Рішення № 98044785, 22.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року справа №380/924/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участі секретаря судового засідання Шведа Б.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Львівській області

про визнання протиправною та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, у якому заявлено позовну вимогу: визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Львівській області № Ф-5163-57 від 11.11.2019.

Позовні вимоги мотивовані наступним: 23.02.2001 позивач був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності – фізична особа, але після 2004 року не здійснював підприємницьку діяльність. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, однак, відповідачем порушено строки обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску, який мав бути зроблений в кінці календарного місяця (кварталу) у разі існування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, що свідчить про порушення податковим органом процедури, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки). Вимога про сплату боргу винесена після сплину майже двох років після нарахування в електронній інформаційній базі даних ГУ ДПС у Львівській області суми недоїмки – 26539,26 грн. станом на 31.10.2019. Позивач вважає, що відповідачем порушено строк обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску та його права на своєчасне інформування про заборгованість, оскільки відповідач не повідомляв позивача про наявність заборгованості протягом двох років та не проводив будь-яку перевірку.

Крім того, позивач вказує, що з 2016 року перебуває у трудових відносинах з іноземним польським підприємством ТОВ «LUDWIG SPOLSKA» (код REGON (польський ЄДРПОУ) 242869609), з іноземною польською фізичною особою ОСОБА_2 , а з 04.06.2018 з польським ТОВ «Ейч.Зет.Транспорт Поланд». Ці роботодавці з 2016 року, нараховуючи заробітну плату, сплачували як страхувальники відповідний соціальний внесок за позивача.

За наведених обставин позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 30.01.2020 залишено позовну заяву без руху.

Згідно ухвали від 28.02.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування боргу повернено позивачу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 1380/924/20 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 про повернення позовної заяви скасовано, а справу № 380/924/20 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 04.11.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 08.12.2020.

08.12.2020 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 26.01.2021.

26.01.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 25.02.2021.

25.02.2021 відкладено розгляд справи до 25.03.2021.

25.03.2021 відкладено розгляд справи до 27.04.2021.

27.04.2021 відкладено розгляд справи до 27.05.2021.

27.05.2021 згідно протокольної ухвали закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 22.06.2021.

Позивач, представник позивача в судові засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у спрощеному позовному провадження без участі позивача та його представника.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відповідно до реєстраційних та облікових даних платників податків інформаційної системи органу доходів і зборів, ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) з 28.02.2001 по 26.12.2019 перебував на податковому обліку. Згідно вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, якщо платником єдиного внеску не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої зазначеним законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. На дату формування вимоги 11.11.2019 № Ф-5163-97 позивач знаходився за загальній системі оподаткування та не перебував в стані припинення чи ліквідації. Станом на 31.10.2019 за позивачем обліковувався податковий борг в сумі 26539,26грн.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) з 23.02.2001 № запису: 24140170000007229, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Львівській як платник єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

11.11.2019 ГУ ДПС у Львівській області сформовано вимогу № Ф-5163-57, якою зобов`язано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 сплатити суму боргу платника єдиного внеску станом на 31.10.2019 у розмірі 26539,26 грн. Вимогу направлено позивачу згідно рекомендованого листа 8215500012566.

26.12.2019 у ЄДР внесено запис № 24140060003011076 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , підстава – власне рішення.

Не погодившись з визначенням суми боргу з єдиного соціального внеску за вимогою № Ф-5163-57 від 11.11.2019 позивач звернувся до суду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон).

Відповідно до пунктів 2, 6 частини першої статті 1 Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктами 1, 2, 4 частини другої статті 6 Закону визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За приписами пунктів 2, 3 частини першої статті 7 Закону, яка визначає базу нарахування єдиного внеску, єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

- для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначає стаття 9 Закону.

Відповідно до частин другої - четвертої, восьмої, дванадцятої цієї статті обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953 (далі - Інструкція).

Пунктами 2 - 4 розділу VI Інструкції визначено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Згідно інформаційних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 23.02.2001 (дата запису 12.04.2011 № 24140170000007229) по 26.12.2019 (№ запису 14140060003011076) був зареєстрований фізичною особою - підприємцем

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що він не є платником ЄСВ, оскільки не займався підприємницькою діяльністю та не отримував дохід від здійснення такої діяльності. Однак, на підтвердження таких доводів позивач не надав жодних доказів.

Крім того, той факт, що позивач не займався підприємницькою діяльністю ніяк не звільняє його від обов`язку сплатити ЄСВ. З 01 січня 2017 року, після змін до Закону України №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" ФОП, які перебували на загальній системі оподаткування та не отримували дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов`язані були самостійно визначити базу нарахування та нарахувати єдиний внесок. Тобто, такі підприємці обов`язково мали сплачувати ЄСВ у розмірі не менше розміру мінімального страхового внеску, незалежно від того чи здійснювали підприємницьку діяльністю чи ні, отримували дохід чи ні. Єдиний внесок нараховувався в автоматичному режимі виходячи з мінімального розміру єдиного внеску. Платники могли самостійно визначити базу нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Що стосується покликання позивача на несвоєчасне формування вимоги про сплату боргу, суд зазначає, що відповідач мав право надіслати позивачу недоїмку відразу після в її виникнення за наслідками першого звітного періоду, за який вона виникла, що є недоліком роботи контролюючого органу, але не є обставиною, яка звільняє позивача від сплати боргу та не є підставою визнавати оскаржувану вимогу неправомірною.

Щодо доводів позивача щодо відсутності обов`язку сплачувати єдиний соціальний внесок з підстав того, що такий сплачувався його роботодавцями – іноземними польськими підприємствами, з якими позивач перебуває у трудових відносинах з 2016 року, суд зазначає, що позивач у даному випадку не вважається застрахованою особою за законодавством України і подвійної сплати єдиного внеску також немає, оскільки за ОСОБА_1 як за працівника внесок сплачує роботодавець, а позивач повинен сплачувати такий внесок безпосередньо як фізична-особа-підприємець.

Позивач, при реєстрації приватним підприємцем, повинен був усвідомлювати які права та обов`язки у нього виникають після такої реєстрації. Позивач був зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати ЄСВ; подавати до контролюючих органів декларації, звітність; сплачувати ЄСВ в строки та у розмірах, встановлених законами. Незнання законодавства не звільняє позивача від відповідальності.

Отже, позивачем не наведено підстав для задоволення позовних вимог. Натомість дії відповідача щодо визначення суми заборгованості позивачу у вимозі про сплату боргу від 11.11.2019 № Ф-5163-57 є правомірними.

В задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючисьст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 90, 139, 241-247, 250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.07.2021.

Суддя Крутько О.В.