Рішення № 98045161, 02.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8006/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі сторін:

представника позивачів адвоката Кукало О.М. (згідно ордерів),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування наказів

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за результатом розгляду якого, позивачі просять суд:

Визнати протиправним та скасувати наказ № 01-13/405 ДАБК від 07.10.2019 року про скасування права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061191410142 від 21.05.2019 року «Реконструкція житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 », замовники - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ;

Визнати протиправним та скасувати наказ № 01-13/406 ДАБК від 07.10.2019 року про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта до експлуатації № ОД 141192450486 від 02.09.2019 року щодо об`єкту, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061191410142 від 21.05.2019 року «Реконструкція житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 », замовники - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

В обґрунтування адміністративного позову позивачі зазначають, що відповідачем прийнято оскаржувані накази без дотримання вимог, передбачених ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема: позивачі не були присутні під час проведення перевірки та відповідачем прийнято оскаржувані накази без надання позивачам строку для самостійного усунення порушень.

Ухвалою суду від 13.01.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.02.2020 року.

14.02.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який Управління ДАБК ОМР не погоджується із заявленими позовними вимогами. Представник відповідача зазначає, що за результатами перевірки було встановлено, що замовники будівництва у повідомленні про початок виконання будівельних робіт № ОД 061191410142 від 21.05.2019 року та у декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 141192450486 від 02.09.2019 року наведені недостовірні дані в частині розроблення та затвердження проектної документації. Також, під час перевірки встановлено, що позивачами проводяться будівельні роботи з реконструкції житлового будинку з улаштуванням додаткового поверху.

17.03.2020 року від представника позивачів надійшла відповідь на відзив на адміністративний позвою.

Ухвалою суду від 18.03.2020 року провадження у справі зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою суду від 13.05.2021 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд поновив провадження у справі.

Ухвалою суду від 13.05.2021 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.06.2021 року.

Під час судового розгляду справи представник позивачів позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду. У судовому засіданні, 09 червня 2021 року, представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

Суд вислухав представника позивачів, представника відповідача, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

21.05.2019 року Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі – Управління ДАБК ОМР) зареєстровано повідомлення № ОД 061191410142 про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) з реконструкції житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, місце розташування об`єкта будівництва: АДРЕСА_2 , замовниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В повідомленні вказано, що експертиза будівництва проведена Філія ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» в Одеській області, експерт ОСОБА_3 , сертифікат АЕ 004401, позитивний експертний звіт № 16-0563-18 від 20.11.2018 року.

02.09.2019 року Управлінням ДАБК ОМР зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за № ОД 141192450486 з реконструкції житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, місце розташування об`єкта будівництва: АДРЕСА_2 , замовниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В декларації вказано, що експертиза будівництва проведена Філія ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» в Одеській області, експерт ОСОБА_3 , сертифікат АЕ 004401, позитивний експертний звіт № 16-0563-18 від 20.11.2018 року.

У період з 20.09.2019 року по 03.10.2019 року посадовими особами Управління ДАБК ОМР проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм , стандартів і правил на об`єкті: Реконструкція житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, місце розташування об`єкта будівництва: АДРЕСА_2 .

За результатами вказаної перевірки, складено акт № 001744 від 03.10.2019 року, згідно з яким встановлено, що замовниками будівництва виконуються будівельні роботи з реконструкції житлового будинку з улаштуванням додаткового поверху. Також, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт № ОД 061191410142 від 21.05.2019 року та у декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ОД 141192450486 від 02.09.2019 року наведені недостовірні дані в частині розроблення та затвердження проектної документації. Вказані висновки зроблені на підставі листа ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» в Одеській області № 263/06 від 02.10.2019 року.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки та доповідної записки головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 ОСОБА_4 від 03.10.2019 року, Управління ДАБК ОМР 07.10.2019 року прийняло наказ № 01-13/405 ДАБК про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061191410142 від 21.05.2019 року «Реконструкція житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: АДРЕСА_2 » замовники - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Також, на підставі висновків зазначеного акту перевірки та доповідної записки головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 ОСОБА_4 від 03.10.2019 року, Управління ДАБК ОМР 07.10.2019 року прийняло наказ № 01-13/406 ДАБК про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 141192450486 від 02.09.2019 року «Реконструкція житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: АДРЕСА_2 » замовники - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з ч. ч. 1, 9 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 5 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч. ч. 1, 7, 8 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 4, 6, 10, ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Згідно з ч. 2 ст. 39-1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Суд зазначає, що з огляду на наведені положення законодавства, повідомлення про початок виконання будівельних робіт є чинним до завершення будівництва.

Факт завершення будівництва засвідчується реєстрацією декларації про прийняття об`єкта до експлуатації.

В свою чергу, декларація про готовність об`єкта до експлуатації вичерпує свою дію з моменту реєстрації права власності на збудований об`єкт.

Під час розгляду справи суд встановив, що право на виконання будівельних робіт, набуте позивачами на підставі повідомлення, зареєстрованого Управлінням ДАБК ОМР 21.05.2019 року за № ОД 061191410142, скасовано відповідно до наказу від 07.10.2019 року № 01-13/405ДАБК, тоді як декларація про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрована Управлінням – 02.09.2019 року.

Тобто, станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного наказу від 07.10.2019 року № 01-13/405ДАБК, повідомлення про початок виконання будівельних робіт вичерпало свою дію та було нечинним.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що індивідуальний акт – акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що у Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування, враховуючи також і наявність делегованих повноважень, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Суд зазначає, що після реєстрації декларації про готовність об`єкту до експлуатації, повідомлення про початок виконання будівельних робіт вичерпує свою дію фактом його виконання, що виключає можливість скасування права на виконання будівельних робіт. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акт, оформлений за результатами державного архітектурно-будівельного контролю в частині висновків на підставі яких прийнято наказ № 01-13/405ДАБК від 07.10.2019 року.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 05 червня 2019 року у справі №815/3172/1.

Щодо вимог позивачів про визнання протиправним та скасування наказу № 01-13/406ДАБК від 07.10.2019 року, суд зазначає наступне.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі – Порядок № 553), визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з п. п. 5,7 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктами 9, 12 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (пункт 13 Порядку № 553).

Відповідно до п. п. 16, 18, 21 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

Суд встановив, що з огляду на зміст акту перевірки від 03.10.2019 року № 001744 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були відсутні під час проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Відповідно до довідок від 18.06.2021 року, що видані ФОП ОСОБА_5 , позивачі 03.10.2019 року з 09 год. 00 хвл. до 17 год. 00 хвл. перебували на робочому місці.

Суд зазначає, що лише дотримання відповідачем вимог законодавства щодо проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

У даному випадку відповідач не дотримався вимог Порядку 553 щодо забезпечення права позивачів бути присутніми під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

Верховний Суд у постановах від 27.02.2019 у справі № 210/3059/17(2-а/210/148/17), від 03.12.2020 року у справі № 366/2366/17 , від 19.05.2021 року у справі 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17 сформулював правову позицію, відповідно до якої акт, складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

Таким чином, з урахуванням наведених вище норм законодавства та встановлених обставин, суд робить висновок про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу № 01-13/406ДАБК від 07.10.2019 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного, суд робить висновок щодо задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування наказів.

Визнати протиправним та скасувати Наказ від 07.10.2019 р. №01-13/405ДАБК Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради «Про скасування права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061191410142».

Визнати протиправним та скасувати Наказ від 07.10.2019 р. №01-13/406ДАБК Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради «Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 141192450486 від 02.09.2019 року».

Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 40199728) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 536 (одну тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 40199728) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1 609 (одну тисяча шістсот дев`ять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Позивач – ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Відповідач – Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 40199728, адреса: вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 02 липня 2021 року.

Суддя Н.В. Бжассо