Рішення № 98044930, 02.07.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2021 р. № 400/2941/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Миколаївського обласного військового комісаріату, вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030,

третя особа:Центральний районний військовий комісаріат м. Миколаєва, вул. Шевченка, 45,Миколаїв,54001,

про:зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду за допомогою системи «Електронний суд» з позовною заявою в електронній формі до Миколаївського обласного військового комісаріату та Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України військової частини А3771, в якій просив зобов`язати Миколаївський обласний військовий комісаріат направити особову справу ОСОБА_1 до Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (військова частина А3771, м Житомир) для підрахунку вислуги років; зобов`язати Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (військова частина А3771, м Житомир) провести обчислення вислуги років прапорщику у запасі ОСОБА_1 для призначення пенсії.

Ухвалою від 27.07.2020 суд залишив позовну заяву без руху, зазначивши таке: частина файлів, що містили додатки до позовної заяви, пошкоджені та недоступні для читання і установлення їх змісту (не відкриваються); у позовній заяві не зазначені обставини, що свідчать про протиправність дій Миколаївського обласного військового комісаріату та докази на підтвердження цих обставин; позивач заявив позовну вимогу про зобов`язання Миколаївського обласного військового комісаріату вчинити певні дії, при цьому підстави для такого зобов`язання не вказав; у позовній заяві відсутні будь-які доводи на підтвердження того, що Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (зазначене у позовній заяві як відповідач-2) було зобов`язане провести обчислення вислуги років позивача.

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач подав позовну заяву в новій редакції, зазначивши відповідачем Миколаївський обласний військовий комісаріат (далі – відповідач).

У позовній заяві в новій редакції позивач просить:

1. Визнати дії Миколаївського обласного військового комісаріату протиправними.

2. Зобов`язати Миколаївський обласний військовий комісаріат направити особову справу ОСОБА_1 до Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (військова частина А3771, м Житомир) для підрахунку вислуги років.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовився направляти особову справу позивача до Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (військова частина А3771, м Житомир) для обчислення позивачу вислуги років. Позивач також посилається на наявність у нього пільгового стажу служби та права на пенсію за вислугу років.

Ухвалою від 01.09.2020 суд відкрив провадження в адміністративній справі, постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Центральний районний військовий комісаріат м.Миколаєва.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якій проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на Інструкцію з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затверджену наказом Міністра оборони України від 26.05.2014 № 333 (далі – Інструкція № 333) та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530 (далі – Положення № 530). Відповідач зазначає, що не мав підстав для направлення особової справи позивача для підрахунку вислуги років.

Третя особа подала пояснення, в яких наводить хронологію подій щодо звернення позивача з питання направлення справи для підрахунку вислугу років та повідомлення позивача про вжиті заходи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача та третьої особи проти позовних вимог заперечували та просили відмовити в позові з підстав, викладених у відзиві відповідача.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

18.11.2019 наказом командира військової частини А0224 (по стройовій частині) № 301 позивача звільнено з військової служби у запас, виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Центрального РВК м. Миколаєва (а. с. 29-30).

У наказі зазначено, що вислуга позивача у Збройних Силах України становить: календарна - 21 рік 4 місяці 11 днів, пільгова – 12 років 4 місяці 25 днів (а. с. 29).

09.01.2020 позивач звернувся до Центрального районного військового комісаріату м. Миколаєва із заявою (а. с. 13), в якій просив клопотати перед Миколаївським обласним військовим комісаріатом про направлення його особової справи до департаменту фінансів для підрахунку вислуги років з метою визначення права на отримання пенсії по лінії Міністерства оборони України. Позивач зазначив також у цій заяві, що його справа для такого підрахунку не направлялась та він був звільнений без підрахунку вислуги років.

Листом від 13.02.2020 № 1/326 (а. с. 11) Центральний РВК м. Миколаєва повідомив позивачу, що «Миколаївським обласним військовим комісаріатом відмовлено у направленні Вашої особової справи для підрахунку вислуги років до Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України».

Відповідач визнає обставину такої відмови, у зв`язку з чим суд вважає її установленою.

Отже, спір між сторонами виник внаслідок відмови відповідача направити особову справу позивача до Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України для підрахунку вислуги років з метою визначення права на призначення пенсії за вислугу років.

Спірні правовідносини, у зв`язку з цим, належить досліджувати у площині наявності чи відсутності у відповідача обов`язку направити особову справу позивача до Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України за його заявою, поданою до Центрального РВК м. Миколаєва.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 389, військові комісаріати у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міноборони, наказами і директивами Міністра оборони та наказами і директивами начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил, іншими правовими актами, а також цим Положенням.

Покладення на військові комісаріати завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Згідно з пунктом 3.2 глави 3 розділу ІІ Інструкції № 333, особові справи офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу складаються посадовими особами кадрових органів і штабів військових частин, на яких покладено роботу з ведення облікових документів.

Відповідно до пункту 3.15 глави 3 розділу ІІ Інструкції № 333, перші примірники особових справ офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу перед звільненням із військової служби направляються до кадрових органів за підпорядкованістю для підготовки їх до проведення розрахунку вислуги років військової служби.

За рішенням начальників кадрових органів для розрахунку вислуги років військової служби офіцера використовується другий примірник особової справи.

Перед відправленням особових справ до фінансових органів усі періоди військової служби у рядках 8, 9 послужного списку повинні бути ретельно перевірені та звірені з відомостями автобіографій, атестаційних та додаткових документів, підтверджені наказами або відповідними документами.

Усі оригінали документів та їх копії обов`язково підшиваються до особової справи.

У рядку 9, у відомостях про службу на посадах, які входять до складу льотного екіпажу, вказується про виконання встановлених норм нальоту годин.

Після уточнення та підтвердження відомостей про проходження військової служби записи в рядках 8 та 9 послужного списку засвідчуються підписом начальника кадрового органу та гербовою печаткою.

Після складення фінансовим органом розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію особові справи з розрахунком повертаються до військових частин за місцем служби.

Перед звільненням із військової служби військовослужбовець повинен бути ознайомлений із записами в послужному списку та з розрахунком вислуги років військовослужбовця на пенсію.

За правилами пунктів 2.12 – 2.15 розділу ІІ Положення № 530, обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення пенсій здійснюється фінансово-економічними управліннями командувань видів Збройних Сил України за поданням відповідних управлінь (відділів) персоналу - офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу управлінь (відділів) оперативних (повітряних) командувань, з`єднань і військових частин, що належать до їх складу, а також офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу військових частин, підпорядкованих Міністерству оборони України, що займають посади, призначення на які здійснюються наказами командувачів військ оперативних командувань, командирів повітряних командувань (по особовому складу), їм відповідних і нижче.

При обчисленні вислуги років на пенсію військовослужбовцям, які підлягають звільненню з військової служби, складається розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію. У розрахунку зазначаються всі календарні періоди військової служби і окремо періоди, що зараховуються до вислуги років на пільгових умовах, а також загальна вислуга років на пенсію.

Якщо військовослужбовець, який підлягає звільненню з військової служби, має право на пенсію, що призначається відповідно до підпункту “б” частини першої статті 12 Закону, то в розрахунку загального страхового стажу (в календарному обчисленні) на пенсію за вислугу років зазначаються всі календарні періоди військової служби та окремо календарні періоди роботи як працівника, а також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.

Обчислення вислуги років у разі кількох періодів служби (страхового стажу) здійснюється з урахуванням того, що рік складається з 12 місяців, а місяць у середньому - з 30 днів.

Попередній розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію складається відповідним управлінням (відділом) персоналу та передається разом з особовою справою до фінансового органу (пункт 2.12 цього розділу), який складає основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію і повертає його в управління (відділ) персоналу для долучення до особової справи військовослужбовця.

Вислуга років розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення військовослужбовця. Розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію не складається для військовослужбовців, щодо яких на дату запланованого звільнення не дотримуються умови призначення пенсії, зазначені у статті 12 Закону.

Після звільнення військовослужбовця з військової служби зазначений примірник особової справи разом з основним розрахунком вислуги років надсилається в обласний військовий комісаріат (ТЦКСП) за обраним військовослужбовцем місцем проживання, а попередній розрахунок залишається у справах фінансового органу та зберігається протягом трьох років.

Отже, направлення особової справи позивача до Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України належало до повноважень військової частини, у якій проходив військову службу позивач.

Позивач посилається на те, що його справа не направлялася до Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, але докази на підтвердження цього відсутні.

Суд зауважує, що у наказі від 18.11.2019 № 301, яким позивача звільнено з військової служби, зазначені відомості про вислугу позивача у Збройних Силах України, як календарну, так і пільгову.

Чинне законодавство покладає на військовий комісаріат обов`язку з направлення особової справи військовослужбовця, звільненого з військової служби у запас, для обчислення вислуги років за заявою такого військовослужбовця до органів, визначених пунктом 2.12 Положення № 530.

Відсутність передбаченого на нормативно-правовому рівні обов`язку вчинення певних дій виключає протиправність відмови у їх вчиненні та зобов`язання їх вчинити.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про відмову в позові.

Суд не надає оцінку доводам відповідача про відсутність у позивача права на пенсію за Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки право позивача на пенсію не належить до предмету доказування у цій справі. Зокрема, як зазначалося вище, суд досліджував спірні правовідносини в площині наявності чи відсутності у відповідача обов`язку направити особову справу позивача до Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Судові витрати у справі становить судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви за квитанцією від 06.07.2020 № 80497, який, у зв`язку з відмовою в позові, не належить стягувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Миколаївського обласного військового комісаріату (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 08299180) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна