Рішення № 98045210, 29.06.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4122/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради про:

- визнання дій Управління щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , номер картки платника податків НОМЕР_1 , у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" протиправними;

- зобов`язання Управління встановити статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , номер картки платника податків НОМЕР_1 , посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Позов обґрунтований тим, що позивач ОСОБА_1 12.04.2010 отримав травму, яка пов`язана з виконання обов`язків військової служби та яка стала причиною встановлення йому інвалідності. Станом на дату отримання травми підрозділ, в якому проходив службу позивач, відносився до військових формувань, а саме, до військ Цивільної оборони України. Відтак, відмова відповідача у черговому підтвердженні позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, як такому, що проходив службу в частині, яка належала до військових формувань Цивільної оборони України, та у видачі йому безстрокового посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни за результатами встановлення статусу особи з інвалідністю безстроково, є незаконною і необґрунтованою та такою, що порушує право позивача на одержання вказаного статусу та пов`язаного з ним соціального захисту.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 55-58/ зазначив, що 24.12.2020 вперше позивач звернувся до Управління із заявою для видачі посвідчення інваліда війни ІІІ групи в зв`язку з отриманням ІІІ групи інвалідності з ураженням опорно-рухового апарату "Травма, пов`язана з виконання обов`язків військової служби" з 23.12.2010 до 01.01.2012. Довідку було видано вперше обласною МСЕК 23.12.2010 серія 7-66 ТЕ №0295460 по ІІІ групі інвалідності. Згідно свідоцтва про хворобу та довідки про інвалідність позивача травма пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. У гр. ОСОБА_1 в свідоцтві про хворобу №712 від 29.10.2010 зазначено: - військове звання: прапорщик сл. ЦЗ; - військова професія: командир відділення; - військова частина: ПДПЧ-2 м. Полтава ГУ МНС України в Полтавській області. В постанові лікарської-експертної комісії МНС України про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва було зазначено "Травма, та її наслідки, ТАК, пов`язані з виконання обов`язків військової служби". На підставі Розпорядження Управління від 28.12.2010 №293 позивачу було надано статус інваліда війни ІІІ групи в 2010 році. 27.01.2021 позивач звернувся до Управління із заявою за продовженням дії посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни в зв`язку з отриманням довідки МСЕК від 26.01.2021 ІІ групи інвалідності безтерміново. Причина інвалідності на даний час не змінилася. Управлінням було відмовлено у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи в зв`язку з відсутністю права на статус, про що було видано розпорядження від 05.02.2021 №06. Листом Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації від 17.02.2021 за №02.2-14/1959 були направлені додаткові роз`яснення щодо встановлення статусів ветеранам війни працівникам ДСНС. В ньому, зокрема, зазначається, що за інформацією ГУ ДСНС України в Полтавській області, вони є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій та не є військовим формуванням, тому права на статус відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач не має. Документи, які підтверджують належність до категорії осіб, зазначених у пункті 1 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у позивача відсутні. 25.02.2021 позивач звернувся до Управління із завою про видачу посвідчення, яка була розглянута по суті і надана змістовна відповідь 26.02.2021 листом за №05-46/1560. Одночасно, листом від 17.03.2021 №05-46/2075 позивачеві було надано роз`яснення відповідно до яких документів було проведено у відповідність статус позивача та наголошено на тому, що за інформацією ГУ ДСНС України в Полтавській області позивач має право на посвідчення "Ветеран служби цивільного захисту" та відповідну пільгу в розмірі 50 відсотків згідно Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист". Для його отримання необхідно звернутися до ГУ ДСНС України в Полтавській області. На підставі вищевикладеного та враховуючи роз`яснення надані Департаментом соціального захисту населення Полтавської ОДА відсутні підстави для встановлення працівнику ДСНС, у тому числі, позивачу ОСОБА_1 права на статус особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 24.05.2021, позивач наполягає на тому, що редакція частин 1 та 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на протязі 10 років фактично не змінилася, і тому посилання відповідача у відзиві на те, що ОСОБА_1 було відмовлено у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни в зв`язку з приведенням вимог у відповідність до законодавства є безпідставними. За твердженнями відповідача "документи, які підтверджують належність позивача ОСОБА_1 до категорії осіб, зазначених у пункті 1 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у останнього відсутні", але саме наявні у позивача документи - довідка МСЕК про групу та причину інвалідності є підставою для видачі йому "посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", що передбачено пунктом 10 "Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302. Крім того, незмінність у позивача статусу особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни та надання йому такого статусу довічно, підтверджується фактом отримання ним пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого Пенсійним фондом України 14.04.2021, тобто після відмови у встановленні такого статусу Управлінням соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради. Також необхідно зазначити, що статус особи з інвалідністю внаслідок війни встановлюється тільки на підставі законів України, а листи та роз`яснення, що надаються органами соціального захисту населення не можуть бути підставою для встановлення або відмови у встановленні відповідних статусів для осіб, що потребують соціального захисту /а.с. 47-50/.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Станом на 2010 рік позивач проходив службу на посаді командира відділення військової частини ПДПЧ-2 (підпорядкована державна пожежна частина) м. Полтава ГУ МНС України в Полтавській області та мав звання прапорщика служби цивільного захисту, що учасниками справи не заперечується.

12.04.2010 о 08 годині 15 хвилин, командир відділення ОСОБА_1 , будучи виконуючим обов`язки начальника караулу ПДПЧ-2 м. Полтави на автомобілі АППД-2 д.н.з. НОМЕР_3 , виїхав на гасіння пожежі в нежитловому триповерховому будинку за адресою АДРЕСА_2 . Прибувши до місця пожежі було встановлено, що горить покрівля будинку. В.о. начальника караулу командир відділення прапорщик служби цивільного захисту ОСОБА_1 по прибуттю на місце близько 08 години 20 хвилин віддав розпорядження подати 2 ствола "Б" на гасіння покрівлі по двом робочим лініям, одній ззовні та другій з середини будинку. При гасінні пожежі з середини було недостатньо довжини рукавної лінії, тому близько 10 години 35 хвилин начальник караулу прапорщик служби цивільного захисту ОСОБА_1 вирішив підтягти рукавну лінію по сходовій клітині, спускаючись якою послизнувся на мокрих та завалених сміттям сходах і впав, отримавши закритий 3-х кісточковий перелом правої гомілки зі зміщенням уламків та пошкодженням дистального міжгомілкового синдесмозу /а.с. 13/.

За результатами нещасного випадку, пов`язаного з виконанням службових обов`язків складено Акт №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виконанням службових обов`язків (форма Нцз-1), затверджений 23.04.2010 начальником Київського РВ м. Полтави Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій і в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи /а.с. 12-13/.

В результаті тривалого лікування травми, отриманої в результаті нещасного випадку, пов`язаного з виконанням службових обов`язків, ОСОБА_1 був направлений на освідування Лікарсько-експертною комісією для визначення придатності до служби.

29.10.2010 Лікарсько-експертною комісією Академії пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України видано свідоцтво про хворобу №712, яким на підставі статей 78б, 61б, 23б, 64в гр. II Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог (додаток № 1 до положення, введеного в дію наказом Міністра оборони України №402-2008 р.) ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час у зв`язку із захворюванням, яке, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби /а.с. 14/.

Відповідно до висновків МСЕК № 2 м. Полтави, що підтверджується довідкою МСЕ серії 7-66 ТЕ №0295460, з 23.12.2010 ОСОБА_1 визнаний інвалідом ІІІ групи інвалідності у зв`язку з травмою, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби /а.с. 15/.

Згідно з довідкою Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради №1346 від 30.12.2010 ОСОБА_1 , інвалід війни ІІІ групи, 13-код категорії, включений до Єдиного Державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги /а.с. 16/.

Відповідно до довідок Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради №1024 від 26.12.2011 та №1030 від 28.12.2011 ОСОБА_1 включений до Єдиного Державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, як інвалід війни ІІ групи /а.с. 17-18/.

Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради №947 від 27.12.2012 ОСОБА_1 , інвалід війни ІІ групи, включений до Єдиного Державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги /а.с. 19/.

Згідно довідки Управління соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради №69 від 18.01.2018 ОСОБА_1 , інвалід війни ІІ групи (кат-12), включений до Єдиного Державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги /а.с. 20/.

Довідкою №1757103/6-26 від 26.12.2011 відділу пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області та одержує пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", по інвалідності (МНС) /а.с. 23/.

Відповідно до довідки №58/02.22-10 від 08.02.2021 сектору обслуговування військовослужбовців та деяких інших громадян Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області та одержує пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", по лінії МНС /а.с. 24/.

Пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_4 було видано ОСОБА_1 15.02.2011 довічно /а.с. 25/.

До 01.02.2021 позивач мав посвідчення інваліда ІІ групи, що надавало право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, інвалідів війни серія НОМЕР_5 , видане Управлінням соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради 12.01.2018 /а.с. 26/.

У подальшому, відповідно до висновків спеціалізованої травматологічної МСЕК м. Полтави, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №100209 від 26.01.2021 ОСОБА_1 визнаний інвалідом ІІ групи інвалідності з ураженням ОРА, в зв`язку з травмою, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (безтерміново) /а.с. 21/.

У зв`язку з цим, 27.01.2021 позивач звернувся до Управління із заявою про продовження терміну дії посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни /а.с. 69/.

Розпорядженням Управління від 05.02.2021 №06 ОСОБА_1 відмовлено у встановленні безтерміново статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у зв`язку з відсутністю права на статус /а.с. 74/.

На адвокатський запит від 08.02.2021 №17 щодо видачі позивачу посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, зареєстрований 11.02.2021 під вх.№К01.3-49/88, Управління листом від 11.02.2021 №05-46/1096 повідомило, що для видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи ОСОБА_1 необхідно підтвердити, що підрозділ служби Цивільного захисту, в якому він служив на дату отримання травми 12.04.2010, належав до військових формувань Цивільної оборони України /а.с. 75-76/.

Відповідно до листа Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації від 17.02.2021 №02.2-14/1959, оскільки законодавством України не встановлено чіткого переліку інших військових формувань, при вирішенні питання встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам рядового та начальницького складу інших військових формувань потребують вивчення документи, які регламентують діяльність таких формувань. За інформацією Головного управління ДСНС України в Полтавській області, вони є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій та не є військовим формуванням. З огляду на викладене, необхідно перевірити правильність прийнятих рішень щодо встановлення статусу особам з інвалідністю внаслідок війни з числа працівників ДСНС України та привести особові справи у відповідність /а.с. 77/.

25.02.2021 позивач повторно звернувся до Управління із заявою про видачу посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни у зв`язку із визнанням його інвалідом ІІ групи безтерміново (ураження ОРА, в зв`язку з травмою, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби) /а.с. 78/.

Листом Управління соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради №05-46/1560 від 26.02.2021 на заяву ОСОБА_1 було повідомлено, що відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать "військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофі, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами". Згідно свідоцтва про хворобу та довідки про інвалідність травма ОСОБА_1 пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, але документи, які б підтверджували належність ОСОБА_1 до категорії осіб, що зазначені в пункті 1 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відсутні. А за інформацією Головного управління ДСНС України в Полтавській області воно є територіальним органом Державної служби з надзвичайних ситуацій та не є військовим формуванням. Тому підстави для видачі ОСОБА_1 посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відсутні /а.с. 82/.

Позивач ОСОБА_1 10.03.2021 вкотре звернувся із заявою до Управління соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради та прохав надати роз`яснення, на підставі якого закону йому надавалися пільги особи з інвалідністю внаслідок війни спочатку ІІІ, а в подальшому ІІ групи, в період з січня 2010 року по січень 2021 року.

Листом №05-46/2075 від 17.03.2021 Управління соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради роз`яснило ОСОБА_1 , що травма, яку він отримав в жовтні 2010 року, була пов`язана з виконанням військової служби. В постанові лікарсько-експертної комісії МНС України про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва було зазначено "травма та її наслідки, ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби". Відповідно до п. 2.1. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі), які приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Додатком 11 до вказаного положення наведено форму свідоцтва про хворобу, яка є типовою та коригуванню не підлягає. У ОСОБА_1 заповнена лікарсько-експертною комісією саме така форма свідоцтва про хворобу. На підставі вищезазначеного ОСОБА_1 встановили статус особи з інвалідністю внаслідок війни, як такому, що проходив службу в частині, яка належала до військових формувань Цивільної оборони України згідно Закону України "Про війська Цивільної оборони України". В зв`язку з наявністю причинного зв`язку з виконанням обов`язку військової служби та наявністю звання "прапорщик", ОСОБА_1 було встановлено статус особи відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як військовослужбовцю. Згідно з роз`ясненнями Міністерства праці та соціальної політики України від 12.05.2008 дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами під час виконання обов`язків військової служби. Міністерство охорони здоров`я листом від 06.02.2008 №16.02-16/214 повідомило про ідентичність поняття "травма" до понять "поранення, контузія, каліцтво". Пунктом 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12.05.1994 "посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. З метою розгляду питання щодо поширення пункту 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на працівників ДСНС України, Департаментом соціального захисту населення направлено запит до Міністерства соціальної політики України. Згідно отриманої відповіді від Мінсоцполітики зазначається, що оскільки законодавством України не встановлено чітко перелік інших військових формувань при вирішенні питання встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам рядового та начальницького складу інших військових формувань потребують вивчення документи, які регламентують діяльність таких формувань. За інформацією Головного управління ДСНС України в Полтавській області вони є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій та не є військовим формуванням. З врахування наданих роз`яснень управління привело статус ОСОБА_1 у відповідність до норм чинного законодавства /а.с. 83/.

Вважаючи дії Управління щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №3551-XII від 22.10.1993 /далі - Закон №3551-XII/.

Статтею 4 Закону №3551-XII передбачено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Частиною 2 статті 7 Закону № 3551-XIІ встановлено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:

1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

2) осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами;

4) осіб, які стали інвалідами внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних: у районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, а з 1 грудня 2014 року - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання. Дія абзацу третього цього пункту не поширюється на осіб, засуджених за злочини проти основ національної безпеки України та кримінальні правопорушення проти громадської безпеки. Зв`язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров`я, отриманим особами, зазначеними в цьому пункті, встановлюється для повнолітніх осіб - за висновком медико-соціальної експертизи, для осіб віком до 18 років - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

5) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок воєнних дій громадянської та Другої світової воєн або стали особами з інвалідністю від зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні та повоєнні роки;

6) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, а також колишніх бійців винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших осіб, які брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп та інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання службових обов`язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941 року по 31 грудня 1954 року;

7) учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у цих державах;

8) осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни, та осіб, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941 - 1945 років і стали особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;

9) осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи;

10) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (далі - Революція Гідності), та які звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року. Абзац перший цього пункту не поширюється на працівників міліції, осіб, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил України та інших військових формувань, які отримали інвалідність внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з подіями Революції Гідності. Участь осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, у Революції Гідності та отримання ними під час Революції Гідності поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я встановлюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Зв`язок інвалідності з пораненнями, каліцтвом, контузією чи іншим ушкодженням здоров`я, отриманими особами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, під час участі у Революції Гідності, встановлюється за результатами медико-соціальної експертизи в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України;

11) військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

12) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

13) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами. Підставою для надання особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є (але не виключно): а) клопотання про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни керівника добровольчого формування, до складу якого входила така особа. До клопотання додаються документи, що підтверджують участь особи в антитерористичній операції, або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які спільно з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни відповідно до цього Закону; б) довідка керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Генерального штабу Збройних Сил України про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; в) довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності;

14) осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

15) осіб, залучених до конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами України і які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання своїх завдань на тимчасово окупованій території України, у районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії.

Порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, зазначеним у пунктах 11 - 15 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 18 Закону №3551-XII передбачено, що ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12.05.1994 /далі – Положення №302 (у відповідній редакції)/, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно з абзацом третім пункту 3 Положення №302 особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни".

Абзацом другим пункту 7 Положення №302 встановлено, що "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.

Відповідно до пункту 10 Положення №302 "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.

З аналізу наведених норм слідує, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать, зокрема, особи з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, одержаного під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) у зв`язку із захистом Батьківщини, перебуванням на фронті або участю в бойових діях у мирний час. Посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається уповноваженим органом соціального захисту населення на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Отже, обов`язковою умовою, за якою особу можна віднести до осіб з інвалідністю внаслідок війни, є встановлення інвалідності внаслідок захворювання, одержаного саме під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) у зв`язку із захистом Батьківщини, перебуванням на фронті або участю в бойових діях у мирний час.

Відповідно до пункту 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Питання медико-соціальної експертизи” №1317 від 03.12.2009, причинами інвалідності є: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я); професійне захворювання; поранення, контузії, каліцтва, захворювання: одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час; одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди; одержані в районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 р., а з 1 грудня 2014 р. - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання; одержані у неповнолітньому віці внаслідок воєнних дій громадянських і Другої світової воєн та в повоєнний період; пов`язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав; пов`язані з виконанням службових обов`язків, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; одержані внаслідок політичних репресій; пов`язані з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій; одержані під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р. за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (у Революції Гідності); поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення; захворювання: отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях; пов`язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

Отже, причинами інвалідності можуть бути: поранення, контузії, каліцтва, захворювання: одержані під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) та захворювання, отримані під час та в період проходження військової служби.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 та 1.3 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 /далі - Положення № 402/ (у редакції, чинній станом на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності безтерміново) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, лікувальним закладам Міністерства оборони України; визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.

Згідно з пунктом 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби". Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій. Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.

ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту. Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності. У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні

е) "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.

є) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.

ж) "Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.

з) "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

и) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу.

к) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.

З системного аналізу наведених положень слідує, що причинний зв`язок встановлення інвалідності з формулюванням “Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби”, де виконання військових обов`язків здійснюється відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", є окремою та самостійною підставою для встановлення відповідної групи інвалідності, для якого не вимагається отримання такої травми під час участі у захисті Батьківщини та перебування на фронті чи в районах воєнних дій.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 24 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” №2232-XII від 25.03.1992 /далі – Закон №2232-XII/ початком проходження військової служби вважається: 1) день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу; 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації; 3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних; 4) день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Водночас згідно з частиною 4 статті 24 Закону №2232-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що “виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків)” включає періоди безпосереднього несення військової служби та виконання відповідних обов`язків.

Разом з тим, у частині першій статті 7 Закону №3551-XII законодавцем вжито формулювання "до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, .... одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, ... або з участю в бойових діях у мирний час".

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для відмови позивачу у видачі "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" слугували висновки відповідача про те, що за інформацією ГУ ДСНС України в Полтавській області, вони є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій та не є військовим формуванням, тому права на статус відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у ОСОБА_1 не має, документи, які підтверджують належність до категорії осіб, зазначених у пункті 1 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у останнього відсутні.

Відповідно до свідоцтва про хворобу №712 від 29.10.2010 захворювання позивача "хронічний дискогенний попереково-крижковий радикуліт, грижі дисків L5-S1 з компресією корінця, больовим корінцевим синдромом, синдромом радикулопатії при поперековому остеохондрозі хребта" - так, пов`язане з проходженням військової служби /а.с. 14/.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ №100209 від 26.01.2021 позивачу встановлено з 26.01.2021 безтерміново ІІ групу інвалідності із зазначенням причини такої інвалідності: "травма, так, пов`язана з виконанням обов`язків військ. служби".

Отже, ІІ група інвалідності встановлена позивачу внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

Водночас у Рішенні від 01.12.2004 №20-рп/2004 Конституційний Суд України, виходячи з того, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (частина перша статті 65 Конституції України), а ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав (частина перша статті 4 Закону №3551), сформулював юридичну позицію, згідно з якою "на осіб, які за Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" належать до ветеранів війни, повинні поширюватися гарантії державного соціального захисту відповідно до положень частини п`ятої статті 17 Конституції України (абзаци одинадцятий, тринадцятий пункту 6 мотивувальної частини). Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3551 ветеранами війни є учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни".

З матеріалів справи слідує, що позивачем не надано документів, що підтверджують отримання травми в 2010 році під час виконання обов`язків військової служби у зв`язку із захистом Батьківщини, перебуванням на фронті або участю в бойових діях у мирний час.

Виключний перелік осіб, які належать до інвалідів війни визначено статтею 7 Закону №3551-XII.

За змістом частини 1 і 2 цієї статті до інвалідів війни віднесені особи, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті, в районі воєнних дій, у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Слід зазначити, що саме поняття "обов`язків військової служби" в Законі №3551-XII є невід`ємно пов`язаним з пораненням, контузією, каліцтвом, захворюванням, одержаними під час захисту Батьківщини та виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), про що йдеться у частині першій статті 7 Закону №3551-XII.

Враховуючи вищевикладене, встановлення медичною комісією групи інвалідності з формулюванням "травма пов`язана з виконанням службових обов`язків" не є безперечною підставою для надання позивачу статусу інваліда війни, оскільки такий статус може бути визначений тільки у відповідності до вимог Закону №3551-XII у випадку встановлення обставин щодо його участі у захисті Батьківщини, перебування на фронті чи в районі воєнних дій.

Верховний Суд України в постановах від 20.01.2015 у справі № 21-528а14 та від 06.11.2013 у справі № 21-377а13 дійшов висновку, що не може вважатися інвалідом війни особа, інвалідність якої не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби в контексті статті 7 Закону №3551-XII (під час воєнних дій), а одержана внаслідок виконання службових обов`язків.

При цьому суд зазначає, що віднесення особи до інваліда війни відповідно до статті 7 Закону №3551-XII безпосередньо пов`язано з визначенням самого поняття "ветеран війни", якими є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

Така правова позиція підтримана і Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №824/32/19-а, від 18.11.2020 у справі №1140/2362/18 та від 02.04.2021 у справі №0540/9350/18-а при вирішенні спорів у подібних правовідносинах.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, судом критично оцінюються доводи позивача стосовно того, що останній проходив службу в частині, яка належала до військових формувань Цивільної оборони України, а тому має право на отримання статусу "ветерана війни".

Так, за інформацією ГУ ДСНС України в Полтавській області, вони є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій та не є військовим формуванням.

Таким чином, оскільки інвалідність позивача не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби в контексті статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (під час воєнних дій), а одержана внаслідок виконання службових обов`язків, суд доходить висновку, що позивач не може вважатися інвалідом війни (особою з інвалідністю внаслідок війни).

За вказаними обставинами підстава для надання позивачу статусу "особа з інвалідністю внаслідок війни" відсутня, у зв`язку з чим відповідачем правомірно відмовлено позивачу у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення.

Вищевикладеним спростовуються доводи позивача, що викладені в позовній заяві.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради (вул. Ст. Халтуріна, буд. 13, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 03195240) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава