Вирок № 98045617, 02.07.2021, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 157/1679/19

Провадження № 1-кп/0158/13/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2021 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Корецької В.В.

суддів - Костюкевича О.К., Поліщук С.В.

за участю секретаря - Процик Л.В.

прокурора - Антонюка В.В.

захисника - адвоката Філюка С.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження № 12019030090000232 від 08.05.2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, одруженого, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_1 за невстановлених в ході проведення досудового розслідування часі, місці та обставинах, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622, умисно, незаконно придбав саморобний вибуховий пристрій, що конструктивно складався із металевого корпусу, спорядженого вибуховою речовиною метальної дії - бездимним одноосновним порохом та засобом підриву уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ-2 або ж саморобним засобом ініціювання - накольним механізмом уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ-2 у поєднанні із втулкою сповільнювача, що відносився до бойових припасів, який зберігав та носив при собі, після чого приблизно о 01 год. 08.05.2019 року кинув його до подвір`я приватного домогосподарства ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті чого стався вибух саморобного вибухового пристрою.

Також, ОСОБА_1 08.05.2019 року приблизно о 01 год., маючи прямий умисел на пошкодження чужого майна, прибувши до домогосподарства ОСОБА_2 , що по АДРЕСА_2 , маючи при собі заздалегідь приготовлений саморобний вибуховий пристрій, що конструктивно складався із металевого корпусу, спорядженого вибуховою речовиною метальної дії - бездимним одноосновним порохом та засобом підриву уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ-2 або ж саморобним засобом ініціювання - накольним механізмом уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ-2 у поєднанні із втулкою сповільнювача, передбачаючи, що в житловому будинку на той час можуть знаходитися господар разом із членами своєї сім`ї, привів у дію саморобний вибуховий пристрій та перекинув його через паркан на бетонну плитку (бруківку) подвір`я вказаного домогосподарства, внаслідок чого відбувся вибух зазначеного вибухового пристрою, в результаті якого пошкоджено майно ОСОБА_2 , зокрема бетонну плитку (бруківку), двері гаража та цегляну основу (фундамент) будинку.

20.05.2019 року близько 04 год., ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з ціллю нападу з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, замаскувавшись накладною бородою та перукою, взявши із собою електрошоковий пристрій та вогнепальну зброю - пістолет з глушником споряджений бойовими патронами, незаконно проник через паркан на територію приватного домогосподарства ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де маючи заздалегідь підготовлені дублікати ключів відкрив ними замок тильних дверей житлового будинку, після чого проник до нього.

В подальшому, близько 07 год. 20.05.2019 року ОСОБА_1 , знаходячись в підсобному приміщенні будинку, почувши, що в коридорі знаходиться потерпілий ОСОБА_2 , реалізуючи свій корисливий умисел на заволодіння чужим майном напав на останнього, застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров`я потерпілого, а саме шляхом нанесення одного удару струмом електрошоковим пристроєм у ділянку грудної клітки спереду ОСОБА_2 , заподіявши йому фізичну біль, внаслідок якого потерпілий впав на підлогу. Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, погрожуючи пістолетом із глушником марки «WALTHER», моделі «PPQ M2», калібру 9х19 Parabellum, спорядженого бойовими патронами марки «Парабеллум» 9х19 мм, шляхом прицілювання його дулом в голову ОСОБА_2 , тобто із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, почав розпитувати про осіб, які знаходяться в будинку. В подальшому, почувши, що з другого поверху будинку на голосні крики потерпілого ідуть члени його сім`ї, ОСОБА_1 через вхідні двері залишив будинок з метою подальшої втечі.

Разом з тим, ОСОБА_1 20.05.2019 року близько 07 години, перебуваючи на території домогосподарства ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з метою втечі із місця вчинення злочину, діючи умисно, повторно, всупереч волі власника чи користувача, незаконно заволодів автомобілем марки «NISSAN NAVARA», д.н.з. « НОМЕР_1 », який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОФ АРБО» та перебуває у законному користуванні ОСОБА_2 . Зокрема, ОСОБА_1 , сівши на місце водія зазначеного автомобіля, який стояв біля житлового будинку ОСОБА_2 із працюючим двигуном, поїхав ним в напрямку виїзду із вказаного подвір`я, однак, внаслідок перебування воріт в зачиненому стані, залишив автомобіль та пішки зник із місця події.

Окрім того, ОСОБА_1 , діючи умисно та незаконно, у невстановлені в ході проведення досудового розслідування час, місці та обставинах, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622 незаконно придбав вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, зокрема: пістолет із глушником марки «WALTHER», моделі «PPQ M2», калібру 9х19 Parabellum із заводським номером № НОМЕР_2 , який є справною, для стрільби придатною, короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю; 27 пістолетних патронів 9х19 мм «Парабеллум», які є придатними для стрільби, призначені для нарізної вогнепальної зброї 9х19 мм та належать до боєприпасів.

В подальшому, 20.05.2019 року близько 07 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на території домогосподарства ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , носив при собі та використовував під час вчинення вказаних вище злочинів за вищевикладених обставин вищезазначені пістолет та патрони.

Продовжуючи свої умисні, протиправні дії, ОСОБА_1 зберігав до 16 год. 35 хв. 21.05.2019 року в обраному ним місці (схованці) на території лісового масиву у кварталі №6 Полицівського лісництва ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» поблизу адміністративних меж м. Камінь-Каширськ Волинської області, вищенаведені пістолет з глушником та патрони, які того ж дня вилучені працівниками поліції згідно протоколу огляду місця події від 21.05.2019 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу по епізоду 20.05.2019 року визнав повністю та дав пояснення відповідно до обставин викладених у обвинувальному акті. Щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України зазначив, що станом на 20.05.2019 року мав великі боргові зобов`язання, внаслідок чого у нього виник умисел на вчинення крадіжки на території домоволодіння ОСОБА_2 , оскільки на його думку останній займається фермерським господарством та є заможною людиною, тому у будинку можуть знаходитись гроші та матеріальні цінності. Заздалегідь підготовившись, 19.05.2019 року, близько 21 год. він з власного будинку, автомобілем марки «Nissan Micra», червоного кольору попрямував до м. Камінь-Каширський, де неподалік останнього в напрямку с. Гута-Каменська у лісонасадженні залишив автомобіль і переодягнувшись, маючи при собі електрошокер та макет пістолету з глушником попрямував полями до території домогосподарства ОСОБА_2 , що близько в 1 км. від місця, де він залишив транспортний засіб. Після чого, через сусіднє домогосподарство, опираючись через дерев`яну прибудову, перескочив через бетонний паркан та проник на територію домоволодіння потерпілого, маючи на меті заволодіти цінностями останнього. Дочекавшись моменту, коли усі будуть спати, близько 04 год. 20.05.2019 року, помітивши привідчинене вікно, взявши дерев`яну опору - піддон (щит), проник до складової (кладової) кімнати будинку. 20.04.2019 року, близько 07 год. почувши заведений транспортний засіб, вирішив, що власник будинку буде покидати домоволодіння, однак, в один із моментів ОСОБА_2 відчинив вхідні двері кладової кімнати та побачив його, внаслідок чого він ударив інтуїтивно потерпілого електрошокером, від чого останній впав на підлогу, тоді тримаючи макет пістолету у руках, запитав у потерпілого хто є вдома. Потерпілий просив не вбивати його та почав кричати (просити допомогу). Почувши звуки інших людей він вибіг на вулицю. На подвір`ї потерпілого ОСОБА_2 він побачив автомобіль марки «Nissan Navara», сів за його кермо та під`їхав даним транспортним засобу до воріт, однак помітивши, що вони закриті, та не знайшовши в транспортному засобі пульта від воріт, через вхідну браму покинув дану територію домоволодіння. Після чого попрямував до місця залишення власного транспортного засобу, переодягнувшись та їхавши додому вищезазначеним транспортним засобом викинув одяг у канаву. Як повернувся додому, взяв літню резину, яку поміняв на шиномонтажі, а стару залишив там для реалізації. Разом з тим, вину у вчиненні умисного пошкодження майна, за допомогою гранати та зберіганні, носінні її, по епізоду від 08.05.2019 року останній не визнав.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Філюк С.М. в судовому засіданні підтримав покази свого підзахисного та просив, виправдати останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 (носіння та зберігання гранати), ч. 1 ст. 194 КК України, у зв`язку із недоведеністю його вини.

Потерпілий ОСОБА_2 та його представник - адвокат Бляшук В.Й. у судовому засіданні, кожен зокрема, зазначили, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 не мають, щодо міри покарання просили суворо не карати останнього.

Щодо епізоду від 20.05.2019 року вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (зброя вилучена у лісовому масиві Полицівського лісництва ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс»), суд зазначає наступне.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями, котрі виразилися у носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, його вина у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Як вбачається з витягу з ЄРДР від 22.05.2019 року, рапорту працівників поліції, зареєстрованого ЄО за №1943 від 21.05.2019 року та протоколу огляду місця події від 21.05.2019 року з фототаблицею, 21.05.2019 року близько 16 год. 00 хв., у лісовому масиві Полицівського лісництва ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», неподалік дерев`яного стовпчика із написом 12 виділ 6 квартал, було виявлено предмет зовні схожий на пістолет «WALTHER» із спорядженим патронами магазином, споряджений патронами магазин, два предмети еліпсоподібної форми, які зовні схожі на корпуси гранат Ф-1, із предметами зовні схожими на запал /т. 2, а.с.58-59, 205-224/.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 21.05.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 в присутності понятих розповів та показав де знаходяться речі, які він мав при собі в момент вчинення інкримінованих йому дій 20.05.2019 року, на що останній погодився вказавши (показавши) схованки, які знаходяться у лісовому масиві Полицівського лісництва ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», неподалік дерев`яного стовпчика із написом 12 виділ 6 квартал, де було виявлено предмет зовні схожий на пістолет «WALTHER» із спорядженим патронами магазином, споряджений патронами магазин, два предмети еліпсоподібної форми, які зовні схожі на корпуси гранат Ф-1, із предметами зовні схожими на запал /т. 2, а.с. 201-203/.

Згідно висновку експерта судової балістичної експертизи №125 від 31.05.2019 року, наданий на дослідження пістолет, виявлений та вилучений 21.05.2019 року на території лісового масиву Полицівського лісництва ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», заводський номер № НОМЕР_2 , є короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю - пістолет марки «WALTHER», моделі «PPQ M2», калібру 9х19 Parabellum; справний для стрільби; 27 патронів, виявлені та вилучені 21.05.2019 року на території лісового масиву Полицівського лісництва ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», виготовлені промисловим способом для стрільби придатні; 3 патрони, виявлені та вилучені 21.05.2019 року на території лісового масиву Полицівського лісництва ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», споряджені саморобним способом, з використанням частин промислового способу виготовлення патронів калібру 9 мм., капсульованих гільз, порохових зарядів та еластичних куль калібру 9 мм Р.А., для стрільби придатні /том 3, а.с. 40-47/.

Беручи до уваги викладене, аналізуючи матеріали кримінального провадження та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України, доведена повністю, підстави для його виправдання відсутні.

Щодо епізодів вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України, суд зазначає наступне.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями, котрі виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, та застосуванням такого насильства, поєднаному із проникненням у житло, а також у тому, що він своїми умисними, протиправними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненими повторно, його вина у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав суду, що 20.05.2019 року близько 07 год., перебуваючи на території свого домогосподарства, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , збираючись на роботу помітив відкрите вікно у кладовій, біля якого стояв дерев`яний піддон, внаслідок чого вирішив зайти у кладову. Зайшовши у будинок, відкриваючи двері у кладову на нього зненацька вискочила невідома особа та ударила його електрошокером в область грудної клітки, внаслідок чого він втратив координацію та впав на підлогу. Після чого зазначена особа підійшла до нього, приставляючи пістолет до голови запитала хто є в будинку, на що він не відповів та почав кричати та кликати на допомогу сина та дружину, які також перебували у даному будинку на другому поверсі. Після вказаних дій потерпілого, дана особа покинула кладову та будинок, вибігши на вулицю. Так, як на території домогосподарства знаходився заведений транспортний засіб марки «Nissan Navara», д.н.з. « НОМЕР_1 », який належить ТзОВ «ДОФ АРБО» та перебуває у законному користуванні потерпілого, дана особа сіла на місце водія вказаного транспортного засобу та поїхав в напрямку виїзду із подвір`я, однак, внаслідок перебування воріт у зачиненому стані, невідома особа залишила автомобіль та покинула територію даного домогосподарства. Через деякий проміжок часу, він разом із сином ОСОБА_3 , взявши на вищевказаному транспортному засобі вирішила наздогнати дану особу, однак її по дорозі не помітили, та повернувшись додому викликали працівників поліції.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які приходяться потерпілому ОСОБА_2 сином та дружиною, кожен зокрема, повідомили суду, що 20.05.2019 року близько 07 год., перебуваючи на території свого домогосподарства, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на другому поверсі почули крик та заклик на допомогу ОСОБА_2 , який в той час перебував на першому поверсі. Спустившись вниз помітили як невідома їм особа вибігла із будинку на подвір`я, сіла у автомобіль марки «Nissan Navara», д.н.з. « НОМЕР_1 », яким користується потерпілий ОСОБА_2 , під`їхала ним до воріт даного домогосподарства та покинула транспортний засіб та вказану територію. Очевидцем подій застосування насильства та погроз відносно ОСОБА_2 не були.

Також, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , кожен зокрема, повідомили суду, що позичали обвинуваченому ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 22000 доларів США, які на момент 20.05.2019 року останній їм був винен та мав невдовзі їх повернути. Станом на момент допиту вказаних свідків, борг їм повернуто, батьком обвинуваченого ОСОБА_1 .

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 20.05.2019 року та ілюстрованої до нього фототаблиці, оглядом місця події є домогосподарство за адресою: АДРЕСА_2 , біля вікна кладової кімнати будинку, яке було відкрите та з якого знята протимоскітна сітка, виявлено дерев`яний піддон (щит), зафіксовано загальний вигляд вхідний дверей будинку, кладової кімнати, сліди низу взуття на коврі, електрошоковий пристрій, який виявлено на сходах в середині будинку, сліди низу взуття, які виявлені навпроти будинку потерпілого, на грунтовій дорозі, яка веде до новобудови у напрямку лісового масиву /том 2, а.с. 70-97/.

Відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи №26 від 23.05.2019 року, під час проведення СМЕ в ОСОБА_2 будь-яких зовнішніх ушкоджень у вигляді синців, саден, ран та їх наслідків не виявлено /том 2, а.с.69/.

Також, з протоколу огляду місця події від 20.05.2019 року та ілюстрованої таблиці доданої до нього, вбачається з`їзд із дороги до лісопосадки, оглянуто грунтову дорогу, на якій виявлено слід відбитку протектора шини колеса автомобіля, також виявлено зімяту траву, зламане гілля дерев та відбиток низу взуття неподалік новобудови, який також було виявлено на території домогосподарства ОСОБА_2 під час ОМП. Крім того, виявлено другий зїзд з дороги у напрямку меліоративної канави, сліди протектора шини аналогічного тому як на дорозі в місці попереднього з`їзду /том 2, а.с.102-118/.

Згідно протоколу огляду місця події на території перед шиномонтажем «Авто House» від 20.05.2019 року та ілюстрованої таблиці доданої до нього, вбачається загальний вигляд шиномонтажу «Авто House» та загальний вигляд чотирьох шин /том 2, а.с. 120-123/.

Відповідно до протоколу обшуку автомобіля марки «Nissan Micra», червоного кольору, д.н.з. « НОМЕР_3 » від 20.05.2019 року, який зберігається за адресою: АДРЕСА_1 , який в подальшому узаконено ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 21.05.2019 року, у зазначеному автомобілі виявлено монокуляр, рулон серветок, три використані серветки, дві запальнички з ліхтариками, чотири відмички, дві відмички кустарного виробництва, металеві прилади, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, посвідчення водія, сервісна книжка до пістолета «ZORAKI», інструкція по розборці пістолета та фрагменти хвої, які вилучені працівниками поліції /том 2, а.с.160-165, 169-172/.

Також, як вбачається із протоколу проведення слідчого експерименту від 20.05.2019 року, ОСОБА_1 показав, як 19.05.2019 року, близько 21 год. він з власного будинку автомобілем марки «Nissan Micra», червоного кольору попрямував до м. Камінь-Каширський, де неподалік останнього в напрямку с. Гута-Каменська у лісонасадженні залишив автомобіль і переодягнувшись, маючи при собі електрошокер та макет пістолету з глушником попрямував полями до території домогосподарства ОСОБА_2 , що близько в 1 км. від місця де він залишив транспортний засіб. Після чого, уже в темну пору доби через сусіднє домогосподарство, опираючись через деревяну прибудову, перескочив через бетонний паркан та проник на територію домоволодіння потерпілого, маючи на меті заволодіти цінностями останнього. Дочекавшись моменту, коли усі будуть спати, близько 04 год. 20.05.2019 року, помітивши привідчинене вікно, взявши дерев`яну опору - піддон (щит), проник до складової (кладової) кімнати будинку. Чекаючи, поки жителі покинуть даний будинок, в один із моментів ОСОБА_2 відчинив вхідні двері кладової кімнати та побачив його, внаслідок чого він ударив потерпілого електрошокером, від чого останній впав на підлогу, тоді він направив на нього макет пістолету, при цьому запитавши хто є вдома. Потерпілий просив не вбивати його і відчувши звуки інших людей він вибіг на вулицю. На подвір`ї потерпілого ОСОБА_2 він побачив автомобіль марки «Nissan Navara», сів за його кермо та під`їхав даним транспортним засобу до воріт, однак помітивши, що вони закриті, не знайшовши у транспортному засобі пульт від воріт, через вхідну браму покинув дану територію домоволодіння. Також в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_1 відтворив усі дії вчинені пізніше, а саме як прямував до місця залишення власного транспортного засобу, переодягнувшись та прямуючи додому, показав де викинув одяг, як повернувся додому, взяв літню резину, яку поміняв на шиномонтажі, а стару залишив там для реалізації /том 2, а.с.185-188/.

Відповідно до висновку експерта №216 від 06.06.2019 року судової трасологічної експертизи, три сліди низу взуття, зафіксовані на три гіпсові зліпки, вилучені в ході огляду місця події 20.05.2019 року домогосподарства ОСОБА_2 - придатні для встановлення групової приналежності; три сліди низу взуття, зафіксовані на три гіпсові зліпки, вилучені в ході огляду місця події 20.05.2019 року домогосподарства ОСОБА_2 - залишені таким же взуттям, як і черевик на ліву ногу, вилучений 21.05.2019 року у ОСОБА_1 /том 3, а.с. 5-15/.

Як вбачається з висновку експерта №218 від 31.05.2019 року судової трасологічної експертизи, два сліди протекторів шин, зафіксовані на гіпсовий зліпок, вилучений в ході ОМП від 20.05.2019 року, під час проведення ОМП грунтової дороги у напрямку лісового масиву - залишені такими же шинами, як і шини, вилучені 20.05.2019 року на шиномонтажі в смт. Ратне Волинської області /том 3, а.с. 20-27/.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 02.08.2019 року та доданої до нього ілюстрованої фототаблиці, проведений за участю потерпілого та понятих, п`ять ключів із маркуванням «IMPERIAL», вилучені під час обшуку 20.05.2019 року та 22.05.2019 року у АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_1 , підійшли до дверної скважини врізного замка будинку, що знаходяться з тильної сторони і провернувши його механізм, замок відчинився, провернувши його в іншу сторону механізм - замок зачинився /том 3, а.с. 150-153/.

З протоколу огляду предметів від 12.08.2019 року вбачається, що об`єктом даного огляду є micro-SD карта, ємкістю 16 Гб, на якій знаходиться відеозапис з камери спостереження шиномонтажу та з якого вбачається, приміщення біля якого припарковані декілька автомобілів, поблизу них ходять люди. На 01 хв. 06 сек. даного відео видно, як підїжджає легковий автомобіль червоного кольору із номерним знаком спереду НОМЕР_4 та із-за керма якого виходить чоловік одягнений в футболку червоного кольору, спортивні темно-сірого кольору брюки та в кросівках. Надалі на цифровій картинці видно, як якась особа знімає по одному колесу з вищевказаної автівки і бере по одній шині та йде з поля зору камери, після чого повертається із колесом, але уже без шини в руках. Після чого, чоловік, який приїхав будь-яких шин назад до автомобіля не завантажував і сівши в авто поїхав у невідомому напрямку /том 3, а.с.154-164/.

Також, з протоколу огляду предметів від 12.08.2019 року вбачається, що оглядом є сервер носіння та зберігання інформації, а саме відеозапис, під час перегляду якого видно, як легковий автомобіль типу «джип» здає задній хід до господарської споруди, після чого їде прямо і зникає з поля зору камери №1. В цей же час на зображені камери №2 спостерігається як той же автомобіль прямує в напрямку виїзних воріт з цього ж таки домогосподарства, які зачинені і зупиняється перед ними, при цьому видно задній реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_1 . Коли автомобіль зупинився зі сидіння водія виходить особа одягнена у камуфляжний одяг, обличчя та голова теж прикриті, та відразу прямує до вхідної фіртки з домогосподарства і відчиняючи її покидає подвір`я, прискоривши рух /том 3, а.с. 179-192/.

Окрім того, як вбачається з протоколу огляду предметів від 13.08.2019 року та доданої до нього фототаблиці, а саме огляду мобільного телефону марки «Lenovo A100m», імеі - НОМЕР_5 , який вилучено в ході затримання ОСОБА_1 , останні вкладки історії браузера датуються 20.05.2019 року та закінчуються 13.05.2019 року. Серед вкладок присутні такі як: «как стать невидимым», «военая разведка», «РГО граната, ручная боевая граната Ф», «поліція опублікувала фото вибуху у депутата Буська», «как видно через камеру ночью, чтобы камера ночью не видела» і т.д. /том 3, а.с.193-205/.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 187 КК України, кримінальна відповідальність наступає за напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.

Суд враховує позицію викладену у п. 26, 33 постанови ВП ВС від 18 квітня 2018 року (справа №569/1111/16-к, провадження №13-14кс18), де зазначено що розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, за своєю правовою природою є складеним злочином. Даний склад злочину поєднує у собі декілька діянь, кожне з яких становить самостійний злочин. Так, розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, об`єднує в собі напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (ч. 1 ст. 187 КК України) та незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи (ч. 1 ст. 162 КК України). При цьому посягання, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, відіграє роль ознаки, що створює кваліфікований склад розбою.

Для правильної кримінально-правової кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 187 КК України також важливим є встановлення спрямованості умислу особи. Так, для основного складу розбою характерним є наявність в особи умислу на заволодіння чужим майном. Саме тому, вирішуючи питання про наявність у діях особи ознаки "проникнення" при вчиненні розбою, слід звертати увагу на наявність умислу на заволодіння чужим майном. Дана кваліфікуюча ознака має місце лише тоді, коли проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища здійснювалося з метою заволодіння чужим майном. Проте не можна кваліфікувати як такі, що вчинені з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, дії особи, яка потрапила до житла, іншого приміщення чи сховища без умислу заволодіти чужим майном, однак заволоділа ним.

Про спрямованість умислу на заволодіння майном свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що на момент вчинення кримінального правопорушення мав боргові зобов`язання, готувався до злочину, проник у вказане домоволодіння з метою заволодіти чужим майном, щоб закрити боргові зобов`язання перед іншими людьми.

Отже, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 усвідомлював, що заволодіти майном потерпілого ОСОБА_2 , можна лише шляхом незаконного проникнення (входження чи потрапляння) до будинку, й бажав це зробити, щоб розрахуватися з боргами.

Таким чином, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров`я особи, поєднаним з проникненням у житло, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 187 КК України.

З врахуванням наведеного, беручи до уваги те, що колегія суддів дійшла висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 стороною обвинувачення кваліфіковано вірно, а саме за ч. 3 ст. 187 КК України, а тому підстав для перекваліфікації ч. 2 ст. 289 КК України, суд не вбачає.

Беручи до уваги викладене, аналізуючи матеріали кримінального провадження та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України, доведені повністю, підстави для його виправдання відсутні.

Щодо епізодів вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України (носіння гранати), ч. 1 ст. 194 КК України, які відбулися 08.05.2019 року, суд зазначає наступне.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав суду, що 08.05.2019 року близько 01 год., перебуваючи у власному будинку, разом із сім`єю, за адресою: АДРЕСА_2 , відчув звук вибуху. Після чого, вийшовши на подвір`я власного домогосподарства побачив як дана територія була в диму, був відчутний запах пороху та пошкоджено майно, а саме: бетонна плитка (бруківка), двері гаража та цегляну основу (фундамент) будинку. Внаслідок чого викликав працівників поліції.

Також, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили покази потерпілого відносно даної події, очевидцями вибуху безпосередньо не були, нікого з невідомих осіб чи можливо причетних осіб не бачили.

Крім того, в судовому засіданні оглянуті та дослідженні наступні письмові докази, надані стороною обвинувачення.

Із рапорту працівників поліції зареєстрованого ЄО за №1740 від 08.05.2019 року, протоколу огляду місця події від 08.05.2019 року та план-схеми до нього вбачається, що 08.05.2019 року близько 01 год. 45 хв. на подвір`я ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в якому останній перебував разом із дружиною та дітьми, невідома особа, кинула невідомий предмет, який вибухнув, внаслідок чого пошкоджено фасад будинку, одне вікно та металевий паркан. Також виявлено та вилучено металеві уламки сірого кольору, сміття із місця вибуху з кіптявою, змиви із воронки вибуху, слід протектора шин автомобіля /том 4, а.с.12-15/.

Відповідно до висновку експерта №42/254 від 20.06.2019 року та ілюстрованої таблиці до нього, у даному випадку відбувся вибух саморобного вибухового пристрою, який конструктивно складався ймовірно із металевого корпусу, який був споряджений вибуховою речовиною ментальної дії - бездимним одноосновним порохом, а у якості засобу підриву використовувася уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2, або саморобний засіб ініціювання - накольний механізм уніфікованого запала дистанційної дії типу УЗРГМ-2 у поєднанні з втулкою сповільнювача та відноситься до бойових припасів /том 4, а.с.19-33/.

Як вбачається з витягу з результативної частини довідки реєстр. №54/27-2786 дск від 29.08.2019 року про результати опитування з використанням поліграфа ОСОБА_1 , що проводилось 13.08.2019 року, враховуючи висновки цифрової системи обробки і обрахування графічного відбитка психофізіологічних реакцій, аналізуючи психологічний стан, вербальні та невербальні характеристики ОСОБА_1 під час опитування можна стверджувати, що дана особа має психологічну установку на приховування інформації стосовно обставин нападу на ОСОБА_2 та обізнаний хто саме 08.05.2019 року близько 01 год. 45 хв. кинув вибуховий пристрій на подвір`я останнього /том 3, а.с.217-220/.

Окрім того, відповідно до висновку експерта №67 від 27.09.2019 року та ілюстрованої таблиці до нього, окремі об`єкти, які були виявлені та вилучені 08.05.2019 року під час огляду місця події по факту вибуху, який мав місце на території домогосподарства ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 та описані і досліджені у висновку експерта №42/254 від 20.06.2019 року, мають конструктивні подібності із окремими об`єктами, які були виявлені і вилучені 22.05.2019 року під час проведення обшуку території домогосподарства ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та описані і дослідженні у висновку експерта №43/255 від 18.06.2019 року, а також із окремими об`єктами, які були виявлені та вилучені 21.05.2019 року під час проведення слідчого експерименту із ОСОБА_1 , у лісовому масиві Полицівського лісництва ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» та описані і дослідженні у висновку експерта №41/253 від 18.06.2019 року /том 4, а.с.40-49/.

Відповідно ст. 129 Конституції України, ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.

Згідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, та аналогічна позиція держави закріплена й у ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Коробов проти України» зазначив, що стандартом у кримінальному провадженні має бути доведення винуватості «поза всяким сумнівом», чого у даному кримінальному провадженні, в частині інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 194 КК України прокурором стосовно ОСОБА_1 не здійснено.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Про це також йдеться у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ст. 26 КПК України).

З урахуванням того, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК України).

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).

Варто також зазначити, що згідно ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Також, до закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача, про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів, не надійшло.

Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Оцінюючи наданих стороною обвинувачення письмових доказів, які лише доводять те, що 08.05.2019 року близько 01 год. 45 хв. на подвір`я ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в якому останній перебував разом із дружиною та дітьми, невідома особа, кинула невідомий предмет, який вибухнув, внаслідок чого пошкоджено фасад будинку, одне вікно та металевий паркан.

Варто також зазначити, що підставами вважати, що до вчиненого вищевказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_1 є лише витяг з результативної частини довідки реєстр. №54/27-2786 дск від 29.08.2019 року про результати опитування з використанням поліграфа ОСОБА_1 , що проводилось 13.08.2019 року, який в свою чергу не може підтвердити даний факт «поза розумних сумнівів».

Разом з тим, посилання сторони обвинувачення також на висновки експерта №67 від 27.09.2019 року, відносно того, що окремі об`єкти, які були виявлені та вилучені 08.05.2019 року під час огляду місця події по факту вибуху, який мав місце на території домогосподарства ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , та описані і досліджені у висновку експерта №42/254 від 20.06.2019 року, мають конструктивні подібності із окремими об`єктами не можуть безпосередньо підтверджувати вину обвинуваченого у даних кримінальних правопорушеннях, оскільки досудовим слідством не встановлено та іншими письмовими доказами не підтверджено, що ці конструктивні об`єкти, вилучені в ході слідчих дій від 08.05.2019 року та 22.05.2019 року відносяться до одного цілого (гранати).

Іншими письмовими доказами, показами свідків, потерпілого, причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до скоєного «поза розумним сумнівом» у судовому засіданні не підтвердилось.

А тому, виходячи із положень презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, зокрема, в силу ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, колегія суддів приходить до висновку, що стороною обвинувачення не зібрано достатньо доказів, які б доводили, що дані кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 194 КК України вчинено саме ОСОБА_1 , можливість для збору додаткових доказів вичерпано, а тому суд вважає за можливе та необхідне виправдати ОСОБА_1 за недоведеністю у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 194 КК України.

Вказаних висновків колегія суддів дійшла зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України з наданням останнім рівних прав на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених тим же Кодексом, безпосередньо дослідивши усі докази та інші матеріали, у порядку ст. 94 КПК України.

При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, суд приймає до уваги роз`яснення, надані в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з якими відповідно до пункту першого частини першої статті 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Суд також враховує, що у постанові від 10.07.2018 року (справа № 148/1211/15-к) Верховний Суд звернув увагу на те, що відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Визначені у статті 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у статті 12 КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

До обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд відносить вчинення кримінального правопорушення вперше, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та позицію потерпілого, який просив не позбавляти обвинуваченого волі.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Окрім цього, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який виключно позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має на утриманні троє дітей, вину у вчиненому визнав, його відношення до вчиненого, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), а саме: їх класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, а також бере до уваги той факт, що обвинувачений раніше не судимий, потерпілий не наполягав на суровій мірі покарання, просив не позбавляти останнього волі, претензій матеріального та морального характеру до нього не мав, стан його здоров`я.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 (з послідуючими змінами) «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали тощо).

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність незнятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан та стан здоров`я, тощо.

Відповідно до п. 8 цієї ж Постанови, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, його вік, стан здоров`я, поведінку за місцем проживання та відсутність скарг від сусідів та мешканців навколишніх житлових будинків, міцність його соціальних зв`язків, який є одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, відсутність обтяжуючих обставин та те, що потерпілий просив не позбавляти останнього волі, претензій матеріального та морального характеру до нього не мав, суд вважає за можливе призначити покарання нижче від найнижчої межі, із застосуванням ст. 69 КК України до санкцій статей передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України.

Крім того, відповідно до вищезазначених обставин, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 69 КК України, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене у санкції статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове лише на підставах, передбачених ч. 1 цієї статті.

З врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги зазначені обставини, суд дійшов висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 , а також попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання за санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, а також із застосуванням ст. 69 КК України за санкціями статей, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України, без конфіскації майна, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основному мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , визнання його людської гідності передбачає надання йому можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.

Витрати за проведення судових експертиз у загальному розмірі 17899,14 грн. стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави, інші витрати компенсувати за рахунок держави, оскільки останнього виправдано за недоведеністю у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 194 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню арешти, накладені ухвалами слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.05.2019 року, 24.05.2019 року.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України, призначивши покарання:

- за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 289 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі

Виправдати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за недоведеністю у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 194 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_1 в строк основного покарання, термін його попереднього ув`язнення з дня затримання - 20.05.2019 року по 06.05.2020 року (обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та звільнення з-під варти), із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати в загальній сумі 17899 (сімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 14 коп., пов`язані із залученням експерта для проведення судових експертиз.

Арешти, накладені ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.05.2019, 24.05.2019 року в межах кримінального провадження № 12019030090000232 від 08.05.2019 року - скасувати.

Речові докази по справі :

1)сервер із збереженими зображеннями камер зовнішнього спостереження - повернути власнику ОСОБА_2 ;

2)один фотознімок відбитку сліду низу взуття, два фотознімки відбитку протектору шин транспортного засобу - залишити при матеріалах кримінального провадження;

3)чотири бувши у користуванні зимові шини до легкового автомобіля марки «Premiori» із маркуванням 175/70 R15, 2017 року - повернути власнику;

4)флеш носій - SD карта об`ємом 16 Гб із записом камер зовнішнього спостереження за 20.05.2019 року - залишити при матеріалах справи;

5)автомобіль марки «Nisan Micra» червоного кольору р.н. « НОМЕР_4 », власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_7 - повернути власнику;

6)дві запальнички з монтованими ліхтариками - повернути власнику;

7)ключ до врізного замка, чотири відмички та дві відмички кустарного виробництва, чотири металеві предмети, початий рулон паперових серветок, заготовки для виготовлення ключів, два сліди низу взуття, один гіпсовий зліпок сліду протектору шин транспортного засобу - знищити;

8)свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 -повернути власнику;

9)посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 - залишити власнику ОСОБА_1 ;

10)два страхових поліса НОМЕР_7 та НОМЕР_8 - повернути власнику;

11)квитанцію про оплату мобільного зв`язку від 20.05.2019 року - залишити при матеріалах справи;

12)сервісну книгу до пістолета «ZORAKI», інструкцію по розборці до вказаного пістолету - залишити при матеріалах справи;

13)два електронних пристрої та автомобільний зарядний пристрій - повернути власнику

14)фрагмент хвої - знищити;

15)мобільний телефон марки «Lenovo A100m» ІМЕІ: НОМЕР_5 , НОМЕР_9 , із сім-карткою (київстар) НОМЕР_10 - повернути власнику ОСОБА_1 ;

16)пару взуття темного кольору типу «берци», кофту зеленого кольору, чоловічі брюки зеленого кольору (камуфляжні), шарф, шапку синього кольору, балаклаву чорного кольору із зображенням малюнка у вигляді щелепи, липку стрічку чорного кольору, розвантажувальний пояс чорного кольору, стрічку синього кольору, канцелярський ніж, набір гримувальних фарб - знищити;

17)ікони в кількості восьми штук та фотокартку із зображенням дитини - повернути власнику;

18)два тканинних шнурки, металевий дверний ключ, кусачки чорного кольору, накладну бороду з вусами темного кольору, накладну перуку темного кольору, пакет із використаними серветками, дві ганчірки - знищити;

19)дорожню сумку зеленого кольору - повернути власнику;

20)навісний тренувальний замок із ключами, металеві предмети у формі 5-ти, 6-ти, 7-ми кутної зірки - знищити;

21)мобільний телефон марки «Nomi» - повернути власнику;

22)диктофон марки «Olympus» - повернути власнику;

23)тактичний маскувальний халат (кікімара) - знищити;

24)паперова коробка із наявною квитанцією «Нова Пошта» та паперова коробка із мірками для пороху, сміття із місця вибуху з кіптявою, змиви із воронки вибуху, слід протектору шин автомобіля (фотознімок), інструкція до приладу «+4G кобра» на 4 сторінках - знищити.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2, ст. 96-1 КК України пістолет із маркувальними позначеннями «WALTHER FCF3444», два магазини із спорядженими патронами в кількості 30 штук по 15 у кожному, глушник до пістолету, два предмета еліпсоподібної форми, які зовні схожі на корпус гранати типу «Ф-1», два металевих предмета зовні схожі на механізм запалу типу «УЗРГМ», однин з яких навчально-імітаційний, з маркувальними позначеннями на важелях «83УЗРГМ-2 583» та «76-386», контейнер із вмістом 1 (однієї) кулі та 7 (семи) патронів, пластмасовий прилад марки «Dazzer», три відмички, 210 металевих предметів зовні схожих до патронів, корпус гранати F1 із накальним механізмом, 7 (сім) предметів зовні схожих до ВОГ -17 М, 9 (дев`ять) навчально-імітаційних запалів, 3 (три) предмети зовні схожих на димові гранати, 4 (чотири) ємкості із сипучою речовиною зовні схожою на порох, шнур зовні схожий на стопін, 3 (три) зразки зовні схожих на порох, металеві уламки сірого кольору (залишки гранати РГД-5), балончик зі сльозогінним газом «Кобра», футляр із прибором нічного бачення із маркуванням №30855785, електрошоковий пристрій, монокуляр - піддати спеціальний конфіскації, примусово безоплатно вилучивши у власність держави.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя В.В. Корецька

Судді О.К. Костюкевич

С.В. Поліщук