшов позивач, який ідентифікував себе як водій цього автомобіля та належність останнього йому. При цьому позивач перейшов дорогу в забороненому для цього місці, а саме поза межами пішохідного переходу.

В ході спілкування з поліцейськими позивач на їх вимогу не пред`явив страховий поліс, а також було виявлено, що номерний знак не належить автомобілю, а сам автомобіль не зареєстрований. Будь-яких доказів на спростування цього, позивач суду не надав.

Посилання позивача на те, що він автомобілем не керував, спростовується відеозаписами події, де він себе ідентифікує як водій автомобіля.

Доводи позивача про те, що в автомобіля був сівший акумулятор через що він здійснив аварійну зупинку також нічим не підтверджуються, а на місці події не була увімкнена відповідна світлова сигналізація, або, у разі її несправності, не встановлений відповідний знак аварійної зупинки.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами довів факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, ч.6 ст.121, ч.1 ст.127 КУпАП.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Приймаючи рішення у цій справі судом враховується, що всупереч положенням ст.36 КУпАП відповідач виніс дві окремі постанови стосовно позивача, хоча мав винести одну постанову з накладенням одного адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Суд підкреслює, що обидві постанови виносилися однієї і тією ж посадовою особою – поліцейським Молочком С.В., а тому він не вправі був накладати два окремих адміністративних стягнення стосовно подій, що відбувалися в одному і тому самому проміжку часу, а повинен був на підставі ст.36 КУпАП накласти одне стягнення та винести одну постанову.

Оскільки судом встановлена наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, але виявлене неправильне накладення адміністративного стягнення, суд дійшов висновку, що слід скасувати постанови в частині накладеної санкції та кваліфікації дій позивача, а його вважати притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, ч.6 ст.121, ч.1 ст.127 КУпАП, з накладенням, на підставі ст.36 КУпАП, адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити, оскільки судом підтверджена наявність у діях позивача складів адміністративних правопорушень.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, а саме через неправильне винесення відповідачем двох постанов у справі про адміністративне правопорушення та накладення двох санкцій, суд дійшов висновку, що позивачу слід компенсувати судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати постанови Управління патрульної поліції у Волинській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі від 01 квітня 2021 року серії ДПО18 №658122, серії ЕАН №4006129, в частині кваліфікації дій та накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .

Вважати ОСОБА_1 притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, ч.6 ст.121, ч.1 ст.127 КУпАП, з накладенням, на підставі ст.36 КУпАП, одного адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.

В іншій частині постанови Управління патрульної поліції у Волинській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі від 01 квітня 2021 року серії ДПО18 №658122, серії ЕАН №4006129 – залишити без змін.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачему справі є Управління патрульної поліції у Волинській області, м. Луцьк, вул. Залізнична, 15.

Повне судове рішення складено та підписано 02 липня 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Ф. Кирилюк