Ухвала суду № 98044698, 29.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/594/21

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

29 червня 2021 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

секретаря судового засідання Наум`як Х.О.,

за участю: представник позивача Акберов А.Е.,

представник відповідача Кулик А.Я.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Львові заяву про залишення без розгляду позовної заяви у справі за позовом Державної екологічної інспекції України до Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

у с т а н о в и в:

на розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває позовна Державної екологічної інспекції України (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 3, корп. 2) до Львівської міської ради (79008, м. Львів, площа Ринок, 1) в якій позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд: визнати протиправними дії Львівської міської ради та її посадових осіб про визначення виконавців послуг та визнати недійсним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №683 від 09.08.2013 «Про визначення виконавців послуг зі збирання, зберігання твердих побутових відходів у м. Львові»» (зі змінами згідно з рішенням виконкому 422-2014, 1233-2016, 513-2018, 929-2019).

Загальне позовне провадження у справі суд відкрив ухвалою від 16.02.2021.

Від Львівської міської ради надійшла заява про залишення позову без розгляду. Заява мотивована тим, що позивачем пропущений шестимісячний строк на звернення до суду із позовом.

В судовому засіданні представник відповідача заяву підтримав, просив позов залишити без розгляду.

Представник заперечив вимогу викладену в заяві, просив відмовити у її задоволенні.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, при вирішенні питання про залишення позову без розгляду суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження є рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №683 від 09.08.2013 «Про визначення виконавців послуг зі збирання, зберігання твердих побутових відходів у м. Львові»» (зі змінами згідно з рішенням виконкому 422-2014, 1233-2016, 513-2018, 929-2019), яке у свою чергу є нормативно правовим актом суб`єкта владних повноважень.

У даному випадку суд звертає увагу на наступне.

Особливості оскарження нормативно-правових актів, зокрема, органів місцевого самоврядування передбачені статтею 171 КАС України. Правила цієї статті не містять спеціальних вимог до строку звернення до адміністративного суду з позовами, предметом оскарження яких є нормативно-правові акти.

Для нормативно-правових актів притаманні такі характерні властивості, ознаки:

- приймається як у спосіб безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це органом за встановленою процедурою;

- містить загальнообов`язкові правила поведінки, легітимізовані людьми;

- розрахований на невизначене коло осіб та багаторазове застосування.

Конституційний Суд України у рішення від 16.04.2009 №7-рп/2009, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Суд зазначає, що дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.

Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги таке:

- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;

- дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула?

З урахуванням вищезазначеного, можна зробити висновок, що за умови перебування особи (позивача), у даному випадку позивача, як контролюючого органу, у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 99 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у цій справі, слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 02.07.2021.

Суддя Сакалош В.М.